НАЙБІЛЬШЕ У СВІТІ ЗДОРОЖЧАЄ КАВА, А РАЗОМ ІЗ НЕЮ Й ВЕРШКИ

За даними світових аналітиків, серед продуктів харчування, як це не парадоксально, найбільш популярним і рентабельним продуктом найближчим часом стане кава. Усе через те, що її виробники спромоглися завоювати ринок Китаю, який традиційно виробляв і споживав чай. Для світового ринку – це справжній переворот! Може й нам перейти на вирощування кави? Це, зрозуміло, жарт. Але до кави зазвичай додають молоко і вершки, дехто полюбляє ще із шматочком сиру… От тут би нашим українським виробникам не схибити і запропонувати світові високоякісну, екологічно чисту і конкурентоспроможну молочну продукцію.
Про те, що світові тенденції до здорожчання продовольства найближчі 5-10 років збережуться і про те, що Україна як аграрна держава може непогано на цьому заробити у тому числі в молочній галузі, говорили усі без винятку промовці Всеукраїнського молочного конгресу, який проходить в Києві 25-26 лютого. Цей щорічний захід відбувається вчетверте, і сьогодні можна впевнено сказати, що це одна з найбільших подій молочної галузі. Адже, за словами організатора конгресу, президента Асоціації виробників молока Андрія Дикуна: «Маємо дивну тенденцію – в Україні зменшується поголів'я корів, знижується рентабельність сільгоспвиробництва, але збільшується кількість учасників конгресу, у тому числі разом з керівниками на захід приїздять фахівці підприємств. Це приємно. І дозволяє зробити висновок, що понад трирічна робота нашої асоціації приносить конкретну користь вітчизняному аграрному сектору».
Цьогоріч програма конгресу складається у перший день з пленарної частини та роботи трьох паралельних секцій: управління та фінанси, технологія виробництва молока та ресурсні можливості для розвитку молокопереробних підприємств. По їх завершенні усі учасники знову отримали змогу зібратися разом й послухати та поспілкуватися з фахівцями успішних агропідприємств – виробників молока. Йшлося про секрети успіху цих компаній, виправлення прорахунків і власні «ноу-хау». Другий день (субота) присвячений відвідинам учасниками двох передових господарств Черкаської області – ТОВ «Маяк» Золотоніського району, який очолює досвідчений господарник Герой України Микола Васильченко та СТОВ «ім.Шевченка» Чорнобаївського району під керівництвом не менш талановитого Петра Лили. Детальніше про це ми плануємо розповісти в наступних випусках газети. Наразі ж пропонуємо тезисні матеріали пленарної частини.
* * *
Традиційно про стан та перспективи молочної галузі в умовах економічної та сировинної кризи розповів голова Ради директорів Спілки молочних підприємств України Вадим Чагаровський. Він цілком поділяє думку світової спільноти, що на зовнішньому ринку зростає попит на молочну продукцію за рахунок країн Латинської Америки та Азії. Із загальної кількості тільки на Індію і Пакистан припадає близько 60%. Відтак прибутковість молочного бізнесу в Європі постійно зростає. Однак розвиток відбувається не за рахунок створення нових підприємств, а завдяки консолідації. Так, протягом останніх 5 років у світі відбулося 76 поглинань потужними компаніями більш дрібних виробників і переробників молока. Це загалом дало можливість збільшити виробництво і споживання молочних продуктів і продукції з їхнім використанням.
З 1990 року в Україні поголів'я ВРХ постійно скорочується, і ця тенденція, переконаний промовець, у найближчі 3-4 роки збережеться. Цитуючи видатного американського письменника Марка Твена, який стверджував, що у світі є три види брехні – брехня, нахабна брехня і статистика, пан Чагаровський навів такі цифри. За офіційною статистикою торік в Україні було вироблено 11,3 млн тонн молока, хоча насправді умов для такої кількості немає. Більш реально виглядає виробництво у 8 млн тонн. Можливість маніпулювати цифрами виникає за рахунок звітності щодо кількості молока, виробленого в господарствах населення, бо як таке воно обліку не підлягає. А от щодо збільшення переробки молока молочними заводами, то тут цифри більш точні. Так, у 2009 році молокозаводи переробили 4670 тис. тонн сировини, а торік – вже 4737 тис. тонн, тобто відбулося певне збільшення виробництва.
Із загальної кількості виробленої продукції близько 35% припадає на продукти з незбираного молока, в межах 45% – складають сичужні та тверді сири, близько 17% – це вершкове масло, сухе молоко і казеїн, і лише 1% – морозиво.
За минулий рік було ввезено на територію України молочної продукції, в перерахунку на молоко, – близько 380 тис. тонн.
На жаль, констатував Вадим Чагаровський, останнім часом українці споживають близько 6430 тис. тонн молока на рік. Тобто на кожного мешканця припадає в середньому 150 кг молока при нормі 380 кг. Тому намагання рухатися в Європу і годувати світ молоком виглядає дещо примарним, адже спочатку ми зобов'язані наповнити внутрішній ринок до медично обґрунтованих норм у 20 млн тонн на рік.
З іншого боку, вітчизняний ринок у останні три роки перебуває у стагнації. Основна причина обмеження попиту – це низька купівельна спроможність населення. А для розвитку потрібні чималі кошти, і шукати їх слід за рахунок інвестицій і експорту. Минулого року, за даними виступаючого, Україна експортувала молочної продукції на $561 млн, з якої в межах 77 тис. тонн становили сири і 30 тис. тонн – сухе молоко і казеїн.
Щодо розподілу вітчизняного ринку молокопродукції, то пан Чагаровський надав перелік з 20 впливових компаній, які насправді працюють у цьому сегменті і зацікавлені в подальшому розвиватися і підтримувати вітчизняного виробника молока. Він також наголосив, що і в Росії, і в Україні триває процес консолідації. Торік у РФ відбулося 2 знакові події: злиття компаній «Данон» і «Юнімілк» у «Данон-Схід» та придбання «ВімБільДана» компанією «Пепсіко». Ці обидві компанії дуже впливово присутні в Україні, тому на нашому ринку це обов'язково позначиться.
Серед негативних тенденцій в молочній галузі промовець назвав зниження у 20010 році поголів'я молочної худоби на 2,2% порівняно з 2009 роком, зниження виробництва молока на 3% й зростання цін на молоко на 35%. Постійне скорочення державної підтримки галузі має невиправні наслідки: від старого виправданого методу відшкодування за здану продукцію держава відмовилася, натомість запропонований нею новий, навіть попри усі його недоліки, й досі відсутній.
Усе-таки свій виступ пан Чагаровський завершив оптимістично, посилаючись на те, що в Україні минулого року збільшилися обсяги проданого молока на переробні підприємства з боку сільгоспвиробників. Також він переконаний, що держава найближчим часом схаменеться і приділить належну увагу молочній галузі.
* * *
Російська Федерація – одна з найбільших світових країн-споживачів молочної продукції. Незважаючи на досить високі темпи розвитку власного виробництва молока і його переробки, вона й досі залишається залежною від імпорту. Тому вкрай цікавим для учасників конгресу виявився виступ голови правління Національного союзу виробників молока Росії («Союзмолоко») Андрія Даниленка. З довідки, що він навів про себе, стало відомо, що він безпосередньо займається агровиробництвом з 1992 року, у молочній галузі працює з 1996, а віднедавна освоїв ще й сировиробництво. Очолювана ним Асоціація «Союзмолоко» – громадська організація, яку було створено за ініціативи сільгоспвиробників 2008 року. А оскільки ініціативна група виявилася аж надто дієвою, здобутки Асоціації дають змогу стверджувати, що разом з державою вона формує правила гри на внутрішньому галузевому ринку.
За даними промовця, російський ринок з 2008-го виробляє понад 32 млн тонн молока на рік. З них фактично переробляється близько 14,5 млн тонн, куди дівається решта – достеменно невідомо. «Країна імпортує молочну продукцію в еквіваленті 1 літра молока близько 7 млн тонн на рік. – сказав пан Даниленко. – В основному – це продукція з Білорусі. Далі йшла Україна. Але тепер її суттєво потіснила Німеччина за рахунок більших об'ємів і нижчої ціни».
Крім того, близько 6 млн тонн молока замінюється в країні пальмовою олією, яка у 5-6 разів дешевша молокосировини.
За його ж даними, споживання молочної продукції пересічним громадянином у РФ становить 230 кг на рік, тоді як до 1991 року у СРСР воно було на рівні 380 кг.
Оскільки для Росії молоко – це стратегічний продукт, уряд останнім часом приділяє значну увагу розвитку молочної галузі. Однак і тут спостерігається певний прорахунок. «При тому, – констатував промовець, – що в державі існує потужна державна програма щодо будівництва м'ясомолочних комплексів, той, хто бере кредит, опиняється в скрутному становищі: обслуговування цих кредитів стає надто дорогим для нього. Чим більше вкладаєш у новітні технології, тим дорожчі кредити і виробництво продукції».
З цією проблемою, вів далі голова «Союзмолоко», фахівці об'єднання звернулися до влади і віднайшли розуміння. Виявилося, що і виробники молока, і переробники, і уряд, і населення прагнуть споживати корисний, дешевий продукт в достатній кількості. І при цьому змусити економіку працювати. «Тому уряд суттєво збільшив обсяги фінансування галузі. Виробники молока спільно з переробниками – власниками популярних торгових марок проводять потужну рекламну кампанію щодо користі вживання молочної продукції (адже наразі реклама пива і мінеральної води заполонила ЗМІ). З торговими мережами переробники домовилися про взаємовигідні умови постачання і торгових надбавок. «Усі погодилися працювати разом, бо чудово розуміють, що якщо воювати з виробниками молока, то ніякої сировинної бази в країні не буде. А як не буде молока, то не буде здорової нації», – завершив свій виступ Андрій Даниленко.
З таким резюме важко не погодитися, тож зал дуже активно аплодував промовцю, а потому перейшов на коментарі, які також увійдуть до найближчих публікацій, присвячених подіям IV Всеукраїнського молочного конгресу.