Статті

КРОВ ЗЕМЛІ І СЛЬОЗИ НЕБА

v1Людина і вино зазвичай створюють чудове поєднання, хоча інколи під дією вина дехто може втратити власне людську подобу. Древність виноробства як мистецтва підтверджує, що не сп'яніння лежить в основі виноспоживання, а бажання відкрити нові світи – смаку, кольору, аромату. Невеличка сусідка України – Молдова здавна славиться виноробством. Вино для Молдови – не просто напій. Це символ країни, котрий тут називають кров'ю землі і сльозами неба. Молдавани навіть стверджують, що контур їх країни на карті світу нагадує виноградне гроно.

Мабуть, клімат тут такий, що люди почали займатися виноробством здавна – за даними археологів – 4800 років тому.

Вино було головною статтею експорту з Молдови у середні віки, проте завоювання країни Османською імперією на 300 років перервало переможну ходу молдавського вина Європою. У тому вигляді, як ми їх знаємо сьогодні, молдавські вина виникли завдяки Наполеонівським війнам. Імператор-переможець Олександр І розпорядився на цих благодатних землях садити лози, вивезені з переможеної Франції. Піком молдавського вина справедливо вважають період перед першою світовою війною, коли Бессарабія стала найбільшою виноградною зоною Російської імперії.

Обидві світові війни вогняним котком пройшлися Європою, постраждали і молдавські винороби. Нова історія вина розпочалася з 1950-х років, коли масово закладалися виноградники та створювалися нові винзаводи. Слава молдавського вина гриміла в Радянському Союзі – кожна друга пляшка вина та кожна третя пляшка шампанського була зроблена в Молдові або з молдавського виноматеріалу. Потім був Горбачов і його горезвісна антиалкогольна кампанія, потім – перебудова зі зломом налагоджених економічних зв'язків… Тож відновити колишній потенціал на нових ринкових принципах республіка змогла лише на початку 2000-х.

Галузь виноградарства та виноробства в економіці Молдови є головною рушійною силою і дає 20% ВВП. Частка виноробства у експорті країни складає 28-30%, і в цій галузі задіяно від 25 до 27% трудових ресурсів у промисловості. Російський ринок для молдавського вина надважливий. Хоч Молдова експортує алкогольну продукцію у понад 30 країн світу, саме на російський ринок припадає близько 86%. Звісно, престижно мати серед споживачів молдавського вина США і Канаду, Німеччину і Великобританію, не кажучи вже про Францію та Італію – визнаних законодавців світової винної моди. Проте це більше для гордощів, а от для прибутку – важливішого ринку, ніж російський, немає.

v2Проте й українські сировари добре обізнані з особливостями експорту сільгосппродукції до Росії. На «граблі заборони» експорту у 2006 році наступила і Молдова. Три роки молдавське вино до Росії не пускали, що завдало болючого удару по економіці держави. Навчені гірким досвідом молдавани тепер пильно поглядають на сусідні країни не лише через призму можливості експорту. Ні, експорт продовжує бути домінантою, адже Молдова – одна з небагатьох країн світу, котра експортує понад 95% виробленого вина. Тут спрацьовує інший принцип – не лише вино вивозити, а і пияків завозити. Молдова широко пропагує новий вид туризму – винний. І на кшталт Великого шовкового шляху древності цей проект можна назвати Великим винним шляхом.

Мальовничі пейзажі, щедра кухня, древні традиції виноробства. Молдові є що показати туристам, але вони сюди чомусь не поспішають. Може тому, що просто нічого не знають про таку країну? В Англії навіть є настільна гра, котра так і називається «Where is Moldova?». З'явилась вона після курйозу 1996 року, коли в рамках чемпіонату світу з футболу англійцям випадало зустрітися з молдавською збірною. От 25 мільйонів англійських вболівальників і ламали собі мізки: де ж це країна така, Молдова?

Щоб розвіяти туман невігластва та стереотипів про Молдову серед українців, провідні тамтешні винороби та туристичні оператори провели в Києві презентацію винного туризму як окремого напрямку своєї діяльності. Судіть самі – від Києва до знаменитих винних підвалів Бессарабії всього 500 км – навіть ближче, ніж до Криму чи Закарпаття. От Молдова і хоче поділитися з українськими поціновувачами доброго вина своїми винними скарбами. Хочете екзотики – ось вам Крикова: підземне винне місто, де лабіринт вулиць простягся більш ніж на 60 км. На глибині 60 метрів тут організовано повноцінний дорожній рух – є площі, пішохідні переходи, знаки і світлофори. Усі вулиці тут названі іменами сортів вина, тому романтики можуть поблукати вулицею Каберне чи бульваром Ізабелли. Колекція вин Крикова нараховує понад мільйон пляшок – не лише молдавських, але й унікальних іспанських, італійських, французьких вин та зразків виноробства багатьох інших країн. Молдавани стверджують, що у криківських підвалах зберігається вино з колекції Германа Герінга, котре потрапило туди після закінчення Великої Вітчизняної. Найстаріший зразок датується 1902 роком. А ще ж є колекція молдавських вин «Малі Мілешти», котра нараховує 1,5 мільйона пляшок. За даними Книги рекордів Гіннеса, вона є найбільшою в Європі, хоча місцеві жителі стверджують, що це лише чверть того, що було до горбачовської «боротьби за тверезість». Підвали «Малих Мілешт» простяглися на 200 км, з яких наразі використовується лише 50 км.

Якщо втомилися від вина – можна відвідати могилу гетьмана Мазепи чи творця першої в Європі конституції Пилипа Орлика, або фортецю, у котрій чотири роки після поразки під Полтавою жив шведський король Карл XII. Неподалік (а в Молдові все неподалік) – діючий монастир, побудований ще у XIV столітті, котрий чудом пережив войовничий атеїзм радянської доби.

Боротьба за нові ринки збуту – усталена практика будь-якої країни, тому не дивно, що в презентації брав участь Надзвичайний i Повноважний Посол Республіки Молдова в Україні пан Іон Стевіле. В Україні з виноробством теж все в порядку – і древня історія, і видатні торгові марки. От лише подібної «розкрути» не вистачає. Самі винороби, звичайно, проводять і екскурсійні, і винні тури до своїх господарств, та потужної підтримки держави бракує. Якби до працьовитих рук наших аграріїв та додати стратегічне мислення наших урядовців, то й до нас би їздили мільйони екскурсантів – до Криму, Закарпаття чи на Одещину.

Олесь Євтєєв

© 2018 ТОВ "Агромедіа-Про"