Поштова адреса: 01135.  Київ-135, а/с 79. 
  Контактний телефон:  +38(044)227-93-55
  E-mail: info@agroprofi.com.ua 
             Передплатний індекс: 98990


Книги:

Топ переглядів за місяць:

ДЕНЬ ВИРОБНИКІВ БОБОВИХ, АБО СВЯТО ЕКОЛОГІЧНОГО ЗЕМЛЕРОБСТВА У ТЕПЛИКУ
Цьогоріч уже традиційний День поля у фермерському господарстві Олексія Дона в Теплику на...
«НІБУЛОН» ДОЛУЧИВСЯ ДО ВСЕУКРАЇНСЬКОЇ МЕРЕЖІ ДОБРОЧЕСНОСТІ
Відповідна Декларація про створення Всеукраїнської мережі доброчесності була підписана...
СПЕКА НАС НЕ СПИНИТЬ, АБО ЯК ТЕБЕ НЕ ЛЮБИТИ, КЛІМАТЕ МІЙ
Дивне цього року літо: то холод, то спека. Та і вчені вперто твердять — клімат планети невпинно...
ШВЕЙЦАРСЬКЕ СЕРЦЕ В ДАРУНОК УКРАЇНІ
Герой України Олексій Вадатурський визнаний достойним послідовником легендарного швейцарця ...
СМУГАСТИЙ РЕЙС
Перше за багато років вантажене сучасне несамохідне судно з кавунами дісталося до столичної...

Наші партнери:

ВЕЛИКІ ЕНЕРГЕТИЧНІ МОЖЛИВОСТІ МІСЦЕВОЇ СИРОВИНИ

Проблема енергозабезпечення сьогодні постала однією з головних проблем центральних та місцевих органів влади. Гостроти і суспільної напруги додала цьогорічна затяжна зима, яка вкотре засвідчила: для впевненості у завтрашньому дні необхідно мати не лише альтернативні джерела постачання, але й, для більшої надійності забезпечення енергоносіями, вишукувати внутрішні резерви. Своїм баченням у кардинальному вирішенні цього важливого суспільного питання поділилися з читачами президент Національної академії аграрних наук Василь Петриченко та почесний президент НААН України, Герой України Михайло Зубець.

 

– Зима, а тим більш така, як цьогорічна, налаштовує і науковців, і господарників на пошуки альтернативних джерел енергії, шляхів та суб'єктів їх постачання.

М.Зубець: Очевидно, мова повинна йти не стільки про альтернативні джерела енергії, скільки, перш за все, про раціональне використання енергоносіїв власного виробництва. Україна, як відомо, відноситься до енергодефіцитних країн. Потреба нашого ринку у нафтопродуктах оцінюється на рівні 5,5 млн тонн бензину та 6,5 млн тонн дизельного пального. Водночас забезпеченість України власними енергоресурсами, що виробляються з нафти, складає лише 10%. Тому пошук альтернативних відновлювальних джерел є особливо актуальним.

Сьогодні не варто говорити про майже загублену малу гідроенергетику, яка впродовж багатьох післявоєнних десятиліть надійно служила сотням невеликих населених пунктів, а також не в повній мірі використану вітрову енергетику та десятки мільйонів тонн торф'яних покладів. Сьогодні мова повинна йти про мільйони кубічних метрів відходів лісозаготівель, виноградників і садів і, що особливо важливо, невикористовуванні величезні щорічні запаси рослинних решток: соломи зернових культур, бадилля соняшника та кукурудзи, костриці конопель та льону, лузги рису та соняшнику тощо. Вся ця величезна сировинна база, при науково-технологічному забезпеченні наших вчених, повинна стати рушієм до енергетичної незалежності України, стабілізації виробництва, призупинення розбалансування економіки.

 

– Василю Флоровичу, вам як вченому-агроному за фахом найбільш відома природа енергоносіїв біологічного походження. Ваше бачення проблеми?

В.Петриченко: Світові запаси мінерального палива кінцеві і близькі до виснаження. За даними ОПЕК, запасів нафти вистачить лише на 40-50 років. Тому не виникає ніякого сумніву в тому, що світове виробництво палива з альтернативних джерел сьогодні зростає і надалі постійно зростатиме. Статистика свідчить про щорічне зростання виробництва біопалив на 20-25%. Світове виробництво вже становило у 2012 році понад 60 млн тонн, а в 2013 році очікується до 75 млн тонн. Серед флагманів виробництва біоетанолу є США – 24 млн тонн, переважно із зерна кукурудзи, і Бразилія – 20 мільйонів тонн, основна сировина – цукрова тростина. Отже, перспектива за енергоносіями біологічного походження, або ж біопаливом.

 

– Можете уточнити термін «біопаливо»?

В.Петриченко: Загалом «біопаливо» включає наступні 4 енергетичні складові. Біодизель – це реальний замінник нафтових палив і містить метилові та етилові ефіри з рослинних олій; біоетанол – виробляється з цукроносних та крохмаленосних сільськогосподарських культур; тверде біопаливо – одержують з біологічної маси побічної продукції рослинництва, лісового господарства, виноградарства, садівництва та спеціалізованих біоенергетичних культур; біогаз – продукт анаеробного бродіння відходів рослинництва і тваринництва.

Найбільш популярною сировиною для виробництва біодизелю є ріпакова олія у країнах Європи і соєва – на американському континенті. Показово, що за останні 10 років використання ріпакової олії нехарчовим сектором збільшилось на 728%, в той час як харчове споживання зросло лише на 8%. При збереженні такої тенденції, використання ріпаку для виробництва біопалива перевищить його харчове використання через 7-8 років.

Повний текст у друкованій версії видання

Стати Агропрофі просто! Лише за кілька кліків!

Події:

Ціни на зернові: