Поштова адреса: 01135.  Київ-135, а/с 79. 
  Контактний телефон:  +38(044)227-93-55
  E-mail: info@agroprofi.com.ua 
             Передплатний індекс: 98990


Книги:

Топ переглядів за місяць:

КАДАСТРОВІ МАХІНАЦІЇ. ІНОДІ НЕ ЗАХИЩАЄ НАВІТЬ ДЕРЖАВНИЙ АКТ
Коли починаєш розслідувати шахрайські схеми щодо оборудок із землею, просто дивом дивуєшся,...
АГРО-2017: З АКЦЕНТОМ НА ТЕХНІЦІ
XXIХ Міжнародна, і третя в умовах війни на Сході України, агропромислова виставка «АГРО-2017»...
МІЦНЕ КОРІННЯ ХОРТИЦЬКОГО ТЕРМІНАЛУ
Міцним корінням із тисяч паль, подібно до знаменитих столітніх козацьких дубів, вростає в...
ВИСОКИЙ ПОТЕНЦІАЛ ЯРОГО ТРИТИКАЛЕ
Тритикале завдяки низці агрономічних переваг і високим товарним якостям може стати не просто...
РІЧКОВІ АВТОБАНИ, ЯКІ ГОТОВІ СЛУЖИТИ УКРАЇНЦЯМ
Ми горді з того, що стародавній Дніпро, третя в Європі за величиною річка, ототожнюється з...

Наші партнери:

РЯТІВНИЙ КРУГ ДЛЯ ЗЕРНОВОГО РИНКУ

Ситуацію на вітчизняному ринку зерна – обвал цін на внутрішньому ринку через рекордний урожай і світові тенденції падіння – слід негайно виправляти на державному рівні. Тим більше, що резерви для цього є. Наприклад, знизивши вартість логістичної складової, можна на ту саму цифру збільшити виплати селянину за вирощене ним збіжжя. Можна зменшити кількість і вартість дозвільних документів. Варто було б дати зелене світло «руху» зерна країною всіма доступними транспортними заходами. Також – відтермінувати агровиробникам виплати за кредитами з 1 серпня хоча б до кінця року. Такі заходи посилять експорт і знімуть навантаження зерна на внутрішньому ринку, дадуть можливість селянам отримати обігові кошти і гідно провести не лише жнива, а й посівну під урожай наступного року. До речі, саме врегулювання питання роботи зернового ринку слід розглядати як варіант відповіді на два запитання: що в Україні з державним бюджетом і що – із зовнішнім боргом?

Днями міністр аграрної політики та продовольства Микола Присяжнюк провів прес-конференцію, присвячену ситуації на вітчизняному ринку зерна. Він повідомив, що уряд вживає всіх заходів, щоб уникнути просідання цін на зерно. За його словами, щоб утримати стабільні ціни на зерно, до початку нового маркетингового періоду було максимально розвантажено залишки зерна. Окрім цього на ринку активно працюють два державних оператори – Аграрний фонд, який закупив 1,034 млн тонн пшениці урожаю 2013 року до державного інтервенційного фонду, і Державна продовольчо-зернова корпорація України – закуповує за форвардними контрактами кукурудзу, а за спотовими – ранні зернові культури.

Наступним кроком Мінагрополітики, за словами його очільника, стане перегляд вартості логістичних послуг. «Сьогодні одним із найактуальніших, – наголосив міністр, – є питання виваженого формування цін у ланцюгу просування зерна від виробника до портів. Вартість логістичної складової продовольчої пшениці в Україні сьогодні становить 546 грн/т, або третину від її поточної експортної ціни. Таким чином, вартість перевалки зерна на експорт в Україні втричі вища, ніж у наших найближчих країн-конкурентів. Тому міністерство розглядає можливість здешевити вартість логістичних витрат шляхом перегляду ставок перевалки у портах, запровадження тарифних канікул на залізничні перевезення, зниження вартості послуг контролюючих органів тощо».

Аж тут пролунало запитання журналістки, а наскільки зможе зрости закупівельна ціна у такому випадку. Міністр припустив – 7-10%. Невдовзі інформагентства, не перевіряючи цифри, поширили повідомлення, що «зернотрейдери пообіцяли збільшити закупівельну ціну на 7-10% (100-150 грн) на тонні». Ясна річ, зернотрейдери кинулися цю інформацію спростовувати.

НатомІсть деталізувати подробиці цього інциденту, наведемо конструктивні кроки, яких було зроблено урядом і бізнесом у налагодженні ситуації на вітчизняному зерновому ринку.
Так, у середу 24 липня 2013 року за дорученням в.о. Прем'єр-міністра України, першого віце-прем'єр-міністра Сергія Арбузова було створено Міжвідомчу робочу групу з питань логістичних витрат та підвищення ефективності експорту зерна у 2013/2014 маркетинговому році. Того ж дня у Мінекономрозвитку відбулося її установче засідання.
До складу робочої групи увійшли 54 фахівці – представники всіх структур, які у той або інший спосіб пов'язані з функціонуванням ринку зерна: керівники і директори департаментів центральних органів виконавчої влади та громадських організацій. У результаті першого дня роботи виникла необхідність розширити цей список за рахунок представників НБУ та Мінюсту. Остаточний склад має бути затверджений наказом Мінекономрозвитку 26 липня.
Співголовами робочої групи призначено перших заступників міністрів економічного розвитку і торгівлі Анатолія Максюту та аграрної політики та продовольства Івана Бісюка.
Серед учасників робочої групи, зокрема, заступники очільників і керівники департаментів Антимонопольного комітету, Міністерства внутрішніх справ, Міністерства доходів і зборів, Міністерства фінансів, Мінінфраструктури в галузі залізничного, морського і річкового транспорту, департаменту ДАІ Міністерства внутрішніх справ, усіх складових підрозділів Державної інспекції сільського господарства. Громадські організації представлено президентом Української аграрної конфедерації Леонідом Козаченком, президентом Української зернової асоціації Володимиром Клименком, головою Аграрного союзу України Геннадієм Новіковим, заступником президента АФЗУ Миколою Стрижаком.
Серед організаційних рішень було ухвалено проводити засідання робочої групи щоп'ятниці у Мінекономрозвитку. Також всі питання, що існують на ринку, слід класифікувати як нагальні, які потребують негайного вирішення, і перспективні, що дозволять у подальшому унеможливити критичні ситуації з зерном.
Тож учасники першого засідання заслухали співголів робочої групи і представників громадських організацій та державних структур із низки нагальних проблем, які нині існують у зерновій галузі, в тому числі ті, які виникають під час здійснення експорту зерна. Зокрема, це:
n високий рівень банківських ставок за кредитами для агропромислового комплексу;
n зволікання із введенням в практику механізму кредитування через аграрні розписки; відсутність державної підтримки для функціонування страхового пулу;
n недостатність елеваторних потужностей для зберігання зерна, що обмежує конкуренцію на цьому ринку;
n обмеження на перевезення зерна нового врожаю автомобільними шляхами;
n відсутність механізмів хеджування ризиків;
n катастрофічна нестача вагонів для транспортування зерна;
n високий рівень тарифів на послуги з перевалки зерна в портах;
n неконтрольованість тарифів на послуги зі зберігання зерна на елеваторах;
n низький рівень використання потенціалу річкового транспорту, який є дешевшим за залізничний та автомобільний;
n значна кількість дозвільних документів, які повинен отримати суб'єкт господарювання для здійснення експорту.
Нагальність вирішення гострих питань в агросекторі підтвержують і слова найвищих урядовців. Вітчизняний АПК здатен не лише забезпечити продовольчу безпеку країни, а й активізувати зовнішню торгівлю, заявив Сергій Арбузов під час засідання уряду, яке пройшло під його головуванням 24 липня 2013 року. Він зазначив, що такий підхід, перш за все, дає можливість громадянам купувати сільгосппродукцію за доступними цінами. Адже, крім рекордного врожаю зернових, в країні спостерігається зростання показників і в інших галузях АПК.
Тим не менше, за словами активного учасника робочої групи Володимира Клименка, накопичилася ціла низка проблем, що потребують негайного вирішення. Інтерв’ю з Володимиром Клименком читайте у наступному числі "Агропрофі"

Повний текст у друкованій версії.

Стати Агропрофі просто! Лише за кілька кліків!

Події:

Ціни на зернові: