Поштова адреса: 01135.  Київ-135, а/с 79. 
  Контактний телефон:  +38(044)227-93-55
  E-mail: info@agroprofi.com.ua 
             Передплатний індекс: 98990


Книги:

Топ переглядів за місяць:

ЗЕЛЕНА АЛЬТЕРНАТИВА АБО НЕ ВСІ В ЗАХВАТІ ВІД ПОЯВИ КОНКУРЕНТІВ НА ЕНЕРГЕТИЧНОМУ РИНКУ
Повний текст у друкованій версії Енергетика — як повітря: непомітна, але необхідна....
У КИЄВІ ПРЕЗЕНТУВАЛИ НОВИЙ СОРТ ТЮЛЬПАНІВ ДЖАМАЛА
Уперше в історії новий сорт тюльпанів голландської селекції виведено на честь жительки України —...
МОЛОКО ПО РІЗНІ БОКИ ВИМЕНІ
Нинішні закупівельні ціни не влаштовують і дивують українських виробників молока. За словами...
ВІТЧИЗНЯНИЙ УРОЖАЙ-2017: БИТВА НА ДВА ФРОНТИ. І НЕ ТІЛЬКИ
Повний текст у друкованій версії Станом на 5 квітня 2017 року Україна експортувала 34,13 млн...
СУДНОБУДІВНИКИ ПРОТИ АНТИУКРАЇНСЬКОГО ЗАКОНОПРОЕКТУ «ПРО ВНУТРІШНІЙ ВОДНИЙ ТРАНСПОРТ»
3 березня у стінах Національного університету кораблебудування імені адмірала Макарова відбулося...

Наші партнери:

ВАСИЛЬ СТАШУК: «ДЕ Є ЧИСТА ВОДА, ТАМ Є ЖИТТЯ»

stashukГолова Державного агентства водних ресурсів України Василь Сташук – людина вельми відповідальна. Ця відповідальність покладена за одну з чотирьох природних стихій чималенької країни – воду, без якої, як відомо, не існує нічого живого. Зима цьогоріч підкинула чимало сюрпризів з водою у вигляді снігу. А що ж нас чекає влітку та скільки буде цієї води для сільського господарства, ми запитали у голови Держводагентства.

 

Василю Андрійовичу, чим опікується Агентство і які завдання стоять перед ним зараз?

– Водні ресурси нашої держави доволі масштабні – це 63 тисячі річок, 48 тисяч ставків та озер, п'ять великих магістральних каналів, які перекидають воду до маловодних регіонів з басейнів річок, де її багато, тобто з півночі на південь. Завдання, що покладені на Агентство, – це, в першу чергу, управління водними ресурсами.

Якщо виділяти аграрний напрямок, то серед іншого, ми здійснюємо моніторинг стану гідромеліоративних систем, а також земель, які перебувають у їхній зоні впливу.

Наразі вже місяць ми відслідковуємо ситуацію щодо проходження весняної повені. Ви знаєте, що цієї весни було дуже багато опадів, тож нині водність наших річок надзвичайно висока. За прогнозами, ми маємо більш як середньорічні показники по кількості води. У середині квітня – на початку травня так звана велика вода, яка йде з території Росії і Білорусії, буде проходити через каскади українських водосховищ. Для того, щоб пропустити безпечно повінь, нам довелося завчасно спрацювати каскади Дніпровських і Дністровських водосховищ. Нами були прийняті узгоджені рішення щодо регулювання режимів роботи водосховищ і меліоративних систем і, вважаю, з цією роботою ми справилися.

 

В Україні давно вже озвучені плани отримувати врожай зернових на рівні 80 млн тонн. Коли обраховувалися такі цифри, чи закладався туди потенціал зрошуваних земель?

– Меліоративних земель в Україні 5,5 млн га. З них 2,2 млн га – мають бути на зрошенні. Звісно, у південних регіонах ми розраховуємо на потенціал зрошуваних земель. На жаль, з таких земель використовується сьогодні лише близько 600 тис. га.

Держводагентство сьогодні приймає всі пропозиції щодо розширення цих площ, впровадження інвестиційних проектів, щоб зрошувані землі працювали у проектному режимі. Слід зазначити, що загальнодержавні об'єкти – це і магістральні канали, і насосні станції – вчасно підготовлені до подачі води на зрошення південних територій нашої держави. Це, в першу чергу, Крим, Херсонська, Миколаївська, Запорізька, Одеська області. В певній мірі це стосується і центральних регіонів.

Разом з Міністерством аграрної політики та продовольства ми провели інвентаризацію систем, і знаємо, скільки потрібно відновлювати, реконструювати.

 

Нещодавно в МінАПП говорили про відновлення у найближчі два роки зрошення на одному мільйоні гектарів. Чи реальні такі цифри?

– Ми цього будемо прагнути. Розглянувши концепцію розвитку зрошення на Півдні України, на технічній раді Агентства ми визначили першу цифру – 550 тис. га. Це ті землі, на яких можна відновити зрошення – в Херсоні, Криму, Одесі, Миколаєві. Тобто на ці землі поширюється гарантована водоподача магістральними каналами загальнодержавного значення.

Усі перспективні проекти з відновлення зрошення розглядаються на технічних радах Агентства, для цього створено робочу групу. В системі Держводагентства створено державне підприємство, одним з завдань якого є саме залучення інвестицій під подібні проекти.

 

То чому ж в МінАПП кажуть про два роки? Що стоїть на перешкоді зрошенню?

– Наше Агентство відповідає за об'єкти загальнодержавного значення. Ми подаємо воду в канали, меліоративні системи, з яких сільгоспвиробники беруть воду. Але ж є безліч проблем у самих господарств. Серед них – нестача дощувальної техніки, ремонтування внутрішньогосподарської мережі, яка перебуває у комунальній власності, елементи неузгодженості щодо розпаювання тієї чи іншої території, яка розпайована всупереч закону про меліорацію земель.

 

У інвестиційному проекті ТОВ СП «НІБУЛОН» передбачено відновлення внутрішніх річок як транспортних артерій і проведення днопоглиблення Дніпра і Південного Бугу. Як в Держводагентстві ставляться до подібних проектів?

– В Україні ухвалено Загальнодержавну програму розвитку водного господарства та екологічного оздоровлення басейну річки Дніпро до 2021 року. Закон, яким її затверджено, набув чинності з 1 січня 2013 року. І одним з наших завдань згідно із цим законом, є в тому числі роботи, що виконуються по розчистці річок і об'єктів водного господарства. Нами створено відповідну базу, розроблено проекти як для самого Дніпра, так і для інших річок. Сюди входять також і днопоглиблювальні роботи, і укріплення берегів тощо. У законі прописано фінансування цих заходів, яке передбачає надходження коштів не тільки з державного бюджету, а й з місцевих бюджетів і інвестицій. Ми вітаємо будь-які починання у цьому напрямку. Зокрема проект «НІБУЛОНа», який вже долучився до цієї роботи і на певних відрізках річок вже виконав роботи по днопоглибленню відповідно до проектних рішень Держводагентства.

Щодо інших подібних проектів, то наразі існують лише напрацьовані розробки, зокрема, проводяться консультації з представниками річкового транспорту.

 

У віданні агентства знаходяться також і осушувані землі? Чи проводяться наразі роботи з осушення? Чи багато земель в Україні потребують його з аграрної точки зору?

– В Україні числиться 3,3 млн. га осушуваних земель. Здебільшого вони розташовані в північних і західних регіонах. Зокрема, це Львівська, Волинська, Рівненська, Житомирська області. Використання їх в останні роки залишає бажати кращого.

Повенева ситуація цього року продемонструвала, що там, де є системи осушення, дренажні канали приведені до ладу, сільгоспвиробники можуть швидше виходити в поле після великих снігопадів, після повеней. Минулого року в м. Рівне була проведена велика нарада з цього приводу, і я думаю, що вона наразі дає свої результати. Вже сьогодні видно поліпшення використання осушуваних земель. Слід зауважити, що з цих земель 1,1 млн га – це осушливо-зволожувані, які виконують функції як осушення, так і зволоження – в спекотний період закриваються шлюзи, і вони працюють на зволоження.

 

Люди, особливо в сільській місцевості, жаліються на зникнення малих річок і струмків і, як наслідок – пересихання ставків і зникнення води у колодязях. Це стосується Черкащини, Вінниччини, інших областей. Чи це питання у вашій юрисдикції? Куди звертатися селянам з такими питаннями?

– Науковці стверджують, що за останні 20 років глобальна температура підвищилася на два градуси. Минулого року ми мали проблеми з забезпеченням водою в басейні Сіверського Дінця, Південного Бугу. Є десятки річок, які не мають стоку, їх потрібно приводити до ладу. З 2007 року Держводагентство разом з місцевими органами виконавчої влади веде цю роботу, ми відновили близько 4 тисяч джерел. Джерело дає воду маленькій річці, маленька річка – середній і так далі. Ми запрошуємо до цієї роботи громадськість. Адже там, де є чиста вода, там є життя.

Що ж до звернень, то є дорадчі центри при Держводагентстві. Ми консультуємо з усіх підконтрольних нам питань. Зокрема, рекомендуємо, де потрібно зрошення, осушення, яку технологію застосувати, яка потрібна техніка, як виготовити документацію, які потрібні документи, як взяти в оренду водойму тощо. Такі дорадчі центри існують при районних і обласних управліннях водного господарства.

Також до організаційної структури Агентства входять десять басейнових управлінь, 20 обласних управлінь водних ресурсів, понад 140 управлінь водного господарства. При Держводагентстві працює громадська рада, технічні ради. Є товариство водогосподарників. Тобто, є куди звернутися за порадою.

 

Маленькі водойми часто використовуються в селах для розведення риби, надання послуг з риболовлі. На яких засадах проходить така діяльність? Чи контролюється стан таких водойм? На жаль, численними є скарги місцевих жителів, що водойми перейшли до приватних рук, й у них вже ані риби половити, ані відпочити на березі, ані човном походити.

– Дозволи на оренду водних об'єктів дає місцевий орган влади. Держводагентство лише їх погоджує з відповідними умовами господарювання. Ми розглядаємо водний ресурс в басейні тієї чи іншої річки. І якщо, наприклад, проходить повінь, ми даємо попередження про те, що ці ставки мають бути спрацьовані, для того, щоб не було проблем далі по течії. Всю відповідальність за використання орендованої водойми несе відповідний орган місцевого самоврядування, який заключив договір оренди.

 

Чи проводяться Держводагентством якісь наукові розробки нових гідромеліоративних (поливні, очищення або регулювання вод тощо) систем чи інших складових роботи галузі?

– Без науково-технічного прогресу не може функціонувати жодна галузь, у тому числі і наша. З нами тісно співпрацює Інститут водних проблемі і меліорації НАН України. Є й відповідні напрацювання. Зокрема, в Україні створено унікальну автоматизовану систему управління паводковим стоком, що зараз працює в Закарпатській області. Це система, яка попереджує про можливі загрози, такі, наприклад, як паводки. Із 44 гідрометеорологічних постів в автоматичному режимі передається інформація для вжиття відповідних заходів. Така система запроектована і для Прикарпаття – Чернівецької, Івано-Франківської та Львівської областей.

Також за останні 7-10 років маємо значні напрацювання у крапельному зрошенні: за цей час площа земель під ним збільшилася з 5 тис. га до 62 тис. га.

Ми активно співпрацюємо з наукою і щодо енергозберігаючих технологій на насосно-силовому обладнанні – а це більше 2000 насосних станцій і електроустановок. Використовуємо сонячну енергію.

Є наукові розробки по застосуванню риб-меліораторів, які очищають водні ресурси і водозабори, та багато інших новацій. Під впровадження цих проектів залучаються в тому числі і інвестиційні кошти.

 

На часі річниця Чорнобильської катастрофи. Як змінився рівень радіації (забрудненості) постраждалих водойм?

– Ми ведемо моніторинг поверхневих вод і щоквартально подаємо звіти. Ніяких змін немає. Радіаційний фон тут не перевищує допустимих показників. Слід сказати, що з системи водогосподарників більше 6,5 тисяч спеціалістів брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи. На спомин встановлено меморіальний комплекс в селі Страхолісся Київської області.

 

Чого наразі бракує для роботи Держводагентству?

– Більшою мірою не вистачає одного – часу.

 

КОЛИ ВЕРСТАВСЯ НОМЕР

Ефективне використання водних ресурсів є одним з ключових факторів національної безпеки та соціально-економічного розвитку. Про це заявив Президент України Віктор Янукович на засіданні Ради національної безпеки і оборони, передає прес-служба голови держави.

«Невирішеність проблеми забезпечення водою не лише порушує основоположні права громадян, а й загрожує стабільності розвитку водоємних секторів економіки, – сказав Глава держави. – Зважаючи на високу соціальну чутливість та гостроту цієї проблеми, маємо радикально підвищити ефективність державної політики у сфері використання водних ресурсів».

Віктор Янукович нагадав, що за його ініціативи було розроблено державну програму «Питна вода», нову редакцію якої затверджено у 2011 році. Він наголосив, що програма, розрахована до 2020 року, має неухильно виконуватися попри обмежені бюджетні ресурси.

«Чекати кращих часів, коли люди страждають без питної води, а там, де вона є, то низької якості, – неприпустимо», – підкреслив Президент.

Стати Агропрофі просто! Лише за кілька кліків!

Події:

Ціни на зернові: