Поштова адреса: 01135.  Київ-135, а/с 79. 
  Контактний телефон:  +38(044)227-93-55
  E-mail: info@agroprofi.com.ua 
             Передплатний індекс: 98990


Книги:

Топ переглядів за місяць:

ВИРОБНИЦТВО ХАРЧІВ ЯК МИСТЕЦТВО ТА ВИСОКІ ТЕХНОЛОГІЇ
Як зазначають організатори (ДП «Прем'єр Експо» (Україна) и ITEGroupPlc. (Великобританія)),...
ЮВІЛЕЙ ХЛІБОРОБА. ДМИТРУ МОТОРНОМУ — 90!
Дмитру Костянтиновичу Моторному — хліборобу і життєлюбу від Бога, справжній легенді...
ЗЕМЕЛЬНИЙ АВАНПОСТ
повний текст у друкованій версії видання Як убезпечитися від рейдерів, як переукласти договір...
«МИКОЛАЇВЕЦЬ» УСПІШНО ПРОЙШОВ ХОДОВІ ВИПРОБУВАННЯ
В акваторії річки Південний Буг минулого тижня було успішно проведено ходові випробування...

Наші партнери:

НАСІННЯ – КЛЮЧ ДО ВРОЖАЮ

Напередодні збирання «швидких» селянських грошей – ріпаку, на гостинній подільській землі зібралися трударі на міжнародний день поля. Інститут фізіології рослин та генетики НАНУ на базі СТОВ Агрофірма «Ольгопіль» проводив тут 20 червня науково-практичну конференцію «Основні засади стабільного виробництва продукції рослинництва в умовах 2013 року та роль нових сортів зернових культур в збільшенні виробництва зерна».

У президії пленарної частини конференції: Валентин ПОЛІЩУК, Микола КАЧИНСЬКИЙ, Павло КАЛЕНИЧ (з мікрофоном), Володимир ЧЕРНИШЕНКО, Володимир ДІДКІВСЬКИЙДоказом значимості заходу стала присутність чотирьох Героїв України – Олександра Коросташова з Полтавщини, Володимира Дідківського з Житомирщини, Володимира Чернишенка з Київщини та власне академіка НАН України, співорганізатора заходу – Володимира Моргуна, а також Героя Соціалістичної Праці Івана Щербатого, механізатора колгоспу «Україна», що згодом перетворився на агрофірму «Ольгопіль».

Ріпак на Вінниччині достигає раніше інших культур і його врожай дає можливість отримати оперативні кошти для успішного проведення всього комплексу жнив. Та не заради ріпаку зібралися у селищі Ольгопіль Чечельницького району понад три сотні керівників та спеціалістів агропідприємств, науковців та журналістів. Вони приїхали дізнатися про впроваджені і нові розробки академіка Моргуна, цього разу – пшениці, та на власні очі переконатися у якісних перевагах цих сортів.

День поля, що його проводить Інститут фізіології рослин та генетики (ІФРГ) НАН України, уже став традиційним і проводиться у різних регіонах країни, бо сортодослідні поля інституту розміщені у 12 областях, що дає змогу від слідкувати їх ефективність у різних природно-кліматичних умовах. Розпочалися заходи з пленарної частини. Потужний аграрний десант зустрічали та вітали керівники Чечельницького району – голови райдержадміністрації Микола Качинський та райради Сергій Шепітко. Про стан справ у сільському господарстві та його значення для Вінниччини розповів заступник голови Вінницької обласної державної адміністрації Валентин Поліщук. Щирі привітання учасникам конференції від президента Національної академії аграрних наук Василя Петриченка передав директор Національного наукового центру «Інститут землеробства НААН» Віктор Камінський.

Головна тема конференції, яку висвітлив директор ІФРГ, академік НАН України, Герой України Володимир Моргун, присвячувалася новим сортам озимої пшениці та особливостям їх вирощування. Він відзначив, що останнім часом дні поля проводяться на полях господарств, з якими співпрацює його інститут, і цього року ми в гостях одного з найкращих господарств – партнерів ІФРГ, пшенична нива котрого засіяна сортами інституту.

 Герої праці двох епох – часів СРСР і незалежної України: Володимир Моргун, Іван Щербатий, Володимир ЧернишенкоВолодимир Васильович підкреслив, що серед найважливіших чинників аграрного виробництва генетичне поліпшення рослин відіграє провідну роль і має вагоме народногосподарське значення. За його словами, зростання валових зборів зерна на планеті на 60% залежить від впровадження нових сортів. При рівних умовах і витратах за рахунок генетичної енергії нових сортів забезпечується додатковий приріст урожаю 10 і більше ц/га. Тому нові сорти були і залишаються одним із визначальних чинників високого урожаю. За даними всесвітньої організації продовольства, у 2020 році приріст виробництва сільськогосподарських культур у провідних країнах світу буде отриманий за рахунок вирощування нових сортів. Їхня частка в структурі урожаю складатиме 50-70%. Доповідач запевнив, що головним напрямком селекційних досліджень інституту є створення нових сортів з великим генетичним потенціалом продуктивності. Уперше за всю історію України такі сорти ІФРГ, як «Смуглянка», «Золотоколоса» та «Фаворитка», сформували рекордний урожай зерна у 124-131,8 ц/га. Він розповів про дві групи сортів, створених в інституті, та охарактеризував кожну з груп відповідно до рівня продуктивності та напряму використання.

Перша група – це короткостеблові високоінтенсивні сорти. За генетичним потенціалом вони є найбільш продуктивними, і за сприятливих кліматичних умов та інтенсивних технологій вирощування здатні формувати високі врожаї в 100 і більше ц/га. Лідерами групи є сорти «Смуглянка» та «Фаворитка», які є національними стандартами. До цієї групи також належать сорти «Достаток», «Володарка», «Золотоколоса», «Славна», «Солоха», «Чорнява» та інші. В цьому списку є вже відомі у виробництві сорти, а також нові, такі як «Спасівка», «Сотниця», «Нива Київщини», «Дарунок Поділля». Вони мають комплексний імунітет до основних хвороб і придатні для вирощування в органічному землеробстві та на зрошенні, котре останнім часом починає відроджуватися. Вони відзначаються високою стійкістю до вилягання, проростання зерна в колосі, морозо– та посухостійкістю. Сорти цієї групи унікальні. На високому оптимальному фоні мінерального живлення генетика цих сортів забезпечує отримання рекордних урожаїв. Вони створені для добрих господарів, для високих технологій. Їх можна рекомендувати амбітним господарям, котрі ставлять за мету отримання урожаїв європейського рівня.

Друга група сортів – це середньорослі сорти універсального використання. Їх головною ознакою є те, що вони у екстремальних умовах вирощування забезпечують отримання оптимальних урожаїв, не знижуючи різко нижній поріг продуктивності. Фактичний потенціал продуктивності їх складає до 100 ц/га. Лідером цієї групи є сорт «Подолянка», який є національним стандартом. До групи належать сорти «Богдана», «Трипільська», «Вінничанка», «Снігурка», «Сонечко», «Новокиївська», «Наталка», «Почаївка», «Переяславка», «Ятрань 60», «Хоревиця». Цей асортимент поповнився новими сортами, котрі в останні роки внесені до Державного реєстру сортів України – «Лимарівна», «Лазурна», «Чигиринка» та інші. Головною перевагою цих сортів є те, що вони забезпечують отримання стабільних по роках урожаїв на різних фонах мінерального живлення, невибагливі до умов вирощування, попередників і строків сівби, мають високу екологічну пластичність, їх зерно не осипається і не проростає в колосі. Це сорти для всіх господарств, для різних рівнів господарювання. Вони мають високу морозо– і посухостійкість та по суті є страховими сортами. Це дуже важливо, адже в останні роки, незважаючи на потепління, залишається висока вірогідність суворих зим і, як наслідок, – вимерзання озимих. Лідерами групи є сорти «Богдана», «Подолянка», котрі забезпечують стабільно великі урожаї зерна високої якості в усіх регіонах України, мають відмінну посухо– і зимостійкість.

За словами академіка Моргуна, в останні роки відсутність вологи, перенасичення сівозмін соняшником та зерновою кукурудзою змушують використовувати пізні, за межами оптимальних, строки посіву. Для цього науковцями ІФРГ створено сорти «Новокиївська» та «Хуртовина», які успішно витримують запізнілі посіви і забезпечують отримання хороших урожаїв.

Повний текст у друкованій версії видання 

 

 

Стати Агропрофі просто! Лише за кілька кліків!

Події:

Ціни на зернові: