ДЕ І ЯК ЗЕРНО ЗБЕРІГАТИ КОЖЕН ВИРІШУЄ САМ

Таку тезу на початку нашої зустрічі висловив начальник Державної інспекції з контролю якості сільськогосподарської продукції та  моніторингу її ринку Василь Мельник. Однак для того, щоб вітчизняний зерновий ринок розвивався за цивілізованих умов, зерно має бути якісним і правильно облікованим, зберігатися належним чином на сертифікованих зерносховищах.
– Василю Віталійовичу, скільки зараз нараховується елеваторів в Україні?
– Загальну кількість напевне не знає ніхто. Ми ведемо облік лише сертифікованих елеваторів. Станом на 25 серпня маємо 600 таких об'єктів загальною потужністю більш як 27,5 млн. тонн. Проте поняття кількості сертифікованих елеваторів дуже відносне. Адже вона щодня змінюється – одні об'єкти відмовляються від сертифікації, нові вводяться в дію тощо.
Також існує безліч приватних несертифікованих зерносховищ. Адже не всі місткості для зберігання зерна підлягають обов'язковій сертифікації. Якщо суб'єкт господарювання зберігає на елеваторі власне зерно і не планує надавати послуги з його приймання та зберігання, він може такий об'єкт не сертифікувати.
Якщо ж він має намір надавати такі послуги, йому слід звернутися до обласної Державної хлібної інспекції. Якщо підприємство відповідає технічному регламенту, затвердженому наказом МінАП № 228 від 15 червня 2004 року, після відповідної процедури перевірки фахівцями інспекції воно отримує сертифікат, який чинний 1 рік із дати отримання.
– Було багато розмов про те, що через заборону експорту ніде буде зберігати зерно. Яка завантаженість зараз?
– Сьогодні на потужностях зі зберігання перебуває 12 млн. тонн – це 43,6% від загальних обсягів, враховуючи перехідні залишки. Найбільш завантажені елеватори АР Крим – 58,9%, Вінницької – 47,9%, Луганської – 52,3%, Одеської – 50,7%, Сумської – 58,2%,  Харківської – 52%, Миколаївської – 39% областей.
Загальна потужність портових зерноперевалочних терміналів сьогодні становить близько 1,6 млн. тонн, завантаженість – 76%.
На 22 серпня 52 елеватори загальною місткістю 1,7 млн. тонн завантажені більш як на 90%. Зараз активно триває експорт зерна. Станом на 22 серпня експортовано 1,7 млн. тонн зерна, з них 650 тис. тонн пшениці, здебільшого фуражної.
– Як розподіляються елеватори за формую власності? Чи багато приватних?
– Переважна більшість сертифікованих об'єктів перебуває у приватній власності. Простіше перелічити державні. Це елеватори системи Держкомрезерву. Можна також зарахувати сюди елеватори ДАК «Хліб України», у яких є частка держави. Усього близько 80 об'єктів.
– Скільки об'єктів було сертифіковано торік?
– Як я вже говорив, кількість майже щодня змінюється. Торік вона коливалась від 580 до 620. Деякі сертифікуються тільки на 1 рік. Після закінчення терміну дії сертифікату, слід  подати заявку на продовження, після чого знову проводиться перевірка та видається новий сертифікат.
Зараз ми будемо вносити зміни до технічного регламенту, які містять усі вимоги, що їх висуває світова спільнота. Як приклад, технічний регламент вимагав, щоб підприємство не мало заборгованості із електроенергозабезпечення, водопостачання тощо. Тоді всі ці послуги надавали державні компанії, сьогодні вони приватні. Тому виходить, що ми лобіюємо інтереси цих комерційних структур.
Життя не стоїть на місці, вимоги змінюються. Зараз ми на підготовчій стадії, оприлюднюємо на сайті проект для обговорення. Сподіваємося найближчим часом ввести його в дію.
– Якість зерна позначається на його конкурентоспроможності та, відповідно, ціні продажу. Що має зараз Україна?
– Станом на 22 серпня з усієї зданої пшениці – 7,1 млн. тонн – 1 клас становить лише 0,2%, другий – 1%, третій – 10,2%, четвертий – 22%, п'ятий – 12,4%, шостий – 53,3.  Тобто, переважна частина зібраного – фуражне зерно. Цьогорічний урожай не дуже хорошої якості, причому не тільки в Україні, а й у наших найближчих сусідів – Росії, Білорусії – та в країнах Європи.
Слід зазначити, що, в першу чергу, це залежить від товаровиробника. Якщо він хоче мати якісне зерно, має дотримуватися технології, вносити в повному обсязі мінеральні добрива та ЗЗР. Усе починається з посівного матеріалу та дотримання технологій.
Вологість пшениці в поточному році в середньому дорівнює 13,5%, зерно високонатурне – 753 г/л.  Зернова  домішка в середньому по Україні 5% – в межах норми. У північних та західних областях чимала кількість пророслого зерна. Середня по Україні сміттєва домішка становить 2,3%. Білок у середньому  – 10,1%, клейковина – 14%, при цьому якість її невисока: невідмивної з неї до 37%.
Усі показники, які ми наводимо, – об'єктивні, підтверджені дослідженнями лабораторій обласних державних хлібних інспекцій. Підкреслюю, що згадані показники стосуються лише зерна, яке надійшло на сертифіковані зернові склади. Те зерно, що зберігається у господарствах на токах чи несертифікованих елеваторах, ми не враховуємо. Думаю, що якість того зерна дещо краща, адже кожен намагається спочатку продати менш якісне.
– Зараз усі взялися до боротьби з клопом-черепашкою. Чи такий страшний цей чорт, як його малюють?
– Цим шкідником зерно уражене більшою мірою в південних регіонах. Середній показник становить 10,5%. Хоча були партії й по 78% ураженості. В областях показники такі: у Одеській – 6,2%, у Кіровоградській – 6,9%, Дніпропетровській – 5,4, Донецькій – 5. Найбільш чисті АР Крим – 2,2%, Вінницька область – 2,3%, Луганська – 3,2%. Власне, це непрямий показник, що позначається на якості клейковини. В зерні після укусу клопа-черепашки починаються ферментативні процеси, які змінюють структуру білка (клейковини). А від клейковини залежать хлібопекарські якості борошна.
– Які культури наразі користуються попитом?
– Сьогодні ячмінь найбільш затребуваний товар. Хороша його якість дає змогу оптимістично дивитися на подальші продажі. Ріпак, навпаки, має проблеми з продажем, його експорт поки що порівняно слабкий. Із завезеного на елеватори 2,3 млн. тонн озимого ріпаку станом на 22 серпня  експортовано  400 тис. тонн. Загальна ж кількість його насіння з урахуванням ярого буде в межах 3 млн. тонн. З них приблизно 2,5 млн. тонн має надійти на зберігання.