Поштова адреса: 01135.  Київ-135, а/с 79. 
  Контактний телефон:  +38(044)227-93-55
  E-mail: info@agroprofi.com.ua 
             Передплатний індекс: 98990


Книги:

Топ переглядів за місяць:

ВИВЕДЕННЯ ДНІПРА З КОМАТОЗНОГО СТАНУ. «НІБУЛОН» готовий убезпечити внутрішні водні шляхи
Нібулон днопоглиблення24 листопада на лімітуючому перекаті «Дніпродзержинські ворота» у Дніпровському водосховищі...
РОЗМАЇТТЯ СМАКІВ НА UKRAINIAN FOOD EXPO
ukrainian food expo23-24 листопада у столичному виставковому центрі «КиївЕкспоплаза» проходила міжнародна виставка...
ЗАГАДКА У ЗАГАДЦІ
Загадки не люблять лише ті, хто не вміє їх розв'язувати, свідчить народна мудрість. Але це про...
ВІД ОБЛАДНАННЯ ДО САДЖАНЦІВ: ПЛОДООВОЧЕВА ВИСТАВКА У ФОРМАТІ B2B
fresh business expo 20175-7 грудня в Києві проходила міжнародна спеціалізована виставка Fresh Business Expo 2017. Вона...
З НАСТАННЯМ ГРУДНЯ ПРИХОДИТЬ І ЗЕМЕЛЬНИЙ МОРАТОРІЙ
мораторій на продаж сільгоспземліА чи знаєте ви, що 5 грудня у світі відзначають Всесвітній день ґрунтів? Правда, свято це...

Наші партнери:

КОЖНИЙ П'ЯТИЙ УКРАЇНЕЦЬ БУВ ПРИЧЕТНИЙ ДО ЦУКРОВОЇ ГАЛУЗІ

Сьогоднішній наш співрозмовник – голова ради НАЦУ «Укрцукор» Григорій Загородній. Свій трудовий шлях він почав з цукрового заводу, усе життя пропрацював у харчовій промисловості: обіймав посаду першого заступника і міністра харчової промисловості УРСР, потім знову першого заступника голови відомства вже незалежної України. Тому хто, як не він, може об'єктивно оцінити ситуацію в галузі та накреслити її подальші перспективи.


ImageГригорію Дмитровичу, давайте почнемо з цін. Наразі у магазинах ціна доходить до 8 гривень.
– Зараз ціна зростає не лише в Україні, а й по всьому світу – на 70-80%. Адже очікується дефіцит від 5 до 8 млн тонн. Це пов'язано, по-перше, з погодними умовами, а по-друге, збільшується споживання і на біопаливо, і на інші напрями.
На наші ціни, крім об'єктивних причин, впливає і певний спекулятивний фактор. Дуже багато цукру скупили посередницькі структури. І наразі виходить ситуація, коли основні виробники вже без цукру, а на цьому наживаються посередники. В минулому сезоні багатьом підприємствам довелося при собівартості виробництва 3600 грн/т продавати цукор по 2400 гривень, бо треба було розраховуватися за газ. В середньому ж ціна становила 3200 грн/т. Цим і скористалися ділки.
Чи сильно впливають на ціни інтервенції Аграрного фонду?
– Вони могли б впливати. Але, по-перше, Фонд не закуповує цукор в достатній кількості. А по-друге, як у нас це робиться? 
Аграрний Фонд повинен моніторити ціни на споживчому ринку, збивати їх у разі потреби і заробляти на цьому, щоб знову були гроші на закупівлю. Натомість цукор купили, наприклад, по 3,50 – і тут же відразу продають. Іде покупець, бачить, дешевий цукор, і думає «дай-но я і собі мішечок візьму».
Додають олії до вогню і гучні заяви, що в державі немає цукру. А потім виходить, що коли перекупники піднімають ціни, то Антимонопольний комітет з претензіями приходить не до них, а на цукровий завод, який, до речі, вже давно свій цукор продав. Адже перекупників тисячі, а цукрових заводів – лише 50 залишилося.
Якою може бути ціна на цукор нового сезону?
– Інститути нам розрахували оптово-відпускну ціну на заводах у 5,5 грн за кг. Проте при такому зростанні цін (тільки газ зріс на 1100 грн за рік) і подальшому падінні гривні, це підрахувати важко.

 Шановний Григорію Дмитровичу!
Від імені Національної асоціації цукровиків України щиро вітаємо Вас з 70-річчям!
Цього урочистого дня ми хочемо засвідчити щиру повагу, якої заслуговують Ваша особиста шляхетність, багатий життєвий та фаховий досвід, здобутий за 46 років трудової діяльності, високий професіоналізм і сумлінна праця, які завжди вміло згуртовували працівників цукрової галузі для вирішення важливих державних завдань.
Ваш авторитет, громадська позиція та плідна діяльність під час перебування на посаді депутата Верховної Ради України двох скликань сприяли стабільному розвитку галузі та стали взірцем вірного служіння обраній справі.
Ви пройшли славний трудовий шлях від начальника зміни до міністра харчової промисловості УРСР. Це шлях пошуків і звершень, вдалого вирішення питань розвитку бурякоцукрової промисловості України.
У цей знаменний день ми щиро бажаємо Вам міцного здоров'я, бадьорості духу, щастя, злагоди та благополуччя у родині. Нехай жага творити добро, справедливість ніколи не залишає Вашу душу, а невичерпне джерело Вашої життєвої наснаги повниться радістю, задоволенням від життя та щирою вдячністю людей за Ваші добрі справи!
З повагою,
Рада, правління та колектив апарату НАЦУ «Укрцукор»

Редакція «Агропрофі» радо приєднується до привітань на адресу Григорія Дмитровича Загороднього з нагоди 70-річного ювілею.
Скільки заводів працюватиме у цьому сезоні?
– Сезон цукроваріння тільки починається.
Вже працюють три цукрові заводи. На 8 вересня виробили 700 тонн цукру. З 2005 року, коли згори почали втручатися в ринок і диктувати ціни, кількість працюючих заводів скоротилася майже вдвічі. У цьому році, дай Боже, щоб працювало 55 підприємств. І така тенденція щодо припинення заводів буде продовжуватися.
Ми дожилися до того, що на Сумщині, де було 17 цукрових заводів, жоден не працює. Цієї неділі, 6 вересня, висадили в повітря трубу цукрового заводу у Тростянці.
На Черкащині було 23 заводи, 2 рафінадних, в цьому році може запустять два заводи. Багато областей, які раніше потужно експортували, на сьогодні не мають ані цукровиробництва, ані буряківництва. А це ж і зайнятість населення. За радянських часів кожний п'ятий українець був причетний до цукрової галузі, бо вона охоплювала не лише безпосередньо виробників і переробників, а й багато суміжних галузей – будівельну, машинобудівну, хімічну тощо. У 1990-му році тільки у бурякоцукровій галузі працювали 1 млн 600 тис. людей – це і вирощування, і насінництво, і транспортування тощо. Навколо цукрових заводів були цілі містечка з розвиненою інфраструктурою. На сьогодні від усього цього залишилася лише третина.
Тут, до речі, загострена кадрова проблема. Наразі фахівці приходять на працюючі заводи з тих, що вже зупинилися. Нові кадри практично ніхто не готує. В Університеті харчових технологій залишилася лише кафедра цукроваріння. Бо галузь неприваблива.
Та й до науки, яка опікується бурякоцукровою галуззю, ставлення, скажімо так, недбайливе. Український науково-дослідний інститут цукрової промисловості, колись всесоюзний, переселили, а колишню його будівлю віддали ЦВК. Та ми ж не проти. Але дайте нормальну заміну. Наразі ж унікальна бібліотека Інституту буквально пропадає.
Виробники цукрових буряків скаржаться, що до них не доходять обіцяні державою дотації. А чи взагалі ефективна така підтримка?
– Ефективна. Але цю дотацію треба давати перед тим, як селяни починають сіяти, щоб вони встигли купити насіння, добрива, хімію, пальне тощо. Зараз вже треба давати на наступний рік. Через те, що потрібно готувати землю під майбутній урожай. Якщо перераховувати дотації 750 грн/га на тонну буряків, то виходить десь 18-19 грн на тонну сировини. Це крапля в морі. Та й вона не доходить. Урядовці кажуть, що поки в бюджеті немає коштів. І це вже під кінець сезону. Я вже не кажу, що в інших країнах така підтримка становить 650 євро на гектар.
А якою б, на Вашу думку, була дієва підтримка?
– Щодо дієвої підтримки, то прописано, що Аграрний фонд має закуповувати близько 300 тисяч тонн цукру щорічно. А більше 40 тисяч він ще жодного року не закупив.
Цукрова галузь – сезонна. І повільно окупається. Замість отих 750 гривень на гектар краще б дали доступ до довгострокових кредитів. Щоб виробники буряків могли почати вкладати гроші восени і не ходити та не просити. І не під непідйомні 20-30 відсотків, а під 3-5. Виробник візьме кредит, за нормальною ціною продасть цукристі. І не потрібні йому ті дотації. Та й витрати з бюджету були б удесятеро меншими. А кошти можна було б спрямувати на інше. Наприклад, на адресну підтримку, замість тієї ж регуляції цін, коли виробник продає собі у збиток.
Наприклад, держава хоче зробити цукор за певною ціною для незахищених верств населення. То – на здоров'я. Підрахуйте, скільки потрібно виділити коштів певній бабусі, щоб вона купила цукор за такою ціною. І купувала його цілий рік.
Ми ж ідемо хибним шляхом – все за кошт виробника. Ціна має бути вигідною для виробника. А за так він і працювати не захоче. Та навіть просто не зможе.
Так, держава повинна контролювати, щоб переробник не отримував надприбутків. Але ж і щоб збитків через неї не отримував також.
За домовленостями, Україна має імпортну квоту у 260 тис. тонн тростинного цукру-сирцю. Чи дуже він тисне на ринок?
– Ми підрахували, що коли наші заводи захочуть переробляти у цьому сезоні завезений цукор-сирець, то собівартість такого цукру буде на рівні 6600-6700 грн за тонну. Тобто він вже став дорожче бурякового. І поки що возити тростину невигідно.
На багатьох зібраннях Асоціації піднімалася проблема цукрозамінників…
– Ця проблема залишається. За попередніми розрахунками, цукрозамінники заміщають до 300 тис. тонн цукру. До того ж серед тих субстанцій, що використовуються у нас, є такі, які заборонені в країнах ЄС ще з 60-х років. Втім, у нас це ніхто не контролює. Здоров'ям людей і нації ніхто не опікується. Скільки ми разів писали і в Мінохорони здоров'я, в інші інстанції… Проте виробникам це вигідно. Адже така хімія в сотні разів дешевша при виробництві солодощів.
Спиртова галузь починає переобладнувати свої заводи під виробництво біопалива? Чи є така можливість у цукровиків?
– Вся проблема не в тому, щоб переобладнати заводи. А в тому, що у держави не вистачає політичної волі, щоб зацікавити або змусити застосовувати таке паливо. Всім, хто живе за рахунок нафтового бізнесу, це не вигідно.
А потрібно було б законодавчо примусити використовувати таке паливо. У цьому році, наприклад, 5 відсотків, у наступному 10 і так далі. Ми б мали додаткові робочі місця та й для навколишнього середовища це було б корисніше. Спиртова галузь, наприклад, виробляє біопаливо і постачає його на експорт. А в Західній Україні це біопаливо, навпаки, завозять із-за кордону. То чому б його не виробляти у себе? Та й ціна на нього була б нижча.
Що, на Вашу думку, галузі потрібно від держави?
– Свої вимоги ми щороку викладаємо. На жаль, до них можновладці не дослухаються. Асоціацією вже було розроблено багато програм і пропозицій. Були і парламентські слухання, і прийняті постанови…
На другий день про них усі забули. Мовляв, нікуди цукровики не дінуться: «Та вони там пищать, але зроблять». І це стосується не тільки нашої галузі. Ані харчовики, ані сільгоспвиробники не можуть «не зробити», адже людей треба годувати.
Якщо взяти ту саму Росію, то там у кожній області розписана програма виробництва цукру…
Зараз нам обіцяють, що прем'єр-міністр зустрінеться з виробниками. Сподіваємося, щось із цього вийде.

Стати Агропрофі просто! Лише за кілька кліків!

Ціни на зернові: