Статті

УРОЖАЙ-2010: ТЕСТ НА ОПТИМІЗМ

Поки вся країна слідкує за змінами на владному олімпі, аграрії намагаються пристосуватися до сюрпризів, що їх піднесли зима і весна. Завдяки погоді цьогоріч сіятися доведеться пізно і швидко, за мізерного фінансування і, вочевидь, з порушенням технологій.


Фінанси співають романси
Глобально по країні, як зазначив наприкінці лютого перший заступник міністра аграрної політики України Юрій Лузан, аграрії забезпечені фінансами до весняно-польових робіт рівно на половину – не вистачає 12 млрд гривень. Трохи раніше міністр аграрної політики України Юрій Мельник окреслив потребу сільгоспвиробників у грошах на рівні 24 млрд гривень. З цих коштів 12 млрд становитимуть власні кошти аграріїв, решта – залучені ресурси, в основному банківські кредити. За словами Юрія Лузана, з необхідних 5 млрд гривень кредитів, аграрії на кінець лютого змогли залучити лише 160 мільйонів.
Наприклад, аграрії Житомирської області на початок поточного березня забезпечені грошовими коштами для проведення весняно-польових робіт на 50%. Про це повідомили в прес-службі Житомирської обласної ради з посиланням на голову ради Віталія Француза. За його словами, за попередніми розрахунками фахівців, для зазначених цілей регіону необхідно майже 500 млн грн.
За словами ж начальника головного управління агропромислового розвитку Одеської обладміністрації Анатолія Новаковського, грошей у сільгосппідприємств Одеської області практично немає. «Повноцінна весняна польова кампанія обійдеться аграріям області в 1,9 млрд гривень. Однак власні фінансові можливості господарств складають лише 19%, тобто менше 1/5 від потреби. Ще півтора мільярда необхідно залучити з різних джерел, при цьому банківські кредити повинні скласти близько 250-300 мільйонів гривень.
Поки 26 господарствам області вдалося отримати подібні кредити на загальну суму лише 62,9 млн гривень. Ще 36 мільйонів – на стадії переговорів».

У природи немає поганої погоди


Додають клопоту і погодні умови. За даними Мінагрополітики, що спираються на дані регіонів, на 4 березня льодовою кіркою вкрито та підтоплено по всій країні 7,2% площ озимих посівів – 615,3 тис. га. Слабкі і зріджені посіви складають 10,8% (920 тис. га), загинула озимина на території 0,3% (25,3 тис. га).
«Лідерами» у цьому списку є Вінницька область – 138,4 тис. га, Одещина – 103,8 тис. га, Харківська область – 99,2 тис. га і АР Крим – 84 тис. га.
Гідрометцентр же оцінив площі пересіву озимих культур по всій країні у 13%. Але це лише припущення, оскільки невідомо, як вийдуть посіви з під льодової кірки, та й наслідки підтоплення можуть бути різними.
За даними Гідрометцентру, в цілому по Україні найгірше перезимували посіви в Кіровоградській, Одеській, Луганській, Полтавській, Сумській, Тернопільській, Київській областях.
Разом же по Україні, за даними МінАП на 4 березня, у доброму стані перебувають 44,5% озимих культур (без ріпаку), що становить 3800 тис. га з посіяних 8557,0 тис. га, у задовільному – 3811,7 тис. га (44,7%).
Якщо ж розглядати ситуацію окремо по культурах у регіонах, то ситуація виглядає зовсім неоптимістичною. Для прикладу візьмемо фаворита минулого сезону – ріпак.
За даними МінАП, по Хмельницькій області з 95,7% посівів ріпаку загинуло 18,1% посівів, 38% знаходяться у слабкому і зрідженому стані. Голова Вінницької обласної ради Григорій Заболотний в середині лютого, говорячи про загиблі посіви озимого ріпаку, озвучив цифру у 60% (за даними МінАП на 4 березня, з 133,5 тис. га по області загинуло 12,7% посівів, 44,3% знаходяться у слабкому та зрідженому стані). Як повідомила начальник відділу організації виробництва сільгосппродукції Тернопільського управління агропромислового розвитку Марія Дерманська, в цілому слабкі і зріджені посіви виявлені на площі 17 тис. га, що становить 28% посівів культури. (за даними МінАП на 4 березня, з 68,7 тис. га по області загинуло 12,7% посівів, 9,7% знаходяться у слабкому та зрідженому стані).
Як би там не було, не дивлячись навіть на деякі розбіжності у цифрах головного аграрного відомства і регіонів, стає зрозуміло, що пересіватимемо багато. А часу на це, з огляду на холодний березень, буде зовсім мало: за даними метеорологів, південь цього року зможе сіятися лише на початку квітня, а інші регіони, де в цей час, можливо, лише буде сходити сніг, зможуть вийти у поле лише наприкінці місяця.
Втім один позитивний момент у цьому можна віднайти: весняне зволоження грунту обіцяє бути дуже хорошим, адже це була найбільша кількість опадів за холодний період у останні 15-20 років; можна припустити, що на початок весняних робіт 99% полів буде оптимально зволожено.
Холодна весна і недостатність фінансів також вплине на структуру посівів. Експерти очікують збільшення посівів пізніх ярих культур – кукурудзи, соняшнику, сої, круп'яних культур.
Значним фактором експерти також називають минулорічну цінову кон'юнктуру. За словами експерта ААА Марії Колесник, цьогоріч площа засіяна кукурудзою збільшиться на 200 тис. га, що зумовлено високими цінами на неї у минулому році (1,3-1,45 тис. грн/т). За прогнозами має побільшати соняшнику на 100-200 тис. га – до 4,4 млн га. Також зростуть посіви сої, з огляду на минулорічний попит на неї – 750-800 тис. га, замість 620 тис. га у 2009 році.

Більше врожаїв –
хороших і різних


Прогнози фахівців ринку щодо врожаю, дуже різняться і не відзначаються особливою упевненістю. Наприклад, Сергій Наливка з консалтингової агенції «ААА» вважає, що урожай зернових в країні може скласти 49 млн тонн. При цьому, зазначає він, оскільки погодні умови у багатьох країнах світу також погіршилися, Україні слід очікувати на високі закупівельні ціни.
Прогноз у 45,2 млн тонн з середньою урожайністю 30,1ц/га (минулого року, за даними МінАП – 29,7 ц/га) оприлюднило ІА «АПК-інформ». З них приблизно 19,8 млн тонн становитиме озима пшениця.
Євген Ленг, генеральний директор ТОВ «Укрзернопром Агро» 4 березня на конференції в Києві «Шлях до відновлення» висловив думку, що урожай зернових буде вищим за торішній на 7-8% (а це майже 50 млн тонн).
Оптимістичний прогноз щодо урожаю-2010 на тому ж заході підтримав і президент ЗАТ «Компанія «Райз» Віталій Цехмістренко, який вбачає передумови для цього у збільшенні кількості вологи в грунті. За його словами, є хороший потенціал по волозі. «Якщо останні 4-5 років 1 березня в метровому шарі грунту було вологи 120-140 мм, у минулому році – 16-180 мм, то останні дані, які ми маємо по нашим підприємствам, – це понад 200 мм вологи в метровому шарі грунту». Це означає, що у пізніх культур є хороші шанси пережити посуху, зазначив він.
Є, звичайно, й ті, хто стримано ставиться до майбутніх успіхів аграріїв. Так, експерт «Украгроконсалт» Єлизавета Малишко оприлюднила прогноз у 43,5 млн тонн. Найбільшим же песимістом виявився експерт Українського клубу аграрного бізнесу Володимир Лапа: урожай-2010 може бути на рівні 40 млн тонн, вважає він. На думку експертів, такі цифри виправдовуються недостатньою увагою до агротехнологій, що, своєю чергою, зумовлено фінансовим станом господарств: восени аграрії економили на добривах, ЗЗР, посівному матеріалі. А враховуючи недостатність фінансування й у цьому році, аналогічна історія повториться навесні.
Такі сумні настрої дещо виправляє нещодавно оприлюднена інформація, що аграрії почали активно купувати міндобрива. Так, за словами директора ТОВ «Укрхімекспорт» Олексія Мальованця, біля хімзаводів стоять черги, об'єми на Сіверодонецькому «Азоті» викуплені по 10 квітня. В основному серед покупців – середні і малі господарства, які притримували кошти в надії на компенсацію державою вартості міндобрив, або в очікуванні дешевших російських добрив.
Підготував Павло Мороз

© 2018 ТОВ "Агромедіа-Про"