Поштова адреса: 01135.  Київ-135, а/с 79. 
  Контактний телефон:  +38(044)227-93-55
  E-mail: info@agroprofi.com.ua 
             Передплатний індекс: 98990


Книги:

Топ переглядів за місяць:

ЗЕЛЕНА АЛЬТЕРНАТИВА АБО НЕ ВСІ В ЗАХВАТІ ВІД ПОЯВИ КОНКУРЕНТІВ НА ЕНЕРГЕТИЧНОМУ РИНКУ
Повний текст у друкованій версії Енергетика — як повітря: непомітна, але необхідна....
У КИЄВІ ПРЕЗЕНТУВАЛИ НОВИЙ СОРТ ТЮЛЬПАНІВ ДЖАМАЛА
Уперше в історії новий сорт тюльпанів голландської селекції виведено на честь жительки України —...
МОЛОКО ПО РІЗНІ БОКИ ВИМЕНІ
Нинішні закупівельні ціни не влаштовують і дивують українських виробників молока. За словами...
ВІТЧИЗНЯНИЙ УРОЖАЙ-2017: БИТВА НА ДВА ФРОНТИ. І НЕ ТІЛЬКИ
Повний текст у друкованій версії Станом на 5 квітня 2017 року Україна експортувала 34,13 млн...
ОЖИНА — НЕ ПРОСТО НІШЕВА ЯГОДА
Повний текст у друкованій версії Продовжуємо публікацію матеріалів другої національної...

Наші партнери:

ОЛЕКСАНДР ГАЛАТЮК: «БДЖОЛЯРСТВО – ОДИН ІЗ САМИХ ВИГІДНИХ БІЗНЕСІВ»

Олександр ГалатюкІнститут бджільництва, якщо мати на увазі державну наукову установу, в Україні доволі молодий. У 1989 році було засновано Український науково-дослідний і технологічний інститут бджільництва. Невдовзі, 1992 року, закладу було присвоєно ім’я Петра Івановича Прокоповича – видатного українського вченого, основоположника наукового бджільництва. У 2005 році інституту надано статус Національного наукового центру. На щорічній виставці-ярмарку «Бджільництво-2013», засновником і організатором якої є інститут, ми мали змогу поспілкуватися з директором ННЦ «Інститут бджільництва ім. П.І.Прокоповича» Національної академії аграрних наук України, доктором ветеринарних наук, професором Олександром Галатюком.

 

Олександре Євстафійовичу, скільки взагалі виробляють меду в Україні і який його подальший розподіл?

– Україна кожного року виробляє приблизно 70 тис. тонн меду. З них близько 10 тис. тонн експортується в різні країни світу – і в Європу, і в США, і в Росію. І навіть близько тисячі тонн експортується до Китаю. Зрозуміло, що всю решту ми спожити не можемо, тож перехідні залишки з року в рік дуже значні.

 

А чи є при цьому імпорт?

– Імпорт незначний, але є. Завозять мед переважно великі компанії, супермаркети тощо. І, не виключено, що це наш мед, який перероблений за кордоном і повернутий до нас. Однак потрібно сказати, що український мед – один із кращих. Адже в Європі дуже часто застосовують для годівлі бджіл інвертований цукор навіть влітку, що, безумовно, позначається на якості меду.

 

Які форми господарювання переважають у «бджолиному бізнесі» (приватне господарювання, товариства тощо)? Чи є державні пасіки?

– Більшість – це фермерські господарства, дрібнотоварні виробництва. Є окремі промислові пасіки на 600 і більше бджолосімей, проте їх небагато. У державній власності перебувають пасіки нашого інституту. Ми маємо більше тисячі бджолосімей. Все інше – це приватна власність.

 

Як переважно відбувається реалізація меду – стихійно, чи мед можна кудись здавати?

– Збут, у першу чергу, лежить на самому пасічнику. Виробник має своїх клієнтів, сітку реалізації. На жаль, у нас кооперація до такого поки що не дійшла, щоб хтось окремо займався розповсюдженням за адекватною ціною. Є в нас експортери меду – до 10 компаній, які скуповують мед і везуть його за кордон. Є і оптовики, які виробляють незначну кількість меду, але й одночасно володіють постійними місцями на ринку. Тож кого з пасічників влаштовує пропонована оптовиками і експортерами ціна, укладають з ними договори.

Щодо підприємств, які продають мед на експорт, вони купують мед-сирець, додають до нього добавки, розводять, і, відповідно, заробляють на цьому. Якщо б пасічник мав такі можливості, його рентабельність була б значно вищою.

 

Які податкові норми застосовуються до бджільництва?

– Бджільництво звільнено від податків, і було б безглуздо його оподатковувати, оскільки бджоли забезпечують життя рослин. Бджола забезпечує 85% опилення квітів. Щоб виробити один кілограм меду, бджоли мають відвідати 2,5 млн квіток. Не буде бджіл – не буде рослин, не буде рослин – не буде тварин, не буде тварин – не буде людини.

У Німеччині, наприклад, пасічникам йде доплата від садівників – небагато, але все ж існує. Садівники сплачують за запилення, адже коли є бджоли – урожай з гілки, наприклад, яблуні, буде набагато більшим.

 

Тож про державні програми підтримки можна й не говорити – звільнили від податків, і те добре...

– Чому? Є Державна програма розвитку бджільництва до 2015 року, але кошти на неї не виділяються.

 

Якість і безпечність меду. Хто їх визначає і контролює?

– На кожному ринку є лабораторії ветеринарно-санітарної експертизи, які перевіряють якість меду. Крім того, є обласні лабораторії, є Інститут лабораторної діагностики і ветсанекспертизи, який має солідну лабораторію. Також при нашому інституті є лабораторія якості і безпеки продукції, де згідно з державним стандартом проводяться різноманітні дослідження продукції бджільництва.

 

Тобто будь-хто, хто хоче продати мед на ринку, має пройти через лабораторію?

– Той, хто продає мед на ринку, повинен мати сертифікат якості. По цьому сертифікату, зокрема, видно, який це мед – чи він вищого ґатунку, чи першого тощо. Якщо він неякісний, він просто не дійде до ринку.

 

За якими саме показниками визначається якість і безпечність?

– Є органолептична оцінка – колір, смак, присмак, аромат. І є лабораторна оцінка, яка включає в себе визначення кількості простих цукрів – глюкози і фруктози, вміст сахарози, наявність ферментів тощо. Якщо не вдаватися в подробиці, показників багато, і споживач може бути впевнений, що до нього дійде якісний продукт.

 

Які, на Вашу думку, питання в законодавчому полі потрібно вирішити першочергово для покращення роботи галузі?

– По-перше, наш інститут буде працювати над Державною програмою розвитку бджільництва до 2020 року, у якій потрібно передбачити можливість фінансування галузі.

Також слід у законодавчому порядку встановити відповідальність фермерів, які застосовують отрутохімікати для обробки рослин. Такі заходи спричиняють виникнення масових отруєнь бджіл. Справа не в тому, щоб заборонити отрутохімікати, а в тому, щоб налагодити систему, за якої їх використання буде безпечним для бджіл.

 

Що потрібно мати аматору, щоб започаткувати свій «бізнес на бджолах»? Починаючи з якої кількості бджолосімей можна говорити про рентабельний бізнес, а не просто пасіку для себе?

– Бджолярство – один із самих вигідних бізнесів. Воно потребує мінімуму початкових витрат – стамеска, димар, маска з сіткою і один вулик з бджолами. Проте, слід сказати, що треба набути хоча б основних знань. Для цього наш інститут проводить майстер-класи і семінари цілу зиму. І тут, як і в селекції, теж непочатий край роботи – бо у нас є близько 400 тисяч пасічників, але серед них є такі, які отримують по 7-10 кг з вулика, а є такі, які мають 70 і 100 кілограмів меду. Наша мета – навчити отримувати прибутки з бджолярства. І для цього не потрібні великі інвестиції – слід просто навчити працювати з бджолами, і відразу рентабельність такого, як ви кажете, аматора підніметься в кілька разів.

До речі, у рамках «Бджільництва-2013» інститут проводитиме навчальні семінари за двома питаннями: лікування хвороб бджіл і підготовка бджіл до зимівлі.

Що ж до того, з чого починати, то рентабельного бізнесу з одного вулика не буде. Це для навчання. Проте варто б починати роботу з 7-10 бджолосімей. Оскільки окрім догляду потрібно навчатися і селекційній роботі з бджолами – виводити від кращої сім'ї матку тощо. А серйозний бізнес можна рахувати від 70 вуликів.

Повний текст у друкованій версії…

Стати Агропрофі просто! Лише за кілька кліків!

Події:

Ціни на зернові: