Поштова адреса: 01135.  Київ-135, а/с 79. 
  Контактний телефон:  +38(044)227-93-55
  E-mail: info@agroprofi.com.ua 
             Передплатний індекс: 98990


Книги:

Топ переглядів за місяць:

ЧИ ДОВГО ТРИВАТИМЕ СОЛОДКЕ ЖИТТЯ УКРАЇНСЬКИХ ЦУКРОВАРІВ?
Повний текст у друкованій версії Одна із найстаріших галузей країни — цукрова, хочеться вірити,...
«СІГМА» ПРАЦЮЄ З МАРШАЛЬСЬКИМ ОПТИМІЗМОМ
Найкращим підтвердженням тому, що вітчизняна галузь свинарства продовжує стало працювати в...
НІШЕВІ КУЛЬТУРИ: ОСОБЛИВОСТІ ВИРОЩУВАННЯ БАТАТУ
Повний текст у друкованій версії Сьогодні ми продовжуємо публікацію матеріалів із Другої...
ЛЮДМИЛА АДАМЧУК: «РОЗВИТОК МОЖЛИВИЙ ЛИШЕ ЗА БАЖАННЯ ЖИТИ КРАЩЕ»
Висвітленню питання корпоративної соціальної відповідальності в агропромисловому комплексі наше...
ЖИМОЛОСТЬ — НАЙПЕРША ЛІТНЯ ЯГОДА
Повний текст у друкованій версії Продовжуємо публікацію матеріалів другої національної...

Наші партнери:

РОЗБАЗАРЕННЯ НА ХЛІБІ

«Ніни хлібопекарська галузь перебуває у скрутному становищі, адже останнім часом суттєво зросли ціни усіх складових собівартості хлібобулочних виробів – борошна, енергоносіїв, збільшилася заробітна плата тощо. Виробництво так званих соціальних сортів хліба вже давно перетворилося на збиткове, бо саме на хлібопекарській галузі відчутніше за усі інші негативно відбивається державне регулювання цін». Так учора охарактеризував нинішній стан галузі генеральний директор об'єднання «Укрхлібпром» Олександр Васильченко на засіданні комітету підприємців АПК при Торгово-промисловій палаті України.
Захід було присвячено наявній законодавчій базі, а також законопроектам, які зумовлюють ціноутворення і можливість штучного регулювання цін на продукти харчування з боку держави. Наразі у Верховній Раді зареєстровано законопроект (реєстр. №7264 від 18.10.2010 р.) «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань ціноутворення» (щодо вдосконалення контролю за цінами на споживчому ринку). Його мета – не допустити зростання цін на соціально значущі товари адміністративним шляхом (детальніше читайте в наступному числі «Агропрофі»).
Хліб був і залишається основним, стратегічним продуктом нашого споживчого кошика і може найбільш відчутно впливати на соціальну напругу в суспільстві. Все дуже просто: коли літні батьки жаліються на те, що хліб знову подорожчав і їхня пенсія не встигає за цінами на продукти і послуги, у їх дітей віком від 30 до 50 років такий стан речей викликає природній спротив, невдоволення владою. Відтак єдиний спосіб утримувати соціальний спокій – штучно формувати і утримувати ціни на продукти харчування. Але це вщент руйнує ринкові відносини і заганяє до банкрутства цілі галузі.
Нині масові сорти хліба в цілому по Україні займають близько 62% від загального виробництва хлібобулочних виробів. «Ми, звісно, розуміємо соціальну значимість цього продукту, – каже Олександр Васильченко, – і те, що ціни на нього повинні бути доступними для населення. Однак наразі складається катастрофічна ситуація: якщо на сьогодні ціна не буде вигідною для виробника, для підприємств галузі, то вони або будуть уходити від цього асортименту, або навіть зупинятимуться». Такий випадок, констатував промовець, на превеликий жаль, уже мав місце в Луганській області. Зрозуміло, що це негатив, який допускати не можна.
Для унеможливлення в подальшому аналогічних випадків керівник об'єднання  «Укрхлібпром» запропонував вжити екстрених заходів. Також він повідомив, що борошно з Аграрного фонду як інтервенції наразі потрапляє на ринок і допомагає у виробництві хліба, але не вирішує повністю проблему хлібопечення. Слід звернути увагу, що інтервенційне борошно поточного року значно дорожче, ніж торік: пшеничне – на 24,4%, житнє – на 30,4%. За даними Державної інспекції з контролю за цінами, за перші три місяці поточного року ціни на пшеничні і житні сорти хліба зросли на 1,8%, а на вищі сорти – на 2,5%. Однак у собівартості виробництва хліба борошно займає 47%, тому для збереження рентабельності виробництва ціну на хліб вже слід збільшувати на 12%.
Фахівці галузі згодні з тим, що якщо існує політична ситуація, за якої протягом обмеженого терміну – півроку – слід утримувати стабільними ціни на хліб, це можна зробити. Але держава у такому випадку має стримувати зростання цін на інші складові вартості хліба або компенсувати пекарям витрати до рівня беззбиткового виробництва. Однак в умовах ринку це зробити дуже важко.
Також, переконаний голова «Укрхлібпрому», урядовцям і виробникам слід найближчим часом сісти за стіл переговорів і визначити сегмент регулювання цін. Важливо виокремити певну частку того хліба, який необхідно сьогодні виробляти для соціально незахищених верств населення. Наприклад, підприємство вироблятиме 15% такого продукту, а решту – за ринковими цінами. Хоча, зауважив фахівець, в Україні навіть немає законодавчо визначеного поняття «соціальний хліб».
Однак більш правильним пан Васильченко вважає виплату соціальних дотацій незаможним верствам населення, щоб вони отримували так звані «хлібні» гроші. Ціни на хліб у такому випадку формуватимуться також з певним рівнем втручання держави, але не будуть збитковими для виробників зерна, борошна і хліба. Сьогодні ж цим збитковим для агровиробників і пекарів продуктом виробництва країна годує і бідного, і багатого, а у такий спосіб просто розбазарюються державні ресурси.

Стати Агропрофі просто! Лише за кілька кліків!

Події:

Ціни на зернові: