ДЕ РОЗКИДАНО СТАРІ ГРАБЛІ, АБО УБЕЗПЕЧЕННЯ ВІД ПОШИРЕНИХ ПОМИЛОК В АПК

Наступати на ті самі граблі — хоч і повчально, проте дуже боляче й образливо. Запобігти цьому явищу, принаймні в аграрному бізнесі, була покликана перша національна конференція GRABLI, організована ІА «АПК-Інформ» 5 березня в Києві. Тут не просто аналізували «антиграбельні» заходи, а й пропонували багато корисної інформації для успішного господарювання в сільському господарстві.

Так, міжнародний консультант Продовольчої і сільськогосподарської організація ООН (FАО) Михайло Малков повідомив, що частка підроблених хімікатів, які використовуються в агропромисловому комплексі по всьому світу, становить від 20% до 50% з тенденцією постійного зростання.

«За оцінками ФАО, щорічна капіталомісткість світового ринку пестицидів становить понад $50 млрд зі стійкою тенденцією до збільшення. За даними доповіді «Ринок пестицидів, кінцевий споживач, географія застосування: глобальні тенденції і прогнози до 2019 року», обсяг світового ринку пестицидів 2013 року склав 2,3 млн тонн, а прогнозовані середньорічні темпи зростання обсягу споживання в період між 2014 і 2020 рр. складуть 6,1%», — розповів експерт.

За його словами, Індія — один із найбільших виробників, споживачів і експортерів пестицидів. Статистика пестицидів Індії дає змогу скласти баланс, який показує сальдо на рівні 26% від загальної пропозиції.

Експерт уточнив, що найменш захищеним сегментом щодо використання незаконних пестицидів є дрібні і середні фермери. Як варіант виходу з даної ситуації — створення кооперації, що дасть змогу купувати якісний товар.

«До всього іншого сьогодні дуже розвинена інтернет-торгівля пестицидами. У результаті, асортимент пропонованих препаратів набагато ширший, ніж перелік дозволених. У т.ч. в наявності є і заборонені препарати», — додав М.Малков.

* * *

Вікторія Олійник, агрохімік-ґрунтознавець холдингу «АСТАРТА-КИЇВ», розповіла, що господарства холдингу стикаються, серед іншого, і з викликами, що пов'язані зі змінами клімату, проблемами ґрунту (ерозія, ущільнення), екологією тощо. В холдингу для подолання низки цих проблем створено підприємство «Astarta Select», яке займається виробництвом насіння пшениці і сої на 10 тис. га, незалежним випробуванням продукції, проводить агрохімічне обстеження ґрунтів.

Останній напрямок, за її словами, дозволяє застосовувати збалансоване підживлення рослин, управляти врожайністю, дбати про збереження ґрунтів, економити витрати.

Так, за допомогою показника вмісту гумусу підвищується продуктивність і якість продукції та розраховуються оптимальні норми внесення гербіцидів, корегування норм мінеральних добрив.

Показник кількості NPK в ґрунті дає змогу визначати оптимальні норми внесення мінеральних добрив.

Гранулометричний склад ґрунту допомагає правильно підбирати агротехніку, корегувати норми добрив та строки їх внесення.

Показник кислотності ґрунту уможливлює правильно здійснити вибір типу мінеральних добрив, надає можливості блокування певних елементів живлення, встановлення необхідності меліоративних заходів.

* * *

Аналітик ІА «АПК-Інформ» Мірра Лубенець презентувала результати дослідження «Ринок посівного матеріалу польових культур», проведеного агентством у квітні-травні 2018 року.

У дослідженні взяло участь 712 сільськогосподарських підприємств площею від 100 га (в т.ч. 56 агрохолдингів), які вирощують зернові та олійні культури. Отже, що сіяли українські аграрії минулого року.

Дослідження показало, що 72% насіння озимої пшениці — сорти української селекції. На другому місці німецька — 18%.

До ТОП-15 сортів, згідно з дослідженням, входять Богдана, Шестопаловка, Подолянка, Смуглянка, Скаген, Куяльник, Мулан, Антонівка, Кубус, Місія одеська, Богемія, Одеська 267, Благодарна одеська, Колонія, Матрикс.

Переважно сіють середньостиглі сорти — 43%, на другому місці середньоранні — 36%.

У 95% насіння протруюють безпосередньо в господарстві, 3% протруював виробник, 0,4% — продавець.

Для озимого ячменю показники наступні. 51% насіння української селекції, 27% — чеської, 18% — німецької. ТОП-15 сортів озимого ячменю: Луран, Гідний, Дев'ятий вал, Хайлайт, Майбріт, Снігова королева, Вінтмальт, Наомі, Герлах, Тутанхамон, Лестер, Трудівник, Майстер Зерноград, Метелиця, Платон.

Вибір насіння по стиглості приблизно однаковий: 34% — середньостиглі, 33% — середньопізні, 26% — ранньостиглі.

Обробку насіння в 94% проводило безпосередньо господарство, 3% — виробник, 0,1% — продавець.

Ярий ячмінь української селекції вважало за краще використовувати 75% опитаних, на другому місці (10%) датська селекція, на третьому — французька (7%).

До ТОП-15 сортів ярого ячменю входять Геліос, Адапт, Сталкер, Себастьян, Прерія, Антигон, Командор, Вакула, Донецький 14, Гідний, Квенч, Водограй, Аватар, Воєвода, Дев'ятий вал.

Співвідношення посівного матеріалу в залежності від того, хто провів обробку, становить: 96% — господарство, 3% — виробник, 0,3% — продавець.

Кукурудза 2018 року на українських полях висівалася в основному американської селекції — 52%, на другому місці швейцарська селекція — 19%, на третьому французька — 13%. Українська селекція на четвертому місці з 12%.

В основному сіялись середньоранні сорти — 51%, на другому місці середньостиглі — 41%.

ТОП-15 посіяних сортів і гібридів: Делітоп, ДК 315, Адевей, СІ Новатоп, Моніка 350 МВ, ДКС 3795, ДКС 4590, СІ Вералія, ПР 38 H 86, ДКС 2960, ДКС 3511, ДКС 4014, ДКС 2971, Неріс, НК Кобальт.

Співвідношення посівного матеріалу в залежності від того, хто провів обробку, виглядає так: 80% — виробник, 16% — самостійно, 3% — продавець.

Співвідношення щодо груп стиглості посівного матеріалу соняшнику, згідно з дослідженням, таке: 39% — середньостиглі сорти, 38% — середньоранні сорти, 17% — ранньостиглі. Переважають насіння швейцарської селекції — 43%, за ними йде французька селекція — 26% і американська — 20%. Соняшник української селекції сіяло 7% опитаних.

Співвідношення посівного матеріалу в залежності від того, хто провів обробку, виглядає так: 71% виробник, 24% — самостійно, 4% — продавець.

ТОП-15 посіяних сортів і гібридів: НК Бріо, НК Неома, Тунк, НК Конді, ЛГ 5580, НК Роккі, ПР 64 Ф 66, Ясон, ПР 64 Ф 50, НК Форт, П 64 ЛЕ 25, П 64 ЛЕ 99, Тутті, Суміко, СІ Ласкала.

Для сої показники опитування такі. 53% насіння канадської селекції, 24% — української, 10% — французької, 8% — австрійської. ТОП-15 сортів сої: Медісон, ЄС Ментор, Кордоба, Султана, Черемош, Терек, Аннушка, Либідь, Медея, Кіото, Берегиня, Аріса, Хорол, Алмаз, Саска.

Співвідношення щодо груп стиглості посівного матеріалу сої, згідно з дослідженням, таке: 35% насіння — середньоранні сорти, 30% — ранньостиглі, 29% — скоростиглі.

Обробку насіння в 77% проводило безпосередньо господарство, 14% — виробник, 6% — продавець.

Озимий ріпак вітчизняні аграрії найбільше використовують німецької селекції — 53%. Далі йдуть американська — 16%, українська — 11%, французька — 8%, швейцарська — 6%, австрійська — 5%.

Співвідношення щодо груп стиглості посівного матеріалу озимого ріпаку виглядає так: середньоранні сорти — 54%, ранньостиглі — 20%, середньостиглі — 17%.

ТОП-15 сортів озимого ріпаку: Шерпа, Рохан, Хенрі, Абакус, Бучацький, НК Петрол, Мерседес, Ксенон, Вісбі, ДК Седона, Верітас КЛ, Марафон, Альбатрос, Атлант, Чорний велетень.

* * *

В Україні близько 73% аграріїв не можуть самостійно розпізнати підроблений посівний матеріал. Про це розповіла виконавчий директор Насіннєвої асоціації України Сюзанна Григоренко.

Вона уточнила, що найбільш поширеними випадками фальсифікату є підміна гібридів першого покоління на дво- або багатолінійні (59%) і заміна одного сорту іншим, з більш низькими якісними показниками (41%).

«На вибір насіння сільгоспвиробником, згідно з опитуванням «АПК-Інформ», в 57% випадків впливає компанія-виробник, в 54% — джерело покупки, 37% — упаковка і тільки 23% — впізнаваність сорту», — розповіла експерт.

С.Григоренко назвала три причини, чому в Україні активно використовується фальсифікований посівний матеріал. Перша — агропідприємства з ріллею до 1000 га закуповують посівний матеріал невеликими партіями, в ряді випадків ситуативно (в міру фінансових можливостей), і не завжди отримують прийнятну знижку. Друга — брак знань для більш грамотного підходу до вибору посівного матеріалу. Третя — ціна на фальсифіковану продукцію часто нижча, ніж на оригінальне насіння.

* * *

Президент фітосанітарної асоціації України Владислав Седик заявив, що найближчим часом очікується активізація імпорту зерна з України країнами Азії, в першу чергу Китаєм, які показують дуже жорсткий контроль імпортованої продукції.

Він уточнив, що в липні-лютому поточного сезону країни даного регіону закупили 30-35% загального експортованого обсягу зерна з України, в т.ч. в КНР — 8,7%.

«Щодо вимог КНР до імпортованої з України кукурудзи є низка складнощів: інспектування в полях під час вегетації і використання процедур очищення та транспортування», — уточнив він.

Керівник відділу регіонального маркетингу ТОВ «Байєр» Ігор Тарушкін розповів, що якщо сільгоспвиробник відмовиться від використання засобів захисту рослин, то середня врожайність може скласти лише 30% від біологічної врожайності культури.

За його словами, при використанні ЗЗР можна отримати до 58% від біологічної урожайності культури, а якщо використовувати інновації, теоретично можливо отримати всі 100%.

«За прогнозами ФAO, до 2050 року, коли населення планети зросте до 10 млрд, потреба в їжі, кормах і біопаливі в світі виросте на 50%. Знадобиться на 70% більше м'яса. Водчас експерти вважають, що на той час втрати врожаю агрокультур можуть знизитися до 17%. Саме тому інновації в сфері ЗЗР є життєво важливими для реалізації біологічного потенціалу виробництва достатньої кількості безпечних продуктів харчування», — пояснив експерт.

* * *

Сергій Різанов, керівник агротехнологічної підтримки групи господарств «Ерідон», озвучив свої думки на тему, які виклики очікуватимуть сільгоспвиробників України в найближчі п'ять років.

На його думку, це збільшення орендної плати за землю. Динаміка її підвищення і так спостерігається, до цього слід додати ще й можливе відкриття ринку сільгоспземлі. За його спостереженнями, як тільки ринок землі відкривався в інших країнах, орендна платня за землю піднімалася за позначку більш 200 євро за гектар. Як приклад він навів Румунію, де орендна плата зросла після відкриття ринку землі від 30 до 250 євро.

Підвищуватиметься і зарплата в сільському господарстві — нова складна техніка буде вимагати більш кваліфікованої праці.

Також очікується підвищення цін на добрива і ЗЗР, збільшення податків для сільгоспвиробників.

У цілому очікується підвищення навантаження на гектар, яке еквівалентно нинішньому середньому прибутку аграрія — близько 200 євро на гектар.

Тобто вже зараз стоїть завдання — підвищувати рівень ефективності господарств.

* * *

Агрокліматичні умови, які спостерігалися в Україні восени 2018-го були одними з кращих за останні 10 років — так обрадувала присутніх начальник відділу агрометеорології Гідрометцентру України Тетяна Адаменко.

За її словами, в Україні присутня тенденція до потепління в усі сезони року. За рахунок пом'якшення зим і підвищення температури поступово зникають ризики вимерзання і утворення крижаної кірки на посівах озимих культур. Так, в лютому 2019 року середньомісячна температура була на 3-6°С вище норми. До 5 березня 90% посівів озимих культур перебували в хорошому стані.

«На території України практично не було ділянок з критично низькими температурами. На початок весни, за нашими оцінками, всього 0,6-0,7 млн га посівів можуть бути ослабленими. Але не завжди такі площі будуть пересівати», — уточнила експерт.

Щодо опадів Т.Адаменко повідомила, що на більшості території України показники відповідають багаторічним нормам. Так, на початок активної вегетації (через 1-2 тижні) на більшій території країни зволоження ґрунту очікується на рівні багаторічних норм.

«Варто зазначити, що активна вегетація озимих в Україні може початися раніше багаторічних термінів. Також до особливостей цього року можна віднести те, що в деяких регіонах висота снігового покриву досягала 30-70 см. У певних районах досі зберігається покрив висотою до 20 см, від чого рослини виснажуються. Крім того, не було промерзання ґрунту і необхідного спокою рослин. Є ризик розвитку хвороб таких рослин», — додала вона.

* * *

В Україні станом на 2018 рік кількість господарств, які займаються вирощуванням сої, зросла до 10,6 тис., тоді як 2005 року даний показник не досягав і 3,8 тисяч. Про це повідомив президент Української асоціації виробників і переробників сої Віктор Тимченко.

За його словами, з 2005-го потужності з переробки насіння сої в Україні були збільшені майже в 7 разів — з 800 тис. до 5,5 млн тонн 2018 року.

«Минулого року кількість зареєстрованих в Україні сортів сої склала 224 найменування, з яких 122 вітчизняного виробництва (54%) і 102 іноземного (46%). 2005 року їхня кількість становила всього 72 сорти, з яких іноземної селекції було лише 8», — розповів В.Тимченко.

При цьому, за його даними, при вирощуванні у виробників не превалюють сорти іноземного виробництва.

* * *

2012 року компанія «Сингента» створила програму технічної підтримки для сільгоспвиробників України «АгроГід», до якої входять чотири високооснащених діагностичні центри в різних регіонах країни, де фахівці професійно надають послуги діагностики посівного матеріалу і рослинного матеріалу в період вегетації. Про це розповіла керівник діагностичних центрів компанії «Сингента» Юлія Шевченко.

«Поступово еволюціонуючи, розширюючи перелік послуг і створюючи один за іншим діагностичні центри в нових містах, ми сформували структуру, яка працює максимально оптимально і забезпечує переважну більшість потреб у технічній підтримці наших клієнтів», — зазначила вона.

За словами експерта, починалася робота в цьому напрямку з базової фітоекспертизи посівного матеріалу, далі приєднали контроль збудників хвороб і шкідників в процесі вегетації, посилили цю частину молекулярними методами діагностики.

«Зокрема, останнім часом проблема вовчка стала настільки гострою для нашого агровиробника, що ми змушені були оперативно реагувати і, не чекаючи поки вчені дадуть нам готовий рецепт боротьби з паразитом, створили свою лабораторію вХаркові, де третій рік працюємо над дослідженнями, проводимо масштабне картування рас вовчка на території України», — пояснила Ю.Шевченко.

* * *

Керівник інформаційної служби ІА «АПК-Інформ» Андрій Купченко звернув увагу, що в розрізі основних культур у продовольчому сегменті фіксується спад попиту на внутрішньому ринку. Основний попит іде з боку виробників кормів — 20% виробленого зерна використовується у кормовиробництві.

Водночас велика частка експортного сегмента. Так, очікується, що в 2018/19 МР експортується 67% зернових і 22% олійних культур.

У зв'язку з цим, слід звернути увагу на глобальні чинники і цінові очікування аналітиків:

Пшениця. Планомірно зростаючий глобальний попит надає підтримку цінам, але високою залишається конкуренція з боку Росії, що формує демпінгові ризики на старті сезону. Поки серйозних проблем з глобальним виробництвом не спостерігається.

Кукурудза. Очікуються значні кінцеві запаси кукурудзи в Україні у 2018/19 МР (2,6 млн т), що, навіть при можливому скороченні виробництва, чинитиме тиск на ціни.

Соняшник. Зростаюча конкуренція переробників надає підтримку цінам, але очікувана активізація поставок олії з РФ і тиск з боку сегментів сої, соєвої олії і пальмової олії можуть нівелювати ефект.

Ріпак. Очікуване скорочення виробництва ріпаку в ЄС і близький до рекордного імпорт сприяє підвищенню попиту на український ріпак.

Підготував Павло Мороз