РАДА ВІДЗАСІДАЛАСЯ: ПАРА ВИЙШЛА – ЧАС ВІДПОЧИТИ

Всі пам'ятають чудо техніки ХІХ століття – паровоз. Велика, потужна машина, котра вражала своїми габаритами та міццю, при більш детальному розгляді виявлялася не такою вже і досконалою. Адже 95% енергії паровоз витрачав на шум та пару і лише 5% – на рух вперед. Верховна Рада сьомого скликання за коефіцієнтом корисної дії (ККД) дуже нагадує отой самий паровоз – шуму багато, а роботи – ні.

Станом на 11 січня (день закриття першої сесії) депутатами вже в новому скликанні зареєстровано 517 проектів законів і постанов – більш ніж по 15 проектів на день, якщо рахувати без вихідних і свят. Тобто із законотворчістю у нас усе в порядку – так би мовити «паливо» для паровоза є. А от з перетворенням цього палива на рух – проблеми: за цей час ухвалено всього 21 документ, тобто 4%. Причому усі вони (крім ратифікації міжнародних угод) стосуються у першу чергу самих депутатів: постанови про обрання керівництва парламенту, про порядок висвітлення роботи ВРУ, про перелік, кількісний склад та предмети відання комітетів Верховної Ради України, про календарний план першої та другої сесії, тощо. З загальнонародних питань до активу Верховної Ради можна віднести хіба згоду на призначення Миколи Азарова Прем'єр-міністром та рокіровку керівництва Нацбанку – депутати звільнили з посади голову НБУ Сергія Арбузова та призначили на цю посаду Ігоря Соркіна.

Ну зрозуміло, що до нового року депутати займалися облаштуванням власних справ – обирали керівництво парламенту, ділилися по фракціях та комітетах. У цей період очікувати від народних обранців плодотворної роботи було б наївно, бо вони більше вправлялися не в законотворенні, а в штовханині та блокуванні президії, лаялися та шарпали один одного за лацкани дорогих піджаків. Чи то присутність серед депутатського загалу чемпіона світу з боксу, чи надлишок нерозтраченої на виборчих перегонах енергії, та народні обранці демонстрували власну відданість своїм політичним силам переважно в рукопашних боях без правил. Мабуть, саме тому, що Віктор Янукович знає запальний характер наших депутатів, він і не ходить до парламенту сам, а виголошує свої послання до Верховної Ради по телевізору.

Після закінчення структурування парламенту існувала надія, що депутати нарешті запрацюють, проте і у новому році вони не перетрудилися – за ті два пленарних дні, що лишалися до кінця сесії, ухвалили 8 законів і 4 постанови.

Як би там було, у Верховній Раді сьомого скликання сформовано і зареєстровано п'ять депутатських фракцій: Партії регіонів (до складу фракції увійшло 208 народних депутатів, головою фракції обрано Олександра Єфремова); ВО «Батьківщина» (до складу фракції увійшло 99 народних депутатів, головою фракції обрано Арсенія Яценюка); політичної партії «УДАР» (до фракції увійшло 42 народних депутати, головою фракції обрано Віталія Кличка); ВО «Свобода» (до фракції увійшло 36 народних депутатів, головою фракції обрано Олега Тягнибока) та Комуністичної партії України (до фракції увійшло 32 народних депутати, головою фракції обрано Петра Симоненка). Крім того, створено 29 комітетів і спецкомісію з питань приватизації.

А що наш профільний Комітет з питань аграрної політики та земельних відносин? Можна зробити висновок, що село таки цікавить депутатів, адже у цьому скликанні до аграрного комітету записалося аж 29 народних обранців. Більше – 36 – лише у визнаному фавориті депутатських симпатій, Комітеті з питань бюджету. Для порівняння, опікуватися справами пенсіонерів, ветеранів та інвалідів зголосилися лише семеро народних обранців. Перше засідання новосформованого комітету під керівництвом старого голови Григорія Калетніка відбулося 10 січня 2013 року. На ньому депутати не лише знайомилися з колегами, але й встигли обговорити низку законодавчих та організаційних питань.

Зокрема, члени комітету підтримали Пропозиції Президента України до ухваленого Верховною Радою 04.07.2012  року Закону «Про внесення змін до Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України» (реєстраційний номер законопроекту 10417). Положення закону спрямовані на удосконалення державної підтримки сільського господарства, вдосконалення діяльності Аграрного фонду як фінансового інструменту, а також можливості здійснення відшкодування витрат за страхування та більш ефективного використання об'єктів державного цінового регулювання.

Наша газета висловлювала свої зауваження до цього законопроекту ще в процесі його ухвалення («Агропрофі» № 24 (190) 22 червня 2012). Радує, що Президент України залишився небайдужим до абсурдних і протиправних новел цього документу і повернув закон до Верховної Ради з пропозицією його відхилити. Президент України вважає, що Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України» слід відхилити, оскільки механізм реалізації чи безоплатної передачі Аграрним фондом об'єктів державного цінового регулювання з державного інтервенційного фонду визначеному постачальнику є таким, що порушує конституційні принципи конкуренції, суперечить Бюджетному кодексу України, містить ризики застосування корупційних схем при розпорядженні об'єктами державного цінового регулювання та може призвести до непрогнозованих втрат бюджетних коштів.

Новий склад аграрного комітету з пропозицією Президента погодився. Складається враження, що і депутатський загал її підтримає, бо іншого виходу просто немає – за нинішньої конфігурації парламенту подолання вето Президента виглядає більш ніж сумнівним. Втім, є і компромісний варіант, який пропонує Головне науково-експертне управління ВРУ – відправити закон на доопрацювання з урахуванням зауважень глави держави.

Окрім того, комітет вирішив запропонувати Верховній Раді визначитися стосовно підтримки пропозицій Президента України до ухваленого Верховною Радою 07.06.2012 року Закону «Про внесення змін до статті 3 Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України» щодо регулювання закупівельних цін на молоко», (реєстраційний номер законопроекту 10456), спрямованого на удосконалення механізму державної підтримки агропромислового комплексу, зокрема аграрних інтервенцій, та забезпечення доступу до товарів молочної групи всім верствам населення незалежно від рівня їхніх грошових доходів. Фахівці-молочники з самого початку негативно сприйняли цей законопроект («Агропрофі» №23 від 15 червня 2012 року) – і було чого!

Президент України також від закону не в захваті і вважає, що його слід відхилити. Глава держави аргументує свою позицію тим, що, по-перше, щорічне зобов'язання Аграрного фонду закуповувати сире молоко для здійснення державних товарних інтервенцій, протиричіть здоровому глузду, бо обмеженість строку зберігання сирого молока та здійснення інтервенційних операцій щодо нього через Аграрну біржу (як того вимагає підпункт 9.2.1 пункту 9.2 статті 9 Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України») є неможливим.

По-друге, запропоноване скорочення строку проведення розрахунків за здане молоко стосуватиметься закупівлі не тільки молока і молочних продуктів, а й усіх інших об'єктів державного цінового регулювання, визначених у статті 3 Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України». Реалізація пропонованої норми може призвести до значного погіршення платіжного балансу переробних підприємств, оскільки технологічні умови виробництва окремих видів продукції (наприклад, сирів) потребують певного часу для набуття товарності. Відтак, зміна терміну здійснення розрахунків між суб'єктами, що здійснюють заготівельну діяльність, та постачальниками сільськогосподарської продукції, яка підлягає державному ціновому регулюванню, створює ризик вимивання оборотних коштів переробних підприємств, збільшення їх кредиторської заборгованості перед банками, зменшення виробництва продукції внаслідок скорочення обсягів закупівлі сировини. Це, у свою чергу, позначиться на собівартості готової продукції та спричинить підвищення цін на продукцію у роздрібній мережі.

І, по-третє, положення Закону про запровадження вимоги щодо укладення під час здійснення заготівельної діяльності договорів купівлі-продажу молока та молочних продуктів у письмовій формі і про встановлення адміністративної відповідальності за недотримання такої вимоги протирічить нормам Цивільного кодексу України.

Власне, на всіх цих проблемах експерти наголошували ще влітку 2012-го, проте депутати до голосу фахівців залишилися глухими. Чи послухають вони Президента? Адже на відміну від Закону «Про внесення змін до Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України», відхилення якого комітет дружно схвалив, відносно закону «Про державну підтримку сільського господарства України» щодо регулювання закупівельних цін на молоко» такої одностайності не було. Члени комітету вирішили, що його долю визначить сесійна зала. Думається, інший вердикт був би не етичним, адже одним з авторів відхиленого Президентом закону є колишній і нинішній голова комітету Григорій Калетнік.

Друга сесія Верховної Ради сьомого скликання згідно з календарним планом розпочнеться у вівторок, 5 лютого 2013 року, а закінчиться 19 липня 2013 року. За цей час на пленарних засіданнях депутати проведуть 11 тижнів, ще 7 тижнів працюватимуть у комітетах, комісіях і фракціях, а 6 тижнів – спілкуватимуться з виборцями. Зараз під куполом тиша – депутати роз'їхалися на канікули. Відпочинок – діло добре, та краще б поїхали в округи, там би виборці їм швидко пояснили, для чого їх обирали – чи закони ухвалювати, чи писки один одному товкти.