Поштова адреса: 01135.  Київ-135, а/с 79. 
  Контактний телефон:  +38(044)227-93-55
  E-mail: info@agroprofi.com.ua 
             Передплатний індекс: 98990


Книги:

Топ переглядів за місяць:

ДОРОГА, ВИНАЙДЕНА РАНІШЕ ЗА КОЛЕСО
Господар води Для тих, хто вже за часів незалежної України використовував річку як транспортну...
НАВЧАННЯ МАЄ ВИПЕРЕДЖАТИ РОЗВИТОК...
Хочете, щоби ваші діти втілили прадавню батьківську мрію жити краще, щоби стали щасливими та...
НІБУЛОНІВСЬКИЙ ФЛОТ ОЧІКУЄ НА СУТТЄВЕ ПОПОВНЕННЯ
На суднобудівно-судноремонтному заводі «НІБУЛОН» триває зведення двох буксирів проекту 121М, а...
У НОВИЙ НАВІГАЦІЙНИЙ СЕЗОН — ІЗ НОВИМИ СИЛАМИ
«НІБУЛОН» продовжує розвантажувати автомобільні шляхи України. З перших днів відкриття навігації...
ПРАВО НА БЕЗВІЗ,АБО РОЗЛУЧЕННЯ З РАДЯНСЬКОЮ ІМПЕРІЄЮ
Ніколи не думав, що скажу це, але я люблю бюрократію. Тільки бюрократію не українську, а...

Наші партнери:

СТРАТЕГІЯ ПШЕНИЧНОГО ПОЛЯ

За екстремальних погодних умов сезону-2010 пшениці вітчизняної селекції вкотре продемонстрували найвищі показники і довели, що вони – найкращі. Наочно переконатися у цьому мали змогу учасники «Дня поля», який наприкінці червня провів Інститут фізіології рослин і генетики (ІФРГ) НАН України під егідою Міністерства аграрної політики України на полях Бершадської філії ЗАТ «Зернопродукт МХП» Вінницької області.

Image
Директор ІФГР НАН України, Герой України Володимир Моргун

ТрадицІйно на цих Днях поля чисельність фахівців, а це заступники начальників обласних управлінь сільського господарства та продовольства по рослинництву, начальники обласних державних насіннєвих інспекцій, керівники та головні агрономи базових господарств Інституту лісостепової та степової зон України, перевищувала дві сотні. 
Пленарна частина в управлінні агропромислового розвитку Бершадської райдержадміністрації була присвячена виступам та обговоренню доповідей провідних українських вчених в галузі генетики, селекції та мінерального живлення рослин.
Селекція, як відомо, здійснюється з розрахунком на умови вирощування, що будуть в перспективі не менше 20 років. Зважаючи на зміни у сільгоспвиробництві України, в майбутньому системи землеробства і рівні агротехніки у різних господарствах будуть різноманітними. Саме з цих причин сорти озимої пшениці, створені академіком НАН України, Героєм України Володимиром Моргуном, відрізняються за ступенем інтенсивності і рівнем реакції на метеорологічні та агроекологічні чинники. 96 сортів і гібридів зернових культур – такий науковий доробок академіка, який став вагомим внеском у розвиток не лише української, але й світової аграрної науки. Більша частина цих сортів та гібридів висівається на полях України та CНД на площах від 1 до 5,5 млн га. Очолюваний Володимиром Васильовичем Інститут є головною установою з координації наукових розробок НАН України з аграрних питань, координує зв'язки НАН України з Міністерством аграрної політики України.
Протягом останнього десятиріччя селекціонери Інституту та Миронівського інституту пшениці ім.В.М.Ремесла НААНУ створили понад 20 сортів озимої пшениці, які занесено до Державного реєстру сортів рослин України та рекомендовано для вирощування в усіх зонах. Це високоінтенсивні сорти – Смуглянка, Колумбія, Золотоколоса, Фаворитка, Володарка, Достаток, Славна, Солоха, Чорнява.
Сорти з високою хлібопекарською якістю – Ятрань 60, Київська 8, Переяславка, Ласуня, Наталка, Зимоярка (дворучка), сорти універсального використання – Подолянка, Богдана, Снігурка, Добірна, Вінничанка, Новокиївська, Сонечко, Трипільська – невибагливі до умов вирощування, не бояться ні морозів, ні посухи. По суті, це страхові сорти, що стабілізують валові збори зерна в країні.
Основний нинішній напрям роботи ІФРГ – селекція на високу продуктивність у поєднанні з іншими господарчо цінними ознаками. Створені в Інституті сорти озимої пшениці вперше за всю історію державного сортовипробування сформували урожай зерна 100 ц/га: Смуглянка – 115,2 ц/га, Золотоколоса – 117,3 ц/га, Фаворитка – 124,1 ц/га.
У вестибулі на спеціальних підставках учасникам конференції кланялися ваговитими колосками пузаті, щойно завезені з поля, снопи озимої пшениці: Смуглянка, Чорнява, Хуторянка, Почаївка, Хуртовина, Наталка, Богдана, Пивна, Володарка, Фаворитка, Вінничанка. Ці сорти з останнього покоління, створені Володимиром Моргуном, здійснили революцію в зерновиробництві. Це принципово новий тип пшениці. 
Відкриваючи зібрання, заступник голови Вінницької ОДА Василь Черній привітав його учасників і закликав практиків об'єднуватися з наукою. Аграрії Вінниччини вже сьогодні готові до таких кроків. Бо основне завдання цієї конференції – акцентувати увагу на проблемах, з якими стикаються керівники, спеціалісти сільгосппідприємств. А ще поспілкуватися на живо з науковцями, ознайомитися з новими сортами озимої пшениці, енергоощадними, ефективними технологіями, новою сільськогосподарською технікою.
Директор департаменту ринків рослинництва Міністерства аграрної політики України Олександр Демидов, запевнив присутніх, що пропозиції і зауваження, висловлені на «Дні поля», безумовно, будуть почуті на державному рівні.
«Ми чітко розуміємо, – сказав він, – що саме агросектор може стати джерелом росту нашої національної економіки. А наш потенціал настільки значний, що ми, по суті, можемо майже удвічі збільшити виробництво і експорт зерна.
Отже, три магістральні напрями реформ, які ми визначили. Перший – рослинництво, свинарство і молочне скотарство. М'ясо, молоко, масло повинні бути нашими експортними товарами. Другий – аграрна наука і аграрна освіта. Повноцінним і дорогим експертним товаром можуть стати і досягнення вітчизняної науки. У Європі давно в ціні наші сорти і насіння. Залишилося сформувати у нашого виробника саме потребу в українській аграрній науці. Щоб на наших полях працювали наші вчені, а не імпортні технологи. Третій – державне управління сільським господарством. У держбюджеті на 2010 рік на агросектор передбачено видатки в обсязі 13,4 млрд грн, що майже на 1,4 млрд грн більше, ніж торік.
І тут ми розраховуємо на наших науковців: нам вкрай потрібні їхні рекомендації щодо активізації і інноваційних процесів у рослинництві, формування сучасної системи насінництва. Справа за малим: сказали – зробили. Це наше з вами завдання. І ми це зробимо». 
За словами пана Демидова, Україна сьогодні є одним із потужних гравців на світових ринках зерна, і ми здатні вдвічі збільшити врожаї та на порядок підвищити якість зерна.
«Можливості зернового клину України невичерпні, – розпочав свій виступ директор ІФГР НАН України, Герой України Володимир Моргун. – Пропоновані вам сорти дають від 7 до 10 ц/га приросту врожаю. Це науково обґрунтована закономірність. Серед селекційного доробку Інституту фізіології рослин і генетики НАН України на особливу увагу заслуговують насамперед сорти, створені у творчій співдружності з науковцями Миронівського інституту пшениці ім. В.М. Ремесла НААН. За останніх 10 років створено понад 20 сортів м'якої озимої пшениці з генетичним потенціалом урожайності зерна в 100-131,8 ц/га.
Створені сорти за рівнем продуктивності та напрямом використання можна умовно розподілити на кількагруп.
Перша група – це короткостеблові, високоінтенсивного типу сорти озимої пшениці. Лідерами є Смуглянка і Фаворитка. Всі вони по якості зерна віднесені до сильних і цінних пшениць і рекомендовані для впровадження в зонах Степу, Лісостепу та Полісся України. У 2008 році середній урожай озимої пшениці по Україні становив 37,1 ц/га. Урожай Смуглянки у 71 господарстві 18 областей України – 45,0-108,3 ц/га. У 2009 році середній урожай озимої пшениці по Україні знизився до 32,1 ц/га. Урожай Смуглянки у 70 господарствах 16 областей – 29,7-103,3 ц/га. Урожай понад 100 ц/га отримано у семи господарствах. Такого результату не має жоден сорт озимої пшениці України.
Сорт Смуглянка став зіркою української генетико-селекційної науки. Так, наприклад, хлібороби СФГ «Ладіс», що у селі Попудня Монастирищенського району Черкаської області на площі 200 га зібрали по 103 ц/га добірного зерна.
Заслуговує на увагу ряд інших сортів. Це, зокрема, національний стандарт для зон Лісостепу та Полісся – сорт цінної озимої пшениці Фаворитка. Урожай зерна в державному сортовивченні у 49 сортодослідах становив 50,6-124,0 ц/га. У СФГ «Ладіс» на площі 136 га вона вродила по 131,8 ц/га. Такої високої врожайності у країні ще ніхто не отримував.
У виробничих умовах у 2008 році 50 господарств різних зон країни, що охоплюють 17 областей, отримано урожай зерна сорту Фаворитка – 41,0-107,2 ц/га. Урожай понад 100 ц/га отримано у п'яти господарствах.
У 2009 році у виробничих умовах 63 господарств 15 областей України отримано урожай Фаворитка 20,0-131,8 ц/га. Урожай понад 100 ц/га отримано у двох господарствах.
Створення принципово нового покоління сортів пшениці м'якої озимої з фактичним генетичним потенціалом 124 ц/га дало можливість започаткувати в ІФРГ новий напрям наукових досліджень з отримання врожаїв зернових понад 100 ц/га і заснувати клуб «100 центнерів» спільно з швейцарською компанією «Сингента». Це нова для України філософія хліба, що дасть змогу вивести нашу державу на рівень передових країн Європи. До клубу входять понад 50 господарств, які реально отримують 100-центнерні врожаї або впритул наблизилися до цього.
Друга група – це середньорослі сорти озимої пшениці універсального використання. Лідером є сорт Подолянка, який є національним стандартом. Він широко впроваджений у виробництво. У вкрай посушливому 2007 р. урожаї в межах 48,6-87,0 ц/га отримали 20 господарств 8 областей. У виробничих умовах 2008 р. у 69 господарствах 15 областей країни отримали урожай зерна сорту Подолянка 40,4-103,0 ц/га. Понад 100 ц/га зерна отримано у 2 господарствах. До речі, у 2009 р. у 50 господарствах 14 областей України отримано урожай Подолянки – 31,1-95,8 ц/га.
Фактичний генетичний потенціал продуктивності цих сортів становить 98,7-114,0 ц/га. Сорти цієї групи – Ласуня, Наталка, Почаївка – відносяться до надсильних пшениць. За належних технологій їх зерно містить 14,5-16,3% білку високої якості. Борошно цих сортів йде на випікання хліба високої якості».
Особливий акцент Володимир Моргун зробив на якості зерна.
Він також повідомив, що в Інституті вперше в Україні створено сорти озимої пшениці спеціального використання. Так, наприклад, сорт Пивна створений для використання на пиво та корми для птиці.
Щодо продуктивності нових сортів озимої пшениці, то маємо таке. У 2008-2009 р. в умовах смт Глеваха Васильківського району Київської області було випробувано 317 нових сортів і ліній озимої пшениці. Середній урожай по досліду становив 94,7 ц/га; 20 найменш продуктивних сортів – 80,3 ц/га; 20 найкращих сортів – 107,3 ц/га.
Приємною новиною є створення сортів Зимоярка та Хуторянка. Ці сорти поєднують в собі гени озимості та яровості і є дворучками. Можуть висіватися і восени і навесні.
Потреба в таких сортах викликана, перш за все, нестабільністю перезимівлі озимих пшениць та низьким врожаєм ярої пшениці, особливо на Півдні. Сорти такого типу будуть стабілізувати валові збори пшениці.
Протягом 5 років Україна може досягти позначки 100 млн тонн зернових, якщо забезпечити європейські показники урожайності, наголосив Володимир Моргун. Він нагадав, що у 2008 році урожай зернових в Україні сягнув 53 млн тонн, 2009 році – 48 млн тонн при власній потребі 26-27 млн тонн. Це означає, що нарощування експорту зернових у подальші роки триватиме через підвищення врожайності культур. Зерно завжди було і залишається джерелом багатства України, гарантом її продовольчої безпеки. Відтак воно є стратегічним товаром, а зерновий ринок один із найбільш досконалих та прогнозованих ринків у світі. Провідними експортерами цієї продукції виступають США, ЄС, Канада, до яких останніх часом долучилася Україна. Нам, українцям, має бути соромно за те, що маючи колосальний потенціал для отримання врожаю пшениці високої якості, ми продовжуємо споживати низькоякісний хліб і постачати на експорт фураж.
За словами промовця, селекція – процес безперервний. Інститут створює нові сорти, передає на державне сортовивчення щорічно 5-8 новинок, розвиває ланки оригінального насінництва. Щороку районує нові сорти озимої пшениці. Цього року тут вперше реалізовуватимуть насіння сортів озимої пшениці Славна, Чорнява, Достаток із загальновизначених 20 сортів.
Насамкінець академік Моргун нагадав золоте правило хлібороба: зекономлена копійка на насінні – втрачена гривня на врожаї. І закликав агрономів-практиків працювати разом з науковцями – виробляти якісне зерно і годувати хлібом свій народ і весь світ. Адже всі ми цього заслуговуємо, щоб бути успішнішими.
«Високі врожаї озимої пшениці нерозривно пов'язані з високими дозами NPK та мікроелементів, – зазначив у своєму виступі завідувач відділу мінерального живлення ІФРГ Віктор Швартау. – Постачання рослинам легкодоступної мінеральної поживи дає змогу поліпшити обмінні процеси рослин, відповідно, підвищити стійкість рослинного організму проти різних стресів та сприяти отриманню високої врожайності.
Діагностика живлення рослин – запорука високих врожаїв і якісного насіння. В останні роки значно зменшилося внесення органічних добрив, а з мінеральних в основному вносяться азотні, які є фізіологічно кислими. Вони змінюють реакцію ґрунтового комплексу в сторону підкислення. А земля продовжує деградувати. Якщо в ґрунт вносити менше, а забирати більше, то що залишиться? Саме за мікродобривами майбутнє прибуткового екологічно чистого сільгоспвиробництва».
Директор ЗАТ «Зернопродукт МХП» Микола Кучер зазначив, що його господарство високо цінує співпрацю з Інститутом. Поля товариства розміщені в Бершадському, Теплицькому, Тростянецькому та Гайсинському районах Вінницької області. Щорічно воно бере для сівби насіння озимої пшениці сортів Смуглянка, Колумбія, Золотоколоса, Фаворитка, Снігурка, Переяславка, Подолянка, Вінничанка.
2007 рік був надзвичайно посушливим та спекотним. У філії ТОВ «Зернопродукт», що в Бершадському районі Вінницької області, за період вегетації пшениці з вересня 2006 року до серпня 2007 року випало тільки 115 мм опадів. За цих умов сорт озимої пшениці Золотоколоса дав урожай 59,0 ц/га.
Із київського насіння у 2008 році мали такі врожаї: Подолянка – 96 ц/га, Володарка – 88 ц/га, Переяславка – 86 ц/га, Колумбія – 83 ц/га, Золотоколоса – 80 ц/га, Смуглянка – 79 ц/га. А всього зернові культури на площі 20 тис. га дали в середньому по 67 ц. Такий урожай на товарних посівах без якісного посівного матеріалу отримати непросто. Навіть за ретельного дотримання агротехніки.
Сьогодні ЗАТ «Зернопродукт МХП» господарює на 80 тисяч га землі в 11 районах Вінницької, Черкаської та Житомирської областей. Я задоволений результатами зібраного врожаю озимої пшениці у 2009 році. В середньому на площі 18 тисяч га ми зібрали на круг по 63,0 центнерів зерна. Особливо порадували київські пшениці, урожайність на окремих площах сортів озимої пшениці Смуглянка, Золотоколоса, Подолянка сягав 82-96 ц/га. На площі 2,5 тисячі га київські пшениці видали на круг по 73,0 ц/га. Під урожай 2010 року всього в ЗАТ «Зернопродукт МХП» було посіяно 30 тисяч га озимої пшениці в основному сортів селекції ІФРГ НАН України. Незважаючи на вкрай несприятливі погодні умови в період вегетації взимку загинуло тільки 400 га посівів, ще 700 га ми засіяли ярою пшеницею, а на майже на 29 тисячах га зріє добрий врожай. А все це тому, що ми вирощуємо озиму пшеницю за чіткими технологіями, які нам радять науковці. Практика переконливо показує, що рентабельне виробництво зерна можливе лише за умови суворого дотримання всього комплексу агротехнічних, господарсько-організаційних і захисних заходів. Це дає змогу отримувати стабільні врожаї у різні за погодними умовами роки.
* * *
Після пленарної частини учасники конференції відвідали товарні та демонстраційні поля ЗАТ «Зернопродукт МХП».
Покинувши околиці Бершаді автобус з учасниками конференції зупиняється край польової дороги. Це поля Бирлівського відділку Бершадьскої філії ЗАТ «Зернопродукт МХП». Тут на площі 155 га зріє дорідний урожай Смуглянки.
Худорлявий чоловік з засмаглим від пекучого сонця обличчям з-поміж учасників конференції зайшов у пшеничний масив метрів за 20, провів долонею по колосках і вголос мовив: «Київське диво – сорт озимої пшениці Смуглянка». Ним виявився Володимир Коваль – головний агроном філії ім.Мічуріна Хмільницького району на Вінниччині. Він ось уже декілька років вирощує сорти озимої пшениці селекції інституту. Так, у 2008 році сорти озимої пшениці Подолянка, Богдана, Колумбія на площі 840 га дали на круг по 86,0 ц/га. У 2009 році Смуглянки і Володарки на площі майже 600 га зібрали по 88,5 ц/га. «Мій агрономічний стаж у полі 38 років – каже Володимир Олексійович. – Але таку пшеницю як Смуглянка згоден вирощувати до 100 років. Це світовий шедевр…
Агроном повинен ростити хліб, а не займатися чимось іншим. Берешся за роботу – працюй від душі!»
На демонстраційному полі учасники конференції дістали змогу побувати в «царстві пшениць», адаптованих до різних ґрунтів та умов вирощування.
Біля кожної ділянки табличка з назвою сорту. Розповідав про диво-пшениці Володимир Моргун, допомагав Микола Кучер. 
Насичений інформацією огляд забрав більше часу, ніж було заплановано: запитань щодо нових сортів і застосування окремих елементів агротехнологій в учасників було багато. Особливо, коли академік вів для гостей урок про таємниці селекційної справи, яка, крім фахових знань, потребує багато терпіння і точності. Адже через руки селекціонера проходять десятки тисяч колосків протягом більше ніж десяти років, перш ніж новий сорт прийде до хлібної ниви. А результат – перехоплює подих. Ось сорт Чорнява. Колос довгий і повнозерний – на долоні не вміщується, а налічує понад сто зерен. Це пшениця майбутнього. На високому фоні мінерального живлення генетичний потенціал становить до 150 ц/га. Така стратегія хлібного поля.
Агрономи та керівники господарств приглядалися, вибирали. Арифметика врожаю проста: добрий сорт і диктатура технології. 
На демонстраційному майданчику ЗАТ «Зернопродукт МХП» представила високотехнологічну техніку для вирощування зернових культур – від дискових борін до зернозбиральних комбайнів. 
У зерновому виробництві в світі нині ситуація непроста. Темпи зростання населення на планеті переважають темпи виробництва хліба. Тож завтрашній день України академік Моргун бачить, як потужної житниці Європи і світу. Сповна використати потенціал українських пшениць – це найефективніший шлях виходу з кризи для нашої аграрної країни. Україна аграрна має всі шанси подолати економічні негаразди, оскільки у нас величезний потенціал: площа орної землі на душу населення становить 0,65-0,75 га, тоді як у Європі – 0,25 га. Безперечно, кращий результат дасть інтенсивне землеробство, для запровадження якого належить використовувати якісне насіння, новітню техніку, добрива і, звичайно, засоби захисту рослин.
До своїх домівок хлібороби поверталися з багатими враженнями від справжнього свята хлібороба і хліба. Тепер хліборобам-практикам належить подбати про те, щоб якомога швидше скористатися можливостями нових сортів озимої пшениці. А наука завжди допоможе практиці в цьому.
* * *
Ми попросили учасників заходів поділитися думками, як цьогоріч спрацювали їхні господарства і які результати вони планують отримати. Ось, що вони розповіли. 

Кіровоградська обл., Ульяновський р-н
Олег Безкоровайний, 
головний агроном 
Кіровоградської ДСДС:

– Уже протягом 16 років Інститут проводить у нас польові експерименти з генетики, селекції та насінництва озимої пшениці та кукурудзи. Тому новинки ми отримуємо з першоджерел і постійно переконуємося, що вони саме те, що необхідно сьогодні хліборобу.
У рамках післяреєстраційного сортовивчення ми досліджували 78 сортів озимої пшениці, власне, всі селекційні новинки. Природні негаразди: холодний березень, бездощовий із морозами квітень, посушливі травень-червень суттєво зменшили прогнози врожаю, на який ми очікували у 2009 році. 
Так, переможцем виявилася пшениця озима Смуглянка – 96,8 ц/га, Золотоколоса дала 92,6 ц/га, а Колумбія – 90,0 ц/га. До речі, в 2008-му Колумбія дала на круг по 101,4 ц/га. Фактичний генетичний потенціал їх сягає 100-110 ц/га. 
Якщо порівнювати агротехнічні досліди по строках сівби останніми роками, то 2005 р., наприклад, Смуглянка при сівби 20 вересня дала 87,4 ц/га, а 30 вересня – 102,6 ц/га, за пізнього строку (10 жовтня) – 108,1 ц/га. У 2006 р., відповідно, 78,4 ц/га зерна, 95,9 ц/га і 94,4 ц/га.
За останні 130 років у 2007 році була найжорсткіша посуха. Але Смуглянка не просто вистояла, а забезпечила 88,2 ц/га при сівби 30 вересня. В окремі роки екологічного випробування її урожай становив 102,3 ц/га, а в агротехнічному досліді зібрано по 108,1 ц/га зерна. В умовах нашої дослідної станції в 2008 р. на 30 га отримано по 78,4 ц/га, у 2009 р. – по 67,3 ц/га зерна на площі 60 га.
Урожай сорту Богдана у досліді 2008 року у нас становив 89,8 ц/га. У виробничих умовах одержали по 73,2 ц/га зерна на площі 10 га.
Невибагливий до умов вирощування і попередників сорт Подолянка, який у післяреєстраційному сортовивченні у 2008 році забезпечив урожай зерна 79,8 ц/га, а на виробничих площах намолотили по 69,8 ц/га. У 2009 р. мали, відповідно, 80,9 ц/га на сортодослідному полі, а у виробничому посіві на площі 18 га намолотили по 59,3 ц/га зерна. 
Навіть за морозної зими, маючі цей сорт, господарство буде с хлібом. До речі, у 2003 році на фоні масової загибелі озимих, у нашому районі загинули всі виробничі посіви, витримала лише Подолянка.
Попри все ми плануємо отримати в середньому по 70 ц/га озимої пшениці. Особливих секретів у нас немає. Господарюємо, як і раніше. Однак досвід нашої роботи наочно доводить, що 70-80-центнерний урожай озимих зернових з гектара має стати нормою для вітчизняних сільгоспвиробників. Нині господарства, що висівають старі сорти, зазнають збитків. Порадив би їхнім керівникам і агрономам ознайомитися з результатами державного сортовипробування і переконатися, на скільки старі сорти поступаються новим.

Вінницька обл., 
Бершадський р-н
Микола Химич, 
заступник директора 
з рослинництва ВАТ Птахокомбінат «Бершадський»:

– Наше господарство спеціалізується на вирощуванні птиці. Маємо в обробітку близько 3 тис. га ріллі, озима пшениця займає площу 1,2 тис. га. В минулому році на цій площі ми зібрали на круг по 43,7 ц/га. Щоденно птахокомбінат споживає 120-140 т комбікорму, для виготовлення якого використовуємо товарне зерно пшениці, кукурудзи.
Торік після Дня поля в Інституті ми придбали елітне насіння Смуглянки, Подолянки та Золотоколосої. 
Для мене як для агронома – ця конференція, як пізнавальний день. Краще один раз побачити, ніж багато разів почути. Насіння озимої пшениці Пивна ми обов'язково придбаємо і в цьому році посіємо в своєму господарстві.


Вінницька обл., 
Теплицький р-н 
Михайло Іщенко, 
голова ФГ «Іщенко МВ»:

 – Я розділив би свої враження від «Дня поля « на дві складові: організація і ефективність. Щодо організації – найкраща оцінка і моя особиста подяка організаторам. 
Новинка для мене – це озима пшениця Чорнява. Через два-три роки цей сорт, вочевидь, може завоювати значну частину ринку озимої пшениці на Вінниччині. А взагалі нові сорти озимої пшениці Інституту Моргуна – це менші витрати і більші прибутки.
Ми співпрацюємо з Інститутом не один рік. Київські пшениці – Смуглянка, Золотоколоса, Подолянка – високопродуктивні. Якщо дати землі вдосталь поживи, вологи, то ці пшениці легко, без напруги, забезпечують хліборобові по 100 центнерів з гектара.

Донецька обл., 
Красноармійський р-н
Родіон Хирлюк, 
директор ФГ «Хирлюк і Ko»:

– На Донеччині до сортів зі столичного інституту ставляться з недовірою, але лише доти, доки не випробують. Результат перевищує усі сподівання. 
Ми співпрацею не просто задоволені, ми нею пишаємося.
У нашому господарстві цього року виділено по 100 га ріллі на еліту кожного з п'яти сортів Інституту фізіології. На сьогодні четверта частина виробленого нами насіння вже законтрактована. 
До Клубу «100 центнерів» ми іще, як кажуть, не доросли на 8 центнерів – позаминулого року сорт Подолянка дав урожайність 92 ц/га. 
Вона ж минулого року по чорній парі дала 80 ц/га, а по ріпаку 70 ц/га, що, між іншим, доводить, що ріпак не є поганим попередником. 
На ділянках розмноження, де вирощується супереліта, а отже посіви рідші, Подолянка дала 62,6 ц/га, Ятрань 60 – 60 ц/га, Золотоколоса – 63,8 ц/га, Богдана – 59,3 ц/га. Вся пшениця продовольча.
Цього ж року по непарових попередниках врожайність еліти коливається від 45 ц/га (Наталка) до 56 ц/га (Ятрань 60). Богдана ж на ділянках розмноження дала вперше за три роки 75 ц/га, що було несподівано і приємно. Другий цього року по врожайності сорт – Трипільська, яка на ділянці розмноження дала 55 ц/га.

Сумська обл., 
Конотопський р-н
Віктор Гала, 
директор ТОВ 
«Агрофірма «Козацька»:

– Ми співпрацюємо з Інститутом фізіології рослин і генетики вже близько 20 років. 
Наше господарство має в обробітку 5800 га землі. Основні культури, що ми вирощуємо: озима пшениця, ячмінь, соняшник, кукурудза на зерно, кукурудза для тваринництва.
Цьогорічний врожай не є показовим, бо восени минулого року не мали звичних опадів, цьогорічна весна також була посушливою. З сортів Інституту минулого року посіяли Фаворитку, Золотоколосу, Смуглянку, Зимоярку. Навіть не чекали на такий добрий врожай, адже з весни посіви вийшли зрідженими – мали десь 3,5-4 млн рослин на гектар, тобто половинну норму. На товарних посівах Фаворитка показала цьогоріч 62 ц/га, Золотоколоса – 51 ц/га, Смуглянка – 49 ц/га, Зимоярка – 45 ц/га. На круг же з площі 1800 га озима пшениця дала 51 ц/га. А минулого року Фаворитка на площі 127 га дала врожайність понад 100 ц/га, ненабагато менше дала Смуглянка.

Чернігівська обл., 
Носівський р-н 
Ігор Неганов, 
головний агроном 
ЗАТ «Нива 2008»:

– Торік пшениці ІФРГ НАН України дали такий урожай: Фаворитка – 92,3 ц/га, Смуглянка – 91,3 ц/га, Золотоколоса – 86,3 ц/га, Вінничанка – 83,5 ц/га, Зимоярка – 66,5 ц/га. У 2010 р. його сорти озимої пшениці, такі як Сонечко, Вінничанка, Смуглянка, Фаворитка, Золотоколоса сформували біологічну врожайність понад 100 ц/га.

Стати Агропрофі просто! Лише за кілька кліків!

Події:

Ціни на зернові: