СВІТОВА ПРОДОВОЛЬЧА БЕЗПЕКА ЗАЛЕЖИТЬ ВІД УКРАЇНИ

Світове співтовариство танцює довкола України, як шаман з бубном довкола багаття. Тільки шаман вимагав у духів дощ, а представники міжнародних організацій вимагають в українців більше продовольства. Адже за підрахунками експертів ФАО, аграрний потенціал України не вичерпано навіть на 50%.
Саме про інвестиційні можливості аграрного сектора у світлі загроз продовольчій безпеці, що існують у світі, йшлося на Другому міжнародному аграрно-інвестиційному форумі «Світова продовольча безпека: виклики та інвестиційні можливості для аграрного сектору», що відбувся 2 червня 2011 року в столичному готелі Інтерконтиненталь у рамках проведення XXIII Міжнародної агропромислової виставки-ярмарку «АГРО-2011».
У його роботі взяли участь понад 200 представників світової спільноти, українського аграрного сектору та експертного середовища, в тому числі міністри сільського господарства Латвії, Литви, Естонії, Саудівської Аравії, Судану, Угорщини, Болгарії, заступники аграрних міністрів Росії та Білорусі.
Відкриваючи форум, міністр аграрної політики та продовольства України Микола Присяжнюк відзначив, що перед Україною сьогодні стоїть завдання не лише у стислі терміни досягти продовольчого самозабезпечення, але й зробити вагомий внесок у забезпечення продовольчих потреб зростаючого населення світу.
Йому вторив і директор Інвестиційного центру ФАО Чарльз Ріменшнайдер: населення зростає, вже нині мільярд людей голодує, світ потребує більше продовольства. Дійсно, намагання світової спільноти подолати бідність поки що не увінчалися успіхом. Більше того, кількість людей, що вимушені виживати на дохід менше $1 в день – зростає.
На цьому фоні холодним душем прозвучали слова міністра сільського господарства Естонської республіки пана Хелір-Валдор Сеедера, який нагадав присутнім, що у економічно розвинутих країнах так званого «золотого мільярду» значна частина харчів з холодильника потрапляє прямо на смітник. Зокрема, за даними журналу «Шпігель», у Німеччині 42% продуктів харчування, придбаних у супермаркеті, викидаються на смітник. Приблизно така сама ситуація й в інших країнах Європейського Союзу та США.
Звичайно, у такому випадку аграрій вже отримав свій дохід, адже продукт продано. Та з етичної точки зору аморально знищувати продовольство, коли світ голодує. Можливо потрібно не лише більше виробляти продовольства, але й змінити підходи і звички його споживання у заможних країнах?!
Форум названо аграрно-інвестиційним, проте похвалитися сприятливим інвестиційним кліматом наш аграрний сектор поки що не може. Запевнення Мінагрополітики, що воно створює сприятливі умови для «припливу інвестицій» у агропромисловий комплекс, залишаються декларацією. Вже всім набила оскому риторика про інвестиційну привабливість аграрного сектора нашої держави для іноземних інвесторів, його високий нерозкритий потенціал тощо. Від слів до справ можна буде перейти лише тоді, коли українська держава практично доведе, що інтереси інвестора – як власного, так і іноземного – для неї важливіші, ніж інтереси чиновників. Практика поведінки держави на зерновому ринку у 2010-2011 маркетинговому році довела, що інвестор не може бути впевнений у своїх інвестиціях. Допоки інвестор не зможе вільно отримувати прибуток від вкладеного капіталу, представники міжнародних компаній будуть продовжувати їздити до нас на всілякого роду конференції та форуми і розповідати нам про наші перспективи.

Гендиректор ТОВ СП «НІБУЛОН» Олексій ВАДАТУРСЬКИЙ і міністр тваринництва та рибальства Судана Файсаль Хассан ІБРАГІМ

Звичайно, такі форуми не розраховані на отримання прямої практичної користі для аграріїв, тобто у сенсі укладених угод. У ході його роботи йде обмін думками з ключових питань продовольчої безпеки світу, робляться спроби відшукати нові підходи до вирішення питань. Проте, користуючись нагодою, українські урядовці мають на меті провести двосторонні зустрічі з міністрами усіх країн, що присутні на форумі, підписати меморандуми про наміри та співпрацю.
А от що стосується українського бізнесу – справа інша. Хочеться вірити, що вітчизняні бізнесмени сповна скористаються нагодою й започаткують економічні контакти та освоять нові ринки: не кожний-бо день є нагода поспілкуватися з міністром сільського господарства, наприклад, Саудівської Аравії чи Судану.
На брифінгу, який відбувся в перерві роботи форуму, Микола Присяжнюк прокоментував найбільш болючі питання аграрного комплексу. За його словами, постанова Кабміну про скасування квот вже підписана і затримка її публікації викликана суто технічними причинами. Пан Присяжнюк запевнив присутніх, що постанова буде опублікована сьогодні-завтра у найближчому числі «Урядового кур'єра»*. За словами аграрного міністра, держава не має на меті обмежувати експорт. Після відміни квотування експорту кукурудзи, її вже вивезено 800 тис. тонн. Високопосадовець сподівається, що протягом червня ще 800-900 тис. тонн зернових буде відвантажено на експорт.
За словами Миколи Присяжнюка, прогнозований експорт зернових у новому маркетинговому році складе 15-18 млн тонн.
Згідно з нормами Податкового кодексу, з 1 липня 2011 року зернотрейдери втратять можливість отримувати відшкодування ПДВ. Звісно, що це негативно вплине на закупівельні ціни внутрішнього ринку, а отже – і на доходи виробників. За словами очільника МінАПП, міністерство намагається переконати уряд залишити норму, яка діяла у перехідний період, коли ПДВ повертався під час першої купівлі, коли трейдер придбавав збіжжя безпосередньо у виробника.