Статті

ДРІБНЕ ЗЕРНО ДЛЯ ВЕЛИКИХ ПРИБУТКІВ

Юрій ГрейУкраїнську культуру без маку уявити неможливо. Так само як і без смаколиків з маком у вітчизняній кулінарії: пироги, коржі, вареники, млинці з маком. А яка без маку кутя?! Та, на жаль, нині не вдається виростити цю корисну рослину, яка споконвіку була традиційною для українців. Так звана «боротьба з наркоманією» стала причиною повного винищення маку на городах та у квітниках. І навіть на Маковея, якого ми днями святкували, не завжди можна знайти макові голівки, щоб освятити в церкві, а кажуть саме в цей день мак набуває магічних властивостей. Купити макове насіння не проблема, у супермаркетах його повно – хоч фасоване, хоч на вагу. Та й булочок з маком та маківників у крамницях повно. Отже, хтось же його вирощує? Кому ж можна вирощувати мак та скільки на цьому можна заробити? З цими питаннями ми звернулися до генерального директора Науково-дослідного виробничого аграрного підприємства «Мак України» Юрія Грея, котрий стояв біля витоків відновлення вирощування маку в Україні.

 

Юрію Миколайовичу, чому саме мак, а не ріпак, соняшник чи кукурудза стали справою життя?

– Давайте одразу визначимося, що ми говоритимемо про високоякісний харчовий мак, котрий використовується в кулінарії, а не опійний. І не про той бур'ян, яким так захоплюються поети та необізнані громадяни, бачачи килим з червоних квіточок на занедбаних полях. Насправді маком я почав займатися майже випадково – мій компаньйон запропонував спробувати посіяти мак, а сам я не збирався цього робити. Після того я познайомився з керівником сільгосппідприємства, котрий погодився спробувати вирощувати цю культуру на своїх полях. Саме там ми уперше посіяли мак на площі 200 га, але, на жаль, нас спіткала невдача. Проте вона не розохотила вирощувати мак, а спонукала думати, вчитися. Бо з наскоку опанувати його неможливо – мак вимагає до себе елементарної поваги. Я звернувся до Національної академії аграрних наук України (тоді ще УААН), і ми спільно з вченими Івано-Франківського інституту агропромислового виробництва НААН почали з самого початку – з насінництва. Тому я особисто вважаю, що це не я вибрав мак, а скоріше мак обрав саме нас, бо ми не торгуємо соломкою, не ведемо протизаконної діяльності, а займаємося селекцією маку та розповсюдженням цієї культури.

 

Якщо відходи маковиробництва постають загрозою для суспільства, то чому б не вивести сорти, вміст опію в яких настільки низький, що вже не приваблював би наркоманів?

– Такі сорти вже виведені і Івано-Франківським інститутом АПВ, і нашим підприємством – «Мак України», зокрема це сорти маку Європейський, Грей, Беркут, Поділля. Ці сорти наразі є найбільш продуктивними. А сорт Грей чотири роки тому у Агрофірмі «Злагода» на Чернігівщині дав абсолютний рекорд урожайності не лише в Україні, але й у Європі – 32 ц/га. Але середня урожайність нижча: 10-16 ц/га. Ще однією позитивною відмінністю цього сорту є його скоростиглість – період вегетації складає 98 діб, проти 110-115 у інших сортів.

Наше підприємство разом із НААН працює над удосконаленням технології вирощування, бо мак дуже чутливий саме до технології. Проте наразі запроваджувати такі технології ми можемо лише на експериментальних полях, бо промислові посіви практично відсутні. Та й потім: розробка і запровадження нових технологій – справа недешева. А хто ж виділятиме кошти на культуру, котра майже не вирощується?

 

А чи вигідно вирощувати в Україні мак?

– Наразі ціни реалізації маку оптом, в залежності від якості, коливаються від 18 до 24 грн/кг, тобто якщо середня врожайність складе всього 10 ц/га, то затрати складають 6 тис. грн/га – від третини до чверті виручки, причому сюди вже включено вартість послуг з охорони полів.

 

Тобто мак не просто рентабельна, а надрентабельна культура?

– Мак завжди був надприбутковим, бо рентабельність його вирощування досягала 500%. Та й зараз вона складає мінімум 200%. Чотири роки тому та ж Агрофірма «Злагода» заробила на маці $10 млн. Але ж за охорону макового поля в 300 га потрібно заплатити 600 тис. грн, а потім ще й вкласти всі необхідні кошти у вирощування, як будь-якої іншої культури: на паливо, добрива і засоби захисту рослин. І послуги з охорони потрібно оплатити на початку вирощування, тому навіть за такої рентабельності, коли постає вибір між маком і кукурудзою, господар обирає кукурудзу. Якби не захмарна вартість послуг з охорони, кожне господарство могло б вирощувати мак на 100-300 га як страхову культуру і мати прибуток, а Україна була б провідним гравцем на маковому ринку Європи.

 

З чого складається рентабельність маку?

– Головні складові рентабельності – вчасний посів, якісна сільгосптехніка та гербіцидна технологія – мак дуже чутливий до забур'янення. А основні витрати – це охорона полів, котра в структурі витрат займає щонайменше 50%. Порівняно з охороною, ліцензування взагалі коштує копійки – 1147 грн, щоправда з 1 грудня 2013 року оплата за ліцензію становитиме 1218 грн. Ліцензію в Україні видає один-єдиний орган – Державна служба з контролю за наркотиками. Аби виробити цей документ, слід отримати дозвіл у департаменті з незаконного обігу наркотиків, затвердити поле, де вирощуватиметься мак, приміщення, де потім зерно зберігатиметься, отримати належні дозволи МВС, Мінагрополітики, укласти угоду з Державною службою охорони на цілодобову охорону макових полів тощо. Для того, щоб позбавити сільгоспвиробників цієї паперової тяганини, нами створено Всеукраїнську громадську організацію «Агроклуб «Економічний простір» – ми допомагаємо отримувати необхідні дозволи і ліцензії тим господарствам, котрі хочуть вирощувати мак.

Фактично усі ліцензії, отримані за останні десять років, а їх близько 150-ти, – отримані за допомогою цієї громадської організації. Причому за свою допомогу грошей ми не беремо, бо зацікавлені у якнайширшому розповсюдженні маку. Напрацьована практика роботи з дозвільними органами звела практично до нуля корупційну складову. Якщо раніше хтось з кимось мав «домовлятися», платити за «прискорення», то сьогодні цього немає. І якщо господарство купує в нас якісне насіння для вирощування маку – в нього ні про що «голова не болітиме», бо ми провадимо комплексне супроводжування – від дозволів у СБУ і МВД, і до Мінагрополітики та комітету з обігу наркотичних речовин. Тобто якщо господарство не буде порушувати закон – ніяких проблем немає взагалі.

 

Якщо справи такі блискучі, як Ви говорите, то й бажаючих вирощувати мак має ставати, як того маку?

– На жаль, ні. Цього року посіяно всього 200 га – для України такий показник просто сором. І все це через неправильну цінову політику – в першу чергу, в галузі охорони. Через те, що макова галузь в Україні нині не працює, ми втрачаємо лише на внутрішньому ринку до 30 млн грн щороку, а з урахуванням експорту – до 100 млн грн. Наразі замість експортувати, ми самі завозимо мак з Чехії, котра заробляє на нашому ринку $3-4 млн щорічно.

Повний текст у друкованій версії…

© 2018 ТОВ "Агромедіа-Про"