Поштова адреса: 01135.  Київ-135, а/с 79. 
  Контактний телефон:  +38(044)227-93-55
  E-mail: info@agroprofi.com.ua 
             Передплатний індекс: 98990


Книги:

Топ переглядів за місяць:

ЗМІНА ФІЛОСОФІЇ РОЗВИТКУ ТВАРИННИЦТВА
Унікальний кормоцентр (або фід-центр) — виробничий комплекс для виготовлення збалансованих...
УНІКАЛЬНЕ ДНОПОГЛИБЛЮВАЛЬНЕ СУДНО «МИКОЛАЇВЕЦЬ» ЗІЙШЛО НА ВОДУ
Унікальне самохідне надпотужне днопоглиблювальне судно з символічною назвою «Миколаївець»...
ЗЕРНО ЛУГАНЩИНИ СТАЛО НА РЕЙКИ
Перше луганське зерно залізницею від початку військових дій на Донбасі 2014 року було...
БЛОКЧЕЙН У КАДАСТРІ, ЯК ВАРЕНИК У СМЕТАНІ
Недовіра до надійності електронних систем Держгеокадастру є одним із застережень, котрі...

Наші партнери:

АГРАРНА ГАЛУЗЬ УКРАЇНИ: ТРІШКИ ГРЕЧКИ, ТРІШКИ ПРОСА, ТРІШКИ ВЗУТА, ТРІШКИ БОСА?

У той час як у країні вирують пристрасті довкола врожаю зернових, можливого обмеження експорту та відповідного подорожчання хліба, журналісти, немов змовившись, під час брифінгу 30 серпня на тему «Продовольча безпека України» закидали міністра аграрної політики запитаннями про… гречку. 
Схоже, що за час економічної нестабільності українці настільки звикли до цього порівняно недорогого гарніру, що гречка стала ледь не стратегічним продуктом нашої держави. Так, ціна на цю культуру востанньочас і справді підскочила, через штучно створений ажіотаж та дефіцит її у сусідній Росії, погоджується Микола Присяжнюк. Однак сьогодні, на його переконання, гречана тема стала гарним приводом відвертати увагу від інших проблем. А їх, як завжди, вистачає…


Україна залишається експортером
Насамперед міністр аграрної політики Микола Присяжнюк повідомив про попередні підсумки врожаю в зерновій галузі. «У зв'язку зі світовими кліматичними умовами, прогнозні і фактичні обсяги збирання ранніх зернових говорять про те, що у світі обсяги виробництва зернових зменшено. Зменшено прогнозовані показники і у нас. На сьогодні ми зменшили і скоригували їх на рівні близько 6 млн тонн. Але ці 40,5 млн т зернових, які ми плануємо зібрати, повністю дають нам можливість забезпечити продовольчу безпеку за всіма сегментами зернових, дають змогу залишитися на зовнішньому ринку». Більше того, зі слів міністра, обсяг нинішнього врожаю дає змогу українському уряду навіть підтримувати сусідні країни. Так, на сьогодні уряд Грузії звернувся до Прем'єр-міністра Миколи Азарова з проханням продати 120 тис. тонн продовольчої пшениці. І це замовлення, як і інші, що надходитимуть на державному рівні від сусідніх та інших країн, Україна намагатиметься виконати, запевнив пан Присяжнюк.
Крім того, в межах візиту Президента України Віктора Януковича до Китаю планується відпрацювати можливості співробітництва в сегменті торгівлі зерновими. Адже в Китаї ці функції практично виконують державні структури, тому й діалог планується розпочати на рівні держави. Також міністр висловив побажання отримати певну квоту для торгівлі з Китаєм. 
«Негласної заборони на експорт зерна немає»
Попри офіційну відсутність квот та заборон на експорт пшениці, журналістам стало відомо від зернотрейдерів про те, що близько 15 суден не можуть відчалити через затримання митницею, а також про те, що у Луганську вже нібито не відпускають борошно на експорт, посилаючись на позапланові перевірки. Утім, версію преси про негласну заборону експорту урядовець одразу відкинув: 
– Баланс зерна нам уже відомий: 40-40,5 млн тонн зернових ми будемо мати, з них – близько 19 млн тонн пшениці. Внутрішні потреби за балансом всі ви знаєте: 6,5 млн т продовольчої пшениці, 14,5 млн т для фуражу, 3 млн т – на насіння. Насіннєвий фонд на сьогодні сформовано, фураж виробники м'яса формують, хлібопереробні підприємства на сьогодні резерв для себе теж формують, в Аграрному фонді сформовано резерв на 12 місяців. До речі, Аграрний фонд розпочав інтервенцію борошна для хлібопереробних підприємств для того, щоб не було ніяких питань щодо подорожчання хліба. І розрахункова ціна, і обсяги експорту зернових на сьогодні також відомі. Ми сьогодні подивимося тільки, яким буде врожай кукурудзи. В цілому ми за те, щоб зерно експортувалося для того, щоб зберегти зовнішні ринки, і щоб сільгоспвиробник міг отримати кошти для проведення осінньо-польових робіт.
Що ж до затримки суден і формування цінової політики, то ці питання, зі слів пана Присяжнюка, мають бути адресовані не Міністерству аграрної політики, а відповідним міністерствам та відомствам: «Якщо виступали митники, то, вочевидь, є питання до якості продукції, що перевіряється лабораторними аналізами. Я так розумію, що жодне судно не вивантажили і ще нікому не висунули претензій. А наскільки мені відомо, певна кількість зерна експортується: погано чи не погано, але з 1 липня ми проекспортували вже 2 млн т зерна». 
Стосовно перспектив можливої відміни мита на експорт соняшника, то Міністерство аграрної політики, зі слів його очільника, дотримується позиції зберегти мито, хоча наразі це питання дискутується: «Сьогодні ціна у нас нормальна, задовольняє фермера та сільгоспвиробника, і при цьому ми не втрачаємо свої потужності». Водночас, міністр нагадав, що однією з головних умов протоколу про зону вільної торгівлі є відміна експортного мита на соняшник. Вочевидь, світових гравців не влаштовує те, що «на сьогодні Україна є експортером соняшникової олії у світі на рівні 50%»…
Нехай буде гречка…
Та, Як уже мовилося, найбільше запитань спричинила ситуація довкола ажіотажного попиту на гречку, до якої журналісти повертали міністра кілька разів. Геть як у відомій приказці: «ти їм ячмінь, а вони тобі – гречку!»
Утім, міністр запевнив, що на сьогодні, за прогнозами, Україна повністю на 100% забезпечує себе гречаною крупою і продовольчу безпеку щодо споживання гречки забезпечить, тобто підстав для ажіотажу немає: «Це синдром, який розкручується, і невідомо чому розкручується штучно, а штучно розкручений ажіотаж призводить до такого стану речей». Причини «гречаної гарячки» урядовець вбачає у можливому дефіциті гречки в Росії, де через масові пожежі прогнозують низький врожай цієї культури. До слова, Кабінет Міністрів уже запевняв, що у держави є достатні запаси гречки, зерна та інших продовольчих товарів для забезпечення стабільності продовольчого ринку та цін. А також озвучив свої плани щодо внесення гречки до переліку об'єктів державного цінового регулювання, що передбачає її закупівлю Аграрним фондом. 
«Зростання ціни відбулося в той період, коли розпочався врожай, і ми розуміємо, що сьогодні сільгоспвиробник продає зерно гречки по 4 грн, його скуповують посередники, і до заводів вона доходить уже по 7 гривень. Сьогодні цей ланцюг ми ламаємо: закупівлі здійснюватимуться напряму, тобто проблем з гречкою, крім ажіотажу, ніяких немає, – ще раз підкреслив Микола Володимирович. – Країна споживає 90 тис. т гречаної крупи. В магазинах ціни на гречку будуть допустимо рентабельні».
Що ж до можливого запровадження мита на експорт культури, то Микола Присяжнюк повідомив, що в очолюваному ним міністерстві наразі не розглядають такої можливості: «Ми сьогодні зробимо інтервенцію, і Держрезерв закупить гречку до резерву. А що стосується експортних мит та обмежень експорту, то на сьогодні ми цього питання не розглядаємо». 
Картоплі вистачить усім
За даними міністра аграрної політики, на сьогодні Україна вирощує 7,5 млн тонн овочів та баштанних, фонд споживання становить 5,4 млн т (69%), на насіння залишається 80 т. І, хоч як прикро, підкреслив Микола Присяжнюк, але все ще неабияка частина врожаю овочів та баштанних (близько 1 млн тонн) нераціонально витрачається на відгодівлю худоби. І плюс втрати через неякісне зберігання складають близько 1,13-1,2 млн тонн. 
На експорт, за прогнозами міністерства, передбачено 40 тис. тонн цієї продукції. Іншою великою проблемою, яку нині намагається розв'язати МінАП, є питання внутрішньої логістики, котра, зі слів пана Присяжнюка, «на сьогодні в Україні практично відсутня, і ті овочі та баштанні, що вирощуються на Півдні, у Херсонській області, вони не так активно просуваються на ринки областей, як нам би хотілося, і як того потребує споживач». І вже вкотре міністр навів позитивний приклад відомого оптового ринку «Шувар», де свою продукцію мають змогу продавати виробники з 18 областей, а купують із 16 областей (у т. ч. закупівлі здійснюють і торговельні мережі). Так, за минулий рік обсяг продажів цього торговельно-розподільчого сільськогосподарського центру, як назвав його урядовець, склав, за його словами, близько 510 тис. т сільгосппродукції.
Цікавилися представники четвертої влади і врожаєм та можливими цінами на картоплю, а також причинами завезення до нашої держави картоплі з Єгипту. На що міністр відповів: підстав для значного підвищення цін на картоплю, незважаючи на незначне скорочення її врожаю цього року, немає. «Звичайно, за прогнозами, з урахуванням складних погодних умов ми скоротили на 5% плани на врожай, але загрози споживанню та забезпеченню картоплею немає», – запевнив чиновник. За його даними, з урахуванням такого скорочення прогнозів, цьогоріч планується зібрати близько 18,6 млн т картоплі проти 19,5 млн т минулого року. При цьому для забезпечення внутрішніх потреб планується використати 5,8 млн т, на використання як насіннєвого матеріалу – 5 млн т і на відгодівлю худоби – ще близько 6 млн тонн. Щодо останнього, то у відгодівлі худоби, ще раз підкреслив міністр, країна має переходити на більш раціональні, цивілізовані форми, тобто на використання комбікормів. 
Посівна піде за планом, 
а виробник – на ярмарок

НасамкІнець, відповідаючи на запитання журналістів щодо запланованих коштів та площ під озиму посівну кампанію, Микола Присяжнюк повідомив, що Міністерство аграрної політики цьогоріч планує засіяти 9,2 млн га озимих, приблизно половину з яких має скласти пшениця. «Свої коригування нам внесли погодні умови, але сьогодні погода стала більш-менш сприятливою, тому, думаю, що осінньо-польові роботи пройдуть в плановому режимі», – поділився оптимістичним прогнозом урядовець. 
Ну а найближчим часом, вже у вересні-жовтні, Міністерство аграрної політики має намір «звести» міського споживача та сільгоспвиробника на ярмарках сільськогосподарської продукції. У столиці ж такий ярмарок планується зробити постійнодіючим. «Наприкінці минулого тижня ми зустрічалися і з представниками торговельних мереж, і з виробниками сільськогосподарської продукції, і я думаю, що ці зустрічі дадуть нам можливість до того часу, поки запрацюють оптові ринки, організувати пряму співпрацю сільгоспвиробників і торговельних мереж», – прокоментував міністр.

Стати Агропрофі просто! Лише за кілька кліків!

Події:

Ціни на зернові: