Поштова адреса: 01135.  Київ-135, а/с 79. 
  Контактний телефон:  +38(044)227-93-55
  E-mail: info@agroprofi.com.ua 
             Передплатний індекс: 98990


Книги:

Топ переглядів за місяць:

ВИВЕДЕННЯ ДНІПРА З КОМАТОЗНОГО СТАНУ. «НІБУЛОН» готовий убезпечити внутрішні водні шляхи
Нібулон днопоглиблення24 листопада на лімітуючому перекаті «Дніпродзержинські ворота» у Дніпровському водосховищі...
РОЗМАЇТТЯ СМАКІВ НА UKRAINIAN FOOD EXPO
ukrainian food expo23-24 листопада у столичному виставковому центрі «КиївЕкспоплаза» проходила міжнародна виставка...
ЗАГАДКА У ЗАГАДЦІ
Загадки не люблять лише ті, хто не вміє їх розв'язувати, свідчить народна мудрість. Але це про...
ВІД ОБЛАДНАННЯ ДО САДЖАНЦІВ: ПЛОДООВОЧЕВА ВИСТАВКА У ФОРМАТІ B2B
fresh business expo 20175-7 грудня в Києві проходила міжнародна спеціалізована виставка Fresh Business Expo 2017. Вона...
ОЛЕКСІЙ ВАДАТУРСЬКИЙ: «ДНОПОГЛИБЛЕННЯ ДНІПРА: УКРАЇНЦІ ДЛЯ УКРАЇНИ!»
Олексій Вадатурський про те, чому потррібне днопоглиблення5 грудня компанія «НІБУЛОН» відзначила 26 років від дня заснування і до свого чергового свята,...

Наші партнери:

ЗМІНА ФІЛОСОФІЇ РОЗВИТКУ ТВАРИННИЦТВА

Унікальний кормоцентр (або фід-центр) — виробничий комплекс для виготовлення збалансованих кормів для великої рогатої худоби, агропромхолдинг АСТАРТА урочисто відкрив на Полтавщині в середині вересня. Цей комплекс став одним із чотирьох впроваджуваних компанією інфраструктурних проектів, покликаних реорганізувати систему управління молочними фермами, підвищити ефективність та прибутковість виробництва. Вартість інвестицій становила близько 80 млн грн.

Кормоцентр створено на базі ТОВ «Агрофірма імені Довженка», яка входить до складу АСТАРТИ, — це сучасне високотехнологічне виробництво, яке має на меті вирішити нарешті проблему якості і збалансованості кормів для ВРХ. В унікальному кормоцентрі за кращими світовими стандартами щодоби готуватимуть максимально поживні корми за спеціальними раціонами для різних категорій худоби.

Автор ідеї створення кормоцентру як цілого інфраструктурного проекту та його безпосередній упроваджувач — Ельман Оруджов, заступник керівника департаменту сільськогосподарського виробництва з тваринництва АСТАРТИ, добре знаний на теренах нашої країни фахівець галузі скотарства. Він наполягає, що корова — то годувальниця, і так є в усьому світі, а вітчизняне скотарство переживає кризу через небажання змінити ставлення до нього з колгоспно-радянського на бізнесово-прибуткове, як це зробили, приміром, українські птахівники та свинарі. Зконцентрувавшись на високій якості кормів, говорить він, ми дамо змогу вітчизняним корівкам давати середньосвітові 40 кг молока на добу, а не наявні 15. Разом із тим, харчування це і є здоров'я тварин — харчування неякісними комами спричиняє хвороби, якісні корми — це здоров'я не лише корів і телят, наполягає фахівець, а і наше з вами.

Тож в АСТАРТІ, де молочний напрямок є лише складовою загального виробництва і не є домінуючим, вирішили змінити підхід до галузі, зробити її не просто прибутковою, а стратегічною для відродження українського села.

Спікери прес-конференції: Ельман ОРУДЖОВ, Желько ЕРЦЕГ, Віктор СКОЧКО, Микола КОВАЛЬСЬКИЙ, Андрій ДИКУН«У структурі виробництва тваринництво займало не більше 7%, водночас воно пов'язане не стільки з нашою здатністю заробляти гроші, скільки з філософією, з місією компанії як соціально відповідального бізнесу», — зазначив операційний директор АСТАРТИ Желько Ерцег. Він акцентував увагу на тому, що компанія не просто зберегла ферми, вона впроваджує провідні світові стандарти для роботи людей та виробництва молока. І кормоцентр — це лише один із кроків у цьому напрямку. «Для нас це не просто чергова інвестиція в елеватор чи цукровий завод, — наголосив він, — це інвестиція в унікальний об'єкт, перший подібного роду в Україні. До сьогодні стримуючим фактором для збільшення надоїв була якість кормовиробництва. Тому кормоцентр змінює саму філософію розвитку тваринництва».

Виробництво кормів — це близько 50% витрат у тваринництві, і раніше, ніде правди діти, кожен виготовляв корми на своїй фермі на власний розсуд. Відтепер ферма має стати лише місцем, де виробляють молоко, і працівників має турбувати лише догляд за тваринами, а не приготування кормів та лікування корів або їхнє осіменіння. Тому в компанії розділили всі процеси.

Отже, в основу нової системи управління тваринництвом в АСТАРТІ покладено розроблені менеджментом компанії чотири інфраструктурні проекти. Перший — будівництво кормоцентру, що уможливило централізоване виготовлення збалансованих якісних кормосумішей для ВРХ із лабораторним контролем на вході сировини та на виході продукції. Другий — створення внутрішньої структури «Зооветсервіс». Вона складається з мобільних бригад фахівців, які за графіком обслуговують відразу кілька ферм (діагностика, осіменіння, лікування тощо), при цьому стан здоров'я кожної тварини, виконані і заплановані процедури відображаються у відповідному програмному забезпеченні (DairyComp 305). На одного такого фахівця в середньому припадає тисяча особин. Третій — зміна організаційної структури ферми та посадових обов'язків ключових працівників. Четвертий — упровадження нової системи мотивації персоналу, де кожна ферма формує фонд оплати праці, виходячи з якості і кількості виробленої продукції. Цей фонд щомісячно розподіляється між працівниками ферми відповідно до наперед визначених коефіцієнтів посади.

* * *

День урочистого відкриття 12 вересня був напрочуд сонячним і теплим. На території новобудови зібралися, наче в сімейному колі, понад 400 фахівців молочної галузі для участі в Першому європейському дні ферми, організованому Асоціацією виробників молока, Всеукраїнською аграрною радою та агропромхолдингом АСТАРТА.

Гостей для відвідин режимного об'єкту забезпечили спецодягом та гостинно частували смачнючим і поживним молочним коктейлем з сировини, отриманої на основі продукції кормоцентру.

Після виступів господарів свята і традиційного перерізання стрічки гостей спрямували на огляд всіх наявних реалій астартівських перетворень у галузі молочного тваринництва, щоб за нагоди вони змогли застосувати набуті знання й у себе в господарствах.

Захопливо розповідав і терпляче відповідав на запитання журналістів Ельман Оруджов. Він наголосив, що ідею створення кормоцентру астартівці запозичили в Ізраїлі, який є світовим лідером галузі у цьому напрямку, та максимально адаптували її до українських реалій із розрахунком на далеку перспективу.

То що ж собою являє астартівський кормоцентр, це українізоване ноу-хау? Процес приготування повноцінної збалансованої кормосуміші відбувається у новозведеному просторому приміщенні, такому собі симбіозі ферми та зерносховища. Нині тут розміщено два стаціонарні кормозмішувачі на 46 кубометрів. Один міксер здатен приготувати 300 тонн суміші за 6-годинну робочу зміну, і цього об'єму цілком вистачає, щоби нагодувати все наявне в агрофірмі ім. Довженка 14-тисячне поголів'я ВРХ упродовж доби. Потужності виробництва кормів можна легко наростити, збільшивши кількість змін, а як треба — то і встановивши додатковий міксер. У розташованих уздовж стін відсіках зберігаються необхідні для раціону інгредієнти. Процесом приготування керує автоматизована програма TMR Tracker, зокрема послідовністю завантаження компонентів, тривалістю змішування тощо. Готова суміш транспортером одразу потрапляє у вантажівку і рушає за призначенням.

Кормоцентр відповідає не лише за приготування, а і за заготівлю та зберігання кормів. Тож на прилеглих спеціально обладнаних вуличних майданчиках розміщено сінники, силосні та сінажні траншеї, тут же є місце для зберігання жому чи корнажу у рукавах. Установлено резервуари для рідких кормів — олії, меляси та різних розчинів.

У тестовому режимі кормоцентр почав працювати від першої половини лютого 2017-го.

Після оглядин відбулася прес-конференція за участю організаторів Дня ферми та господарів. Журналістів, щоби осягнути масштаби побаченого та перспективи впровадження досвіду АСТАРТИ по всій країні, насамперед цікавили цифри.

Ельман Оруджов, добре обізнаний з технологічним процесом, розповів, що наразі тут виготовляють 50 тонн кормосуміші на годину за допомогою двох змішувачів. За зміну, 6 годин роботи, виробничі потужності кормоцентру становлять 150 тонн готових кормів. За дві зміни він виготовлятиме 600 тонн, що дає змогу годувати 15 тис. голів ВРХ. Якщо додати третій змішувач, а територія це дозволяє, вийде 900 тонн — 22 тис. голів ВРХ. Отже, якщо виходити з виробничої потужності годівлі 15 тис. голів, то при нинішніх 2,4 млн поголів'я корів в України, потреба країни сягне 150 таких кормоцентрів.

І ще, як зауважив пан Оруджов, лідери світових молочних брендів, наприклад, сиру пармезан або рокфор, пишаються своєю автентичністю й акцентують увагу, що кожен із цих продуктів має власну мікрофлору молока: одна ферма — одна мікрофлора. Ця мікрофлора складається з харчування, повітря та води, які споживають корови. У нас так само — на різних фермах різна мікрофлора (бо рецептура кормів, як не крути, різна), але це негативно впливає на якість здаваного молока, що йде на переробку. Харчування корів з одного кормоцентру дозволить отримати гарантовано високу й однаково якісну мікрофлору молока, що значно покращить його органолептичні властивості.

Голова Асоціації виробників молока Андрій Дикун запропонував показники функціонування кормоцентрів перерахувати інакше: 15 тис. корів (для яких кормоцентр працюватиме у дві зміни) з цілком реальною продуктивністю 9 тис. тонн молока (30 кг за добу) здатні давати щодоби 450 тонн молока. Тож двох аналогічних кормоцентрів достатньо дня обслуговування потужного молокозаводу на тисячу тонн сировини на добу, і таких потужностей буде достатньо, щоби молокозавод міг сміливо виготовляти продукцію на експорт.

Генеральний директор агрофірми ім. Довженка Віктор Скочко наголосив, що від початку роботи кормоцентру в тестовому режимі у лютому 2017 року агрофірма має відчутні результати. «Поточного року ми додали в продуктивності, — сказав він. — На молочнотоварному комплексі «Гоголеве» надої сягають 9,2 тис. тонн молока на корову. А в цілому до кінця року з наявним поголів'ям у 6500 дійних корів ми перетнемо рубіж 8,4 тис. тонн молока на корову». (Торік ці цифри сягали 9 тис. тонн та 8 тис. тонн відповідно — див. «Довженкова земля», «Агропрофі», №36/2016 — прим. ред.).

«Якщо говорити про те, який шлях ми пройшли, — продовжував далі господар, — то ще десятиліття тому ми доїли 1,3 тис. кг молока на корову і мали незначне поголів'я. Наразі агрофірма виробляє 13% полтавського молока, на рівні України це близько 1,5-2%. Попереду у нас складний і цікавий шлях, який дозволить випробувати себе і команду. Можу сказати, що команда дозволяє впевнено дивитися у завтрашній день, тож до 2020 року ми маємо перетнути 10-тисячний рубіж виробництва молока». Віктор Скічко пожартував, що колись йому видавалося, що на час, коли в господарстві доїтимуть 9 тисяч, він уже піде на пенсію. Та все трапилося так швидко, що тепер, мабуть, на пенсію піде вже після 12 тисяч тонн на корову.

Він також уточнив, що наразі, щоби бути конкурентним у виробництві молока, треба навчитися з 1 га угідь годувати п'ять корів, а не як було дотепер — 1,5 га на корову. Це дасть змогу виготовляти молоко якісне і водночас доступне для вітчизняного споживача та зробити його конкурентним на зовнішніх ринках.

За даними Андрія Дикуна, 2017 року на загал по країні надій молока не перевищує позначки у 6 тис. тонн на рік. Для компаній-виробників у структурі АВМ ця цифра сягає 8 тис. тонн, серед них є топ-30, які доять і понад 10 тис. тонн. Глава асоціації також звернув увагу преси на те, що за рахунок того, що АСТАРТА грамотно підходить до якісного виробництва кормів, вона економить землю. «Раніше біля кожної ферми були сотні гектарів для кормової групи, тепер цього не потрібно. Це є вихід і для дрібного фермера, якому натомість займатися неефективним виробництвом кормів, можна буде купувати якісну продукцію в кормоцентрі. Це також дає змогу нарешті прибрати ризики, що пов'язані з людським фактором», — сказав він.

За словами Андрія Дикуна, молочна галузь найбільше постраждала 2014 року. Сталося це через те, що вітчизняні молочарі ніколи не виробляли продукцію на зовнішні ринки, крім російського. Тож цей ринок ми втратили, як і чималі зони споживання — Крим, Донецьк і Луганськ. Купівельна спроможність населення впала, а робити якісний продукт на експорт ми так і не навчилися. Тому галузь у важкому стані, держава в І півріччі цього року, можна сказати, її «прокатила». Так, із 140 фірм-учасниць АВМ державні дотації отримали лише 20, та й ті кошти мізерні.

«Без якісної сировини робити перші кроки для виходу на експортні ринки неможливо, — сказав глава АВМ. — АСТАРТА ж зробила дуже важливий крок у цьому напрямку. Такі кормоцентри вона будуватиме в інших областях для решти своїх виробничих структур. Тож ми наразі стоїмо на порозі новітнього витка історії розвитку вітчизняного молочного скотарства».

АСТАРТА інвестує, насамперед, в ефективність, зазначив директор з маркетингу і комунікацій агропромхолдингу Микола Ковальський. Зараз компанія утримує понад 30-тисячне поголів'я і є плани щодо його збільшення. Тож новий об'єкт — кормоцентр, слід розглядати як інфраструктурний проект, який працюватиме на перспективу. Збільшення його потужностей дасть змогу як додати в якості молока та кількості, наростити дійне стадо агрофірми, так і дати поштовх для розвитку довколишніх фермерських господарств, залучити їх до співпраці. «Я бачив сьогодні багато людей, — сказав він, — які зверталися до Віктора Миколайовича (Скочка — прим. ред.) щодо такої співпраці. І недарма сьогоднішній захід ми проводимо з Асоціацією виробників молока, щоби якомога більше людей долучити до цього проекту».

* * *

Складову проекту розвитку тваринництва агропромхолдингу — Нетельний комплекс агрофірми ім. Довженка у селі Хвощове, без перебільшення, можна вважати гордістю АСТАРТИ. Його представляв журналістам головний ветеринарний лікар агропромхолдингу Василь Пижик.

Він розпочав із того, що чисте повітря і свіжа вода, висока якість кормів, комфортні умови утримання та ставлення людей зумовлюють стан здоров'я тварин. За належного здоров'я можна впевнено працювати над підвищенням продуктивності та тривалістю життя кожної корови.

Весь молодняк перебуває на безприв'язному утриманні: віком від 3-5 днів і до періоду осіменіння — в приміщеннях (їх тут 10 для різного віку теличок), а в період після осіменіння до тримісячного терміну тільності — на відкритих майданчиках.

Наразі на одному відкритому майданчику утримується 320 голів, ведеться будівництво ще 5 таких площадок. Проектна потужність комплексу — 5 тис. особин усіх вікових груп одночасного утримання. Річний вихід нетелей — 3 тисячі з терміном тільності

4-5 місяців, і середній вік 19-20 місяців.

Цільовий показник осіменіння — до 15-місячного віку, це дає змогу їх правильно виростити. Примітно, що завдяки дотриманню технології утримання впродовж шести місяців телички вирівнюються за комплекцією, незалежно від їхнього розміру при народженні — чи-то вони народилися від первісток, чи-то від корів

Зараз тут утримується 3027 телиць різного віку. Унікальність цього комплексу полягає в тому, що він найпотужніший в Україні, а також у застосуванні тієї самої групи збалансованих кормів для нетелей, що й для дійного стада та для сухостійних корів. У віці 2-12 місяців — згодовується раціон дійного стада, від 12 місяців і до «випуску» — кормосуміш для сухостійних корів.

На тваринницьких комплексах агрофірми ім. Довженка від близько 6400 корів на рік отримують понад 1500 теличок переважно голштинізованої української чорно-рябої породи. Нетелі вирощуються для ремонтного поголів'я, а також для реалізації в межах України та за кордон, насамперед до Казахстану. І хоча реалізація племінних нетелей — справа дуже прибуткова, за словами нашого співрозмовника, навіть привабливіша за виробництво зернових, в агрохолдингу працюють над збільшенням власного поголів'я корів. Тож нині всі «випускниці» комплексу залишаються працювати в структурі холдингу.

Цей чималий комплекс обслуговує лише 30 чоловік, після введення системи мотивації на комплексі не відчувають кадрового голоду. Тут немає ні ветеринара, ні зоотехніка, адже фахівці цих професій, укомплектовані в бригади, виконують свою роботу в межах запровадженої на всіх фермах агрофірми служби зооветсервісу. Для догляду за стадом на підприємстві впроваджено комп'ютерну програму DairyComp 305, яка дозволяє працювати за тижневим графіком, системно відвідувати ферми.

Технологічне вибуття нетелей становить не більше 10%. Унікальність комплексу полягає також у запровадженій системі оцінки телиць, яка проходить на 45 день життя тварин, потім — на 150-й день та на завершення у 12-місячному віці, щоби бачити реальну перспективу отримання високопродуктивної корови з вирощуваної телички. 

Стати Агропрофі просто! Лише за кілька кліків!

Ціни на зернові: