Поштова адреса: 01135.  Київ-135, а/с 79. 
  Контактний телефон:  +38(044)227-93-55
  E-mail: info@agroprofi.com.ua 
             Передплатний індекс: 98990


Книги:

Топ переглядів за місяць:

ДЕНЬ ВИРОБНИКІВ БОБОВИХ, АБО СВЯТО ЕКОЛОГІЧНОГО ЗЕМЛЕРОБСТВА У ТЕПЛИКУ
Цьогоріч уже традиційний День поля у фермерському господарстві Олексія Дона в Теплику на...
«НІБУЛОН» ДОЛУЧИВСЯ ДО ВСЕУКРАЇНСЬКОЇ МЕРЕЖІ ДОБРОЧЕСНОСТІ
Відповідна Декларація про створення Всеукраїнської мережі доброчесності була підписана...
СПЕКА НАС НЕ СПИНИТЬ, АБО ЯК ТЕБЕ НЕ ЛЮБИТИ, КЛІМАТЕ МІЙ
Дивне цього року літо: то холод, то спека. Та і вчені вперто твердять — клімат планети невпинно...
ШВЕЙЦАРСЬКЕ СЕРЦЕ В ДАРУНОК УКРАЇНІ
Герой України Олексій Вадатурський визнаний достойним послідовником легендарного швейцарця ...
СМУГАСТИЙ РЕЙС
Перше за багато років вантажене сучасне несамохідне судно з кавунами дісталося до столичної...

Наші партнери:

З КУРСЬКОМ ПОРУЧ НАШІ СУМИ

Днями ми побували в Курській області Росії, сусідній з нашою Сумською. Звісно, проблем у тамтешніх аграріїв вистачає, але є й здобутки. Тому від побаченого слово «Суми» в заголовку було б правильніше написати з малої літери, бо нам є від чого сумувати. Наприклад, у споконвічній спільній зоні бурякосіяння там працюють 9 цукрових заводів, а на рідній Сумщині не запуститься жодного…
Отже, агропромисловий комплекс – найбільш соціально значущий сектор економіки Курської області. Споживчий ринок більш ніж на 70 відсотків формується з продовольства і товарів з сільськогосподарської сировини.
У тамтешньому АПК зосереджена чверть трудових ресурсів, створюється п'ята частина валового регіонального продукту, яка торік перевищила 29,9 млрд руб. (майже 7,5 млрд грн). Стабільне виробництво 2 млн т зерна. Крім зернових культур регіон, до якого входять 28 районів, є потужним виробником цукрових буряків, картоплі, фруктів, овочів, молока, м'яса і постачальником продуктів харчування в інші регіони Російської Федерації.
За офіційними даними, станом на 1 вересня цього року виробництво худоби і птиці на забій в живій вазі збільшилося на 732 тонни. В рамках реалізації національної програми «Прискорений розвиток тваринництва» під державну гарантію Курській області відкрито кредитні лінії на суму 1,7 млрд руб. (425 млн грн) для будівництва нових молочних і свинарських комплексів, закупівлі високопродуктивної худоби.
Особлива увага приділяється вирощуванню цукрових буряків – в області є цільова програма розвитку буряківництва. Цього року куряни планують отримати 3 млн т солодких коренів, що в 1,3 разу більше, ніж торік.
На 7 вересня в області працюють 9 цукрових заводів. Середня урожайність становить 32,4 т/га, що для початку вересня дуже непогано. Цукристість – на рівні 16,5%, вага кореня перевищує 500 г. За попередніми даними, за нинішній сезон переробники розраховують отримати 310-315 тисяч тонн цукру. Всього ж у Росії, за оперативними даними «Союзроссахара», на цю дату стали до роботи 36 (у 2008 році – 42) і працюють 35 цукрових заводів.
Особливої уваги адміністрація області і комітет АПК (споріднена нашому головному управлінню агропромислового розвитку установа) приділяють підвищенню генетичних якостей продуктивності молочних тварин. За розробку і реалізацію цільової регіональної Програми по вдосконаленню симентальської породи область нагороджена срібною медаллю Мінсільгоспу Росії.
Знову таки, для подальшого збільшення виробництва яловичини в області нарощують поголів'я для відгодівлі, відновлюють виробничі потужності, схрещують маточне поголів'я з биками м'ясних порід (герефорд, лімузин), вдосконалюють кормову базу.
На крупних свинокомплексах упроваджена потоково-турова система опоросів. На малих свинофермах упроваджується маловитратна, так звана голландська, технологія відгодівлі свиней.
Сільгоспвиробникам, включаючи дрібнотоварні підприємства, на відшкодування витрат по сплаті відсотків з федерального і обласного бюджетів в 2008 році виплачено у вигляді субсидій 708 млн рублів. В рамках угод, укладених між Адміністрацією Курської області і Мінсільгоспом Росії, на сільськогосподарське виробництво і соціальний розвиток села з федерального і обласного бюджетів господарствам усіх форм власності торік надано державної підтримки у розмірі 1,9 млрд руб. (475 млн грн).
Журналісти «Агропрофі» побували у одному із кращих аграрних районів Курської області – Кореневському, де господарюють 12 агроформувань. Матеріали про два із них читайте нижче.

КОМПАНІЯ РОСІЙСЬКА, КОРІННЯ УКРАЇНСЬКЕ
Московська інвестиційна компанія «Сахарпроминвест» в аграному бізнесі працює понад 7 років. На понад 40 тис. га сільгоспугідь вирощує зернові культури, цукрові буряки й картоплю. Займається насінництвом, а також виробництвом молока і м'яса. Основним власником є генеральний директор холдингу Сергій Шкуренко, до речі виходець з України.
ЦЯ холдингова компанія в Курській області представлена чотирма агрофірмами: «Южная» і «Любимовская» – в Кореневському районі, «Октябрьская» – в Медвенському, «Благодатенская» – в Рильському, а також ВАТ «Сыродел» (сирзавод, який переробляє близько 30 тонн молока на добу), ТОВ «Ремагротехника», хлібоприймальне підприємство ТОВ «Льгов-семена». За останні два роки у розвиток курських активів компанія вклала понад 2 млрд рублів (500 млн гривень).
ImageУ своєму активі агрофірми холдингу в області мають 2 свинокомплекси з відгодівельними майданчиками, розрахованими на 40 тис. голів, молочну ферму на 2 тис. голів, комплекс з відгодівлі ВРХ та 15 тис. га ріллі.
– В структурі посівних площ, – розповів нам керівник рільничого напрямку агроформувань компанії «Сахарпроминвест» у Курській області Микола Калашніков, – понад 5 тисяч гектарів землі займають озимі культури. Традиційно вирощуємо понад 2 тис. га кукурудзи на зерно, стільки ж цукрових буряків і гороху. Решта – під ярими і кормовими, також не виключаємо пар. Ми забезпечуємо основну кормову базу для тваринницьких комплексів. Держава приділяє велику увагу розвитку тваринництва, тому щодо підтримки переваги віддаються господарствам, які розвивають цю галузь.
Молочну ферму ми відкрили торік, поставили там європейське обладнання, завезли тварин так само з Європи. Молока отримали без малого 6 тис. кг на корову. Якість відповідна. Продаємо його централізовано. Однак рівень рентабельності залишає бажати кращого. А от м'ясо сьогодні вигідне, – наголосив він.
За даними російських фахівців м'ясного ринку, ціни на свинину від початку року зростають, і нині становлять 80 рублів (20 грн) за кілограм в живій вазі. Рентабельність свинокомплексів становить близько 20%, що можна назвати хорошим показником. Зараз вдалий час для запуску подібних об'єктів. Щодо свинокомплексу холдингу, то експерти вважають, що інвестор окупить його за п'ять-вісім років. За даними Національної м'ясної асоціації, ціни на корми, які складають близько 70% в собівартості свинини, на даний момент низькі – за рахунок дешевих зернових. І в ефективних тваринницьких господарствах собівартість 1 кг свинини може складати всього 42-44 рублі (10,5-11 грн).
– Наші підприємства, – продовжує розповідь Микола Миколайович, – працюють як на власних обігових коштах, так і на кредитних. Завдяки державним і регіональним програмам кредитування АПК, які активно працюють в Росії, ми сплачуємо від 4 до 7 відсотків по кредитах. Решту відсоткових ставок щокварталу господарствам відшкодовується з федерального або обласного бюджетів.
Програма кредитування для придбання техніки повністю субсидована, незалежно від форми власності господарства. Тому в нас на 80 відсотків нова європейська техніка. В рільництві задіяно 90 працівників – механізатори, водії, інженерно-агрономічна служба. Заробітна плата в середньому дорівнює $500.
Витрати на паливо дотуються з бюджету в межах 5%, добрива – 15-20%. Середня ціна на дизельне пальне – в межах 15-16 руб./л. Щодо добрив, то NPK коштує в середньому 14 тис.руб./т, селітра – 9-10 тис. руб./т.
– Сільгосппідприємства не опікуються соціальною сферою села. Вона утримується виключно за рахунок муніципальних, місцевих бюджетів, за рахунок сплати нами податків. Водночас благодійну допомогу ми надаємо лікарням, дитячим закладам, на будівництво храмів. Але це вже суто людський фактор, – каже пан Микола.
– В нас немає питань з землею. Є ринок землі. Хто хоче – продає. Угоди на оренду укладено на 15 років. Оплата за землю коливається від 3,5 до 5 тис. рублів за пай.
Наостанок ми поцікавилися цьогорічною урожайністю в агроформуваннях і планами на наступний рік. Тож, за словами пана Миколи, урожайність пшениці становила – 5 т/га, причому вся вона вийшла продовольча, фуражу немає. Ціна на 3 клас зараз – 4200-4400 руб./т, 4 кл. – 3500-3800 руб./т. Горох цього року себе не показав. Насіння – від Сингенти і Піонера. Тому кукурудза нижче 8-10 т/га не була, так само як і цукрові буряки менше 40 т/га не збирали, цукристість від 16% до 19% у залежності від року. Зараз пройшли дощі, тому буряки добре копаються. Ціна на них хороша – від 1500 рублів до 2000 за тонну. Тому їх рентабельність становитиме 22-24%. Осінній комплекс проводитимуть за планом.

«ЛУЧШИЙ ЛЕНИНСКИЙ ПРИЗЫВ»
Посилання на сільськогосподарський виробничий кооператив «Ленинский призыв» (Курська область, Коренєвський район) як на одне з кращих господарств можна зустріти в більшості звітів про роботу АПК Росії. Його голові, Володимиру Чемодурову, ще немає п'ятидесяти років, проте майже половину свого віку він керує господарством. Спираючись на такий великий досвід нашого співрозмовника ми й спробували оцінити реальний стан сільського господарства у північних сусідів.

Image– Володимире Миколайовичу, ваше господарство як позитивний приклад господарювання постійно згадують у звітах, причому не лише районних і обласних, а й федеральних. А публікацій про роботу підприємства ми не знайшли.
– Я не люблю розповідати про здобутки. Це не означає, що я не люблю пресу, але у мене просто обмаль часу. Для вас, бачте, роблю виключення.
– Чому агропідприємство зареєстроване у формі кооперативу? Така форма власності має якісь переваги? І назва у вас, відверто кажучи, трошки дивна…
– Колгосп з такою назвою я прийняв у 1986 році. Господарство добре працює. Люди до цієї назви звикли. То хіба є сенс щось міняти, затівати тяганину з переоформленням документів?
Кооператив ніяких пільг в оподаткуванні і преференцій не має. У період реформування на початку 1990-х років колгоспи за законом перетворювалися на сільськогосподарські виробничі кооперативи. Ми провели реформування.
Кожна людина, яка мешкає і працювала або працює тут, отримала свої земельний і майновий паї. Власне усе це ми об'єднали і створили кооператив. У нас є правління, яке раз на три роки обирає голову.
– Землі в кооперативі стільки ж, скільки було в колгоспі?
– У колгоспі було 4 тис. га, а в кооперативі зараз вже 7,5 тисяч. Ми обробляємо землі не лише в Коренєвському, а і в сусідньому районі.
– На чому спеціалізується господарство?
– Зерно, цукрові буряки, молоко і м'ясо. Порівняно з великотоварними комплексами, які в нас в області побудовано, ми виробляємо невеликі обсяги: 500-600 тонн м'яса і близько 5 тисяч тонн молока на рік. Кілька років тому молочну ферму ми оснастили німецьким обладнанням «Вестфалія Сьордж». Отримуємо 7200 кг молока на корову на рік. Утримання стада прив'язне, харчування одноманітне комбікормове.
– А поголів'я імпортне?
– Чому імпортне? Поголів'я все наше. Ми три роки тому отримали статус племзаводу. Навіть вивели свій тип корів, отримали на нього сертифікат в Мінсільгоспі. Тип називається «Николаевский»…
– Чи рентабельне на сьогодні молоко?
– Якщо брати з початку року, то так. У червні-липні ціна сезонно дещо «прогинається». Зараз вона знову почала зростати.
– Скільки людей працює у вашому господарстві?
– Постійну зарплату отримують 170 чоловік, більшість з яких – у тваринництві. Там у нас поки що не сучасні технології, а більш традиційні. Можна сказати, що в нас залишилося все краще з того, що колись було у вітчизняному сільському господарстві.
– Як ви спромоглися втримати господарство, не розвалити його?
– Ми завжди працювали. Нам намагалися заважати, але ми проривалися. Якось спромоглися порозумітися. Та й землю треба обробляти.
Зараз маємо понад 500 угод оренди з власниками землі. Проте ми поступово її купуємо. Згідно до чинного законодавства ми можемо це робити.
– У кого і у який спосіб ви купуєте землю? Скільки коштує земельний пай? І наскільки це вигідно підприємству?
– Підприємству, безумовно, це вигідно. Легше працювати, коли ти знаєш, що це твоє.
Угоди оренди з власниками паїв укладено на п'ять, десять і п'ятнадцять років. Ми цю землю обробляємо, але де вірогідність того, що її у власників не купить хтось інший?
Ми самі не ініціюємо купівлю, але поступово люди виявляють бажання землю продати.
Я вже казав, що у 1993 році усі паї ми поділили між усіма причетними до господарства, у тому числі дідусями і бабусями. За користування паями ми платимо дивіденди. Водночас на сьогодні близько 50 чоловік виявили бажання отримати компенсацію за паї грошима. Сьогодні пай у 5 га коштує 50 тисяч рублів. Більшість бажаючих продати пай – літні люди. Є також спадкоємці померлих селян, які мешкають в містах і не планують переїжджати в село.
– Село Толпіно, де розташована «штаб-квартира» вашого підприємства, вважається перспективним?
– Це складне питання. Якщо є де працювати людям – село перспективне, немає роботи – воно неперспективне. В нас є дитячий садочок і школа. До районного центру три кілометри. Тому багато мешканців працює там. Але зараз з роботою в містах складно…
Ми ж нікого не скорочували. Водночас, хоч і добавляли землі, додатково працівників не набирали. Справляємося за рахунок хорошої сучасної техніки і технологій. Продовжуємо нарощувати виробництво.
– Що саме розвиваєте зараз?
– Зараз розвиватимемо скотарство. Виробництво м'яса стало вигідним, особливо свинини.
Наразі маємо двохтисячне поголів'я російської селекції, утримуємо за класичними технологіями. Але якщо свинина дає непогані гроші, то чому цим не скористатися?
Ми обрахували, що за рахунок реконструкції приміщень і удосконалення технології можемо утримувати до 6 тисяч поголів'я. Зараз реконструюємо «маточник» на 240 голів. Для цього ми уклали угоду з поляками. На цю програму під заставу майна взяли кредит в банку, закупили за кордоном обладнання, зараз воно вже на митниці. З державного бюджету отримали субсидії. Тут державі треба віддати належне – компенсації ми отримуємо по всіх цільових програмах підтримки АПК щоквартально. Навіть якщо і бувають затримки, та усе одно я впевнений, що до кінця року я отримаю усі належні компенсації. Однак і я маю дотримуватися взятих на себе зобов'язань.
На програми розвитку тваринництва російські сільгоспвиробники мають стовідсоткову компенсацію кредитних ставок: дві третини компенсує федеральний бюджет, третину – область.
– Як справи у рільництві?
– Добре. В Ганновері на виставці я познайомилися з іспанцями, які запропонували хороший проект елеватора. Наразі ми вже поставили два силоси на 5 тисяч тонн і супутнє обладнання, тому на цей обсяг зерносховище вже працює. Важкувато зараз з фінансами, тому ми поки призупинили будівництво. Але наступного року плануємо довести зберігання зерна до 10 тисяч тонн.
У цьому році ми вже зібрали 20 тисяч тонн зерна і усе розмістили на належне зберігання. Але потроху почали продавати: і ціни дозволяють, і ще очікуємо близько 10 тис. тонн кукурудзи, яку також треба десь зберігати.
Цукрових буряків наше господарство вирощує щороку до 100 тис.тонн, урожайність 6-7 т/га. У поточному році змушені були змінити цукровий завод, на який багато років возили сировину, бо не змогли поки що домовитися з його новим інвестором. Але нічого не втратили. Зараз продаємо на Льговський цукрозавод по 1800 руб./т. При собівартості виробництва 1000-1200 рублів – це хороша ціна.
– Яка з культур в цьому році найбільш рентабельна?
– Поки рано говорити. Зараз, здається, пшениця. У цьому році маємо лише продовольчу. Реалізуємо традиційно зерновій компанії-трейдеру, яка має мережу своїх елеваторів.
– Як і на що ви витрачаєте зароблені гроші?
– О, швидко (сміється). Телефонують мені з банку і кажуть: «На ваш рахунок поступило 17 мільйонів, як ви їх витрачатимете?» Я кажу: «Дайте мені п'ять хвилин!» Ми впоралися. В сільському господарстві завжди є куди витрачати гроші. Головне, щоб вони були.

Стати Агропрофі просто! Лише за кілька кліків!

Події:

Ціни на зернові: