Поштова адреса: 01135.  Київ-135, а/с 79. 
  Контактний телефон:  +38(044)227-93-55
  E-mail: info@agroprofi.com.ua 
             Передплатний індекс: 98990


Книги:

Топ переглядів за місяць:

ВИВЕДЕННЯ ДНІПРА З КОМАТОЗНОГО СТАНУ. «НІБУЛОН» готовий убезпечити внутрішні водні шляхи
Нібулон днопоглиблення24 листопада на лімітуючому перекаті «Дніпродзержинські ворота» у Дніпровському водосховищі...
РОЗМАЇТТЯ СМАКІВ НА UKRAINIAN FOOD EXPO
ukrainian food expo23-24 листопада у столичному виставковому центрі «КиївЕкспоплаза» проходила міжнародна виставка...
ЗАГАДКА У ЗАГАДЦІ
Загадки не люблять лише ті, хто не вміє їх розв'язувати, свідчить народна мудрість. Але це про...
ВІД ОБЛАДНАННЯ ДО САДЖАНЦІВ: ПЛОДООВОЧЕВА ВИСТАВКА У ФОРМАТІ B2B
fresh business expo 20175-7 грудня в Києві проходила міжнародна спеціалізована виставка Fresh Business Expo 2017. Вона...
ПДВ ПРИ ЕКСПОРТІ ОЛІЙНИХ: РУХ НА ЧЕРВОНЕ СВІТЛО
Цивілізоване суспільство вирізняє дотримання низки правил, які враховують інтереси всіх його...

Наші партнери:

БИЙ СВОЇХ, АБИ ЧУЖІ БОЯЛИСЯ!

Наталія Тарченко
Артем Житков
Страшна ми, виявляється, країна. Питання щодо зняття/встановлення квотування експорту продукції АПК вже «дістало» усіх. Ця, м'яко кажучи, невизначеність лихоманить не лише внутрішній ринок, викликаючи інфляцію, а й перекидається на зовнішні ринки. Так, зі слів Президента Української аграрної конфедерації Леоніда Козаченка, нещодавня заява нашого уряду про відміну обмежень експорту зерна, якій повірили не тільки в Україні, а й у світі, за три дні спричинила обвал цін на зерно на 40%. Тільки на Чиказькій біржі втрати становили $800 млн. Отже, «чужі» нас вже бояться…
Тепер щодо «бий своїх» чи то «добий своїх». Дія обмежень на експорт олії «дозволить» поховати галузь. Уже через перевиробництво олії і нестачу місткостей для її зберігання вимушено призупинили роботу 13 олійно-жирових заводів. Ще шість – на підході. Але й це ще не все. За прогнозами Мінагрополітики, у 2008 році очікуються такі показники виробництва у сільському господарстві: зерно – 40 млн. тонн, цукрові буряки (промислові) – 13 млн. тонн, соняшник – 4,2 млн. тонн, картопля – 19 млн. тонн, овочі – 7, 4, молоко – 12 млн., тонн, яйце – 14,3 млрд. шт., худоба і птиця – 2,95 млн. тонн. Такої кількості продукції АПК цілком достатньо не тільки для забезпечення внутрішнього споживання, а й для значного експорту. Водночас, складається враження, що Кабмін не спроможний збагнути ці цифри. І намагається замість ринкових механізмів боротися з інфляцією в «ручному режимі». Замість підтримки вітчизняного агровиробника за умов реалій СОТ і відкриття експорту на надлишкові товари, як-то зерно або олія, уряд видає Розпорядження від 7 травня 2008 року №693-р «Про надання Держкомрезерву розстрочки із сплати ввізного мита стосовно товарів 02 і 17 груп згідно з УКТЗЕД».
Документом передбачено «Держмитслужбі протягом 2008 року Держкомрезерву розстрочку із сплати ввізного мита під час митного оформлення товарів 02 (м'ясо та їстівні субпродукти) і 17 груп (цукор і кондитерські вироби з цукру) згідно з УКТЗЕД на умовах податкового кредиту». На думку аграріїв, відстрочка сплати мита призведе до майже необмеженого імпорту. І ще низка питань. Чому закупівлі здійснюватимуть за бюджетні кошти, а таке право не надано комерційним структурам? І якщо у бюджеті є кошти, то чому б не купити цю продукцію на внутрішньому ринку? Чи коштів немає, а існують схеми…
Так, за оцінками фахівців НАЦУ «Укрцукор», наразі необхідність завезення цукру відсутня взагалі. Станом на 1 травня 2008 року розрахункові запаси цукру становлять 1603 тис. тонн, що за умови споживання у травні-серпні на рівні 680 тис. тонн забезпечить перехідні залишки у понад 900 тис. тонн. Сьогоднішні оптові відпускні ціни на внутрішньому ринку коливаються в межах 2850-3200 грн/т проти собівартості виробництва тонни цукру – 3215 грн. Це спричинило понад 1,3 млрд. грн. збитків для виробників цукрових буряків і цукру. Крім того, залишки цукру й очікуване його виробництво у новому МР на рівні 1,5 млн. тонн, та можливе завезення 260 тис. тонн цукру-сирцю за квотою з 1 січня 2009 року створить загальну пропозицію на внутрішньому ринку у 2685 тис. тонн за внутрішньої потреби близько 2040 тис. тонн. Загалом, в олії та зерні вже тонемо, ще залишилося притрусити зверху цукром.
У ситуації, що склалася, не знаходячи порозуміння з урядом, представники шістьох профільних громадських організацій АПК – Всеукраїнський союз сільськогосподарських підприємств, Асоціація фермерів і приватних землевласників України, Асоціація «Укроліяпром», Всеукраїнська асоціація пекарів, Українська Аграрна Конфедерація та  Українська Зернова Асоціація – звернулись до Президента України Віктора Ющенка з відкритим листом, у якому, зокрема, просили його посприяти у питаннях:
– відміни квотування експорту українського зерна та соняшникової олії з врожаю 2007/2008 року; 
– встановлення прозорих «правил гри» на ринку сільськогосподарської продукції на 2008/2009 маркетинговий рік з урахуванням вимог, що є наслідками вступу України до Світової організації торгівлі;
– розробки та запровадження програм соціальної допомоги малозабезпеченим верствам населення України у зв'язку із «продовольчою інфляцією»;   
– усунення практики адміністрування цін на продовольчі ресурси без компенсації втрат суб'єктам господарювання;
– забезпечення закупівлі за ринковими цінами продовольчих ресурсів з урожаю 2008 року до Аграрного фонду на суму 1,3 – 1,5 млрд. гривень за рахунок коштів державного бюджету, що дасть змогу державі ефективно впливати на ринок сільськогосподарської продукції ринковими методами.
Напередодні, 12 травня, було проведено прес-конференцію «Шляхи вирішення нагальних проблем агропромислового комплексу. Діалог з владою чи страйк?», присвячену вищезазначеним проблемам.

Бозна-яке китайське попередження 
Про рішучі протидії введеній Урядом системі квотування  – аж до страйків або вантажівок із нереалізованими зерновими перед високими урядовими дверима Леонід Козаченко говорив ще раніше, обіцяючи такі акції після травневих свят. І прес-конференцію, що відбулася, можна вважати ще одним попередженням. Чи останнім?
Леонід Козаченко зазначив, що останнім часом внаслідок застосування неринкових механізмів регулювання ринку намітилися дуже негативні тенденції в м’ясній, цукровій, зерновій і олієжировій галузях.
Як було зазначено, із посиланням на експертів УЗА і УАК, збитки, яких зазнали суб`єкти господарювання, вже перевищили $2 млрд. Компенсація ж із бюджету надійшла в сумах, менших в сотні разів. Проте збитки – це лише один із негативних наслідків невизначеної ситуації на українському ринку. Проблеми, які створюються протягом останніх двох місяців, вирішуватимуться не один рік. Через таку непевність аграрії скорочують площі, відведені під зернові (зокрема кукурудзу). Виробники цукру не підписують договори з аграріями, через що площі під цукровими буряками скорочуються. За розрахунками представників НАЦУ «Укрцукор», в поточному році роботу призупинять близько 40 цукрових заводів. А отже – не працюватимуть десятки тисяч людей, що створить велику соціальну проблему. І не тільки на селі.
Не меншою є проблема і в галузі виробництва м`яса, особливо свинини. За останні 10 днів оптова ціна на м'ясо в живій вазі впала на 34%. Це результат того, що в квітні було завезено понад 30 тис. тонн м'яса. І ніхто не може сказати, які були умови ввозу, скільки становила реальна ціна. В цілому, від кінця минулого року було завезено близько 60 тис. тонн. Аграрії просять митників надати всю інформацію, яка є з цього приводу. Але-але.
Велика напруга виникла і у виробників олії. Через зупинку заводів знову-таки величезна кількість людей опинилася на вулиці. У разі скасування обмежень виробничники обіцяють залишити ціни внутрішнього ринку стабільними. А от зовнішні ринки ми втратимо безповоротно.
Проблема залишається і на ринку зернових у цілому.
– Ви знаєте, що два тижні тому ми востаннє від імені виробників зернових зверталися до уряду із вимогою зустрітися і проговорити на професійному рівні всі проблемні питання. Але у нас такого діалогу не вийшло… Тому ми сьогодні востаннє звертаємося з проханням провести необхідні консультації, щоб врегулювати ці питання, – сказав Леонід Козаченко.
У свою чергу, Іван Томич, Президент Асоціації фермерів та приватних землевласників України, нагадав про великі перехідні залишки зернових, через які виникнуть проблеми із зберіганням урожаю 2008 року.
***
"В умовах продовження квотування та ліцензування експорту зерна його перехідні залишки на 1 липня 2008 року можуть становити понад 7 мільйонів тонн. Прогнози урожаю зернових у 2008 році є оптимістичними, валовий збір зернових прогнозується на рівні понад 40 мільйонів тонн. Окрім того, очікується рекордний урожай ріпаку (близько 2,3 мільйонів тонн), який треба приймати на зберігання у червні-липні 2008 року.
При цьому, місткості для одночасного зберігання зерна в Україні становлять близько 30 мільйонів тонн. Таким чином, дефіцит місткостей для зберігання зерна може становити до 20 мільйонів тонн. Якщо Україна не відновить експорт зерна та не визначиться з цим питанням щодо врожаю 2008/2009 року, є дуже ймовірними значні ускладнення з прийманням та зберіганням зерна нового врожаю. Треба негайно звільняти елеватори, готувати їх матеріально-технічну базу, бо значна частина зерна може бути втрачена на полях та зернових токах в очікуванні його приймання елеваторами".
З відкритого листа до Президента України
***
– Ми фактично через цю штучну ситуацію можемо втратити до 35-40% урожаю взагалі, – сказав пан Томич. – Через 6-9 місяців ціни піднімуться не на відсотки, а в рази.
Президент Асоціації «Укроліяпром» Степан Капшук нагадав, що станом на 10 травня зупинилися 12 заводів, 7 знаходяться на грані цього. Орієнтовно без роботи залишилися 20 тисяч працівників. Деякі компанії з 5 травня оголосили безстроковий страйк, вимагаючи відміни квотування.
– Квотування без достовірних статистичних даних призвело до початку розвалу галузі, – зазначив Степан Капшук.
З його слів, слід пам'ятати, що галузь експортноорієнтована: на внутрішнє споживання йде лише 20% олії. Нині ж експортується: в квітні  – 14 тисяч тонн, на початку травня – лише 8 тисяч тонн. Це – в десятки разів менше, ніж було раніше.
Сьогодні на ринку є 340 тисяч тонн перехідних залишків соняшникової олії. З урахуванням переробки більше 1 млн. тонн соняшнику в Україні до кінця МР матимемо не менше 440 тис. тонн олії. Внутрішнє ж споживання в цей період становитиме 160 тис. тонн. Тобто наявні обсяги перевищують потребу внутрішнього ринку у 4,5 рази. Проте нині заводи зупиняються і, відповідно, нема кому переробити той мільйон соняшнику.
Врешті-решт, втрачає від цього і бюджет країни. За місяць – 150 млн. гривень (щорічно галузь виробляє продукцію на 10 млрд. гривень).
В минулому році Україна виробила 2 млн. 400 тис. тонн олії (для довідки – весь СРСР виробляв 2 млн. 800 тис. тонн, у всьому світі – 10 млн. тонн). Кожна друга тонна олії в світі, що експортується, – українська.
– Ви лише уявіть, 27 країн ЄС вирощує соняшнику стільки, скільки одна  Україна. Звісно, нас хочуть бачити сировинним додатком, – додав Степан Капшук.
Президент УЗА Володимир Клименко повідомив, що, згідно з даними експертів, як українських, так і закордонних, внаслідок квотування та ліцензування зернових українські аграрії втратили 6 млрд. гривень. Держава дає 200-300 мільйонів дотацій, проте вживає заходи, коли забирає 6 мільярдів.  
***
"Запровадження квотування експорту зерна та соняшникової олії вже призвело до мільярдних втрат для сільськогосподарських виробників  України. Вони не можуть реалізувати вирощену продукцію за ринковими цінами, не спроможні повернути банківські кредити, відчувають значну нестачу коштів для проведення комплексу весняно-польових робіт, а почасти – і для елементарного існування. Виробники сільськогосподарської продукції купують техніку, пальне, мінеральні добрива, засоби захисту рослин та іншу сировину за світовими цінами, а продавати вироблену продукцію були змушені за цінами значно нижчими від світових".
З відкритого листа до Президента України
***
– До того ж дії уряду щодо подолання інфляції не видаються йому правильними. Чи можна боротися з інфляцією, коли ми знаємо, що для цього треба виробляти більше товару, а з ринку прибирати надлишки грошової маси. Щодо останнього, то проводиться цілий комплекс заходів. Та чи можна боротися з інфляцією, зупиняючи заводи? – запитує Володимир Клименко.  
– Для того, щоб восени сіяти врожай, треба мати гроші. А заради грошей врожай треба вигідно продати. За нинішніх обставин це неможливо. Зі  слів керівника УЗА, при нинішньому уряді не відбулося ані жодного засідання Координаційної ради з сільського господарства при КМУ, ані  Робочої групи по зерну. До кого слід звертатися аграріям, щоб їх почули? – звучить ще одне риторичне питання президента УЗА. – Колись заради сміху аграрії пропонували: «А давайте заборонимо експорт продукції АПК взагалі, тоді стане все дешевим, і вже тоді ми наїмося «від пуза». Але ж тепер цей повний абсурд перетворюється на реальність.
Ситуація із зерном стає все більш загрозливою, адже ніхто і до сьогодні не знає, чи буде відкритий експорт у новому році. Наразі в Аграрного фонду немає грошей, тому він не встигає купити зерно. То що ж, допоки він цього не зробить, ми штучно продовжуватимемо експортні обмеження?
– Щодо забезпечення продовольством малозахищених верств населення. Такий досвід існує в усьому світі, – зазначив Володимир Клименко. –  Малозабезпеченим видаються спеціальні картки на придбання виключно продуктів харчування. Завдяки цьому аграрний сектор розвивається за ринкових умов. 
Президент Всеукраїнської асоціації пекарів Володимир Слабовський заявив, що галузь виробництва хлібобулочних виробів більше за інші регулювали завжди. В розповсюдженому ним прес-релізі йдеться про те, що за перший квартал поточного року в Україні ціни на борошно пшеничне вищого ґатунку зросли на 8%, першого ґатунку на 23%, на борошно житнє обдирне – 16%, соняшникову олію – 24%. Значно подорожчали і енергоносії: газ на 25%, бензин на 15%. З початку року в Україні підвищили мінімальну заробітну плату, що вимагало від багатьох підприємств збільшення її фонду та обов`язкових відрахувань до бюджету. Але ціна на хліб при всьому цьому зросла лише на 14%.
Він також зазначив, що теперішня ситуація на продовольчому ринку «дістала» усіх учасників: і виробників, і трейдерів, і переробників, і споживачів. Зазвичай трейдери і пекарі стояли по різні боки барикад. Однак теперішня ситуація змусила їх об'єднати зусилля і спільно намагатися довести урядовцям, що заборона – це не метод боротьби з інфляцією.
Серед конкретних пропозицій пан Слабовський назвав цільові дотації споживачам. Подекуди місцева влада може їх здійснювати, беручи гроші із міських бюджетів. І незрозуміло, чому це не можна зробити на державному рівні.

ЛИСТУВАННЯ НА ЗАДАНУ ТЕМУ
Вочевидь, у відповідь на відкритий лист аграрників Віктор Ющенко написав листа прем’єр-міністру Юлії Тимошенко.
В якому, за повідомленням прес-служби глави держави, звертає увагу уряду на необхідність врегулювання ряду проблемних питань агропромислового комплексу і, зокрема, зернового ринку, а також наполягає на виконанні положень Указу «Про деякі заходи щодо розвитку ринку зерна».
Зокрема, в листі зазначено, що дотепер залишаються невиконаними окремі пункти зазначеного Указу, а реалізація інших пунктів потребує невідкладного прискорення.
Зокрема, неврегульоване питання проведення індексації грошових доходів населення та перегляду наборів продуктів, товарів та послуг для визначення прожиткового мінімуму. Також немає позитивних зрушень у поліпшенні підприємницького середовища та інвестиційного клімату у зерновій галузі, прогнозованості державного регулювання аграрних ринків.
«Недостатнє фінансування Аграрного фонду може призвести до чергового провалу у формуванні державного продовольчого резерву», – зазначено у листі Президента. – «...Державна підтримка сільськогосподарських виробників недостатньо ефективна, свідченням чого є зменшення поголів`я худоби та виробництва молока, а також збитковість галузі тваринництва». Зокрема, станом на 1 квітня в Україні чисельність поголів`я великої рогатої худоби на 10,6% менша, ніж торік у той же час, а виробництво молока у січні-березні знизилося на 3,2%. За попередніми даними, зауважив Президент, збитковість тваринництва у 2007 році становила мінус 13,3%, а загальна сума збитків сягнула майже 1,4 млрд. грн.
За таких показників збільшення у бюджеті-2008 обсягів фінансування програм підтримки сільгоспвиробників на 500 млн. грн., програми компенсації відсоткових ставок за кредитами на 333 млн. грн., видатків на компенсацію страхових внесків на 150 млн. грн. «є недостатнім для подолання негативних тенденцій та стагнаційних процесів у вітчизняному сільському господарстві», констатував глава держави у листі до керівника уряду.
В.Ющенко також вказав на незадовільний рівень виділення у першому кварталі 2008 року бюджетних коштів на програми розвитку АПК, зокрема здешевлення кредитів, страхування, розвиток комунального господарства на селі, компенсацію вартості сільгосптехніки та підтримку її виробництва тощо.
«Прорахунки у державній аграрній політиці, недостатній рівень захисту вітчизняних виробників від недобросовісної конкуренції значною мірою призвели до зростання споживчих цін», – констатував Президент.
На його переконання, посилення адміністративного втручання у ринкові процеси не може врегулювати проблему зростання цін.
Водночас глава держави висловив впевненість, що одним з основних способів подолання інфляції є суттєве збільшення пропозиції сільгосппродукції на внутрішньому ринку.
Президент очікує від уряду «невідкладних заходів для врегулювання порушених питань» і виконання положень Указу «Про деякі заходи щодо розвитку ринку зерна». Інформація про реалізовані кроки має бути надана главі держави до 1 вересня.
Коли верстався номер, з офіційних джерел стало відомо, що Президент України Віктор Ющенко 14 травня зустрівся з аграріями, і направив другого листа прем'єр-міністру. У ньому Президент вимагає від уряду до кінця поточного тижня ухвалити рішення щодо відміни експортних обмежень на зерно і соняшникову олію.

Стати Агропрофі просто! Лише за кілька кліків!

Ціни на зернові: