ХОЧЕТЕ, ЩОБ ПЛОДИ ВАШІ ЗБИРАЛИ НАЩАДКИ – НАВЧАЙТЕСЯ У ЛНАУ!

Один з найдавніших і найвагоміших вищих навчальних закладів (ВНЗ) нашої країни – Львівський національний аграрний університет (ЛНАУ) – завжди відкритий для майбутніх господарів своєї землі, патріотів і розбудовників держави з потужним аграрним потенціалом на горде ім'я – Україна.

ЛНАУ був заснований як рільнича школа у селищі Дубляни під Львовом, вдумайтеся (!), далекого 1856 року, тобто за 5 років до скасування кріпацтва на теренах Центральної і Східної України. Цей рік був щедрим на події, він дав світу чимало історичних постатей, серед яких – гордість нації, видатний український письменник і громадський діяч Іван Франко, російський художник Михаїл Врубель, австрійський лікар-психолог Зиґмунд Фрейд, ірландський драматург Джордж Бернард Шоу, англійський фізик-винахідник Нікола Тесла, автор хмарочосів американець Луїс Генрі Саллівен й багато інших. Львівська рільнича школа стала одним із перших у світі профільних учбових закладів. І хоч як би там далі складалася історія, для України 1856-й можна вважати роком створення не лише самого університету, а й часом народження аграрної освіти як такої.

Колектив навчального закладу, взявши за гасло для герба крилатий вислів Вергілія «Carpent tua poma nepotes» – «Твої плоди зберуть нащадки», наполегливо працює над вихованням не лише висококваліфікованих фахівців сільського господарства, а й справжніх мудрих господарів землі, розбудовників незалежної України.

Щороку у День знань 1 вересня, пройшовши нелегкі випробування й іспити, на посвяті у студенти першокурсники із тремтінням у серці прислухаються до слів ректора Володимира Снітинського, щоб переконатися, що вони зробили правильний крок у житті. Ректор має таку силу слова, кажуть студенти, що кожна виголошена ним теза сприймається як постулат і має віднайти своє втілення. «Українському народові волею Бога, – проголошує Володимир Васильович, – дісталися найродючіші у світі землі, де з давніх-давен наші предки створили високу хліборобську культуру, осяяну світлом загальнолюдських цінностей – вірою, любов'ю, добром, справедливістю, свободою і красою. Незалежність України дає можливість якнайкраще використовувати наші споконвічні скарби і мудрість хліборобського народу для створення добробуту та достатку у державі. Для цього потрібні висококваліфіковані сучасні фахівці з сільського господарства, які роститимуть хліб, плекатимуть сади, оберігатимуть землю від екологічного лиха, застосовуючи найновіші досягнення науки і техніки. Саме таких спеціалістів вже понад 150 років готує Львівський національний аграрний університет!»

Щоб осягнути значимість цих слів, слід пригадати, що започаткування сільськогосподарського виховання і науки, у тому числі у світі, сягають часів, коли землі Східної Галичини входили до складу Австрійської, а потім Австро-Угорської імперії. Революція в Європі 1848-1849 рр., знана як «Весна народів», скасувала панщину, і великі землевласники через утрату дармової робочої сили, розвиток технічного прогресу і капіталістичних відносин змушені буди вдатися до організації аграрної освіти. «Метою школи, – було виголошено на відкритті рільничої школи у Дублянах 9 вересня 1856 року, – як і всіх аналогічних наукових закладів, є розширення за допомогою підготовленої сільської молоді господарств, ведення яких ґрунтується на раціональному вивченні законів природи, а також сприяння, наскільки це можливо, завдяки точним експериментам і вміло проведеним дослідам, подальшому вдосконаленню сільського господарства». На перший навчальний рік записалося 24 учні.

Згодом рільнича школа стала вищою, а 1901 року отримала статус Академії. У листопаді 1919-го вже у складі Польщі заклад було перетворено на рільничо-лісовий факультет Львівської політехніки. З приєднанням Західної України до СРСР 1939 року навчальний заклад продовжував існувати як складова Політехнічного інституту. Під час фашистської окупації у 1942-1944 роках установа мала назву Державні професійні сільськогосподарські курси у Львові. Після визволення від загарбників упродовж декількох років заклад відновився як факультет уже радянського Львівського політехнічного інституту. А 1947 року було організовано Львівський сільськогосподарський інститут, і в такому статусі він працював півстоліття. Постановою КМУ 5 вересня 1996 року на базі сільгоспінституту створили Львівський державний аграрний університет. Через два роки цей навчальний заклад очолив чинний ректор, заслужений діяч науки і техніки України, доктор біологічних наук, академік НААН Володимир Снітинський.

Сьогодні в ЛНАУ створено всі належні умови для навчання студентів. Львівський національний аграрний університет 2006 року одним із перших в Україні запровадив кредитно-модульну систему навчання, яка відповідає вимогам Болонської декларації. Невдовзі, 24 березня 2008 року, указом Президента України Львівському державному аграрному університету надано статус національного, а вже 18 вересня того ж року ЛНАУ підписав документ про вступ до Великої хартії університетів.

Нині Львівський національний аграрний університет – це сучасний престижний навчальний заклад світового рівня. На 6 факультетах – агротехнологій і екології, будівництва і архітектури, економічний, землевпорядний, механіки та енергетики, заочної освіти – у багатопрофільному ВНЗ навчається за 15 напрямами та 20 спеціальностями більше 10 тисяч студентів. Ще понад 2 тисячі фахівців щороку підвищують свою кваліфікацію в Інституті післядипломної освіти. Крім того, у 8 коледжах університету навчається понад 8 тисяч студентів. На 37 кафедрах ЛНАУ працюють відомі вчені, досвідчені педагоги, серед яких 57 докторів наук, професорів та понад 300 кандидатів наук, доцентів. Навчання проводиться за трьома формами: денна, заочна і дистанційна. Студенти отримують освітньо-кваліфікаційні рівні бакалавра і магістра. В університеті активно працюють магістратура, аспірантура, докторантура та спеціалізовані ради із захисту кандидатських і докторських дисертацій.

Україна, яка заявила себе на світовому ринку продовольства потужним гравцем і щороку нарощує обсяги виробництва сільгосппродукції та її експорт, потребує відповідних досвідчених фахівців. Тому університет успішно розвиває міжнародну співпрацю. Завдяки плідним зусиллям керівництва університету нині налагоджено тісні контакти із 36 закордонними навчальними закладами та науковими установами Англії, Німеччини, Польщі, Росії, Білорусі, Словаччини, Сирії, США та інших країн. ЛНАУ, нагадаємо, є складовою європейського освітнього простору.

В умовах ринку важливо не лише належно підготувати фахівця, а й дати йому можливість у подальшому гідно працювати за омріяною спеціальністю. Відтак університет готує фахівців на замовлення юридичних та фізичних осіб – суб'єктів виробництва і підприємництва.

Агроуніверситет має сучасну матеріально-технічну базу та відповідні науково-дослідні структури, щоб успішно займатися науково-дослідною роботою на належному рівні. За словами проректора з наукової роботи ЛНАУ Василя Лопушняка, який свого часу також закінчив цей заклад, науковці університету мають чималі успіхи на науковій ниві. Приміром, вони є оригінаторами цілого ряду сортів суниці садової, двох сортів часнику – стрілкуючого і нестрілкуючого. Крім того, в університеті зібрано понад 350 екологічних форм часнику з усієї України, а генетичний фонд часнику ЛНАУ віднесено до національного надбання. На базі навчального науково-дослідного центру ВНЗ працює сучасна високотехнологічна сільгосптехніка. На 800 га орної землі тут вирощують багато районованих і рекомендованих до районування у цій зоні культур. Йдеться про пшениці озимі й ярі, ячмені, жито та овес. Крім того, університет добре відомий в Україні і за кордоном завдяки картоплі – тут виведено близько десяти нових сортів, зокрема сорти «Мавка», «Студент», «Західна», «Воля» тощо.

У садівничій і виноградарській царині навчальний заклад займається ампелографією – апробацією наявних сортів. Для дослідницької роботи використовуються переважно кісточкові культури – яблуні, груші; мають також близько 60 сортів винограду.

Тваринницьку галузь студенти вивчають на кафедрі тваринництва, заклад є племрепродуктором з розведення ВРХ і свиней.

Факультет механіки та енергетики був одним із перших при заснуванні навчального закладу. Тому тут традиційно займаються розробкою необхідних машин і механізмів для АПК. Наприклад, ЛНАУ має патент на олійний прес з дуже високим виходом олії, його діючу модель науковці представляють на виставках. До того ж факультет активно працює над створенням актуальних і затребуваних сьогодні механізмів і пристроїв для видобутку відновлюваної енергії. Для цього в ЛНАУ є відповідно оснащена лабораторія, яка вивчає весь спектр альтернативної енергетики – від геотермальної енергії до сонячної. Львів'яни створили вітряки, що відзначаються низьким рівнем шуму і працюють за швидкості вітру від 3 м/с, тоді як у Європі цей показник сягає 5 м/с. Наразі триває їх доопрацювання. Для проведення наукових досліджень університет співпрацює з багатьма компаніями-інвесторами. Наприклад, до фінансування дослідів зі створення вітряків долучилася відома німецька фірма «Вінд пауер». На перший погляд, у галузі сонячних батарей вже все винайдено, проте вчені ЛНАУ нині працюють над створенням поворотних механізмів, які б могли обертатися за сонцем, максимально використовуючи його енергію.

За свою понад півтора-вікову історію Львівський агроуніверситет виховав численну плеяду знаних випускників, серед яких і наші сучасники: світлої пам'яті Володимир Антонович Плютинський – двічі Герой Соціалістичної Праці, голова агропромислової корпорації «Зоря» на Рівненщині; Олексій Іванович Порошенко – Герой України, генеральний директор ПрАТ «Укрпромінвест», що господарює на землях Вінниччини; Катерина Тимофіївна Ващук – депутат Верховної Ради України багатьох скликань; Віктор Петрович Башук – голова Державної податкової служби у Рівненській області; Василь Миколайович Василенко – начальник Головного управління Держземагентства у Волинській області; Орест Юліанович Барабаш – академік НААН; Антон Іванович Білик – директор ПОП «Іванівське» на Тернопіллі; Володимир Олександрович Варфалюк – керівник агрокорпорації «Крупець» на Рівненщині; Юрій Романович Фецович – директор ТОВ «Укрполреставрація» на Тернопільщині; Степан Дорофійович Сачук – головний редактор обласної газети «Волинь-нова» та багато інших.

Нині тут продовжує осягати ази аграрної науки чимало талановитої молоді. Не поспілкувавшись з нею, неможливо скласти об'єктивне враження про навчальний заклад. Відтак ми отримали змогу поговорити з активними вихованцями Львівського національного аграрного університету.

Одним із них став Юрій Дубневич, голова профкому ЛНАУ 2006-2012 років. Слід зауважити, що профком, за його словами, – це популярна і впливова студентська організація, яка захищає права студентів і проводить соціальні проекти – конкурси, спортивні змагання, надає студентам матеріальну допомогу. Нині Юрій – асистент кафедри менеджменту ім. професора Є.Храпливого ЛНАУ. Городянин із родини медиків, хлопець вирішив піти шляхами дідів, які працювали в сільському господарстві. Він ще школярем їздив до університету на День відкритих дверей, потім закінчив підготовчі курси, успішно склав іспити і став студентом. На вибір вплинули і рекомендації друзів, які вже навчалися в ЛНАУ. Потім вже він сам привів чимало студентів до рідного університету. Економічний факультет юнак обрав через тягу до математики і став би бухгалтером, однак отримав пропозицію продовжити навчання у аспірантурі. Наразі вже готова його кандидатська дисертація «Економічна ефективність вирощування ріпаку», в якій обґрунтовано економічну ефективність вирощування цієї сільгоспкультури, виготовлення з неї біодизелю з подальшим використанням цього пального у господарстві. Тему дисертації юнак віднайшов у ЗМІ, прочитавши статтю про ФГ «Кільгана І.С.» у районній газеті, який впродовж багатьох років успішно займається виробництвом біодизелю. Потім аспірант почав збирати інформацію від інших аграріїв по всій Україні, і, звівши все до купи, здатен захистити дисертацію вже цього вересня. У свої 25 років Юрій має намір продовжувати працювати в університеті і займатися науковою роботою.

Чинний голова профкому Роман Думін нині є студентом 5 курсу. Потрапив до ЛНАУ хлопець також усвідомлено: тут навчався його старший брат та ділився враженнями, які дуже дивували хлопця. Тож Роман зізнається, що він вирішив перевірити все на власні очі і приїхав подивитися на заклад, на аудиторії, на викладачів і студентів, на студентське містечко. І побачене було настільки вражаючим, що переконало десятикласника вступити саме до ЛНАУ. Наразі він опановує освітній рівень магістра на економічному факультеті та в майбутньому бачить себе гідним менеджером. Причому, стверджує Роман, він здатен навіть очолити господарство і підняти його з колін або створити власне підприємство. За його словами, починатиме він зі створення належної структури підприємства і залучення грамотних фахівців, а їх у ЛНАУ – мало не кожний. Така команда буде здатна, по-перше, сама заробляти за рахунок підготовки, власних знань і навичок, які отримали в університеті, бо вони невід'ємні від реальності. По-друге, вона залучатиме інвестиції, у тому числі й іноземні. «Якщо б іти працювати у діюче підприємство, – говорить Роман, – то я пішов би з середньої або навіть низової ланки, щоб вжитися в роботу і вивчити компанію з середини. І невдовзі – почати розвивати її, бо який же рух уперед без розвитку. Якби створював своє підприємство – розвивав би і тваринництво, і рослинництво». Батьки Романа працювали на птахофабриці: батько – керівником, а мама – фахівцем; тож своє майбутнє юнак бачить саме у сільському господарстві і почувається готовим до бою.

Вже багато років у навчальному закладі діють громадські студентські об'єднання. Найдавнішим із них є студентська самоврядна організація «Основа», названа на честь студентського товариства «Основа». Активну роботу в «Основі» проводив Степан Бандера – студент агрономічного відділення рільничо-лісового факультету 1928-1933 років, майбутній провідник Організації українських націоналістів, видатний політичний діяч України. Від 1999 року в університеті працює музей С.Бандери, а 5 жовтня 2002 року перед академічним корпусом ЛНАУ до 100-річчя від дня народження було урочисто відкрито пам'ятник цьому шанованому борцю за українську незалежність.

Довелось нам познайомитись також із Мар'яном Квасницею – заступником голови студентської самоврядної організації «Основа» ЛНАУ, студентським деканом факультету механіки та енергетики та Сергієм Шевчуком, студентським деканом економічного факультету. Вони обидва закінчують 4 курс. Сергій, зокрема, розповів: «Ми підтримуємо навчально-наукове життя університету і водночас не закриваємо очі на ті проблеми, які можуть виникати. Серед основної роботи – це підтримка і проведення наукових всеукраїнських, міжвузівських і міжнародних конференцій, які дозволяють якомога більшій кількості студентів підвищувати свої знання. На кожній кафедрі університету існує науковий гурток, де триває навчальна робота, також проводяться конференції і конкурси, де обираються кращі знавці своєї справи». Сам Шевчук бере безпосередню участь у всіх заходах як староста наукового гуртка «Податки та податкова система» на кафедрі «Фінанси та кредит».

Слід зазначити, що «Основа» співпрацює зі студентським профкомом у проведенні освітньо-наукових, мистецьких, спортивно-масових та культурно-розважальних заходів.

Студентські роки запам'ятовуються не лише навчальним процесом, викладачами і однокурсниками, а й життям та укладом студентського містечка. Від часу заснування закладу тут було створено гуртожиток для слухачів, який згодом перетворився на ціле студентське містечко, до якого входить система гуртожитків, народний дім «Просвіта», спортивні майданчики, їдальня, літній театр, лікарня та будинок побуту.

Безперечно, культура є творцем нації, тому в університеті значної уваги приділяють художній творчості студентів та викладачів у постійно діючому народному домі ЛНАУ «Просвіта». Свої творчі здібності можна проявити і у народній капелі бандуристів, і у хоровій капелі «Джерела Розточчя», у народному камерному хорі «Бужани», народному ансамблі «Троїсті музики» та ансамблі танців «Первоцвіт». Є тут і рок-гурт «Ґорґани», і танцювальний ансамбль «Брейк-данс», і ансамбль сучасного танцю. Нині кожен факультет має свою команду КВК, із кращих учасників формується загальноуніверситетська команда «Нокдаун», яка багато разів ставала переможцем чемпіонату КВК серед освітніх закладів Мінагрополітики. Загалом у колективах художньої творчості тільки студентів задіяно понад 2,5 тисячі. Серед них – п'ятиразові переможці всеукраїнського фестивалю художньої творчості серед аграрних закладів освіти «Софіївські зорі», лауреати міжнародних, всеукраїнських та обласних конкурсів та фестивалів. На території університету діють три повноцінні музеї – історії університету, Степана Бандери і кабінет-музей ім. Євгена Храпливого. Діє власний чималий прес-центр, де зберігаються документи про університет і від імені університету, наявний чималий банк фото- і відеодокументів. Офіційним університетським ЗМІ є газета «Університетські вісті», також видаються «Вісник профкому» і газети студентських деканатів факультетів. Діє зручний та багатий на інформацію інтернет-сайт ЛНАУ.

Відтак метою виховання студентів у Львівському національному аграрному університеті є не лише високоорганізоване професійне навчання, а й формування успішної особистості, здатної самореалізуватися у суспільстві як громадянин, професіонал та носій рідної культури.

Незабаром розпочинається вступна кампанія 2013 року, тож на навчання вже 157-ий рік гостинно запрошує до себе найдосвідченіший профільний вищий навчальний заклад України – Львівський національний аграрний університет!

 

Ректор ЛНАУ Володимир СНІТИНСЬКИЙ серед випускників

Першокурсники університету під час посвяти у студенти 1 вересня 2012 року

Біля головного корпусу ЛНАУ. Серед студентів – наші співрозмовники: Роман ДУМІН, Мар'ян КВАСНИЦЯ, Сергій ШЕВЧУК, Юрій ДУБНЕВИЧ