Поштова адреса: 01135.  Київ-135, а/с 79. 
  Контактний телефон:  +38(044)227-93-55
  E-mail: info@agroprofi.com.ua 
             Передплатний індекс: 98990


Книги:

Топ переглядів за місяць:

ДЕНЬ ВИРОБНИКІВ БОБОВИХ, АБО СВЯТО ЕКОЛОГІЧНОГО ЗЕМЛЕРОБСТВА У ТЕПЛИКУ
Цьогоріч уже традиційний День поля у фермерському господарстві Олексія Дона в Теплику на...
«НІБУЛОН» ДОЛУЧИВСЯ ДО ВСЕУКРАЇНСЬКОЇ МЕРЕЖІ ДОБРОЧЕСНОСТІ
Відповідна Декларація про створення Всеукраїнської мережі доброчесності була підписана...
СПЕКА НАС НЕ СПИНИТЬ, АБО ЯК ТЕБЕ НЕ ЛЮБИТИ, КЛІМАТЕ МІЙ
Дивне цього року літо: то холод, то спека. Та і вчені вперто твердять — клімат планети невпинно...
ШВЕЙЦАРСЬКЕ СЕРЦЕ В ДАРУНОК УКРАЇНІ
Герой України Олексій Вадатурський визнаний достойним послідовником легендарного швейцарця ...
СМУГАСТИЙ РЕЙС
Перше за багато років вантажене сучасне несамохідне судно з кавунами дісталося до столичної...

Наші партнери:

РОМАНС ПРО ФІНАНСИ

В житті кожного – і держави тут не виняток – бувають часи, коли видатки тимчасово перевищують доходи. Щоб вийти зі скрути, і люди, і держави позичають гроші. Коли мова йде про громадянина, його тимчасові фінансові труднощі нікого, крім нього самого, не хвилюють. Коли ж дефіцитом коштів «хворіє» державний бюджет – це стосується кожного.

 

Дефіцит бюджету

У нас ця «хвороба», схоже, хронічна: у 2007-му не вистачало 15,7 млрд грн, 2008-му – 12,5 млрд, 2009-му – 11,5 млрд, у 2010-му – 64,4 млрд, у 2011-му – 35,3 млрд, 2012-му – 38,8 млрд. Відповідно до закону «Про Державний бюджет України на 2013 рік», його доходи визначені в розмірі 362,83 млрд грн, а витрати – 412,061 млрд. Тобто запланований дефіцит складає 50,532 млрд грн, проте насправді це не так: за досить приблизними розрахунками він складе рекордні 104 млрд грн, тобто 6,6% ВВП. Чому? Бо у дохідній частині бюджету закладений завищений показник надходжень ПДВ на суму близько 10 млрд грн, до того ж у балансі не враховуються кошти, які необхідно буде вливати в НАК «Нафтогаз України» для покриття різниці в цінах закупівлі газу і відпускних цінах для населення та теплокомуненерго (у 2012-му на це окремим законом виділяли 7,677 млрд грн).

А ще ж вічно дефіцитний Пенсійний фонд, котрий формально незалежний, проте завжди дотується саме з Держбюджету. У 2012-му борг Пенсійного фонду перед бюджетом становив майже 52 млрд грн. У поточному році сума навряд чи зменшиться, проте компенсація передбачена лише в сумі 22 млрд грн. А ще 30 млрд грн чим покривати? Сподіватися, звісно, можна на краще, принаймні у

1-му кварталі Мінфін рапортує, що дефіцит склав всього 4,2 млрд грн, хоча доходів до бюджету надійшло на 600 млн грн менше очікуваного.

До сумних цифр внутрішньодержавних боргів не забудьте додати борги зовнішні, термін сплати за якими спливає цього року. Там теж набігла «копієчка»: $10,5 млрд, або понад 80 млрд грн.

Що робить господар, коли грошей не вистачає? Або заробляє більше, або скорочує видатки. МВФ притримується саме такої логіки: хочете позику? Оптимізуйте бюджетний дефіцит, бо ми не збираємося фінансувати філантропію української влади. Позичати при такому стані фінансових справ означає  віддати гроші на проїдання.

Проте й влада свій інтерес також знає точно: знижувати соціальні витрати – самотужки копати собі «електоральну яму» на наступних виборах. Тому Президент Віктор Янукович і зазначив, що українська влада послідовно працює над вирішенням соціально-економічних проблем людей і не буде скорочувати соціальні програми, незважаючи на непросту економічну ситуацію.

 

Дефіцит ідей

Міністерство фінансів України дірку в бюджеті намагається «залатати», проте якось одноманітно – все шукає, де б позичити. Чи за кордоном, чи всередині країни. Вже восени минулого, 2012 року, на фінансовий ринок було «викинуто» валютні казначейські зобов'язання для населення, за допомогою яких Кабмін сподівається впродовж 2013 року залучити $500-600 млн. Проте, якщо перша серія цих цінних паперів (номіналом $500 з гарантованою дохідністю 9,2%) восени минулого року «пішла на ура» (їх продали на $100 млн), то друга серія попитом не користується – на початок березня їх вдалося «пристроїти» всього на $6 млн.

Втім, у Мінфіні сподіваються, що з гривнею пощастить більше. Вже озвучені плани випуску гривневих казначейських зобов'язань для населення прогнозним обсягом 2-3 млрд грн із термінами обігу два й три роки. Мінфін планує випуск таких казначейських зобов'язань вже у другому півріччі 2013 року, принаймні відповідна пропозиція найближчим часом буде направлена уряду. Щоб цінні папери краще «розходилися», Мінфін розширить перелік банків-агентів із продажу казначейських зобов'язань за рахунок двох-трьох фінансово-кредитних установ, щоб агентом виступав не лише «Ощадбанк».

З 1 січня 2013 року запроваджено податок на нерухомість. Відповідно до нього за кожен квадратний метр понад пільгову площу для квартир житловою площею від 120 до 240 кв. м і житлових будинків житловою площею від 250 до 500 кв. м платіж становитиме 1 відсоток мінімальної зарплати, встановленої на 1 січня поточного року. Для квартир житловою площею понад 240 квадратних метрів і будинків житловою площею понад 500 квадратних метрів визначено ставку в розмірі 2,7 відсотка мінімальної зарплати. Станом на 1 січня 2013 року мінімальну зарплату було затверджено в розмірі 1147 гривень, таким чином середня сума виплат може становити близько 300 гривень за квартиру й до 800 гривень за будинок.

Ще 7,3 млрд гривень принесли в першому кварталі збільшені з 1 січня 2013 року акцизи на тютюн. Приріст порівняно з минулим періодом становить 43,5%, або 2,2 млрд грн. Крім того з 13 квітня почало діяти спеціальне мито на імпорт в Україну легкових автомобілів. Та все це – краплі в морі. Ну скільки можна набрати податків з нерухомості? Десять мільйонів, п'ятдесят, сто? Про мито взагалі не варто говорити – іномарки здорожчають на 7-13%, але доходу це не додасть, добре, коли споживач переорієнтується на «Ланоси» і допоможе нашому нужденному національному виробникові.

 

У друкованій версії видання

За грошима – у село

Що було

І що буде

У друкованій версії видання

 

* * *

Якщо ж говорити серйозно, то податкова система в аграрній галузі можливо й потребує реформування, але переведення на загальну систему оподаткування потрібно починати з найбільших сільгосппідприємств, потім – за кілька років – середніх, а вже дрібні таку систему просто «не потягнуть», нехай собі працюють по-старому, даючи роботу людям та продукцію населенню.

 

Стати Агропрофі просто! Лише за кілька кліків!

Події:

Ціни на зернові: