Поштова адреса: 01135.  Київ-135, а/с 79. 
  Контактний телефон:  +38(044)227-93-55
  E-mail: info@agroprofi.com.ua 
             Передплатний індекс: 98990


Книги:

Топ переглядів за місяць:

ДЕНЬ ВИРОБНИКІВ БОБОВИХ, АБО СВЯТО ЕКОЛОГІЧНОГО ЗЕМЛЕРОБСТВА У ТЕПЛИКУ
Цьогоріч уже традиційний День поля у фермерському господарстві Олексія Дона в Теплику на...
«НІБУЛОН» ДОЛУЧИВСЯ ДО ВСЕУКРАЇНСЬКОЇ МЕРЕЖІ ДОБРОЧЕСНОСТІ
Відповідна Декларація про створення Всеукраїнської мережі доброчесності була підписана...
СПЕКА НАС НЕ СПИНИТЬ, АБО ЯК ТЕБЕ НЕ ЛЮБИТИ, КЛІМАТЕ МІЙ
Дивне цього року літо: то холод, то спека. Та і вчені вперто твердять — клімат планети невпинно...
ШВЕЙЦАРСЬКЕ СЕРЦЕ В ДАРУНОК УКРАЇНІ
Герой України Олексій Вадатурський визнаний достойним послідовником легендарного швейцарця ...
СМУГАСТИЙ РЕЙС
Перше за багато років вантажене сучасне несамохідне судно з кавунами дісталося до столичної...

Наші партнери:

МОЛОЧНІ ФЕРМИ – БЕЗ ПОМИЛОК І ПРОРАХУНКІВ

ТВАРИННИЦТВО Лише 15% реконструйованих тваринницьких комплексів отримують високі надої і молоко належної якості. Решті заважають прорахунки в проектах. Економія на початковому етапі – проектуванні приміщень, виборі устаткування, будматеріалів і технологій тощо – може перетворитися на суцільні збитки згодом.
Основними причинами більшості помилок експерти називають незнання інвесторами технологій і бажання зменшити вартість будівництва тваринницьких комплексів. Проте захоплення економією веде до зростання термінів окупності проектів і зниження прибутків: після введення комплексу може з'ясуватися, що в ньому не вистачає важливих елементів, без яких дотримуватися технологій складно або й взагалі неможливо.
Однією з найпоширеніших помилок є бажання обійтися без передбачених типовим проектом хедлоків, які дають змогу фіксувати тварин під час харчування, вакцинації і оглядів. Відсутність хедлоків, зокрема, призводить до збільшення витрат часу персоналу і скорочення часу відпочинку тварин.
Якщо все ж таки є бажання зекономити, то здешевити вартість комплексів можна за рахунок силосного майданчика замість силосної траншеї. Або зробити загороди і навіси замість окремого комплексу для молодняку.
А ось на доїльному устаткуванні, індивідуальному автоматизованому обліку ВРХ, ветеринарних препаратах і обслуговуванні, раціонах, зберіганні кормів економити не можна.
Не варто також скорочувати витрати на будівництво, купуючи дешеві і низькоякісні будматеріали. Наприклад, через бетон низької якості незабаром після закінчення будівництва на підлогах гнойових проходів стирається насічка, яка запобігає ковзанню тварин. Звідси – травми ВРХ і отруєння частинками бетону, що потрапляють в їжу, руйнування тваринами перегородок тощо. Отже така ситуація вимагатиме або постійного ремонту, або повторних витрат на бетон. На час реконструкції доведеться перевести худобу в інше приміщення, а відтак суттєво знизяться надої.
Правильний вибір технології утримання і харчування ВРХ не менш важливий, ніж хороше устаткування і будматеріали. Наприклад, холодне утримання цілком підходить для України, як і для всієї Європи, де температура взимку не опускається нижче -30°С. Тварини виділяють достатньо тепла, щоб комфортно почувати себе і за такої температури, однак потрібно правильно розраховувати об'єм приміщень, щоб тепла вистачало на обігрів. У холодних корівниках слід застосовувати напувалки, що підігріваються, а в дуже морозні дні прибирати гній не скреперами, а тракторами.
Втім, спека для ВРХ страшніша за холод. Якщо металевий дах ферми не покрити ізоляційним матеріалом, як іноді радять «експерти», через спеку корови недодаватимуть близько 5-6 літрів молока кожна. До прикрих наслідків призводить будівництво низьких і широких корівників, в яких передбачена в цоколі природна вентиляція просто не працює. Отже, у обох випадках потрібно або доопрацьовувати, або перебудовувати об'єкти. Або встановлювати системи примусової вентиляції, які коштують до €50 тис. з розрахунку на ферму з 200 коровами. Це дорого, але температура в перегрітому приміщенні знизиться на 5-6 градусів, покращиться обмін повітря, і надої підвищаться до належного рівня.
Схема освітлення – також не останнє питання у виробництві молока. Дійним коровам світло потрібне протягом 14-18 годин на добу, а сухостійним – лише 4-6 годин. Тому в сучасних корівниках встановлюють лампи. Для їх включення і відключення краще придбати автомати, ніж довіряти управління освітленням співробітникам ферми. Заощадити на електроенергії допомагають натрієві газорозрядні лампи з широкими відбивачами. Вони не лише спрямовують потік світла вниз, підвищуючи ефективність світильників, але і захищають лампи від пилу, що знижує освітленість.
Технологію утримання і харчування стада потрібно не тільки правильно вибирати, але і корегувати у залежності від умов ринку. Наприклад, коли нетелі коштували €1,2 тис. євро, мало сенс роздоювати корів до 9,5 тис. л/рік. Але за теперішньої ціни у €3 тисячі євро доцільніше зупинитися на 7,5 тис. л/рік, збільшивши у такий спосіб термін продуктивності корів. При такому підході від корови можна отримати мінімум на одного теля більше. Скоротивши надої на 2 тис. л/рік, можна продовжити період експлуатації корови на 1-2 лактації. Якщо ж думати тільки про максимальні надої, то собівартість молока, враховуючи витрати на закупівлю телят, буде набагато вища, ніж закладено у бізнес-плані.
Чистота на фермі – запорука успіху. Але вибрати відповідну систему видалення гною складно, тут потрібний досвід. Наприклад, на потужному молочному комплексі через півроку після реконструкції надої знизилися з 8,5 тис. л до 5,5 тис. л: корови майже припинили їсти, хоча корм був високої якості. З'ясувалося, що причина в скрепері, який працював два-три рази на добу замість необхідних 12-16 разів. Тварини не хотіли ходити по гною, зайвий раз не вставали з лежанок, рідше підходили до корму і води. Скрепери доповнили таймерами, що включають установку через задані проміжки часу, але повністю відновити надої не вдалося.
Фахівці радять багатоступінчате розділення гною на рідку і тверду фракції, але воно вимагає високих капіталовкладень. Дехто дозволяє собі будівництво на нових комплексах новітніх установок з переробки гною на біогаз, але це вже особиста справа кожного інвестора.
При будівництві і реконструкції ферм варто звернути увагу і на інші деталі. Наприклад, якщо розмір стійла більший, ніж потрібний тваринам, то гній потрапить на місце, де вони лежать. Це, за словами експертів, одна з причин мастита. Тісна лежанка – теж помилка: корови можуть пошкодити кінцівки, хребет, не захочуть зайвий раз вставати або лягати. Відтак, вони мало відпочиватимуть і їхні надої знизяться. Проте вирішити таку проблему легше, ніж багато інших: як правило, ширина і довжина стійл в корівниках регулюється.
Приступаючи до будівництва або реконструкції тваринницьких комплексів, неможливо передбачити все і не зробити помилок, говорять експерти. Наприклад, геологічні дослідження дають змогу тільки з вірогідністю до 90% припустити, як поведуться ґрунти. Будівельні майданчики не завжди абсолютно рівні, тому після зведення будівель стає помітно, що десь стоки працюють не на повну потужність, десь з'являються калюжі. Доводиться корегувати дренаж.
Щоб не було очевидних прорахунків, доцільно співпрацювати з постачальниками обладнання, які можуть показати, як функціонують створені ними комплекси. Але працювати з ними і консультантами складно, бо зазвичай тих і інших буває декілька, і інвесторові доводиться самому співставляти їхні поради. Щоб це зробити і прийняти правильні рішення, потрібно самому володіти базовими технологічними знаннями.
Отже інвесторам-початківцям краще починати з невеличкої ферми, відпрацювати на ній технології і тільки потім реалізовувати великі проекти. Почніть з комплексу на 200-300 корів, і лише після цього приступайте до утримання тисячі голів. Не можна починати з мегаферми, не маючи досвіду її будівництва або хоч би команди, що володіє таким досвідом.

Стати Агропрофі просто! Лише за кілька кліків!

Події:

Ціни на зернові: