АМАРАНТ — РОСЛИНА ВІД АЦТЕКІВ НА УКРАЇНСЬКИХ ПОЛЯХ

Амарантове борошно, амарантова крупа, пластівці, макарони, хліб, йогурти, олія, корми для тварин, панірувальні сухарі, фармацевтичні препарати та косметичні засоби, суміші для дитячого харчування, підгодовування для риб, екстракти, трав'яні гранули, амарантовий чай та навіть амарантова горілка — все це продукція не якихось віддалених країн, а наших, українських, виробників. Щоправда, її поки що замало. Про це йшлося під час тематичного семінару «Вирощування та переробка амаранту», який відбувся 19 лютого в Києві.

Між бур'яном, зерном і квітами

Але спочатку розповімо про саму культуру. Амарант із грецької перекладається як «нев'януча квітка». Назва дуже влучна, адже квітка рослини зберігає свою форму і колір ще багато місяців після зрізання. Цікаво, що існує близько 100 видів амаранту, серед них лише кілька видів їстівні, більшість видів є злісними бур'янами, а ще кілька — використовуються як декоративна рослина. 

Відомо, що амарант складав 80% раціону ацтеків до завоювання їх іспанцями. І хоча європейське зерно і крупи витіснили амарант із регіону в якості основної страви, тут досі амарантові зерна підсмажують неначе попкорн і змішують із медом, патокою або шоколадом, щоб приготувати наїдку під назвою alegria, що означає «радість» іспанською.

Амарант за класифікацією не є зерновою культурою, а відноситься до псевдозернових, як, наприклад, гречка. Однак зерна амаранту містять до 16% білку, 5-6% жиру, 55-62% крохмалю, пектини, мікро- і макроелементи. За вмістом лізину білок амаранту вдвічі перевершує білок пшениці. Основу жиру складають ненасичені жирні кислоти (олеїнова, лінолева, ліноленова); ліпідна фракція містить до 10% сквалену (проміжна ланка в біосинтезі холестерину, належить до групи каротиноїдів — прим ред.).

Водночас амарант є універсальною рослиною, з якої в їжу вживаються всі частини (звичайно, з придатних для цього сортів): стебло, листя, коріння, зерно.

Через свою важливість як символу культури корінних народів, свій смак, легкість приготування наїдків, а також білок, який особливо добре підходить до потреб людини в харчуванні, інтерес до зерна амаранту відновився у 1970-х роках у Мексиці. З часом зацікавленість «ацтекською пшеницею», як називали цю культуру іспанці, розповсюдилася світом.

Так, валовий збір зерна амаранту у світі за останнє десятиліття зріс у 100 разів. Учені називають його зерном XXІ століття, оскільки за кількістю поживних речовин воно значно випереджає пшеницю та жито. Не оминула зацікавленість цією культурою і Україну.

Амарант в Україні: основні цифри

Як наголосив голова Асоціації виробників амаранту та амарантової продукції України Олександр Дуда, нині в Україні амарант це високорентабельна нішева культура, яку вигідно вирощувати і яка є відмінним попередником у сівозмінах.

Про дедалі зростаючу популярність культури серед вітчизняних аграріїв говорять цифри: під амарантом 2017 року було зайнято 250 гектарів землі. 2018 року ця площа збільшилася до 800 га. Очікування на 2019 рік в асоціації грандіозні — близько 5 тис. га. Зокрема, через рентабельність культури і світовий тренд до збільшення споживання рослинних протеїнів.

Олександр Дуда навів кілька економічних моделей щодо вирощування, переробки і реалізації амаранту за отримання щонайменше 2 т/га. При цьому це середня планка врожайності, можна отримати і вдвічі більше, адже потенціал сортів, вирощуваних в Україні, становить до 5 т/га. Так, за словами доповідача, реалізація товарного насіння принесе власнику 1800 $/га, переробка зерна на борошно — 2700 $/га, переробка зерна на олію, реалізація олії та борошна з макухи — 3700 $/га, переробка вегетативної маси на травне борошно — 3000 $/га, екстракція трав'яної гранули — 18000 $/га тощо.

Олія, борошно, крупи і пластівці з амаранту, що виробляються в Україні мають органічний сертифікат. Але це лише документально оформлена органічна продукція. Як наголошує О.Дуда, де-факто, 90% амаранту в Україні вирощується без використання хімічних ЗЗР.

Більше того, якщо зазвичай амарантовий хліб нині виробляється лише з додаванням певної кількості амарантового борошна, то в Миколаєві винайшли рецептуру, за якою можна виробляти хліб із виключно амарантового борошна.

Практичний досвід: вирощування, переробка, захист

Попри розповсюджену тезу про непримхливість амаранту у вирощуванні, рослина потребує чіткого дотримання технологій, наголосила керівник ПОП «Руна» Кагарлицького району Київської області Олена Вовченко. Підприємство займається вирощуванням амаранту з 2012 року, тут виробляють олію, борошно, чаї, з минулого року зайнялися насінництвом. Також господарство закуповує зерно амаранту — підприємство стало одним із найбільших покупців амаранту на українському ринку сільськогосподарської продукції.

На полях господарства отримують не менше 2,5 тонн насіння з гектара посівної площі. У цілому ж, залежно від року і погодних умов урожайність може бути і на рівні 4 т/га.

Основне завдання, яке стоїть перед тими, хто може і хоче переробляти амарант — наростити сировинну базу, зазначила доповідач. За її словами, використання якісного посівного матеріалу може додати господарю до 50% урожаю.

Але, повертаючись до питання застосування технологій, вона радить не просто купувати насіння, а укладати договори супроводу, оскільки культура для України нова.

Голова ТОВ «ОрганікАгро» з Берегівського району Закарпатської області Олександр Іщенко зазначив, що підприємство вже два роки займається вирощуванням амаранту. Все виробництво у фірмі сертифіковане відповідно до вимог законодавства України. Він озвучив низку проблем щодо вирощування і реалізації амаранту. Втім, вони більше стосуються відносин між переробником і виробником, ніж безпосередньо вирощування.

За його словами, переробник вимагає від сільгоспвиробника якісного товару за показниками, але в Україні поки що немає постачальників, які би гарантували якість посівного матеріалу, що забезпечить потреби переробників. За словами Олени Вовченко, завдяки співпраці з національними науковими установами, цю проблему вирішено.

Інша проблема, за словами О.Іщенка, полягає в тому, щоби доробити зерно — висушити, почистити і згодом продати за вигідною для виробника ціною.

Щодо техніки О.Іщенко зазначає, що на своєму досвіді переконався, що в господарстві для вирощування амаранту мають бути спеціалізовані машини для сівби дрібнонасіннєвих культур.

За словами аграрія, врожайність при органічному вирощування амаранту в його господарстві становить 1 т/га.

Щодо низької врожайності опонував доповідачу Олександр Дуда, який зазначив, що зазначені низькі результати отримані через кліматичні умови Закарпатської області, які не дозволяють сіяти насіння в оптимальні строки. Він також зазначив, що слід звернути увагу на сорт культури, попередника на полі, густину посіву рослин тощо.

Микола Тетерук, комерційний директор ТОВ «БіоЦентр», Одеська область, розповів про використання біологічних засобів захисту рослин на амаранті й основні хвороби та шкідників культури. Серед захворювань — це кореневі гнилі і захворювання листового апарату, такі як антракноз. Серед шкідників найбільш небезпечні для амаранту бурякові блішки, хрестоцвіті блішки, бурякова листкова тля, бобова тля, довгоносики та луговий метелик.

Він навів технологічні схеми оброблення амаранту препаратами біологічного захисту рослин від шкідників і хвороб.

Леонід Фадєєв, директор ТОВ «Завод «Фадєєв Агро» з Харкова, розповів про нетравмуючу пофракційну технологію очистки насіння амаранту та підготовки посівного матеріалу. А власник ТОВ «БСМ Євростандарт», м. Біла Церква, Ігор Бєлкін у свою чергу представив можливості використання елеваторного обладнання в м. Васильків для очистки та сушіння товарного насіння амаранту. Фахівці також розповідали про лікувальні властивості амарантової продукції та її харчові переваги.

Загалом семінар залишив по собі приємні враження: він показав, що активних фермерів, які хочуть вирощувати прибуткові нішеві культури, зокрема амарант, в Україні достатньо. Так само багато фахівців пропонують послуги з доробки і зберігання зерна. Залишилося лише знайти відповідні ринки збуту, зацікавити українського споживача і порозумітися між собою.