ЗАКОН ПРО ПРОДАЖ ЕКСПОРТНИХ КВОТ НА АУКЦІОНАХ: ПРОЩАВАЙ, КОРУПЦІЄ?

Парламент ухвалив Закон про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення державної підтримки розвитку сільського господарства, відповідно до якого квоти на експорт зернових будуть продаватися на аукціоні
Як сказав під час розгляду законопроекту в Комітеті ВРУ з питань аграрної політики та земельних відносин його ініціатор, голова аграрного комітету, народний депутат Григорій Калетнік, продовження Кабінетом Міністрів квотування експорту зернових викликало необхідність у розробці механізму розподілу квот, тому що попередня практика їх розподілу комісіями при Мінагропроді та Мінекономіки викликала багато зауважень через непрозорість видачі ліцензій на експорт.
Щоб запобігти новій хвилі негативу від розподілу квот експертами було запропоновано два механізми: перший – відміна квотування і другий – запровадження вивізного мита. Проте Світова організація торгівлі вимагає попередньої заявки на запровадження мита і розгляду її на своєму комітеті. Та й переговори щодо зони вільної торгівлі, що йдуть між Україною і ЄС не лишають нам сподівання на запровадження нового мита, бо основна вимога до України при вступі до зони вільної торгівлі – скасування навіть тих мит, що уже є, наприклад на експорт насіння соняшнику.
Відтак швидко вирішити питання можна було лише законодавчо закріпивши процедуру розподілу квот шляхом їх продажу на аукціоні. Ініціатор закону цілком справедливим вважає спрямування виручки, отриманої від продажу квот, на підтримку сільського господарства.
Законопроект було внесено народним депутатом до Верховної Ради у п'ятницю, 1 квітня, 5 квітня він був розглянутий і схвалений профільним комітетом, а вже 7-го  – ухвалений у першому читанні і в цілому як закон, незважаючи на негативний висновок Головного науково-експертного управління ВРУ, яке рекомендувало відхилити цей законопроект.
Такий поспіх не дивує, бо Кабінет Міністрів квотування експорту зернових продовжив, але здійснювати його старими методами було занадто ризиковано: адже і так імідж української влади зіпсували звинувачення у корупційності механізму попереднього розподілу квот.
Загалом закон надає уряду право приймати рішення щодо розподілу квот на експорт та імпорт зерна та продуктів його переробки  шляхом їх продажу на аукціонах та визначення порядку такого продажу і забезпечення за рахунок цього державної підтримки розвитку сільського господарства.
Зокрема стаття 10 Закону України «Про зерно та ринок зерна в Україні» доповнена новим абзацом такого змісту: «застосування режиму ліцензування експорту (імпорту) зерна і продуктів його переробки, у тому числі через встановлення квот (кількісних або інших обмежень), розподіл яких здійснюється шляхом продажу на аукціонах. Кошти отримані від реалізації квот на аукціонах направляються на підтримку сільського господарства».
Крім того внесено доповнення до статті 17-2 Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України» новим пунктом 17-2.8 такого змісту: «Підтримка сільськогосподарських товаровиробників здійснюється також за рахунок коштів, які надходять від продажу на аукціонах квот на зерно та продукти його переробки під час застосування режиму ліцензування експорту (імпорту)».
І нарешті статтю 16 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» доповнено новими частинами такого змісту:  «Кабінет Міністрів України за поданням центральних органів виконавчої влади з питань економічної політики і аграрної політики та продовольства приймає рішення про продаж квот експорту (імпорту) зерна та продуктів його переробки на аукціонах  і затверджує порядок продажу квот».
Закон ухвалено і у випадку підписання його Президентом він набуде чинності з дня опублікування і діятиме до кінця цього маркетингового року.
Водночас слід зазначити, що фахівці вважають положення закону дуже дискусійними. Зокрема в Головному науково-експертному управлінні Верховної Ради зазначають, що відповідно до статті VIII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року усі збори та платежі будь-якого характеру (окрім імпортних та експортних мит та окрім податків, які підпадають під сферу дії статті III даної Угоди), що накладаються членами СОТ на імпорт чи експорт або у зв'язку з імпортом чи експортом, мають бути обмежені у сумі, яка приблизно дорівнює вартості наданих послуг, і не повинні являти собою опосередкований захист вітчизняних товарів або оподаткування імпорту чи експорту у фіскальних цілях. При цьому положення статті VIII ГАТТ 1994 року повинні розповсюджуватися на збори, платежі, формальності та вимоги, які накладаються урядовими установами у зв'язку з імпортом та експортом, у тому числі на збори, платежі, формальності та вимоги відносно кількісних обмежень та ліцензування.
Згідно із статтею 3 Угоди СОТ про процедури ліцензування імпорту, «неавтоматичне ліцензування не повинно справляти обмежувального або порушуючого торгівлю впливу на імпортовані товари на доповнення до того впливу, що виникає в результаті накладення існуючого обмеження. Процедури неавтоматичного ліцензування повинні за обсягом і терміном дії відповідати заходам, задля застосування яких вони використовуються, і повинні бути в адміністративному плані не більш обтяжливими, ніж це абсолютно необхідно для втілення цих заходів».
На думку спеціалістів, розподіл квот на експорт та імпорт товарів  шляхом їх продажу на аукціонах також не узгоджується з нормами статті VIII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року та статті 3 Угоди СОТ про процедури ліцензування імпорту. До того ж, запропонований порядок не повною мірою узгоджується з приписом ст. 16 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», у якій передбачається, що при розгляді поданих заявок одночасно (у разі запровадження неавтоматичного ліцензування вперше) розподіл квот здійснюється пропорційно обсягам, зазначеним у заявках суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності.
Що ж маємо в результаті ухвалення закону? Чи отримає виробник від впровадження його норм суттєву підтримку? Навряд. Ті кошти, які будуть отримані від продажу квот і після поділу у чиновницьких кабінетах надійдуть до селянина, не перекриють втрат від зниження ціни на зернові. Не потрібно бути видатним економістом, щоб збагнути, що всі затрати, пов'язані з купівлею квот на аукціоні будуть компенсовані за рахунок закупівельної ціни на збіжжя, відтак виробники знову не дорахуються прибутків. Втім, ми, здається вже звикли, що всі реформи у сільському господарстві здійснюються у нас за рахунок самих селян.
Зернотрейдери також не виграють. Адже якщо раніше щоб отримати квоту на експорт вони несли хабар чиновнику, то тепер вони все одно будуть платити, тільки в бюджет. Та є і добрі очікування від впровадження закону. Хто дійсно постраждає від нових правил, то це ті спритники-корупціонери, котрі брали хабарі за видачу квот. За словами депутатів парламенту, «добровільні внески» за дозвіл сягали $35 за тонну зерна. От вони дійсно втратять тіньовий фінансовий поток. Крім того, новий спосіб розподілу експортних квот, сподіваємось, позбавить можливості «ручного» керування процесом, що дозволяв виділяти серед експортерів «улюбленців», котрим перепадали основні обсяги експорту, та «нелюбих», які доступу до квот були позбавлені.    n