Поштова адреса: 01135.  Київ-135, а/с 79. 
  Контактний телефон:  +38(044)227-93-55
  E-mail: info@agroprofi.com.ua 
             Передплатний індекс: 98990


Книги:

Топ переглядів за місяць:

ДЕНЬ ВИРОБНИКІВ БОБОВИХ, АБО СВЯТО ЕКОЛОГІЧНОГО ЗЕМЛЕРОБСТВА У ТЕПЛИКУ
Цьогоріч уже традиційний День поля у фермерському господарстві Олексія Дона в Теплику на...
«НІБУЛОН» ДОЛУЧИВСЯ ДО ВСЕУКРАЇНСЬКОЇ МЕРЕЖІ ДОБРОЧЕСНОСТІ
Відповідна Декларація про створення Всеукраїнської мережі доброчесності була підписана...
СПЕКА НАС НЕ СПИНИТЬ, АБО ЯК ТЕБЕ НЕ ЛЮБИТИ, КЛІМАТЕ МІЙ
Дивне цього року літо: то холод, то спека. Та і вчені вперто твердять — клімат планети невпинно...
ШВЕЙЦАРСЬКЕ СЕРЦЕ В ДАРУНОК УКРАЇНІ
Герой України Олексій Вадатурський визнаний достойним послідовником легендарного швейцарця ...
СМУГАСТИЙ РЕЙС
Перше за багато років вантажене сучасне несамохідне судно з кавунами дісталося до столичної...

Наші партнери:

ОЛЕКСАНДР ГАЛАТЮК: «БДЖОЛЯРСТВО – ОДИН ІЗ САМИХ ВИГІДНИХ БІЗНЕСІВ»

Олександр ГалатюкІнститут бджільництва, якщо мати на увазі державну наукову установу, в Україні доволі молодий. У 1989 році було засновано Український науково-дослідний і технологічний інститут бджільництва. Невдовзі, 1992 року, закладу було присвоєно ім’я Петра Івановича Прокоповича – видатного українського вченого, основоположника наукового бджільництва. У 2005 році інституту надано статус Національного наукового центру. На щорічній виставці-ярмарку «Бджільництво-2013», засновником і організатором якої є інститут, ми мали змогу поспілкуватися з директором ННЦ «Інститут бджільництва ім. П.І.Прокоповича» Національної академії аграрних наук України, доктором ветеринарних наук, професором Олександром Галатюком.

 

Олександре Євстафійовичу, скільки взагалі виробляють меду в Україні і який його подальший розподіл?

– Україна кожного року виробляє приблизно 70 тис. тонн меду. З них близько 10 тис. тонн експортується в різні країни світу – і в Європу, і в США, і в Росію. І навіть близько тисячі тонн експортується до Китаю. Зрозуміло, що всю решту ми спожити не можемо, тож перехідні залишки з року в рік дуже значні.

 

А чи є при цьому імпорт?

– Імпорт незначний, але є. Завозять мед переважно великі компанії, супермаркети тощо. І, не виключено, що це наш мед, який перероблений за кордоном і повернутий до нас. Однак потрібно сказати, що український мед – один із кращих. Адже в Європі дуже часто застосовують для годівлі бджіл інвертований цукор навіть влітку, що, безумовно, позначається на якості меду.

 

Які форми господарювання переважають у «бджолиному бізнесі» (приватне господарювання, товариства тощо)? Чи є державні пасіки?

– Більшість – це фермерські господарства, дрібнотоварні виробництва. Є окремі промислові пасіки на 600 і більше бджолосімей, проте їх небагато. У державній власності перебувають пасіки нашого інституту. Ми маємо більше тисячі бджолосімей. Все інше – це приватна власність.

 

Як переважно відбувається реалізація меду – стихійно, чи мед можна кудись здавати?

– Збут, у першу чергу, лежить на самому пасічнику. Виробник має своїх клієнтів, сітку реалізації. На жаль, у нас кооперація до такого поки що не дійшла, щоб хтось окремо займався розповсюдженням за адекватною ціною. Є в нас експортери меду – до 10 компаній, які скуповують мед і везуть його за кордон. Є і оптовики, які виробляють незначну кількість меду, але й одночасно володіють постійними місцями на ринку. Тож кого з пасічників влаштовує пропонована оптовиками і експортерами ціна, укладають з ними договори.

Щодо підприємств, які продають мед на експорт, вони купують мед-сирець, додають до нього добавки, розводять, і, відповідно, заробляють на цьому. Якщо б пасічник мав такі можливості, його рентабельність була б значно вищою.

 

Які податкові норми застосовуються до бджільництва?

– Бджільництво звільнено від податків, і було б безглуздо його оподатковувати, оскільки бджоли забезпечують життя рослин. Бджола забезпечує 85% опилення квітів. Щоб виробити один кілограм меду, бджоли мають відвідати 2,5 млн квіток. Не буде бджіл – не буде рослин, не буде рослин – не буде тварин, не буде тварин – не буде людини.

У Німеччині, наприклад, пасічникам йде доплата від садівників – небагато, але все ж існує. Садівники сплачують за запилення, адже коли є бджоли – урожай з гілки, наприклад, яблуні, буде набагато більшим.

 

Тож про державні програми підтримки можна й не говорити – звільнили від податків, і те добре...

– Чому? Є Державна програма розвитку бджільництва до 2015 року, але кошти на неї не виділяються.

 

Якість і безпечність меду. Хто їх визначає і контролює?

– На кожному ринку є лабораторії ветеринарно-санітарної експертизи, які перевіряють якість меду. Крім того, є обласні лабораторії, є Інститут лабораторної діагностики і ветсанекспертизи, який має солідну лабораторію. Також при нашому інституті є лабораторія якості і безпеки продукції, де згідно з державним стандартом проводяться різноманітні дослідження продукції бджільництва.

 

Тобто будь-хто, хто хоче продати мед на ринку, має пройти через лабораторію?

– Той, хто продає мед на ринку, повинен мати сертифікат якості. По цьому сертифікату, зокрема, видно, який це мед – чи він вищого ґатунку, чи першого тощо. Якщо він неякісний, він просто не дійде до ринку.

 

За якими саме показниками визначається якість і безпечність?

– Є органолептична оцінка – колір, смак, присмак, аромат. І є лабораторна оцінка, яка включає в себе визначення кількості простих цукрів – глюкози і фруктози, вміст сахарози, наявність ферментів тощо. Якщо не вдаватися в подробиці, показників багато, і споживач може бути впевнений, що до нього дійде якісний продукт.

 

Які, на Вашу думку, питання в законодавчому полі потрібно вирішити першочергово для покращення роботи галузі?

– По-перше, наш інститут буде працювати над Державною програмою розвитку бджільництва до 2020 року, у якій потрібно передбачити можливість фінансування галузі.

Також слід у законодавчому порядку встановити відповідальність фермерів, які застосовують отрутохімікати для обробки рослин. Такі заходи спричиняють виникнення масових отруєнь бджіл. Справа не в тому, щоб заборонити отрутохімікати, а в тому, щоб налагодити систему, за якої їх використання буде безпечним для бджіл.

 

Що потрібно мати аматору, щоб започаткувати свій «бізнес на бджолах»? Починаючи з якої кількості бджолосімей можна говорити про рентабельний бізнес, а не просто пасіку для себе?

– Бджолярство – один із самих вигідних бізнесів. Воно потребує мінімуму початкових витрат – стамеска, димар, маска з сіткою і один вулик з бджолами. Проте, слід сказати, що треба набути хоча б основних знань. Для цього наш інститут проводить майстер-класи і семінари цілу зиму. І тут, як і в селекції, теж непочатий край роботи – бо у нас є близько 400 тисяч пасічників, але серед них є такі, які отримують по 7-10 кг з вулика, а є такі, які мають 70 і 100 кілограмів меду. Наша мета – навчити отримувати прибутки з бджолярства. І для цього не потрібні великі інвестиції – слід просто навчити працювати з бджолами, і відразу рентабельність такого, як ви кажете, аматора підніметься в кілька разів.

До речі, у рамках «Бджільництва-2013» інститут проводитиме навчальні семінари за двома питаннями: лікування хвороб бджіл і підготовка бджіл до зимівлі.

Що ж до того, з чого починати, то рентабельного бізнесу з одного вулика не буде. Це для навчання. Проте варто б починати роботу з 7-10 бджолосімей. Оскільки окрім догляду потрібно навчатися і селекційній роботі з бджолами – виводити від кращої сім'ї матку тощо. А серйозний бізнес можна рахувати від 70 вуликів.

Повний текст у друкованій версії…

Стати Агропрофі просто! Лише за кілька кліків!

Події:

Ціни на зернові: