ВАСИЛЬ ЛОБАН: «ІЗ ПОГЛЯДУ БІОДИНАМІКИ, ПРИРОДА ЗАВЖДИ ДАЄ ШАНС. АЛЕ ЦЕЙ ШАНС НЕ ДЛЯ ЛІНИВИХ»

На Полтавщині вже багато років успішно розвиває органічне землеробство сільгосппідприємство з незвичною назвою — «Кварк». Зустрітися з її директором — Василем Михайловичем Лобаном — довелося під час прес-туру до виробників екопродукції Полтавської області, який у жовтні організував Дослідний інститут органічного сільського господарства (FiBL) у рамках проекту «Розвиток органічного ринку в Україні» (2012-2016) та Полтавська міська екологічна громадська організація «Мама-86-Полтава». Через брак часу ми не потрапили на поля, натомість отримали можливість поспілкуватися з дивовижною людиною.
Розмова виявилася напрочуд цікавою, бо більше зачіпала ідеологію екологічного агровиробництва, ніж виробничі показники. Стисло її сутність винесено в заголовок. Та все ж викладають матеріал зазвичай з історії. А вона така.
Після майже чверті століття в небі, підполковник авіації, льотчик-винищувач Василь Лобан вже більше 15 років долучається до пілотного проекту органічного виробництва в Україні. Очолюваний ним «Кварк» Миргородського району став одним із першопрохідців еко-землеробства.
Підпавши під скорочення збройних сил після розпаду СРСР, Василь Лобан на початку 1990-х пройшов перепідготовку за Гарвардською програмою при КМУ з економіки і права та почав займатися бізнесом. Під час навчання і після нього він мав змогу ознайомитися з американським органічним сільським господарством, і воно потроху перетворилося на захоплення, яке мало згодом перетворитися на долю.
Так, 1992 року народилося ТОВ, розповідає Василь Лобан, яке з легкої руки дружини отримало назву «Кварк» (кварки — елементарні частинки і фундаментальні складові матерії, які об'єднуються в адрони, в тому числі й найбільш стабільні серед них протони і нейтрони, складові атомних ядер — прим. ред.). Займалися перевезенням і торгівлею ПММ, через деякий час створили власну МТС із беушної сільгосптехніки. А 2007 року долучилися і до сільгоспвиробництва, яке також було прописано рядком в статуті підприємства, взяли в оренду близько тисячі га землі: посіяли злакові, бобові, соняшник та озимий ріпак.
З часів незалежності Василь Михайлович має можливість багато подорожувати, знайомитися з провідними світовими технологіями в АПК, спілкуватися з агровиробниками, фермерами США, Німеччини, Швейцарії тощо. Органічне землеробство приваблювало все більше.
«Наступного року ми вирішили, що готові займатися органічним землеробством, — розповідає він. — Для отримання органічного сертифікату ми мали три роки перехідного періоду». На той час в господарство приїздили представники Швейцарії, які пропагували свій передовий досвід у сфері органічного землеробства.
«Наразі оптимізму у мене додалося, — наголошує господар. — Коли ж ми починали займатися органічним землеробством, більшість наших співробітників доволі скептично до цього ставилися: мовляв, як можна вирощувати зернові без ЗЗР і добрив і при цьому ще сподіватися на прибутки? Звичайно, ситуацію ускладнювали гоніння з боку представників традиційної школи, які абсолютним злом вважали наявність бур'янинок на полі (а з бур'янами слід розумно товаришувати). Рік від року власники паїв і мешканці сіл, де ми працюємо, почали більш довірливо ставитися до органічного землеробства — вони побачили, що до їхньої землі ставляться дбайливо, не труять її хімікатами. І вона стає більш здоровою, а отже і довколишнє середовище покращується. Селяни почали на своїх городах вирощувати органічну продукцію. Отриманим на паї зерном харчуються самі і годують худобу, відтак населення оздоровлюється.
А ще — у нас постійно велика кількість делегацій зі всієї України і закордону, які повсякчас приїздять чи-то за досвідом, чи-то пропонувати співпрацю. Не обділені ми і увагою журналістів, які подають правдиву інформацію про нашу роботу. Держава намагається потроху повертається обличчям до органічної продукції АПК».
Сьогодні в господарстві залишилося 525 га орендованої ріллі. За вітчизняними мірками, це невеликі площі, водночас за американськими, французькими, швейцарськими тощо — доволі значні. «Органічне виробництво потребує щоденної пильної уваги, — веде далі Василь Михайлович, — земля як частка природи вимагає повсякчас бути з нею на Ви. Клімат в нашому районі посушливий. Однак з погляду біодинаміки, природа завжди дає шанс. Але цей шанс не для лінивих».
У сівозміні господарства 13 видів сільгоспкультур — більше 7 років вирощують сорти твердої пшениці (одеська селекція), сіють переважно сою, жито, віку, гречку, коріандр, льон, почали вирощувати нут. Цьогоріч не сіяли соняшник і кукурудзу через сівозміну, щоби не виснажувати землю, хоча торік саме ці культури дали чималий прибуток. Працюють, в тому числі, на експорт, формують невеликі товарні партії — 20-22 тонни. П'ять років тому запустили переробку, виготовляють еко-сертифіковані крупи.
Звичайно, проблемою є боротьба зі шкідниками і хворобами сільгоспкультур. За дотримання сівозмін і технологій рослини самі здатні себе захистити, стверджує господар і наводить приклад: «Побачивши переваги органічного землеробства, більшість пайовиків також почала ним займатися на своїх городах. Через незнання і певні прорахунки у них виросли бур'яни на ділянках. Ми в господарстві пішли на те, що всі ділянки селян, де вирощувалися зернові для власних потреб, централізовано було засіяно житом, яке є природною протидією бур'янам. Це жито ми зібрали, а натомість виділити селянам органічну пшеницю або ячмінь з наших посівів».
Рейдерство також ж є проблемою і має різні форми. Органічна сертифікована земля коштує набагато дорожче, бо вона має здатність до оновлення, відтворення родючості завдяки наявній біоті. Якщо повернути її до інтенсивного землеробства, значить фактично її знецінити.
Коли 7 років тому до села силами і коштом «Кварка» було проведено газ, земельні паї зросли в ціні, і почався «відтік» пайовиків за не надто більшу плату, запропоновану іншим орендатором. Так, із загальних 900 га ріллі, попервах орендованої «Кварком», наразі залишилося 525 га. Але цей процес наразі, дякувати Богу, припинився. Бо, по-перше, люди на власному прикладі побачили переваги органічного землеробства — вони стали менше хворіти, виникла перспектива життя тут дітям і онукам. Вода в криницях і ставках стала чистою, бо туди не потрапляють отрутохімікати з полів. По-друге, органічна продукція наразі отримала свого споживача, попит і ціни на неї суттєво зросли. Тому господарство може виплачувати пайовикам не менші дивіденди, ніж «інтенсивники».
А от рейдерські атаки зловмисникам стало робити вже важче. Бо якщо господарство сертифіковане за органічним стандартом, земля потрапляє до загальних кадастрів сертифікованих земель Євросоюзу. Бажаючих тягатися з європейським законодавством поменшало.
Держави розвинених країн піклуються про біологічну безпеку своїх людей. Водночас вони мають забезпечувати продовольчу безпеку, адже за умов різних катаклізмів країна має залишитися з харчами і вистояти. Тому інтенсивне сільгоспвиробництво завжди буде затребуваним, і його продукція знаходитиме свого покупця в усіх країнах.
Із можливим уведенням ринку землі селянам немає сенсу продавати свої паї, наполягає Василь Лобан. Бо гроші за пай швидко закінчаться, і вже ніщо не триматиме людину в селі. Бо за рахунок присадибної ділянки людина, яка до того регулярно отримувала плату за оренду землі, не виживе. Набагато розумніше здавати землю в оренду, адже вона завжди залишатиметься цінністю. На ній завжди можна розпочати органічне сільгоспвиробництво.
Щодо економіки, то при інтенсивному рільництві, зауважує Василь Михайлович, за відсутності органіки (бо зараз дуже мало її вноситься через обмаль тваринництва в агропідприємствах), урожайність сільгоспкультур падатиме через зниження родючості ґрунту. Значить, треба вносити мінеральні добрива, а щоби робити це по нормах, часто-густо немає грошей. І настає момент, коли врожайність більше не зростає. Витрати і на інтенсивному, і на органічному однакові: на паливо, техніку, запасні частини, транспорт, заробітну плату. При цьому органічне виробництво не потребує чималих витрат на мінеральні добрива і ЗЗР.
«Так, рентабельність органічного землеробства наразі висока за рахунок ціни, навіть при меншій урожайності. Цю ціну сформовано за рахунок світового дефіциту органічної продукції. Коли виробників стане більше, ціна впаде. Виробники органічної продукції дещо втратять у грошах. Але ж вони матимуть куди більший прибуток, який краще назвати скарбом — здоров'я своє і своєї родини та громади, жива родюча земля. Всі хочуть бути здоровими.
Та й сама сутність України невід'ємно пов'язана з сільським господарством, і ми маємо його зберегти через відродження органічного землеробства», — резюмує господар.