Поштова адреса: 01135.  Київ-135, а/с 79. 
  Контактний телефон:  +38(044)227-93-55
  E-mail: info@agroprofi.com.ua 
             Передплатний індекс: 98990


Книги:

Топ переглядів за місяць:

ЗЕЛЕНА АЛЬТЕРНАТИВА АБО НЕ ВСІ В ЗАХВАТІ ВІД ПОЯВИ КОНКУРЕНТІВ НА ЕНЕРГЕТИЧНОМУ РИНКУ
Повний текст у друкованій версії Енергетика — як повітря: непомітна, але необхідна....
У КИЄВІ ПРЕЗЕНТУВАЛИ НОВИЙ СОРТ ТЮЛЬПАНІВ ДЖАМАЛА
Уперше в історії новий сорт тюльпанів голландської селекції виведено на честь жительки України —...
МОЛОКО ПО РІЗНІ БОКИ ВИМЕНІ
Нинішні закупівельні ціни не влаштовують і дивують українських виробників молока. За словами...
ВІТЧИЗНЯНИЙ УРОЖАЙ-2017: БИТВА НА ДВА ФРОНТИ. І НЕ ТІЛЬКИ
Повний текст у друкованій версії Станом на 5 квітня 2017 року Україна експортувала 34,13 млн...
ОЖИНА — НЕ ПРОСТО НІШЕВА ЯГОДА
Повний текст у друкованій версії Продовжуємо публікацію матеріалів другої національної...

Наші партнери:

ГЕНЕТИЧНО МОДИФІКОВАНІ КУЛЬТУРИ ВПЕВНЕНО КРОКУЮТЬ ПЛАНЕТОЮ

Щодо економічної вигоди від їхнього використання суперечок немає – безумовно, картопля, що не їстівна для колорадського жука, чи стійкі до гербіцидів соя і бавовник більш привабливі для виробників. В умовах глобального потепління більш придатними для вирощування стають рослини з геном стійкості до посухи. Якщо ж згадати про загрозу голоду у світі, то ГМО-культури скидаються на рятівне коло.

Проте щодо питання безпеки використання ГМО, напевно, найбільш вірогідним варіантом відповіді буде вислів «скільки людей, стільки і думок». Аналогічно й різні країни світу приймають для себе рішення – вживати чи не вживати і вирощувати чи не вирощувати. Україна таке рішення для себе прийняла. На жаль, воно базувалося не на власних дослідженнях, проте використання світового досвіду ще нікому не зашкодило.

Що таке ГМО?

Нинішнє місце у світі

Генетично модифікованим називають організм, який має навмисно змінений генотип, причому дані зміни носять цілеспрямований характер і здійснюються за допомогою методів генної інженерії. Генна інженерія дозволяє працювати не тільки з власним генетичним матеріалом організму, але і привносити до нього чужорідні гени чи синтетичні нуклеотидні послідовності (так звані «трансгени»), яких реципієнт не мав раніше. При цьому відсутня проблема несхрещуваності еволюційно далеких видів. Власне, останнім ГМО і відрізняються від продуктів традиційної генетики.

Застосування ГМО у світі достатньо широке. Насамперед, вони використовуються у дослідницьких цілях – з їх допомогою вчені вивчають фундаментальні біологічні процеси і функцій генів, а також моделюють різноманітні захворювання і намагаються віднайти способи їх лікування.

Прикладне застосування ГМ організми вже знайшли в багатьох галузях. Наприклад, у фармакології при виробництві лікарських препаратів. Зокрема, інсулін – найвідоміший лікарський препарат, одержуваний за допомогою ГМО. На даний момент у світі живе близько 120 млн чоловік, які страждають від цукрового діабету. Для його лікування інсулін почали використовувати ще в 1923 році. Проте до 1980-х років він виготовлявся виключно з тваринної сировини, що було пов'язано з економічними і технологічними труднощами, зумовленими дорожнечею, складнощами при виділенні, зберіганні та транспортуванні сировини, а також її дефіцитом. Завдяки появі генної інженерії 1982 року з'явилася можливість виробляти інсулін людини методом генетичної зміни мікроорганізмів. Нині частка генно-інженерного інсуліну в усьому світі неухильно зростає і наразі складає більше 90%. І це лише єдиний приклад.

У сільському господарстві генну інженерію використовують для створення нових сортів рослин, стійких до несприятливих умов середовища, гербіцидів та шкідників, продуктів з покращеними смаковими якостями, подовженим терміном зберігання.

Масштабне культивування ГМ культур розпочалося 1996 року, а станом на 2012 рік вони займали понад 10% світових посівних площ – а це 170,3 млн га – у 28 країнах. І в цих країнах, зауважте, мешкає більше половини населення планети.

Ще 31 країна надала дозвіл для імпорту і використання ГМ рослин як продуктів харчування та як кормів.

Вартість світового ринку ГМ посівного матеріалу у 2012 р. склала біля $15 млрд, а вартість кінцевого продукту (у вигляді товарного зерна) оцінено в $160 млрд.

Хоча у дослідницьких цілях вирощується безліч ГМ культур, на ринку їхня кількість незначна (йдеться саме про розмаїття сільгоспкультур, а не про їхню вагу, може частку на ринку).

В основному це – соя, ріпак, бавовник і кукурудза. ГМ соя вирощується у світі на 80 млн га, кукурудза – на 60,0 млн га, бавовник – на 20,7 млн га, ріпак – на 7,3 млн га.

Причому різноманіття привнесених ознак також не спостерігається. Соя, наприклад, переважно стійка до гербіцидів; кукурудза – стійка до комах і гербіцидів; бавовник, ріпак, цукровий буряк, люцерна – стійкі до гербіцидів; папайя і кабачки – стійкі до вірусів. У Китаї також вирощують ГМ помідори і солодкий перець, проте вони не виходять за межі внутрішнього ринку. Така невелика кількість може пояснюватися відносно недавнім розвитком цього напрямку науки, а на створення і випробування нового виду рослини потрібно 10-15 років.

Безпека й небезпека

Основна дискусія щодо безпечності ГМ культур розпочалася ще 1998 року. Тоді британський вчений Арпад Пуштаї в прямому ефірі телебачення заявив про сенсаційні результати свого дослідження. Щури, яких він годував генетично модифікованою картоплею, що містить білок лектин, мали цілий ряд серйозних порушень здоров'я. В результаті ним був зроблений висновок про небезпеку трансгенної їжі.

Повний текст читайте у друкованій версії видання

Стати Агропрофі просто! Лише за кілька кліків!

Події:

Ціни на зернові: