МОЛОЧНІ ЦІНИ НА ЗАКОНОДАВЧОМУ ПОЛІ

Поки поля Півдня України очікують на дощі, депутати вирішили потурбуватися про також значущу рідину для сільського господарства – молоко.

Зокрема, народний депутат Валерій Коновалюк 10 травня подав до ВРУ законопроект «Про внесення змін до Закону України «Про молоко та молочні продукти» (щодо закупівельних цін на молоко)», яким передбачається встановити мінімальні закупівельні ціни на молочну продукцію, що її закуповуватиме у виробника переробник. Таку мінімальну ціну встановлюватиме щорічно уряд.
Група нардепів – Григорій Калетнік, Віталій Борт, Сергій Терещук і Іван Сідельник – вже 14 травня подали до Ради законопроект «Про внесення змін до статті 3 Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України» щодо регулювання закупівельних цін на молоко». (Про рогляд цього законопроекту на профільному парламентському комітеті читайте на стор.5). Цим документом передбачається внести молоко до об'єктів державного цінового регулювання, що, до речі, означатиме, що Аграрний фонд буде займатися і молоком, а також, що на молоко встановлюватиметься гранична торговельна надбавка (націнка) на рівні не вище 20% відсотків оптово-відпускної ціни виробника (митної вартості) до кінцевого споживача.
Також до зазначеного закону вносяться зміни щодо строків розрахунків за всі(!) об'єкти державного цінового регулювання. Зокрема, у разі ухвалення законопроекту, підприємства оптової та роздрібної торгівлі, переробні підприємства, мають проводити розрахунки з постачальниками об'єктів державного цінового регулювання у строк не більше семи банківських днів з дня отримання продукції.
Цим, а також значній кількості інших питань була присвячена прес-конференція на тему «Чому і на скільки в Україні можуть зрости ціни на молоко?», яка відбулася 16 травня в Києві.
Законопроект пана Коновалюка вбачається взагалі нежиттєздатним. Зокрема, ним передбачається, що «мінімальна закупівельна ціна на молоко і молочну сировину встановлюється Кабінетом Міністрів України. Мінімальний рівень цін встановлюється на кожний бюджетний рік та повинен відшкодовувати середньогалузеві нормативні витрати і забезпечувати мінімальний прибуток товаровиробнику». Власне, виходить, що на цілий рік встановлюватимуть мінімальну ціну на продукт, ціна на який значно залежить від сезонності і багатьох чинників, про які нижче.
Законопроект щодо внесення молока до об'єктів державного цінового регулювання більш цікавий, проте викликає низку питань. За його допомогою держава зможе втрутитися у цінове регулювання інтервенціями на аграрний ринок. Наприклад, впала ціна на молоко від населення, на ринок виходить Аграрний фонд з пропозицією більшої ціни. І, так і бачиться, як селяни радісно здають молоко до державної структури. Проте на це знову потрібні кошти з бюджету, та й що з тим молоком робитиме Аграрний фонд – продаватиме його тим же переробникам? І де знайдеться у Аграрному фонді та інфраструктура, що дозволяла б закуповувати, обробляти і зберігати придбане молоко? Проте, здається, аграрному міністру ідея сподобалася, оскільки, за повідомленнями інформагентсв, він найближчим часом збирається винести питання про закупівлю надлишків молока Аграрним фондом на засідання уряду.
Інша особливість цього законопроекту – встановлення нових термінів розрахунків.
Як майже одноголосно заявили учасники прес-конференції, необхідно підтримувати весь ланцюг – від виробника, до торговельної мережі.
Голова ради директорів Спілки молочних підприємств України Вадим Чагаровський вважає таке рішення несвоєчасним. «Я вважаю його несвоєчасним, воно працювати не буде. Якщо вводиться державне регулювання, то воно не може стосуватися лише закупівельних цін. Воно має стосуватися всього маркетингового ланцюжка – і переробників, і сфери торгівлі», – зазначив він.
Експерт Українського клубу аграрного бізнесу Тарас Гагалюк також відзначив необхідність врахування інтересів усіх гравців ринку. «Потрібно дивитися на всіх гравців ринку. Основними є переробники, оскільки вони є центральними компаніями, які керують усім ланцюгом поставки», – сказав він.
Заступник генерального директора Української аграрної конфедерації Олександр Ярославський ввважає, що цей закон взагалі не потрібен: «Цей закон буде мертвим. Буде така ж ситуація, як з мінімальними цінами на цукор, які потім скасували».
Один зі співавторів законопроекту, народний депутат Сергій Терещук розповів про необхідність прийняття документу. За його словами, дотаційна підтримка галузі не діє. «У 2011 році урядом передбачалось здійснити ряд заходів щодо відновлення тенденції зростання виробництва молока та молочної продукції шляхом затвердження, відповідними постановами, розмірів бюджетної тваринницької дотації та виплати галузі тваринництва на 2011 рік з продовженням дії у 2012 році, доплати за реалізоване молоко базисної жирності: сільськогосподарським підприємствам – 0,35 грн за 1 кг; фізичним особам – 0,30 грн за 1 кг молока – та спеціальну бюджетну дотацію за поголів'я корів м'ясного напрямку: племінним заводам до 1990 грн за одну голову, іншим сільськогосподарським підприємствам – до 600 грн за одну голову, за поголів'я телиць, закуплених у фізичних осіб (населення) для вирощування – до 7 грн за 1 кг живої ваги. І жодна з цих постанов не була виконана», – підкреслив він. Тож депутати вирішили «піти іншим шляхом».
Втім, поки що обидва законопроекти лише внесені до Верховної Ради, і у кінцевому результаті «на гора» може вийти зовсім інший документ, тим більше, що всі експерти погодилися з необхідністю залучення до обговорення державної підтримки широкого кола спеціалістів – від виробників до представників торгівлі.
Однак те, що депутати з різних фракцій одномоментно «взялися за молоко», показує, що в галузі накопичилися серйозні проблеми. То який же нинішній стан галузі?
Як зазначив Олександр Ярославський, на ринку молочної сировини відмічено значне падіння цін. Ситуація дещо нагадує ситуацію 2009 року, коли на світовому ринку ціни впали майже вдвічі, що дуже вплинуло на внутрішній ринок молочних продуктів, імпорт яких збільшився. Також це суттєво вплинуло на молочну сировину в країні, коли ціни на неї на внутрішньому ринку впали на 10%. Експерт не виключає повторення подібної ситуації, оскільки на світових ринках також спостерігається падіння цін.
Нещодавній прогноз ФАО тільки підтверджує це. Зокрема, у ньому йдеться, що у світі триває зниження цін, що почалося минулого року. ФАО також прогнозує, що виробництво молока у світі в 2012 році повинне зрости на 2,7% – до 750 млн тонн.
За даними Держстату, закупівельні ціни на молоко від населення наразі становлять від 1,7 грн/кг до 2,7 грн/кг, що дає середню закупівельну ціну по Україні 2,09 грн/кг. Якщо врахувати, що, за словами Сергія Терещука, у виробництво одного літру молока вкладається ціна однієї кормової одиниці (приблизно 1,5 грн), то з урахуванням інших витрат, виробники зараз працюють «в  нуль», а подекуди й «у мінус».
Низькі ціни, крім сезонного спаду і імпортного тиску, зумовлюються і обмеженням експортних ринків готової продукції, зокрема, «сирною війною» з РФ. Відповідно, маючи, надпропозицію на внутрішньому ринку і обмеженість у експорті, переробники не поспішають платити більше виробникові. Українці, щоправда, «відігралися» на білоруській молочній продукції, що дещо знизило імпортний тиск.
Ще одну причину озвучив Олександр Ярославський, зазначивши, що пересічний українець не купує молоко, оскільки йому елементарно не вистачає коштів. Звідси і перевиробництво, звідси і низька ціна для виробника. До речі, у пояснювальній записці до законопроекту пана Терещука опосередковано йдеться про те ж саме: «за 2011 рік, споживання молока однією особою становило 204 кг молока, при раціональній нормі здорового харчування 380 кг. Різниця між обґрунтовано необхідним та фактичним споживанням показує потенційний внутрішній попит на молочні продукти, але при умові фінансової спроможності громадян».
Щодо прогнозів, то, на думку Вадима Чагаровського, ціни на молочну продукцію на полицях магазинів підніматися не будуть. «Закупівельні ціни на молочну сировину почнуть підніматися, як завжди, у кінці літа – у кінці липня на початку серпня», – сказав він.
Щодо експорту сирів до Росії, Вадим Чагаровський зазначив, що «Росія, дійсно, віддекларувала, що вона відкриває кордони чотирьом підприємствам, яким було свого часу заборонено. Але потрібно читати між рядками, адже сказано, що справа в беззаперечному дотриманні технологій. Технології, які пропонує Росспоживнагляд – це технології радянських часів. Тому, якщо вони віддекларували 15 квітня, що вони відкривають кордони, то вважайте, що лише 15 червня вони будуть готові приймати нашу продукцію. Тому що вони диктують нам технології, за якими виробляється російський сир. …Оніщенко сказав, що сира на цих підприємствах, які вони перевіряли, немає, і чекатимуть, коли вироблять. От 15 квітня він це сказав, і додайте 60 діб дозрівання та ще тиждень на всі організаційні процедури. Тому липень – приблизно той термін, коли Росія буде готова відкривати нам кордони».
Імпорту білоруської продукції, на думку експертів, теж не слід очікувати найближчим часом.
* * *
Поки депутати і урядовці думають, що ж робити з цінами на молоко, ситуація може вирівнятися і сама собою. Мине сезонний спад, ціни стануть більш прийнятними для виробника. А законодавчі ініціативи – що ж, можна буде доопрацювати до наступного року.