Статті

ЦІЛЮЩІ ВРОЖАЇ АПТЕЧНОГО ГОРОДУ

Дослідна станція лікарських рослин— Нині панує думка, що лікарські рослини — це такий собі пасторальний пейзажик: дівчинка в національному вбранні неспішно ходить лукою і збирає до козуба по рослинці. У такому випадку ми би сьогодні мали не високорозвинені фарміндустрію і косметологію, а якесь знахарство.

Так почала наше знайомство з єдиною в Україні Дослідною станцію лікарських рослин Інституту агроекології і природокористування НААН заступник директора з наукової роботи Людмила Глущенко. Станція стала першою в Російській імперії науково-дослідною установою з вирощування лікарських рослин і 2016-го відзначила свій 100-літній ювілей. Слід зазначити, що темою лікарських рослин ми зацікавилися, побачивши цьогоріч розлогу експозицію дослідної станції на полігоні НААН під Києвом на Дні поля.

Відомо, що лікарські рослини — це прадавнє невичерпне джерело знання людства, здоров'я, мудрості та краси. У сучасному світі це ціла окрема галузь рослинництва, де поєднані природні властивості рослин, наукова селекційна робота, екологічне рільництво і високі технології.

Сучасна фармакологічна індустрія потребує високих технологій вирощування і стандартизованої сировини з однаковою кількістю біологічно активних сполук, щоби можна було постійно застосовувати певну технологію вилучення цих сполук. Споживач також хоче гарантовано одужувати від дії препаратів на основі лікарських рослин і щоби ті препарати, які допомагали йому у дитинстві, були дієвими і в лікуванні його нащадків.

Разом із тим, зазначає науковець, рослина — це живий організм, вона чутливо реагує на всі зміни, які відбуваються навкруг, набуваючи або втрачаючи певні ознаки під впливом зовнішніх факторів. Тому слід підбирати необхідні умови вирощування лікарських трав, щоби рослина могла накопичувати певну кількість корисних для людини речовин, при цьому бути толерантною до змін клімату, стійкою до хвороб, шкідників тощо.

Обабіч мальовничого села Березоточа на Полтавщині, де міститься станція, облаштувались численні селянські наділи, так звані добавки˜, де замість традиційних картоплі і гарбузів — смугасті килими полів із квітучих нагідок, м'яти, ехінацеї, чебрецю, шавлії. Цим п'янким ароматом і дзижчанням бджіл, які тут повсюди, просякнуто все довкола: і повітря, і дерева, і рослини обабіч доріг. І такі традиції масового збирання і вирощування лікарських рослин тривають у цій місцині вже багато століть.

Лікувальні властивості рослин людству відомі з прадавніх часів. Перші ж промислові заготівлі і культивування лікарських рослин в Україні сягають початку ХVІІІ ст. Тоді, після знайомства з роботою аптек в Європі, цар Петро І своїм указом 1701 року повелів заснувати при великих військових частинах і шпиталях військові аптеки. Відтак 1709 року в Лубнах відкрили одну з перших в Україні польову аптеку. Як відомо, саме цього року сталася історична Полтавська битва, і в місцині з неймовірною кількістю видів лікарських рослин розташували військову частину зі шпиталем. Невдовзі, 1721-го, в Лубнах було закладено ботанічний сад — «Аптечний город».

Тож від Петровських часів Лубенський повіт стає центром промислових заготівель та культивування лікарських рослин — тут була найбільша в імперії кількість гуртових комор, куди селяни звозили сушене зілля, аж 83% населення займалось заготівлею трав.

Перша світова війна загострила проблему нестачі ліків для шпиталів і проблему залежності фармації від закордону, змусила звернути увагу на лікарські рослини. Відтак 1916 року завдяки неймовірним зусиллям Петра Івановича Гавсевича було створено Лубенську дослідну станцію, а її організатора — видатного теоретика і практика сільськогосподарської дослідної справи — призначено директором установи.

Для покращення наукової роботи 1925 року станцію було переведено до с.Березоточа (12 км на північ від Лубен) до колишнього маєтку поміщика І.Леонтовича, на місце колишньої селекційної станції Цукротресту, де в одному масиві значилося 457,52 га землі в долині річки Сули. Відтак значно розширилися можливості роботи Станції — збільшилася кількість наукових співробітників, поглибилися дослідження з агротехніки, селекції, захисту рослин тощо.

Сьогодні Дослідна станція лікарських рослин Інституту агроекології і природокористування НААН є провідною науковою установою в галузі лікарського рослинництва в Україні. Основним напрямом проведення науково-дослідної роботи є селекційні дослідження, насіннєзнавство, технологія вирощування, захист рослин від шкідників і хвороб, агрохімічні та фітохімічні дослідження тощо.

Демонстраційний полігон сортового ресурсу селекції ДСЛР. На Станції вже більше 100 років проводяться селекційно-насінницькі дослідження, зазначає заввідділом селекції та насінництва Наталія Куценко. До Державного реєстру сортів рослин, придатних для поширення в Україні, станом на 5 липня 2018 року занесено 31 сорт селекції ДСЛР, це близько 80% від представлених у ньому лікарських рослин.

На демонстраційному полігоні (зліва направо): Назар ПРИВЕДЕНЮК — заввідділом технологій вирощування лікарських рослин, Людмила ГЛУЩЕНКО — заст. директора з наукової роботи, Олександр КОРАБНІЧЕНКО — заввідділом науково-виробничих досліджень, Наталія КУЦЕНКО — заввідділом селекції та насінництва, Олексій УСТИМЕНКО — директор ДСЛР, Роман ФЕДЬКО — заввідділом екології та фармакогнозії
На демонстраційному полігоні (зліва направо): Назар ПРИВЕДЕНЮК — заввідділом технологій вирощування лікарських рослин, Людмила ГЛУЩЕНКО — заст. директора з наукової роботи, Олександр КОРАБНІЧЕНКО — заввідділом науково-виробничих досліджень, Наталія КУЦЕНКО — заввідділом селекції та насінництва, Олексій УСТИМЕНКО — директор ДСЛР, Роман ФЕДЬКО — заввідділом екології та фармакогнозії

На полігоні демонструється 41 сорт (багаторічні і однорічні культури) селекції Станції, серед них є внесені до Держреєстру, а також ті, що є перспективними і проходять Державне випробування, наприклад, марена красильна Струминка та нагідки лікарські Березотіцька сонячна.

Новинками Держреєстру є розторопша плямиста сорту Полтавка (2018), шандра звичайна сорту Медуничка (2018), а також гісоп лікарський сорту Національний (2017) — цінна ефіроолійна культура-медонос, від якої можна отримати два врожаї за рік, і мед з цієї рослини належить до елітних сортів.

Також тут представлені гордість Станції — череда трироздільна сорту Монастирська (2001) — зростає заввишки до 2,5 м, та дурман звичайний сорту Безшипний (1980-ті роки).

Заслуговують на увагу десмодіум канадський Персей — вид американського походження, який застосовується як сировинна база для противірусних препаратів; козлятник лікарський — Богдан як протидіабетичний засіб; кілька сортів жовтушника сірого та лакфіолевидного — препарати серцевої дії; мачок жовтий Геліос — червонокнижна рослина, з якої виготовляють препарати для лікування дихальних шляхів; сорти різних видів наперстянки — препарати серцевої дії; подорожник великий — має відхаркувальну, протизапальну, знеболювальну, кровоспинну та інші дії; валеріана лікарська сорт Україна — єдиний сорт є в Держреєстрі, вміст біологічно активних речовин є одним із кращих в Європі, а ліки з кореня використовуються як заспокійливий засіб.

Відділ технологій вирощування лікарських рослин. Його завданням є введення в культуру, розробка нових технологій вирощування та удосконалення традиційних технологій вирощування лікарських рослин, говорить завідуючий відділом Назар Приведенюк. Серед останніх розробок, введення в культуру — лопуху справжнього, лафанту анісового, козлятнику лікарського та кульбаби лікарської. Щодо кульбаби — досить перспективна культура, яка широко вирощується в Європі, а у нас лише торує дорогу.

Було розроблено технології краплинного зрошення для крупнотонажних лікарських культур, зокрема валеріани лікарської та ехінацеї пурпурової (фото на обкладинці зроблене на цьому полі). В умовах посушливого клімату краплинне зрошення дає змогу вже на перший рік отримувати високі врожаї сировини, з якісними характеристиками, що відповідають високим вітчизняним та європейським вимогам.

Наразі відділом розробляються технології вирощування із застосуванням краплинного зрошення м'яти перцевої, меліси лікарської, материнки звичайної за розсадного способу, а також удосконалюється технологія вирощування алтеї лікарської.

Слід зазначити, що в структурі сівозміни в Дослідній станції лікарських рослин вирощуються виробничі посіви кукурудзи, сої, соняшнику і пшениці озимої сортів селекції наукових установ НААН.

Поле селекційно-насінницької сівозміни. Простіше кажучи, пояснює Наталія Куценко, — це кухня селекції, де закладено досліди по селекції і насінництву лікарських рослин.

Олена САПА, Микола СУХАРЕВ, Олександр КОРАБНІЧЕНКО, Вікторія УДОД, Володимир ЯКОВИНА, Тетяна МЕНЬШИКОВА, Анатолій ДУБРОВІН та Олександр ЦИТНІКОВ на виробничому полі
Олена САПА, Микола СУХАРЕВ, Олександр КОРАБНІЧЕНКО, Вікторія УДОД, Володимир ЯКОВИНА, Тетяна МЕНЬШИКОВА, Анатолій ДУБРОВІН та Олександр ЦИТНІКОВ на виробничому полі

Наприклад, тут є колекційний розсадник фенхелю звичайного. Його селекцією в нашій країні займалися до 1930-х років, потім роботу з цією ефіроолійною культурою було зосереджено в Сімферопольському інституту ефіроолійних і лікарських рослин. У зв'язку з кримськими подіями 2014-го, на Дослідній станції лікарських рослин три роки тому відновлено цю роботу завдяки отриманій колекції генофонду з Національного центру генетичних ресурсів рослин України (Інститут рослинництва ім. В.Я.Юр'єва, м. Харків).

У відділі зібрана велика колекція вихідного матеріалу нагідок лікарських, який використовується в різних напрямках селекції — для отримання квітки як лікарської сировини та на декоративність (махрові, жовті, лимонні, низькорослі, бордюрні, гербероподібні тощо).

Амі зубна — перспективний вид, цьогоріч сорт передаватиметься до державного випробування. Сорт середземноморського походження, назву отримав завдяки тому, що його зонтики в давнину використовувались для чистки зубів (сировиною є насіння і солома). Прекрасний медонос, в Україні — другої половини літа.

Колекція м'яти Дослідної станції лікарських рослин нараховує 368 вихідних зразків генофонду — одна з найбільших в Україні. До складу колекції входять 19 видів (з яких 8 видів негібридного походження), а також 57 сортів вітчизняної і зарубіжної селекції та дикі споріднені види. Так, для отримання природного ментолу створені сорти з високим вмістом цього компоненту ефірної олії (так звана ментольна м'ята; щоправда рослини з вмістом більше 60% ментолу мають неприємний запах). Представлена в колекції м'ята довголиста — для парфумерної промисловості, має приємний витончений аромат (так звана ліналоольна м'ята). М'ята круглолиста — для харчових цілей (для мохіто, добавка в морозиво), м'ята перцева — для отримання аптечного листа з приємним ароматом. Цю рослину збирають у фазі масового цвітіння.

Ботанічний розсадник колекції лікарських рослин. На ботанічному розсаднику зібрана колекція лікарських рослин, яка розташована на цьому місці з 1925 року і займає площу 1,6 га, говорить заступник директора з наукової роботи Людмила Глущенко. Тут зберігаються і вивчаються більше тисячі зразків майже 400 видів лікарських рослин. Колекційні ділянки розташовані за фармакологічною дією рослин та за родовими комплексами. Наприклад, рослини, що впливають на центральну нервову систему: аралія манжурська, лимонник китайський (далекосхідні види, які чудово почуваються в Україні); рослини заспокійливої дії: меліса, валеріана лікарська, собача кропива або пустирник; для лікування шлунково-кишкового тракту: кріп, фенхель та гісоп лікарський тощо.

Валентина ТРУБКА, Назар ПРИВЕДЕНЮК, Тетяна САПА та Оксана СІРІК на виробничому полі під час збирання сировини алтеї лікарської
Валентина ТРУБКА, Назар ПРИВЕДЕНЮК, Тетяна САПА та Оксана СІРІК на виробничому полі під час збирання сировини алтеї лікарської

«Основна задача розсадника — збереження і вивчення генофонду лікарських рослин як офіційної, так і народної медицини, — веде далі науковець. — Для того щоби певний вид був визнаний як офіційне джерело біологічно активних речовин, він проходить цілу низку досліджень: вивчається його хімічний склад, фармакологічні і біологічні особливості. Є багато рослин, які є чужинними для флори України. Яскравий приклад, чорнобривці та ехінацея. Ми звикли вважати їх своїми, водночас перше насіння ехінацеї було висіяне після Другої світової війни на цій землі — це були трофейні 5 кг, які передали з Москви для вивчення. Популярності ехінацея набула після Чорнобильської катастрофи завдяки своїй імуномоделюючій та імуностимулюючій дії.

Також на колекційних зразках проводиться хімічний скринінг кожного роду лікарських рослин: відомо, що рослина, як і кожна людина, має своїх родичів та генетично з ними якоюсь мірою споріднена, має спільні і відмінні риси. Всебічно досліджується зразок і також його найближчі родичі, щоби знайти оптимальну кількість біологічно активних речовин у представників роду або інші корисні властивості чи їхнє поєднання, з тим щоби при створенні гібридів мати посилення цінних у народногосподарському значенні ознак».

Ця колекція генофонду зареєстрована в Національному центрі генетичних ресурсів рослин України (НЦГРРУ) Інституту рослинництва ім.В.Я.Юр'єва НААН як колекція лікарських рослин та є складовою національного надбання. Щороку дослідна станція передає насіння на довгострокове зберігання до НЦГРРУ НААН.

Варто зазначити, що на колекційних зразках вивчаються біологічні особливості та  розробляються первинні агротехнічні прийоми — на яку глибину заробляти насіння,  яка площа живлення необхідна для формування найбільшої продуктивності, встановлюються оптимальні терміни збирання сировини (щоби сировина мала максимальну кількість біологічно активних речовин), яку частину рослини варто використовувати — надземну чи підземну, яка з них містить найбільшу кількість активних компонентів тощо.

Колекція ботанічного розсадника використовується і як навчальна база, де проходять практику студенти — фармацевти, провізори, біологи, агрономи та інші — вони вивчають біологічне різноманіття, пізнають діагностичні ознаки, прийоми догляду, тощо.

Як уже зазначалося, в колекції містяться великі родові комплекси чебрецю, череди, шавлії, подорожнику, ехінацеї, алтеї тощо. Тобто це природна лабораторія, де вивчаються види на перших етапах їхнього освоєння як лікарських рослин.

Гербарний фонд ДСЛР. Це також колекція лікарських рослин, але висушена. Таких спеціалізованих гербаріїв у світі небагато, наголошує Людмила Глущенко. Від 2017 року гербарій ДС лікарських рослин зареєстрований у Міжнародній базі даних як малий спеціалізований гербарій.

Він особливий тим, що тут зберігаються гербарні зразки лікарських рослин від початку минулого сторіччя. Створювався він із тим, щоби можна було продемонструвати, якою має бути рослина для заготівлі лікарської сировини, адже в різній місцевості рослини називалися по-різному. Сьогодні гербарні фонди використовуються для наукового і навчального процесу.

У колекції представлені основні і обмінні фонди, експедиційні збори, іменні збори ботаніків тощо. Про якість гербарних зразків говорять зовнішній вигляд і кольори рослин, наприклад, гербарій 1945 року, де рослини зберегли майже первозданний вигляд. І робота зі збагачення гербарію лікарських рослин триває.

Лікарські чаї виготовляються у відділі екології і фармакогнозії. Тут виробляють 20 видів фіточаїв, кожен з яких має свою оригінальну неповторну рецептуру. Вони створені на основі наукових розробок і багатовікових традицій. На кожен вид продукції розроблені технічні умови, деякі захищені патентом. Чаї застосовуються як для лікування, так і для профілактики різних хвороб і просто для насолоди. Сировину для приготування фіточаїв готують вручну. Це експериментальне виробництво, яке є практичним втіленням наукових розробок Станції.

Людмила ФЕДЬКО, Лариса ТИМОФЄЄВА та Марина КАЛІНІНА за підготовкою сировини для фіточаю
Людмила ФЕДЬКО, Лариса ТИМОФЄЄВА та Марина КАЛІНІНА за підготовкою сировини для фіточаю

Основними споживачами лубенських лікарських чаїв є вітчизняні санаторії, профілакторії та лікувальні заклади, а також чаї можна придбати на виставках і ярмарках. Візитівкою установи є чай Козацький.

Має Станція і свою фітохімічну лабораторію, де проводиться аналіз сировини, що надходить від агротехнічного відділу, від відділу селекції, відділу виробничих досліджень, повідомила науковий співробітник Тетяна Куцик. Також досліджуються комерційні зразки, які надаються іншими фірмами для визначення вологості, основних діючих речовин, загальної золи та інших показників, які передбачені Державною фармакопеєю України. До 100-річного ювілею лабораторію було оновлено за сприяння корпорації Артеріум.

   Тетяна КУЦИК під час лабораторних досліджень
  Тетяна КУЦИК під час лабораторних досліджень

Підбив підсумки нашого перебування на Дослідній станції директор наукового закладу Олексій Устименко. За його словами, багато чого слід робити з рослиною, щоби в підсумку мати стандарту продукцію, з якої можна виготовляти стандартні ліки, косметичні засоби і природні добавки до різних харчових продуктів тощо.

В Україні фармакологічна промисловість набирає обертів, розширює ринки збуту всередині країни і за її межами. А оскільки її продукція має відповідати вимогам цих ринків, то і виробники сировини «підтягуються» під ці вимоги.

Так, в Україні спочатку було прийнято GМP — належну виробничу практику лікарських засобів. Потім МОЗ підтримало ініціативу науковців і схвалило розроблену ними настанову МОЗ з Належної практики культивування і збору лікарської сировини (GACP). Це був ще один крок до міжнародного ринку і для того, щоби виробники сировини могли працювати в рівних умовах з фарміндустрією.

Також лікарська рослинна сировина широко застосовується в косметичній і парфумерній галузях, кожна з яких сьогодні прагне бути натуральною, органічною, екологічною, безпечною тощо.

Відчутно набирає обертів харчова індустрія, яка також хоче мати натуральні біодобавки і ароматизатори, барвники, приправи.

   Надія ТАРАСЕНКО та Світлана МИРОНЕНКО відбирають снопи для демонстраційних заходів
  Надія ТАРАСЕНКО та Світлана МИРОНЕНКО відбирають снопи для демонстраційних заходів

Не секрет, що за радянських часів це була потужна галузь, яка працювала на весь СРСР. Згодом, через розпаювання та перепрофілювання, багато господарств відмовилися від вирощування лікарських рослин. Однак ті, хто залишилися в галузі, успішно працюють не лише на вітчизняний ринок, а і на закордон.

Сьогодні фермерам і приватним господарствам з невеличкими обсягами землі немає сенсу конкурувати з потужними господарствами на ниві популярних агрокультур. Вирощування лікарських рослин для них є більш привабливим бізнесом.

Лікарська рослина не потребує великих площ, натомість вимагає чималої ручної праці. Тому для села, де багато самозайнятого населення (простіше кажучи, безробітного — прим. ред.), це можливість працювати і заробляти. Крім того, лікарські рослини — це сировина тривалого зберігання, бо у висушеному за належних умов вигляді вона може набагато довше чекати кращої ціни, ніж, наприклад, овочі, фрукти чи ягоди.

Більшість лікарських рослин є багаторічниками, з поля можна отримувати продукцію впродовж 3-5 років. На таку продукцію є попит, однак щороку ринок зазнає відчутних коливань.

Щодо зональності, то для випробування нових сортів Станцією укладаються угоди з ботанічними садами, дендропарками, науковими і навчальним закладами по випробуванню нових сортів по всій країні.

Дуже важливо, що науковцями Станції розроблені рекомендації і надається агротехнологічний супровід щодо виробництва запропонованих нею лікарських культур. Тут постійно проводяться семінари, круглі столи, дні поля, навчання персоналу для тих, хто цього потребує. Тож науковці запрошують виробничників до співпраці!

 

© 2018 ТОВ "Агромедіа-Про"