Поштова адреса: 01135.  Київ-135, а/с 79. 
  Контактний телефон:  +38(044)227-93-55
  E-mail: info@agroprofi.com.ua 
             Передплатний індекс: 98990


Книги:

Топ переглядів за місяць:

ЗЕЛЕНА АЛЬТЕРНАТИВА АБО НЕ ВСІ В ЗАХВАТІ ВІД ПОЯВИ КОНКУРЕНТІВ НА ЕНЕРГЕТИЧНОМУ РИНКУ
Повний текст у друкованій версії Енергетика — як повітря: непомітна, але необхідна....
У КИЄВІ ПРЕЗЕНТУВАЛИ НОВИЙ СОРТ ТЮЛЬПАНІВ ДЖАМАЛА
Уперше в історії новий сорт тюльпанів голландської селекції виведено на честь жительки України —...
МОЛОКО ПО РІЗНІ БОКИ ВИМЕНІ
Нинішні закупівельні ціни не влаштовують і дивують українських виробників молока. За словами...
ВІТЧИЗНЯНИЙ УРОЖАЙ-2017: БИТВА НА ДВА ФРОНТИ. І НЕ ТІЛЬКИ
Повний текст у друкованій версії Станом на 5 квітня 2017 року Україна експортувала 34,13 млн...
ОЖИНА — НЕ ПРОСТО НІШЕВА ЯГОДА
Повний текст у друкованій версії Продовжуємо публікацію матеріалів другої національної...

Наші партнери:

«І САМ НЕ ГАМ, І ДРУГОМУ НЕ ДАМ» ТА ІНШІ ПЕРЛИ НОВОЇ ЗЕМЕЛЬНОЇ КОНЦЕПЦІЇ

Комісія з питань земельних відносин Громадської ради при Міністерстві аграрної політики та продовольства України 26 березня 2013 року розглянула Концепцію закону України «Про обіг земель сільськогосподарського призначення», розроблену Держземагентством на заміну законопроектам про ринок земель, не сприйнятих суспільством та аграрною громадськістю.

 

До складу комісії входить 18 осіб – люди, в більшості своїй сільському господарству не чужі – керівники таких профільних громадських організацій, як Аграрний союз України, Асоціація фермерів і приватних землевласників України, Українська асоціація виробників і переробників сої, Союз бірж України тощо. Цього разу до обговорення концепції закону про обіг земель сільськогосподарського призначення долучилося 10 представників комісії та експерти, тож кворум був.

Слід нагадати, що концепцію підготовлено Держземагентством. Його очільник Сергій Тимченко вже заявляв, що його відомство підготувало законопроект про обіг земель. Нарешті основні положення цього документу стали надбанням громадськості. Що відразу привертає увагу – в концепції прослідковується суттєвий «крен» у бік максимальної зарегульованості обігу земель, тож наразі ні про який ринок не йдеться. Під обігом земель творці концепції розуміють максимальне зосередження землі у державній власності. Цьому слугуватиме і першочергове право держави на викуп земельної ділянки, і необхідність дозволу Мінагрополітики на продаж землі, і відносно невелика площа землі, котру дозволяється набувати у власність (100 га), і невеликий термін прострочення іпотеки (рік).

Як зазначив голова земельної комісії Громадської ради при Мінагрополітики Василь Ярошовець, позитивним у концепції є перш за все те, що вона нарешті оприлюднена і винесена на обговорення. Проте концепція не дає відповіді на безліч питань повсякденної діяльності сільськогосподарських виробників, більше того, після знайомства з нею виникає низка нових. Не видно вигоди від запровадження такого обігу господарюючим суб'єктам, власникам земельних паїв. Зате документ передбачає посилення податкового тиску, хоча це функції Податкового кодексу. Зокрема, передбачено збільшення у 10 разів ставки земельного податку з ріллі і вилучення пільги зі сплати земельного податку для платників фіксованого сільськогосподарського податку тощо.

Не визначено оптимальні та максимальні обсяги приватного землеволодіння. Зараз модно критикувати агрохолдинги. Але ж агрохолдинги бувають різні. Тому потрібно більш ретельно вивчити це питання, щоб не розвалити ті господарюючі суб'єкти, що лише стали на ноги і забезпечують поступальний розвиток вітчизняного АПК. У концепції недостатньо чітко прописано, що основним способом господарювання залишається оренда.

Василь Степанович вважає, що не зовсім зрозумілі місце і роль Державного земельного банку у системі земельних відносин. «З якого дива держава отримує першочергове право на придбання земельних ділянок, що виставлені на продаж? З точки зору здорового глузду це має бути найближчий господарюючий суб'єкт – саме це сприятиме консолідації. Припустимо, купить земельний банк пай посеред поля – що він з ним далі буде робити? Це виходить «і сам не гам, і другому не дам», – вважає Василь Ярошовець. – Інша новела – продавати землю можна буде лише з дозволу Міністерства аграрної політики та продовольства. У концепції ще багато таких «перлів», котрі, безумовно, відсіються в процесі подальшої роботи над законопроектом. Проте, лякає ідеологія людей, котрі писали цю концепцію, їхні розуміння і бачення проблем агропромислового комплексу. Думаю, автори концепції навіть не уявляють, яку реакцію в суспільстві матиме їх ініціатива».

А шкода від «кабінетних» ініціатив може бути великою. От, припустимо, зараз усі вимагають проектів сівозмін, для чого потрібно зібрати цілу купу документів, у тому числі детальну історію оброблюваної землі. Але через зміни у процедурі сільгоспвиробник зараз не може навіть переукласти договори оренди. З нового року ці договори не реєструють. Звісно, зараз можна внести зміни до закону, щоб якось «розрулити» ситуацію, та от біда! – Верховна Рада ніяк не запрацює. Та й зміни ці потрібно було вносити ще «вчора» – у нас же весна почалася, люди сіють, а земля досі не оформлена. Прийде податкова, сільгоспінспекція, почнуть з селянина останні соки вичавлювати.

Видається не до кінця продуманою і новела про мінімальну норму працевлаштування на одиницю площі. Як можна господарю нав'язувати кількість працівників? Очевидно, що соціальні проблеми села вирішувати потрібно, але ж не за рахунок господарюючих суб'єктів.

Пропонований у концепції максимальний розмір землі, що його може набувати громадянин, не дає можливості використовувати її для залучення інвестиції. У випадку застави її у банку, за неї дадуть у кращому разі половину оціночної вартості – за ці кошти навіть трактора не купиш. «Норма у 100 гектарів перейшла в концепцію із Земельного кодексу, і вона явно замала, – зазначає пан Ярошовець, – потрібно хоча б 300-500 гектарів, щоб вести мову за якесь господарювання. А казочки про те, що господарі землі об'єднаються у кооператив і вестимуть великотоварне виробництво, не витримують ніякої критики».

Втім, голова комісії з питань земельних відносин Громадської ради при Мінагрополітики вважає, що хоча концепція і недосконала, потрібно на її основі створювати законопроект, віддати його на широке обговорення громадськості, в першу чергу тим, хто безпосередньо працює на землі: «Бо якщо розробляти нову концепцію, то і за 10 років закон не створимо», – підсумував він. Відтак комісія вирішила доручити громадським організаціям розглянути концепцію на своїх засіданнях, а зауваження та пропозиції надіслати для узагальнення комісії, щоб їх можна було вивчити і узагальнити на засіданні Громадської ради при Мінагрополітики і спрямувати до Держкомзему на доопрацювання.

 

Стати Агропрофі просто! Лише за кілька кліків!

Події:

Ціни на зернові: