БЛОКЧЕЙН У КАДАСТРІ, ЯК ВАРЕНИК У СМЕТАНІ

Недовіра до надійності електронних систем Держгеокадастру є одним із застережень, котрі виникають у громадян. Вирішення цієї проблеми  таки знайшли: розроблено технології розподіленого реєстру, котрі дозволяють уникнути навіть можливості шахрайства.

А де є інформація, там є можливість її якщо не поцупити, то хоча би спотворити. Світом гуляють комп'ютерні віруси, хакери зламують бази даних і спритно переводять гроші з чужих рахунків на свої. Здається, що захиститися від пройдисвітів неможливо, й остання хакерська атака на Україну у переддень Дня Конституції 2017 року є цьому найкращим підтвердженням.

Та від «віртуалізації» подітися нікуди — інформації так багато, що тримати її на паперових носіях означає поховати себе під горами документів. Уже давно провадиться робота з переведення документації про земельну власність у електронний вигляд. Справа ця довга і невдячна: попри те, що наразі в електронній версії Держгеокадастру міститься інформація про 18 млн земельних ділянок, порядку там як не було, так і немає.

Попри електронні «навороти», кадастр досі недосконалий — і його розробники самі про це прекрасно знають. Недарма перше, що бачить користувач, заходячи на сайт з кадастровою картою — це оголошення: «Шановні користувачі Публічної кадастрової карти України! На сьогодні Державною службою України з питань геодезії, картографії та кадастру здійснюються заходи із виправлення помилок, які містяться в Державному земельному кадастрі. На Публічній кадастровій карті України створено окремий інформаційний шар «Ділянки з помилками геометрії», який відображає земельні ділянки, що мають перетини з іншими земельними ділянками. У разі знаходження Вашої земельної ділянки у шарі «Ділянки з помилками геометрії» Ви можете звернутися на Гарячу лінію Держгеокадастру за телефоном: 0-800-300-808, на електронну пошту: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. або будь-яким іншим зручним для Вас способом за отриманням відповідних роз'яснень. На даний час шар «Ділянки з помилками геометрії» створено на пілотну територію у Вінницькій області».

Користуючись цим безладом, можуть знайтися спритники (а наші програмісти — одні з найкращих у світі), котрі так перепишуть дані, що ваша земля стане будь-чиєю, і дошукатися правди буде неможливо. Недовіра до надійності електронних систем Кадастру є одним із застережень, котрі виникають у громадян, коли їх переконують у необхідності запровадити ринок землі. Бо коли в тебе є паперовий акт на землю, це ніби і гарантує право власності, проте його можна загубити чи знищити, та й не видають їх уже четвертий рік. Інша справа — запис в електронному реєстрі — його просто так не знищиш, але можна підробити.

Вирішення цієї проблеми шукали давно, і таки знайшли: нині розроблено технології розподіленого реєстру, котрі дозволяють уникнути навіть можливості шахрайства. Називають цю технологію блокчейн і вона лежить в основі створення так званих криптовалют, найвідомішою з яких є біткоін.

Сковані одним ланцюжком

Що воно за звір такий? Технологія розподіленого реєстру, також відома як блокчейн, тобто ланцюжок блоків транзакцій (термін походить від англійських слів block — блок, chain — ланцюг) — розподілена база даних, яка підтримує постійно зростаючий перелік записів, званих блоками, захищена від підробки та переробки. Кожен блок містить часову мітку та посилання на попередній блок хеш дерева.

Розподілені реєстри — це загальні бази даних, які містять цифрові списки записів транзакцій. Їх унікальною особливістю є те, що ідентичні копії реєстру «розподіляються» між декількома серверами розміщення і зберігання інформації (хостами), які проводять перевірку транзакцій, написаних у вигляді «пакетів», за допомогою узгодженого процесу. Після перевірки «пакети» блокуються криптографічним «хешем», або рядком із букв та цифр фіксованого розміру, який дозволяє хостам перевіряти вхідні дані, але не дає можливості відновлювати їх. Реєстр мінімізує ймовірність виникнення шахрайства, оскільки дозволяє відстежити історію походження активів і історію транзакцій в рамках єдиного джерела достовірних даних.

Якщо казати максимально просто, то блокчейн — це коли ви, наприклад, посвідчили угоду одночасно у кількох нотаріусів у різних куточках світу, котрі до того ж не знайомі один з одним. Тепер для того, щоби підробити угоду, потрібно знайти всіх нотаріусів і зробити підробку одночасно в усіх примірниках угоди, при тому що ні кількість нотаріусів, ні їхні адреси не відомі навіть вам. При цьому перевірити наявність самої угоди дуже просто — через Інтернет. Якщо хтось спробує підробити одну з копій угоди — це можна буде легко виявити, співставивши її текст з рештою примірників — через той же Інтернет.

Найбільшого поширення ця технологія здобула у світі так званих криптовалют, проте використовувати її можна будь де. Один із актуальних для України прикладів — реєстр права власності. Якщо його побудувати із залученням технологій блокчейн, отримаємо найстійкіший цифровий реєстр планети при низькій вартості реалізації. Більше того — для забезпечення цілісності реєстру це є безальтернативним технічним рішенням. Це рішення доступне будь-кому і практично нічого не коштуватиме. І це — в той час як корпорації та держави вкидають мільярдні бюджети на забезпечення цілісності даних різного рівня.

Основна перевага крім вартості — непідконтрольність баз даних публічних блокчейнів жодній окремій організації, нації чи державі. Разом із цим їх активне впровадження знімає потребу в технічних посередниках та інституціях для регулювання.

Пілотні проекти в цій сфері з'явилися минулого року у Швеції, Грузії, Гані, Естонії, окремих префектурах Японії, деяких штатах і муніципалітетах США (Делавер і Чикаго). Зокрема, у Швеції Національне земельне управління запустило проект для угод з нерухомістю на базі блокчейну. Грузинський Мінюст заявляє про готовність повного переходу відомства на блокчейн уже нинішнього року. Однак більш системно підійшла до цього Естонія, де технологія блокчейн встигла знайти застосування навіть у сервісі нотаріальних послуг та медицині. Загалом перспективи у технології значні, недаремно ж провідні університети США почали вивчення можливостей блокчейн із 2016 року.

Теорію — у практику

Та поки вони лише вчаться — ми вже діємо: не так давно — 21 червня — Кабінет Міністрів України ухвалив постанову про переведення Державного земельного кадастру на технологію блокчейн, а також про переведення земельних аукціонів в електронний формат. Пройшло лише три місяці і от 3 жовтня 2017-го Міністерство аграрної політики і продовольства спільно з Держагентством з питань електронного урядування презентували оновлений Державний земельний кадастр, що працюватиме на технології блокчейн.

За словами голови Державного агентства з питань електронного урядування Олександра Риженка, запуск кадастру на технології блокчейн забезпечить надійну синхронізацію даних і дозволить здійснювати громадський контроль завдяки нодам-аудиторам, які можуть встановлювати собі громадські організації. Реалізація проекту стала можливою завдяки спільній роботі Міністерства аграрної політики та продовольства України, міжнародної антикорупційної організації Transparency International, а технічну організацію підтримав один із світових лідерів у сфері блокчейн компанія BitFury.

Заступник міністра аграрної політики і продовольства України Максим Мартинюк зазначив, що Державний земельний кадастр — це перший публічний реєстр в Україні, який переходить на технологію блокчейн. Він вважає, що на тлі масових актів рейдерства, пов'язаного з землями, захист даних Державного кадастру важливий для громадян, для тих, хто є власниками землі. А захист цих даних — надзвичайно важливий аспект якісного виконання державою своїх функцій. Високопосадовець вважає, що технологія блокчейн у земельному кадастрі унеможливить втручання земельних реєстраторів — операторів державного земельного кадастру — з корисливою метою. Звісно, втручання можна буде здійснити, але залишиться слід, і під пильним контролем зовнішніх аудиторів, такі факти будуть швидко виявлятися.

Виконавчий директор міжнародної антикорупційної організації «Transparency International Україна» Ярослав Юрчишин зазначив, що відкриття інформації про власників земельних ділянок і неможливість змінити дані дає шанс на запуск ринку сільськогосподарських земель. Адже переведення на блокчейн фактично відкриває інформацію про власників землі і знімає одну з найбільш критичних точок дискусій — це про те, чи можна вводити ринок сільськогосподарських земель. А у форматі відкритої інформації про власність, маніпуляції чи підтасовування документів стають фактично неможливими.

До того ж, можливість відстежувати операції в Державному земельному кадастрі може отримати будь-яка громадська організація, скачавши ноду-аудитора. Першою громадською незалежною організацією, яка отримує ноду-аудитора і починає використовувати механізм блокчейн як засіб для публічного онлайн-контролю за реєстром стала саме «Transparency International Україна».

Як воно має працювати?

Аграрій, у якого є земельна ділянка, за допомогою державного реєстратора вносить кадастрову інформацію до Державного реєстру, при цьому заголовок блоку включає в себе свій хеш (унікальну інформацію першоджерела). Ця інформація передається іншим таким же користувачам, кожен раз робиться її копія. Кожна наступна операція з вашою ділянкою, яка фіксується в кадастрі, потрапляє в блокчейн із посиланням на попередній запис і так далі. Тобто існує можливість відслідкувати весь ланцюжок записів і навіть побачити, на якому етапі хтось намагався їх підробити. От лише підроблювати потрібно одразу всі копії хешу, котрий знаходиться у багатьох комп'ютерах. Саме таким чином практично виключається можливість підробки даних. Насправді єдиним способом підробки є змова більшості «тримачів» хешу — якщо вони одночасно змінять запис, то меншість, котра зберігає первісний код, вважатиметься шахраями. Та ця операція технічно настільки складна (бо ж не відомо, скільки копій існує), що її вірогідність наближається до нуля.

Чого так поспішати?

Виникає слушне питання — чого це влада так поспішає убезпечити дані реєстрів, попри те, що вони апріорі недосконалі? Це ніби лагодити дах, коли фундамент просідає. Загалом я не сумніваюся в тому, що технологія блокчейн покладе край махінаціям із кадастром та реєстром майнових прав. Проте наразі проблема навіть не в них. Проблема все таки в людях, отих непримітних державних службовцях, наділених правом карати і милувати, чи то пак вносити, чи не вносити дані до Держреєстру. Бо потім вже не змахлюєш — технологія все-таки. А от що робити на початковому етапі, коли дані лише створюються? Адже непоодинокі випадки, коли державні реєстратори, користуючись своїм винятковим становищем, не вносять дані до Реєстру. Користуючись нагодою, я запитав у заступника міністра, що влада збирається робити з такими пройдисвітами?

Відповідь логічна — реєстраторів потрібно позбавити монополії: за словами високопосадовця, нині вже працюють пілотні проекти в Києві та Чернігові, коли відомості до кадастру вносять землевпорядники, а реєстратор ці дані лише «освячує», тобто акцептує. Вже незабаром такий пілотний проект має стартувати і на Полтавщині.

Важливо усвідомити, що сама по собі інформація, занесена в блокчейн-реєстри, не обов'язково є достовірною, адже блокчейн гарантує незмінність даних, а не їх істинність.

Тому для переходу державної системи на блокчейн-технологію дуже важливо розробити юридично вивірений і гранично контрольований механізм переводу в держреєстри даних на паперових носіях. Ефективна робота, перш за все, залежить від точності заповнення реєстрів громадян, нерухомості, компаній.

Справа в тому, що ні підтримка цілісності даних у разі випадкових збоїв або атак, ні запобігання маніпуляцій із вже внесеними даними, не є основними викликами для публічних IТ систем. Справжнім лихом є практика внесення до реєстрів завідомо недостовірних даних. Очевидно, що тут блокчейн-сервіс безсилий — він всього лише інструмент.

Звісно, що за новими технологіями майбутнє, проте давайте повернемося на грішну землю: я вже уявляю, як проста сільська пенсіонерка сканує смартфоном QR-код блокчейну просто з екрану свого ноутбука…

* * *

Насправді запровадження блокчейну в Держгеокадастрі — це ще один крок до запуску ринку землі. Такий самий, як заплановане урядом проведення всеукраїнської нормативної грошової оцінки земель сільгосппризначення (простіше кажучи, інвентаризації), кошти на яку вже закладені в проекті Держбюджету-2018. Не забуваймо, що в Мінагрополітики зараз активно працюють над законопроектом про обіг земель сільськогосподарського призначення, котрий внесуть до Верховної Ради вже у жовтні і, без сумніву, до нового року він буде ухвалений депутатами.

Не вірите — подивіться, як гарно проходять реформи у парламенті — як по маслу! І голоси знаходяться — без «Батьківщини» і «Радикалів». Для дуже вже непоступливих є Генпрокурор із пачкою подань на зняття депутатської недоторканності та притягнення до кримінальної відповідальності. Тим більше, що противники ринку землі зможуть із чистим сумлінням віддати свої голоси «за» її обіг — адже у них є запобіжник у вигляді мораторію, котрий діє до 31 грудня 2017-го.

Дійсно, відповідно до Земельного Кодексу України (ст. 15 Перехідних положень), купівля-продаж земельних ділянок сільськогосподарського призначення заборонена до набрання чинності законами України про державний земельний кадастр та про ринок земель. Закон про кадастр ухвалений ще в липні 2011-го, тож нині формальна затримка лише за законом про ринок (чи про обіг, якщо слово ринок комусь ріже слух) земель.

Звісно, про людське око депутати можуть навіть у чергове продовжити дію мораторію на продаж землі, але ця перепона буде легко подолана. Адже завбачливий народний депутат Олексій Мушак разом із 55-ма колегами ще 17 лютого 2017 року вніс до Конституційного суду подання на предмет відповідності Конституції України спроб обмежити право громадян розпоряджатися своєю власністю. Термін розгляду такого подання — щонайменше півроку, а минуло вже вісім місяців, так що, думаю, рішення вже готове і лише чекає свого часу для оприлюднення.

Угадайте з трьох разів, яке рішення ухвалить Конституційний суд з цього приводу? Адже у нас обмежують права розпоряджатися своєю власністю лише недієздатних, і то — недієздатність визначає суд. Хотів би я подивитися на суддю, котрий визнає недієздатними (тобто такими, які внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатні усвідомлювати значення своїх дій) сім мільйонів власників земельний паїв.