Статті

СУДНОБУДІВНИКИ ПРОТИ АНТИУКРАЇНСЬКОГО ЗАКОНОПРОЕКТУ «ПРО ВНУТРІШНІЙ ВОДНИЙ ТРАНСПОРТ»

3 березня у стінах Національного університету кораблебудування імені адмірала Макарова відбулося розширене засідання Президії Асоціації суднобудівників України «УКРСУДПРОМ» за участі її членів з Миколаєва, Херсона, Одеси, Києва та запрошених поважних гостей.

На засідання Асоціації також був запрошений Олексій Вадатурський, Герой України, генеральний директор компанії «НІБУЛОН», яка на сьогодні крім вирощування та експорту сільгосппродукції успішно займається суднобудуванням та розвитком судноплавства.

У ході засідання учасники обговорили основні проблеми розвитку морської індустрії, суднобудування та судноплавства, а також шляхи їх вирішення. Зокрема, виступаючи перед присутніми, президент Асоціації суднобудівників В.І.Лисицький зазначив, що в Україні продовжують стрімко зменшуватись обсяги перевезень водним транспортом та кількість торгового флоту. З кожним роком все більше українських суден переходять під прапор чужої країни.

«1992 року в Україні загальний дедвейт суден становив 6 млн тонн, 2015-го — 475 тис. тонн, а торік — лише 450 тис. тонн. За даними ООН, українські судна з дедвейтом понад 3,3 млн тонн ходять під прапором інших країн, переважно Ліберії. До того ж, 2016 року через наші порти пройшли понад 250 млн тонн вантажів, із них під українським прапором лише 7 млн тонн», — наголосив він.

Члени Асоціації відмітили, що влада не розглядає серйозно питання щодо вирішення проблем судноплавства в країні. Однак без створення системи, яка підтримуватиме цю галузь, у нас буде не 450 тис. тонн, а набагато менше.

Окрім того, як зазначив під час свого виступу О.О.Вадатурський, хрест на українському судноплавстві і відповідно суднобудуванні, безумовно, поставить можливе ухвалення законопроектів №№ 2475а, 2712, 2713-д, які у спішному порядку у Верховній Раді намагаються проштовхнути деякі народні обранці. У разі прийняття цих законопроектів судна під іноземними прапорами матимуть змогу безперешкодно здійснювати каботажні перевезення як між морськими портами України, так і річковими водними шляхами. При цьому, такі судна при сплаті річкового збору будуть звільнені від сплати канального, корабельного, маякового, санітарного та якірного зборів. Окрім того, від обов'язкового лоцманського проведення будуть звільнені ті судна, у капітанів яких є діюче свідоцтво на право безлоцманського плавання внутрішніми водними шляхами України. Зважаючи на вищевикладене, судна під іноземним прапором зможуть використовувати внутрішні річкові водні шляхи України практично на рівних умовах із суднами, що ходять під прапором України (при ставці річкового збору, запропонованій комітетом з питань транспорту ВР України). Проте іноземні судна матимуть змогу бункеруватися за 12-мильною зоною, не сплачуючи при цьому акцизний податок на пальне. У кінцевому підсумку вони матимуть перевагу перед суднами під українським прапором, а державний бюджет недоотримуватиме кошти.

А запровадження річкового збору за ставкою, запропонованою Міністерством інфраструктури України, призведе до значного подорожчання перевезень суднами під прапором України у каботажному перевезенні.

При цьому перевезення вантажу залізничним транспортом вже зараз є значно дешевшим порівняно з перевезенням внутрішнім водним транспортом.

Таким чином, вказаними законопроектами здійснюється протекціонізм заходження суден під іноземним прапором, при цьому без підтримки українського внутрішнього водного транспорту, чим створює передумови для занепаду останнього.

Вищевказані законопроектні «новації», що містять у тому числі звільнення від митних платежів операцій із ввезення на митну територію суден для внутрішніх перевезень на території України (законопроект №2713-д), сприятимуть ввезенню з-за кордону суден, що були у використанні, що негативно вплине на суднобудівну галузь, насамперед, призведе до:

— припинення розміщення суднобудівних замовлень на українських суднобудівних підприємствах;

— втрати 5,5 тисяч робочих місць;

— зменшення відрахувань суднобудівних підприємств до бюджетів та фондів;

— непередбачуваності інвестицій у суднобудівну галузь.

Ввезення в Україну великої кількості старих суден, при відсутності державної програми їхньої утилізації, а також відсутності утилізаційних відрахувань до бюджету при їх ввезенні, також створюватиме додаткові ризики для навколишнього середовища водних шляхів.

Таким чином, прийняття вказаних законопроектів матиме негативні наслідки для економіки України в цілому, в тому числі для внутрішнього водного транспорту та суднобудівної галузі безпосередньо.

Неприпустимість прийняття даних законопроектів відмітили всі учасники розширеного засідання Асоціації суднобудівників України. І хоча законопроект №2475а було відправлено на повторне читання, розслаблятися ще зарано.

Учасники засідання відмітили, що до вирішення цієї проблеми необхідно також залучати громадськість. Люди повинні знати, які наслідки матиме прийняття вищезазначених законопроектів, в тому числі законопроекту №2475а, головна мета якого створити передумови для формування постійного грошового потоку поза межами державного бюджету, подібного до того, який отримує Адміністрація морських портів України. Цей потік не контролюватиметься ані органами Державної казначейської служби, ані Рахунковою палатою і не поповнюватиме державну казну. Такий потік слугуватиме не державі, а лише тим, хто контролюватиме чергову Адміністрацію у сфері річкового транспорту. Він не вирішить ані проблеми поглиблення річок, ані модернізації шлюзів дніпровського каскаду, ані інші проблеми річкового транспорту в Україні.

Також у ході засідання було підкреслено, що розвиток судноплавства і суднобудування в Україні неможливий без висококваліфікованих професійних кадрів, яких зараз катастрофічно не вистачає, особливо робочих спеціальностей (зварювальників, електриків і т.д.).

«Нами як суднобудівниками більше зацікавлені інші країни. Так, лише для Китаю ми підготували 64 корабели, виїжджаючи туди з лекціями. Наразі ми співпрацюємо з 9 провінціями Китаю. Починаємо задивлятись і на Європу. Ми стукаємо в усі двері, але ж хочеться готувати фахівців для України», — зауважив проректор Національного університету кораблебудування ім. адмірала Макарова В.С.Блінцов.

Професія суднобудівників мало приваблює молодь. Минулого року в МУК, за його словами, на спеціальність суднобудування вступили всього лише 4 людини. Таким чином, сьогодні на більшості суднобудівних підприємствах України середній вік справжніх спеціалістів перевищує 60 років.

* * *

ПІслЯ засІданнЯ всі учасники на запрошення гендиректора «НІБУЛОНа» Олексія Вадатурського побували на суднобудівно-судноремонтному заводі компанії, аби побачити модернізовані виробничі потужності підприємства та його роботу. Гості, які раніше вже бували на заводі, відзначили, наскільки кардинально на краще змінилося підприємство за досить короткий час.

«Я був тут минулого року. Зміни, звичайно, вражаючі. «НІБУЛОН» на правильному шляху, тож бажаю йому тільки успіхів», — поділився враженнями голова правління ПАТ «Київський суднобудівельно-судноремонтний завод» А.О.Овдій.

У свою чергу, президент Асоціації суднобудівників України «УКРСУДПРОМ» В.Лисицький додав: «НІБУЛОН» обрав досить перспективну модель свого розвитку. Підприємство вирощує сільгосппродукцію і саме ж її транспортує збудованим власними силами флотом по очищеним також своїми зусиллями річкам. Це гарний хід. Якщо б решта крупних бізнесменів думала так само, то ситуація в морській індустрії України не була би такою складною».

На сьогодні суднобудівно-судноремонтний завод «НІБУЛОН» — єдине в Україні підприємство, що будує повнокомплектні судна. Після реконструкції і модернізації виробничих потужностей завод будуватиме до 15 суден на рік. Це буде один із кращих суднобудівних заводів не тільки в Україні, а й в Європі.

© 2018 ТОВ "Агромедіа-Про"