Поштова адреса: 01135.  Київ-135, а/с 79. 
  Контактний телефон:  +38(044)227-93-55
  E-mail: info@agroprofi.com.ua 
             Передплатний індекс: 98990


Книги:

Топ переглядів за місяць:

ВИВЕДЕННЯ ДНІПРА З КОМАТОЗНОГО СТАНУ. «НІБУЛОН» готовий убезпечити внутрішні водні шляхи
Нібулон днопоглиблення24 листопада на лімітуючому перекаті «Дніпродзержинські ворота» у Дніпровському водосховищі...
РОЗМАЇТТЯ СМАКІВ НА UKRAINIAN FOOD EXPO
ukrainian food expo23-24 листопада у столичному виставковому центрі «КиївЕкспоплаза» проходила міжнародна виставка...
ЗАГАДКА У ЗАГАДЦІ
Загадки не люблять лише ті, хто не вміє їх розв'язувати, свідчить народна мудрість. Але це про...
ВІД ОБЛАДНАННЯ ДО САДЖАНЦІВ: ПЛОДООВОЧЕВА ВИСТАВКА У ФОРМАТІ B2B
fresh business expo 20175-7 грудня в Києві проходила міжнародна спеціалізована виставка Fresh Business Expo 2017. Вона...
З НАСТАННЯМ ГРУДНЯ ПРИХОДИТЬ І ЗЕМЕЛЬНИЙ МОРАТОРІЙ
мораторій на продаж сільгоспземліА чи знаєте ви, що 5 грудня у світі відзначають Всесвітній день ґрунтів? Правда, свято це...

Наші партнери:

КОЛИ ЦИВІЛІЗОВАНИЙ БІРЖОВИЙ РИНОК ПОЧНЕ ПРАЦЮВАТИ В УКРАЇНІ?!

ImageБіржа – це місце, де зустрічаються посередники-брокери і покупці. Тут формується попит і пропозиція на певний товар, а, отже, і його ціна. Відтак, біржа є дієвим ринковим механізмом.
Наприклад, за даними департаменту інформації і комунікацій з громадськістю секретаріату Кабінету Міністрів України, позитивна тенденція вітчизняної лісової галузі на сучасному етапі – це результат впровадження відкритих аукціонів з продажу деревини. Скасування прямих угод і введення відкритих аукціонів являється ефективним і дієвим способом забезпечити її системний розвиток і виключити економічні зловживання на будь-якому рівні.
А чим зерно відрізняється від деревини? Чому на зерновому ринку неможливо запровадити такі самі механізми і зробити його прозорим, позбавити ручного керування з боку уряду? Про те, в якому стані перебуває нині український біржовий ринок взагалі і аграрний біржовий ринок зокрема, ми запросили розповісти генерального директора Асоціації «Союз бірж України» Бориса Беренштейна.

Борисе Леонідовичу, розкажіть, будь ласка, яка сьогодні в Україні ситуація на біржовому ринку?
– Наразі проблеми на біржовому ринку досить відчутні. Річ у тім, що законодавча база дозволяє створювати біржі незалежно від бажання держави, адже сьогодні за 500 гривень можна зареєструвати юридичну особу, назвати її біржею і проводити операції на чорному ринку. Відтак нині 90% бірж мають дише директора, бухгалтера і печатку.
Тому, насамперед, слід підвищити статус біржі: вона повинна мати високі активи, значний статутний фонд, власне приміщення, підготовлених фахівців.
Також, згідно з чинним законодавством, необхідно визначити єдиного державного регулятора. Нарешті, що безумовно тішить, Указом Президента України від 31.05.2011 р. №634/ 2011 було затверджене Положення про Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, відповідно до якого саме цей державний орган здійснює регулювання товарного біржового ринку. Безпосередньо опікується регулюванням біржового товарного ринку, аналізом його стану, підготовкою пропозицій щодо підвищення ефективності його функціонування Департамент розвитку секторів економіки на чолі з Олегом Пензіним, куратором же визначено першого заступника міністра Вадима Копилова.
Зараз наша спільна робота перебуває в стадії формування: ми, тобто Асоціація «Союз бірж України», спільно з Мінекономрозвитку України затвердили план роботи і визначили перелік документів, які мають визначати роботу біржового товарного ринку. Насамперед, це стосується Концепції вдосконалення функціонування та розвитку біржового товарного ринку в Україні. Зараз її проект проходить погодження у відповідних державних інституціях, зокрема, з певними зауваженнями, цей документ схвалено Мінфіном, Мінагрополітики.
Найважливішим в цій Концепції є те, що сьогодні товарні біржі можуть торгувати різними інструментами, у тому числі і такими, які сьогодні в Україні відсутні, як товарні деривативи (ф'ючерсні контракти та опціони).
Також у документі визначено, що Україна має орієнтуватися на міжнародний ринок. Насамперед, на дві біржі, які є флагманами розвитку світового біржового ринку – найпотужніша біржова система «ЄвроНекст» і Чиказька товарна біржа, яка є найбільшою у світі ф'ючерсною біржею і входить до складу американської CME Group. Безумовно, втілення цієї концепції – це застосування передового світового досвіду, а не вигадування якогось власного українського велосипеда, як кажуть, з квадратними колесами.

ImageРозкажіть, будь ласка, на чому ґрунтується проект Концепції і які основні аспекти в ній викладено.
– Концепція, власне, визначає головну мету та основні принципи функціонування і розвитку біржового товарного ринку України.
Документ покликаний встановити стратегічні підходи, які мають бути покладені в основу державної політики для формування цілісного, високоліквідного, ефективного і справедливого біржового товарного ринку України, інтегрованого у світові біржові ринки.
Розвиток прозорого біржового товарного ринку дозволить збільшити обсяги торгівлі за реальними біржовими цінами і обмежить бартерні операції. А це призведе до зростання масштабів товарно-грошового обігу в сфері купівлі-продажу продовольства, матеріально-технічних ресурсів, послуг тощо.
Біржовий ринок також дозволить розширити обсяги торгівлі товарними ресурсами на строкових умовах, що забезпечать самофінансування виробництва та залучення коштів на вигідних умовах, будучи альтернативою банківському кредитуванню.
Крім того, що дуже важливо, він підвищить гарантії виконання зобов'язань за біржовими угодами на товарному ринку. Формування ж цін відбуватиметься виключно за ринкової кон'юнктури, створення систем щоденного котирування товарів, які обертаються на біржах, а також систем цінового біржового моніторингу. Ціни, сформовані на біржовому товарному ринку, будуть використовуватись учасниками товарних ринків як індикативні під час укладання угод на позабіржовому ринку та повністю відповідатимуть поняттю справедливої ціни.
Я вже говорив і хочу наголосити, що в Україні ми маємо запровадити нові інструменти та механізми у біржовій торгівлі, а саме: ф'ючерсні контракти та опціони, інші біржові деривативи на продовольство, матеріально-технічні ресурси, решту товарів, а також здійснювати їх розрахунково-клірингове обслуговування. Це дозволить реалізовувати на конкурентних засадах паливно-мастильні матеріали, деревину, нафту, газовий конденсат, метал, електричну енергію, сільськогосподарську продукцію тощо.
Тож, за сучасних умов розвитку національної економіки біржова торгівля стає важливою організаційною складовою формування внутрішнього і зовнішнього, продовольчого та непродовольчого ринків.

Ви говорили про співпрацю з «ЄвроНекст» і Чиказькою товарною біржею. Вже існують якісь реальні приклади чи це лише далека перспектива?
– Наразі Україною в цьому напрямку зроблено перші практичні кроки. В листопаді 2010 року Асоціація «Союз бірж України» підписала з «ЄвроНекстом» меморандум про співпрацю. До системи «ЄвроНекст» входить ціла низка великих національних бірж – Нью-Йоркська, Лондонська, Паризька і ще дев'ять інших європейських бірж. Зараз ми продовжуємо напрацьовувати спільні механізми співпраці. Наприклад, напередодні проведення наприкінці травня поточного року міжнародної конференції GAFTA, що проходила у Києві, в Україну прибули фахівці «ЄвроНексту». Вони побували на елеваторних комплексах компанії «НІБУЛОН» і вивчали можливість використовувати її елеватори як сертифіковані зернові склади для участі в біржових технологіях (див. «Агропрофі» №20 від 27.05.10).
У ті самі терміни, в рамках проведення цієї конференції, Кабінет Міністрів та Нацбанк України і Чиказька товарна біржа підписали меморандум про співпрацю. Від імені українського уряду документ підписав міністр аграрної політики та продовольства Микола Присяжнюк, а з американського боку – президент Чиказької товарної біржі Лео Меламед.

Якщо все так оптимістично, то чому керівники 15 найпотужніших вітчизняних бірж звертаються з листом до Президента з проханням допомогти у розв'язанні питань біржового ринку?
– Йдеться про аграрний біржовий ринок.
Справа в тім, що саме на аграрному біржовому товарному ринку склалась ситуація, за якої товарні біржі не можуть виконувати передбачені законодавством функції. Наразі вони не мають можливості сприяти захисту економічних інтересів учасників аграрного ринку, у першу чергу товаровиробників, яким зараз особливо потрібні кошти.
Мушу констатувати, що досі не виконуються законодавчі акти, які регламентують діяльність біржового аграрного ринку. У першу чергу це стосується Законів України «Про зерно та ринок зерна», «Про державну підтримку сільського господарства в Україні». Так само як і Указ Президента України від 29.06.2000 р. №832/2000 «Про невідкладні заходи щодо стимулювання виробництва та розвитку ринку зерна» та Постанова Кабінету Міністрів України від 13.12.2010 р. №1254 «Деякі питання укладення та реєстрації зовнішньоекономічних контрактів» та інші.
Наприклад, Законом України «Про зерно та ринок зерна» визначено, що формування регіональних ресурсів зерна відбувається шляхом укладання угод на акредитованих товарних біржах. Дана законодавча норма не виконується, бо Кабінетом Міністрів України не затверджений порядок надання товарним біржам висновку щодо відповідності вимогам стосовно надання послуг з укладання та реєстрації угод купівлі-продажу сільськогосподарської продукції і продовольства для державних та регіональних потреб, погашення податкової заборгованості, а також з укладання та реєстрації зовнішньоекономічних контрактів, як це передбачено Законом «Про державну підтримку сільського господарства в Україні».
У свою чергу, невиконання цих вимог перешкоджає реалізації Указу Президента України від 29.06.2000 р. №832/2000, яким визначено, що експорт зерна здійснюється лише за експортними контрактами, укладеними та зареєстрованими на акредитованих для таких операцій товарних біржах.
Також Законом України «Про державну підтримку сільського господарства в Україні» визначено, що Державне підприємство «Аграрна біржа» може надавати право на участь у біржовій торгівлі товарним біржам за умови попередньої їх сертифікації щодо стандартів продажу або поставки біржового товару відповідно до порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України. Саме він і дотепер не затверджений, хоча Постановою Кабінету Міністрів України від 13.12.2010 р. №1254 передбачено його затвердження до 15 січня 2011 р. Через це Міністерство аграрної політики та продовольства України не має можливості акредитувати товарні біржі для використання ефективних біржових механізмів на аграрному ринку.
Цією ж Кабмінівською Постановою № 1254 «Аграрна біржа» отримала монопольне право надавати послуги з укладання та реєстрацію зовнішньоекономічних контрактів щодо експорту сільськогосподарської продукції, зазначеної у підпункті 3.3.1 статті 3 Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України». Це суперечить антимонопольному законодавству та вимогам багатьох інших законодавчих актів України.
Такі реалії спричинили зникнення конкуренції у сфері надання послуг з укладання та реєстрації зовнішньоекономічних біржових контрактів, а також призвели до збільшення фінансового навантаження на учасників ринку. Розмір витрат, що супроводжують укладання біржових контрактів, збільшився в 4-6 разів.
Тож керівники провідних наших бірж детально виклали ці проблеми і письмово звернулися до Президента України Віктора Януковича з проханням допомогти у розв'язанні цієї складної ситуації.

Що означає участь сертифікованих зернових складів у біржових технологіях, про які ви говорили?
– Це ефективна світова практика: наявність зерна і всі його технічні характеристики на папері мають відповідати його практичній наявності на складах. В Україні, ви знаєте, це не завжди так.
Тому ми пропонуємо стимулювати сертифіковані зернові склади до участі в біржових технологіях. Для цього необхідно додати до умов сертифікації зернового складу членство щонайменше в одній товарній біржі, правила якої затверджені державним регулятором, та обов'язкове щоденне (щонайменше один раз на день) тверде або індикативне котирування товарів, що зберігаються на зерновому складі.
Такий підхід обумовлюється тим, що реальною цінову ситуацію на зерно на поточний час формують зернові склади. Однак цінова інформація складів та елеваторів є важкодоступною та неінтегрованою в єдину інформаційну систему. У світовій практиці елеватори щоденно двічі або тричі на день здійснюють індикативні котировки (інформаційні котировки без зобов'язань укладення контракту) на біржі. Ця інформація доступна членам біржі та державному регулятору. Інші учасники також можуть її отримувати, але на платній основі.
Для втілення цієї норми слід внести зміни до Закону України «Про зерно та ринок зерна в Україні».

Яких практично результатів слід очікувати від розвитку біржового товарного ринку найближчим часом?
– Оптимістичних і найвигідніших для економіки України загалом.
Власне вони також викладені в Концепції.
Удосконалення законодавчого забезпечення біржового товарного ринку надасть можливість створити систему взаємовигідних відносин між виробниками та споживачами продукції, мінімізуючи вплив посередників на цінову кон'юнктуру на ринку.
Ефективно функціонуючий біржовий товарний ринок сприятиме мінімізації кон'юнктурних та цінових ризиків учасників ринку, зниженню трансакційних витрат, які супроводжують укладання біржової угоди, а також підвищенню конкурентоспроможності відповідних активів.
Концентрація біржових послуг та зацікавленість учасників ринків у біржовій торгівлі, а також системи держаного регулювання та контролю за біржовою діяльністю сприятимуть створенню в Україні реального біржового ринку з подальшим його розвитком та впровадженням світових біржових технологій, створять умови для запобігання маніпулювання цінами на ринках реальних товарів.
Органи державної влади матимуть можливість оперативно з використанням ринкових інструментів забезпечувати цінову стабільність на товарних ринках як одну із ключових складових сталого макроекономічного розвитку України.

Стати Агропрофі просто! Лише за кілька кліків!

Ціни на зернові: