Статті

НАЧЕ ТАЯ СИРОТА – БЕЗ ХАТИ І ТАТА

Національна академія аграрних наук України приросла кадрами, проте й досі залишається без очільника і чинної Президії. Принаймні такими стали результати проведення позачергової сесії Загальних зборів членів НААН 26 лютого 2012 року.

Питання порядку денного, розісланого разом із запрошеннями, змусили зібратися академію майже у повному складі. Оскільки власного гідного Національної академії приміщення науковці не мають, вони знову зібралися в гостинній актовій залі Інституту біоенергетичних культур та цукрових буряків НААН у Києві.

Тож першим питанням у листі-запрошенні було визначено доповідь в.о. президента НААН Василя Петриченка «Наукова діяльність Національної академії аграрних наук України та перспективи її розвитку». Другим – вибори нового складу Президії академії, зрозуміло, починаючи від президента установи. І на завершення – третє питання – обрання дійсних членів (академіків) та член-кореспондентів НААН України. До початку заходів в кулуарах подейкували, що з кандидатурою майбутнього президента вже визначилися – це нинішній виконуючий обов'язки очільник академії Василь Флорович Петриченко. Із можливих кандидатур називалися прізвища бажаючих позмагатися за цю посаду, у тому числи член-кореспондента Григорія Калетника – голови Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин Верховної Ради України, чинного міністра аграрної політики та продовольства Миколи Присяжнюка, найбільш впливового і по сьогодні почесного президента НААН Михайла Зубця.

Серед запрошених були присутні радник Президента України Віктор Слаута, міністр аграрної політики України Микола Присяжнюк, представник Національної академії наук України, академік, Герой України Володимир Моргун, представники ЗМІ.

Збори розпочалися вшануванням хвилиною мовчання світлої пам'яті академіка НААН, директора Національного наукового центру «Інститут механізації та електрифікації сільського господарства» НААН (2000-2011 рр.) Якова Серафимовича Гукова, який на 66 році пішов з життя 17 листопада 2012 року.

На початку зборів головуючий Василь Петриченко довів до відома присутніх, що на 26 лютого 2012 року у складі Академії нараховується 99 дійсних членів (академіків), 114 член-кореспондентів, 29 почесних членів та – 63 іноземних. Оголосивши збори відкритими, він повідомив, що того дня на ранковому засіданні Президії було запропоновано до порядку денного розглянути не три, а два питання – доповідь та вибори дійсних членів (академіків) і член-кореспондентів.

Зрозуміло, що у відповідь на почуте спокій у залі було порушено і з місць пролунали зауваження, що на засіданнях секцій було обговорено порядок денний з трьох питань та висунуто кандидатури дійсних членів (академіків) НААН для обрання президентом.

У відповідь Василь Петриченко проінформував, що на початку квітня, наразі розглядається 4-5 числа, відбудуться Звітні збори, на яких першим питанням буде звіт Президії та в.о. президента, а другим – вибори Президії та президента Національної академії аграрних наук (терміном на 5 років – прим. ред.) Згідно до чинного Статуту академії після цього теперішня Президія має піти у відставку, а нова після обрання приступити до своїх обов'язків.

На долю науковця Петриченка випало нелегке випробування – він мусив інтелігентно розтлумачувати досвідченій спільноті «політичні ігри» і «торги» довкола кандидатури президента. Зрозуміло, що таке пояснення не задовольнило науковців, і в.о. президента НААН продовжував: мовляв, кандидатури на посаду нового очільника Академії ще не узгоджені з Президентом України. Далі йшлося про додатковий час для обговорення гідної кандидатури на цю посаду (хоча всі присутні в залі знали, що саме Петриченка вони висунули кандидатом, і що з кінця минулого року все відтерміновувалася і відтерміновувалася дата проведення виборів Президії і президента – прим. ред.).

Тут слід зауважити, що заради науки справжній вчений гідний терпіти і злидні, і голод, але не приниження і бажання будь-кого керувати його розумовим процесом. Зал продовжував гудіти, наче розворушений вулик.

Крім того, «ми дали завдання, – переконував промовець, – робочій комісії щодо опрацювання нової редакції Статуту академії».

Зрештою більшістю членів академії було ухвалено скорочений порядок денний з двох питань.

Наступне питання для голосування було дещо несподіваним, але сприйнято прихильно. Загальні збори одностайно проголосували за прирівнювання почесних членів академії до дійсних членів (академіків) НААН. Таким чином почесним членам надано право брати участь в усіх процедурах голосування на цій сесії Загальних зборів академії.

Доповідь в.о. президента НААН присутні в залі слухали з поваги. Виходячи зі змісту і нових обставин, наприкінці заходу своєю Постановою Загальні збори її не затвердили, як було в проекті, а взяли до уваги.

Микола Присяжнюк, якому надали слово наступному, закликав присутніх нікого не звинувачувати, адже слід було б обвинувачувати і самих себе, і нічого не перекреслювати, а робити все можливе, щоб утримати цілісність академії. «Ми усвідомлюємо, що без достойного наукового забезпечення і інноваційних підходів годі говорити про стабільне і перспективне існування сільського господарства», – наголосив він. І також додав, що агресивна поведінка іноземних науковців та приватних компаній все відчутніша на теренах країни. А у певних галузях ми цьому тиску програємо. Наприклад, у насінництві цукрових буряків.

Водночас міністр зазначив, що останніми роками аграрна галузь перетворилася з рядової та дотаційної на передову. За його словами, 2012 року експорт сільгосппродукції нарощено на 40%, а понад 80% продукції харчування наших співвітчизників вироблено в Україні. І це теж заслуга аграрного сектору, який базується в тому числі й на досягненнях вітчизняних наукових центрів.

Очільник відомства також наголосив, що з урахуванням нових тенденцій вітчизняна аграрна наука вже зробила детальний аналіз ситуації. Вихід науки на новий етап призведе до якісних змін. Тож основне завдання, на переконання пана Присяжнюка, яке наразі стоїть перед академією, – якнайшвидше розробити стратегію свого подальшого розвитку. «Особливе місце у цій стратегії має посісти питання наукового забезпечення трансферу інновацій. Адже уряд України взяв курс на активізацію розвитку економіки, який здебільшого базується на впровадженні сучасної інноваційної політики», – додав він.

Також міністр нагадав, що найближчим часом уряд розгляне Державну програму активізації розвитку економіки на 2013-2014 роки, розробником і виконавцем значної кількості пунктів якої є Міністерство аграрної політики та продовольства України. Тому інноваційна та наукова діяльність НААН України сприятиме реалізації потенціалу вітчизняного аграрного виробництва.

Більшість з наступних промовців, які записалися на виступ, наголошувала, що сьогоднішні зміни у порядку денному – приклад того, як влада втручається в діяльність самоврядної неполітичної організації – аграрної академії. Так, навів приклад академік Володимир Юрчишин, 1956 року створюється українська сільськогосподарська академія, президентом якої одностайно обрано академіка зі світовим ім'ям Петра Антиповича Власюка. Однак виступ його в присутності Микити Хрущова, який мільйонами гектарів розорював цілинні землі і пасовища, що з наукової точки зору було робити не можна, став причиною ліквідації академії 1962 року тодішнім партійним політбюро, а її установи передано Академії сільськогосподарських наук у Москві та її зональному відділові в Україні – Південному. Після відродження сільгоспакадемії як самостійної установи 1990 року невдовзі, 1996 року, прем'єр Лазаренко усунув від керівництва також видатну у світі науки людину, академіка Олексія Олексійовича Созінова. Три роки тому знову політики дали команду – міняти владу. Незважаючи на спротив науковців, які «піддалися політичним чарам», на посаді президента Академії опинився перший заступник міністра аграрної політики пан Безуглий. Наслідки його діяльності тепер перевіряє рахункова палата, а ще прокуратура й інші відповідні органи.

Безумовно, найбільше науковців засмучує те, що впродовж останніх років вони замість свого покликання займатися наукою, щонайбільше – фундаментальною, займаються питаннями довкола посад і звань, керівництва, постійно підпадають під реформування і зрештою розпорошують набуті знання. Дивлячись на це, і молодь втратила бажання до науки за державний кошт.

Наостанок хотілося б зауважити, що як би ми не критикували нашу академію, вона все одно продовжує залишатися справжнім джерелом інтелекту і знання. На її зборах, де довелося бувати, впадає у вічі, що це збори вітчизняних аксакалів, які у більшості своїй бадьорі і тілом, і розумом. Високий середній вік академіків пов'язаний з тим, що обирають до них не завзятих кандидатів наук, а тих, хто переміг конкурентів. Важливо також, що академічні звання – довічні, а одними з найважливіших стимулів до життя є затребуваність і самостійність в літні роки. Звідси і секрет наукового довголіття при здоровому глузді.

Тож у складі НААН від 26 лютого 2012 року додалося:

– 7 дійсних членів (академіків) – Булигін Сергій, Юрійович, Грициняк Ігор Іванович, Даниленко Анатолій Степанович, Калетнік Григорій Миколайович, Кваша Сергій Миколайович, Мельничук Максим Дмитрович, Тіщенко Леонід Миколайович;

– 5 член-кореспондентів – Іонов Ігор Анатолійович, Лихочвор Володимир Володимирович, Присяжнюк Микола Володимирович, Ульянченко Олександр Вікторович, Хомічак Любомир Михайлович.

© 2018 ТОВ "Агромедіа-Про"