Поштова адреса: 01135.  Київ-135, а/с 79. 
  Контактний телефон:  +38(044)227-93-55
  E-mail: info@agroprofi.com.ua 
             Передплатний індекс: 98990


Книги:

Топ переглядів за місяць:

ЗМІНА ФІЛОСОФІЇ РОЗВИТКУ ТВАРИННИЦТВА
Унікальний кормоцентр (або фід-центр) — виробничий комплекс для виготовлення збалансованих...
УНІКАЛЬНЕ ДНОПОГЛИБЛЮВАЛЬНЕ СУДНО «МИКОЛАЇВЕЦЬ» ЗІЙШЛО НА ВОДУ
Унікальне самохідне надпотужне днопоглиблювальне судно з символічною назвою «Миколаївець»...
ЗЕРНО ЛУГАНЩИНИ СТАЛО НА РЕЙКИ
Перше луганське зерно залізницею від початку військових дій на Донбасі 2014 року було...
БЛОКЧЕЙН У КАДАСТРІ, ЯК ВАРЕНИК У СМЕТАНІ
Недовіра до надійності електронних систем Держгеокадастру є одним із застережень, котрі...

Наші партнери:

ДОЛИНА МАЄ БУТИ ЗЕЛЕНОЮ

Бо це джерело і колір життя, – переконані у ТОВ «Агрокомплекс «Зелена долина», одному з найбільших вітчизняних інвесторів на півдні Вінницької області. Спочатку обробляти землю почали, щоб забезпечити власний Томашпільський цукровий завод якісною сировиною. На сьогодні товариство має близько 30 тис. га землі в обробітку, розвинене тваринництво і обґрунтований масштабний план розвитку.

Image
Роман Мазур

По суті, агрокомплекс «Зелена долина» – це багатогалузевий виробничий комплекс, який у 2005 році об'єднав довкола себе високотехнологічну сільськогосодарську і переробну галузі. Сьогодні до його складу входять 10 агроформувань Томашпільського та 5 Тульчинського районів, Томашпільський цукровий завод, три машинно-тракторні станції, нафтобаза та Журавлівський елеватор, у складі якого працює комбікормовий завод. З моменту створення посаду генерального директора обіймає  Роман Мазур, якому поточного року Указом Президента України присвоєно почесне звання Заслужений працівник промисловості.
Агрокомплекс, у свою чергу, входить до складу організованого наприкінці 2006 р. ТОВ «Управляюча компанія «Терра Фуд». Президентом і організатором цього виробничо-торгового холдингу, який обєднує цілу низку переоснащених сучасних молочних і м'ясопереробних комбінатів, є Станіслав Войтович. Це досвідчений господарник і бізнесмен з двома вищими освітами, заслужений працівник сільського господарства, лауреат загальнонаціональної програми  «Людина року-2006» в номінації «Аграрій року».
Девіз компанії – аграрний сектор не може бути збитковим. Стратегія – усе, що виробляється, має бути покладено людям на стіл. При цьому бездоганної якості за розумною ціною. Тому всі структурні підрозділи холдингу працюють в єдиному ланцюгу, і кожен – на совість. Ставку роблять на небайдужих фахівців, здатних генерувати і втілювати ідеї, які неодмінно приноситимуть прибутки. Вимоги високі, але й оплата гідна. Тому плинності кадрів немає.
Проте це тільки на папері виглядає усе просто. Насправді ж вимагає щоденної копіткої роботи усіх – від керівників до звичайних виробничників.
Хто робить, той голодний не ходить
– Якщо з душею віддаватися будь-якій роботі, – говорить генеральний директор ТОВ «Агрокомплекс «Зелена долина» Роман Мазур, – результат буде. І неправда, що якщо займатися сільським господарством – можна стати банкрутом. Земля – це живий організм, якщо їй дати те, що вона бажає – вона вдесятеро віддячить тобі. Так само як корова: якщо їй покласти на язик, то вона обов'язково дасть молоко.
Роман Йосипович тут від самого початку, тобто з 2001 року. Закінчив з відзнакою Українську сільськогосподарську академію, факультет електрифікації і автоматизації сільськогосподарського виробництва. Написав 2 дисертації, але їх так і не захистив, та й за фахом майже не працював. Бо, говорить, що увесь час тягнуло до людей, до землі. Хотілося зробити, започаткувати щось нове. Тож на Вінниччині його чекала саме така нагода.
– Власне, процес об'єднання різних агроформувань в одне товариство, – продовжує генеральний директор, – завершився 2005 року. Тоді ж воно отримало свою назву – «Зелена долина».
А починалося все давно, коли з легкої руки Олександра Якубика у 2001 році ми стали господарями Томашпільського цукрового заводу. Тоді Олександр працював заступником голови РДА і як людина небайдужа до долі району зміг переконати Станіслава Войтовича вкласти кошти в підприємство. Ми тоді не припускали, що ця затія обернеться створенням такого агровиробничого підприємства, яке маємо сьогодні. Так само, як і Якубик, котрий згодом директоруватиме тут. Але усе, що не робиться – то на краще.
Дві складові успіху
– Придбавши цукровий завод, – веде далі пан Роман, – ми одразу вклали в його модернізацію 15 млн. грн. і спробували спонсорувати сільгоспвиробників вирощувати цукрові буряки. В перший рік вклали понад 20 млн. грн., але віддачі не отримали, бо селяни використовували ці гроші на інші культури, а буряки виробляли жахливої якості. Тому в 2002 році ми вирішили власноруч вирощувати сировину, вкладати кошти в землю. Сільгосппідприємства тоді перебували в жалюгідному стані, на межі банкрутства. Ми їх відновлювали, розраховувалися з їх боргами, повертали людей до роботи. Працювати на землі ми почали з 14 тисяч гектарів. Першим було господарство села Суворівка в Тульчинському районі.
Томашпільському цукрозаводу, можна сказати пощастило, адже з 1854 року він жодного року не простоював. Сьогодні цей класичний «двохтисячник» завдяки оптимізації виробництва має на 10% більшу потужність. Він також є одним із двох підприємств України, які випускають білий цукор – продукт високої якості (2 категорія з 4 можливих, згідно з новим ДСТУ – прим.ред.). І велика заслуга в цьому його директора Юрія Мороза, який, незважаючи на свій порівняно молодий вік, є не тільки фахівцем цукровиробництва, а справжнім «ринковиком» та організатором.
За рахунок роботи в агрокомплексі, – продовжує генеральний директор, – маємо  привабливу собівартість сировини. Поля розташовані компактно, відстань доставки сировини не більш як 35 кілометрів. Це зменшує витрати. По-друге, за рахунок застосування в останні роки інтенсивних технологій вирощування маємо високу врожайність і цукристість. Завдяки сучасній техніці максимально швидко і практично без ушкоджень збираємо і очищуємо корені ще на полях. Тому ми не витрачаємо гроші на перевезення сміття. Від кагатів ми відмовляємося: власна техніка і сировина дають нам змогу розробити чіткі графіки її викопування і перевезення. Вже два роки ми створюємо кількаденний запас сировини відносно продуктивності заводу.
Щодо роботи заводу, то краще за його керівника ніхто не розповість. Отже, зі слів пана Мороза, торік завод переробив 203 тис. тонн цукрових буряків, з них 95% – власних. У поточному році – це вже 98% із планованих до переробки 220 тис. тонн.
Процес виробництва майже увесь механізований і комп'ютеризований. Щороку витрачається на модернізацію не менш як 5 млн. грн., і вони сторицею повертаються. Крім  зменшення втрат цільового продукту, тобто збільшення виходу цукру, тут суттєво знизили енерговитрати. За результатами 2006 року посіли 2 місце в Україні зі споживання палива на одиницю виробленої продукції після Чортківського (Тернопільська обл. – прим.ред.). Торік  цей результат ще покращили, і на сьогодні Томашпільський цукровий завод входить в трійку найкращих галузевих підприємств.
– Цей досвід, – продовжує Роман Йосифович, – став у пригоді, коли холдинг вирішив придбати Узинський цукровий завод на Київщині. До речі, ви рік тому писали про цей завод і сподівалися, що «нові господарі» відродять підприємство. Де факто за рік вони заборгували виробникам сировини близько 8 мільйонів гривень. А ми ж придбали фактично металобрухт. Тепер «Терра Фуд» матиме на меті  починати обробляти землю на Київщині для вирощування цукрових буряків. І створювати на теренах столичної області агроформування, щось на кшталт «Зелена долина-2».
ImageМолочні ріки й м'ясні береги
Тема організації виробничого процесу з рослинницької галузі перходить в сектор тваринництва і переробки.
– Молокозаводи і м'ясокомбінати, – провадить пан Роман, – що входять до складу холдингу, сьогодні мають високий рівень виробництва і якість продукції. Це стратегічне питання. Тому тваринництво, яке «Зелена долина» отримала в спадок, ми не те що зберегли, а й постійно розвиваємо. Переробні підприємства змусять нас через 3-5 років будувати ферми світового рівня, бо цього вимагає Євросоюз. Тому «Зелена долина» почала закуповувати племінне поголів'я. Зараз розвиваємо великий проект сучасного комплексу в с.Кислицьке на 7 тис. голів дійного стада. Їздимо світом, шукаємо кращі технології, переймаємо світовий досвід. Та до того, як говорити про майбутнє, пропоную вам подивитися на теперішнє.
Перед тим, як показати нашій журналістській братії тваринницькі комплекси, ми проїхали селом Тиманівка Тульчинського району. В око впало і досі не дає оговтатися «передове майбутнє села», на якому виховувалося не одне покоління радянських людей.  Колись тут був знаний на увесь СРСР колгосп «Червоний Жовтень», який очолював фундатор колгоспного руху на Поділлі,  двічі Герой Соціалістичної Праці Пилип Олексійович Желюк. Господарство називали «острівцем щастя». Воно було опорним пунктом Київської сільгоспакадемії з вивчення передових методів роботи господарства, рівень життя населення був наближений до міського. До речі, на тульчинській землі великий російський полководець Олександр Суворов написав свою знамениту книгу «Наука перемагати»; у селі є його музей. Сьогодні будівлі та інфраструктура села в належному стані, от тільки людей поменшало. Проте керівництво «Зеленої долини» вважає справою честі не лише зберегти цей «острівець», а й відродити його колишню славу.
Після екскурсії Олександр Якубик продовжив розповідь про тваринництво.
– В усіх господарствах, які дісталися нам як цілісні майнові комплекси і мали хоча б якесь тваринництво, ми його зберегли. Таких агроформувань у нас п'ять. З них чотири – зі статусом  племзаводів симентальської та чорно-рябої породи. На всеукраїнській виставці «Агро-2007» в Києві ми були другими, а от в поточному році Агроформування «Племзавод «Вила» посів 1 місце за якістю розведення симентальської породи корів.
За останні півроку ми придбали 600 племінних голів, сьогодні чисельність ВРХ становить 3600 голів. На початку нашого хазяйнування кількість корів була незначною, а продуктивність дорівнювала 2,5 тис. тонн на фуражну корову на рік. Сьогодні молочне стадо – це 1200 голів, продуктивність – в межах 5 тис. на корову; та хочемо вийти на 6-7 тисяч.
Зараз активно проводимо реконструкцію ферм, щоб зробити одні господарства відгодівельними, а інші – молочного напрямку. Маємо також тритисячне поголів'я свиней, але ставку робимо на ВРХ. Бо крім іншого, це також джерело покращення ґрунтів за рахунок органіки. Кормами ми стовідсотково забезпечені, бо маємо  власний комбікормовий завод на Журавлівському елеваторі, який переробляє власноруч вирощену сільгосппродукцію. 
Техніка і рослинництво
ЗрозумІло, що технікою агрокомплекс забезпечено. За кожною з трьох  машинно-тракторних станцій закріплено по 10 тис. га орної землі. Поля розташовано майже компактно навколо МТС. Керівник аграрного проекту Леонід Кулик дуже ретельно підійшов до вибору технологій вирощування агрокультур, обґрунтував цей проект.  І вже зараз відчутні суттєві переваги мінімальних технологій порівняно з традиційними.
– Ми зробили ставку на нову високопродуктивну, – веде далі директор, – техніку енерго- та вологозберігаючу, оскільки проблеми з опадами на півдні Вінницької області відчутні. У поточному році нас суттєво випробовували й дощі, й град. Але завдяки технологіям ми отримали непогані результати.
Маємо намір до існуючих 7 тракторів Кейс потужністю 200-500 к.с. придбати ще 4 нових, які повністю мають закрити усю виробничу програму.
Де беремо гроші? Частково розвиваємося за рахунок власних коштів. Однак ми не встигаємо заробляти гроші на збільшення цінової політики щодо паливно-мастильних матеріалів, міндобрив, насіння. Тому змушені залучати кредити. При цьому маємо хорошу кредитну історію, отримуємо компенсацію відсоткових ставок від держави.
Ми починали обробляти землю з 14 тисяч гектарів, сьогодні вже маємо тридцять. У структурі посівних площ цукрові буряки становлять шосту частину. Виходячи зі спеціалізації, вирощуємо і зернові, бобові, олійні та кормові культури. Для сортооновлення купуємо насіння еліти та супереліти. Маємо статус насіннєвого господарства, тому виробляємо насіння зернових фактично для усіх своїх площ. А от кукурудза, соняшник і ріпак – це закордонні гібриди.
Цього року середня врожайність зернових колосових культур по агрокомплексу становила – 52 ц/га, зокрема озимої пшениці – 58,0 ц/га, ячменю – 45,5 ц/га; озимого ріпаку – 24,4 ц/га. Однак ми сподівалися на кращі показники, проте посіви постраждали вже під час жнив – через опади вони вилягли; біологічна ж урожайність колосових була на рівні 70 ц/га. Щодо якості, то на 50% наша пшениця 3-4 класу. В поточному році гостро постала  проблема збереження. Тож тепер в найближчих планах подальша модернізація існуючих потужностей і добудова сучасних нових ємностей Журавлівського елеватора.

Image
В'ячеслав МОСТАВЛЮК і Олександр ЯКУБИК
Той хліб – що в коморі
АгроформуваннЯ «ХПП Журавлівське» очолює В'ячеслав Моставлюк. З його слів, це порівняно молоде підприємство, яке має велику територію та вихід на залізничну колію. Сьогодні воно працює як насіннєвий елеватор на 31 тис. тонн напільного зберігання.
До об'єднання з «Зеленою долиною» у 2006 році цей об'єкт довгі роки стояв по коліна у воді. Попрацювати над його відновленням довелося багато, але після проведення модернізації елеватор у 2007 році вийшов на перше місце в області із завантаження. Він сертифікований, тому надає послуги зі зберігання зерна іншим господарствам. На базі елеватора побудовано власними силами комбікормовий завод.
– Та сьогодні його задвдання, – говорить директор елеватора, – не просто задовольняти потреби агрокомплексу щодо приймання і збереження зерна. Елеватор мусить на перевалці заробляти гроші. Тому прийнято рішення про добудування додаткових сучасних ємностей на 30 тисяч тонн з усією належною периферією. Та щоб не наврочити, ми побудуємо, а тоді приїздіть – подивитесь. Думаю, буде усе на найвищому рівні.
Соціальна відповідальність бізнесу
– Бізнес тоді буде успішним, – підсумовує нашу розмову Роман Мазур, – коли він соціально відповідальний. В «Зеленій долині» працює  2100 осіб. Додайте сюди членів їх родин. А ще пайовики. Разом виходить близько15 тисяч людей.
Тому ми постійно надаємо благодійну та спонсорську допомогу сільським громадам, у яких орендуємо землю. Виділяємо кошти на підтримку соціально-культурної сфери, ремонт доріг, газифікацію, на відбудову та благоустрій храмів. Може це й дивно звучить, але ми заклали фундамент першої на цих теренах церковноприходської школи в Томашполі  при Раківському Свято-Троїцькому храмі, якому понад 200 років. Не залишаються поза увагою школи і ФАПи,  центр реабілітації дітей-інвалідів.
Крім того, при укладанні договорів оренди агрокомплекс паралельно укладає угоду про співпрацю з кожною сільською радою, яка передбачає надання їй постійної матеріальної допомоги. Ми робимо це від щирого серця, бо маємо виправдовувати не лише свою назву – «Зелена долина», а покликання творити добро. n

Стати Агропрофі просто! Лише за кілька кліків!

Події:

Ціни на зернові: