Поштова адреса: 01135.  Київ-135, а/с 79. 
  Контактний телефон:  +38(044)227-93-55
  E-mail: info@agroprofi.com.ua 
             Передплатний індекс: 98990


Книги:

Топ переглядів за місяць:

ЗМІНА ФІЛОСОФІЇ РОЗВИТКУ ТВАРИННИЦТВА
Унікальний кормоцентр (або фід-центр) — виробничий комплекс для виготовлення збалансованих...
УНІКАЛЬНЕ ДНОПОГЛИБЛЮВАЛЬНЕ СУДНО «МИКОЛАЇВЕЦЬ» ЗІЙШЛО НА ВОДУ
Унікальне самохідне надпотужне днопоглиблювальне судно з символічною назвою «Миколаївець»...
ЗЕРНО ЛУГАНЩИНИ СТАЛО НА РЕЙКИ
Перше луганське зерно залізницею від початку військових дій на Донбасі 2014 року було...
БЛОКЧЕЙН У КАДАСТРІ, ЯК ВАРЕНИК У СМЕТАНІ
Недовіра до надійності електронних систем Держгеокадастру є одним із застережень, котрі...
БЕЗ ХЛІБА ПЕРЕМОГИ НЕ БУВАЄ. ВАЖКИЙ ПРИКОРДОННИЙ УЖИНОК
Луганщина завершує жнива-2017. Комбайни звично для цієї пори пливуть полями, навколо них жваво...

Наші партнери:

РЕСУРСНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ: ОБМЕЖЕНЕ ФІНАНСУВАННЯ НЕ ЗАВАДА

Що посієш, те й пожнеш. Аби було чим сіяти, обробляти, підживлювати, захищати від шкідників і, головне, аби гроші на те все були. А ще ж треба зберегти, довезти, продати. А ще захиститися від погоди, а ще… Ці та багато інших питань обговорювали 8 листопада в Києві учасники П'ятої міжнародної конференції «Аграрні інвестиції – МТР 2012». Подія, організатором і засновником якої є Консалтингове агентство «УкрАгроКонсалт», зібрала понад 120 чоловік з 10 країн світу. Пропонуємо вашій увазі тези найбільш цікавих, на нашу думку, доповідей.
Олена Волошина, голова представництва Міжнародної фінансової корпорації (IFC) в Україні розповіла, чому українському виробнику, особливо дрібному та середньому, так важко взяти кредит на вигідних умовах. В корпорації розпочали з того, що провели дослідження, в чому ж таки полягають основні перепони для розвитку агробізнесу в Україні. 75% опитаних компанії головною проблемою назвали обмежений доступ до фінансування.
За словами доповідачки, банківська система в Україні не виконує свою основну функцію. В той же час кредитування агросектора – це достатньо специфічний вид кредитування. І дуже часто кредитування не відбувається не тільки тому, що банк підходить до агросектора за стандартною своєю схемою і вимагає заставу, якої фермери наразі не мають, а тому, що банки просто не мають відповідного досвіду і не вміють оцінювати агроризики.
Інструменти, що пропонує IFC – це власні прямі довгострокові кредити і інвестиції в акціонерний капітал – доступні лише крупним компаніям з потужним балансом, аудійованими фінансами, зрозумілою структурою власності. Єдиний шлях, який бачать у IFC для кредитування малих і середніх господарств – механізм розподілення ризиків. Перший такий проект компанія створила спільно з компанією Bayer і «Райффайзен Банк Аваль». Згодом до проекту долучився і банк «Креді Агриколь». Суть проста: фермер замість того, щоб отримувати кредит під закупівлю ЗЗР у компанії Bayer, може прийти до двох згаданих банків і отримати там вексель, який дозволяє йому розрахуватися ним за ЗЗР. Тобто, за словами промовця, мова йде про відстрочений платіж, і банк підтверджує, що фермер виплатить цей платіж. «Сьогодні, з жорсткою кризою ліквідності, цей механізм працює дуже ефективно. Крім того, що не потрібне виділення кредитних ресурсів, для фермерів це виходить значно дешевше», – зазначила пані Волошина. Таку схему, зауважила доповідачка, можна (та й, мабуть, слід) застосувати до будь-якого поставника, будь-якого ресурсу.
Паралельно з цим IFC пропонує кілька консультаційних програм, які успішно працюють в Україні, зокрема, одна програма займається роботою з банками, щоб навчити їх оцінювати сільгоспризики. У її рамках створено відповідну комп'ютерну програму, яка дозволяє кредитному офіцеру банка, ввівши до неї певні параметри сільгосппідприємства, зрозуміти, який фінансовий поток воно буде генерувати. Також існують програми по агрострахуванню, що також є елементом зниження агроризиків, по стимулюванню інвестицій в енергоефективність, коли консультанти допомагають оцінити, яким чином використовуються основні ресурси для виробництва. В результаті можна створити інвестиційну програму, під яку можна залучити кошти або в банку, або в IFC. Цим інструментом, до речі, скористалася компанія «Мрія», яка отримала 5 млн доларів США зі спеціального фонду IFC на переробку відходів. І нарешті існує програма по покращенню харчової безпеки, що дозволяє нашим підприємствам пройти відповідні світові сертифікації.
Ще один механізм залучення фінансів – механізм аграрних розписок, що так добре зарекомендував себе в Бразилії. «Ми спробували перенести цей механізм на український грунт. Два дні тому відповідний закон був ухвалений ВРУ. Для того, щоб закон спрацював повною мірою, одного закону недостатньо. Потрібно, щоб його дотримувалися, щоб його правильно впровадили. І ще один важливий момент – це культура виконання угод», – резюмувала Олена Волошина.

Можливість залучення коштів з точки зору виробника оцінив фінансовий директор Grain Alliance Євген Радовенюк. На його переконання, наразі можна залучати банківські кошти, проте для цього потрібно знизити ризики виробництва. Останнє ж, у свою чергу, можливе за умови ефективного управління компанією. Він навів цілу низку компонентів ефективності за умови високої ціни кредитування. Із досвіду роботи компанії видно, що на кожному етапі виробництва є колосальна кількість резервів для підвищення ефективності. Також, за словами промовця, слід визначити критерієм відбору інвестицій повернення від неї більше 30%. Тобто, якщо вартість грошей у нас в країні знаходиться у межах 20-25%, то інвестиції з поверненням менше 30% не варто навіть розглядати.
Так, в блоці управління розвитком була названа інвестиція з придбання насіннєвого калібрувального заводу. (Мінімальне повернення на інвестиції в данному випадку становить 50%. Тобто вже протягом року починається повернення у вигляді збільшення урожайності, виходу на нові ринки тощо). До цього ж блоку відноситься заміна сушарок на елеваторах, окупність при заміні старих радянських на економічні італійські також становила понад 50%, враховуючи дедалі зростаючу ціну на газ. Установлення обладнання і впровадження системи контролю палива, за словами доповідача, має окупність у (!)900%, і в перший рік повертає в 5 разів більше.
Зекономити можна і в земельних питаннях. Так, придбавши 4 тис. га між фермами, які мають 6 тис. га, за рахунок концентрації в перший рік можна вийти на окупність у понад 80%. «Тобто, коли фермер починає «розкидати» свої земельні ділянки, він буквально закопує свою ефективність», зазначив промовець. Дещо несподіваним серед цифр став пункт «Хороша репутація на селі і повага до людей». За словами промовця, шановливе ставлення до орендодавців відбивається на ціні отримання додаткових гектарів, зменшуючи її у 3-4 рази.
В блоці матеріально-технічного забезпечення Grain Alliance прийшов до рішення закуповувати безпосередньо в США вживану сільгосптехніку, яка має низькі мото-години. Купивши техніку, що має дві тисячі мото-годин, за нашими масштабами рік «наїзду», можна зробити капіталізацію підприємства за 44% від необхідної капіталізації при закупівлі нової техніки. Або ще один приклад з цього блоку – закупівля МТР не в сезон. Так, закупівля дизпалива на 2-3 місяці раніше збирання і посівної економить, навіть з урахуванням банківських відсотків, мінімум 7% від його вартості.
У фінансовому управлінні підвищити ефективність можна через надійні і своєчасні розрахунки. За словами пана Євгена, це відображається на репутації, а репутація відбивається на EBITDA. Наприклад, своєчасність розрахунків з поставниками може принести до 7% від вартості насіння, а при роботі фермера з банками анулює 0,5-1% за користування кредитними ресурсами. Також у цьому блоці виділяється диверсифікація інструментів фінансування.
В операційному управлінні доповідач назвав ефективним надлишок потужності у «вузьких» місцях. Під останніми маються на увазі посів і приймання врожаю. Надлишок потужності у 25% дає змогу зменшити ризики від погоди і часу.  
Створена в компанії наскрізна інформаційна система формування вартості дає змогу відстежувати та аналізувати історичні ризики за чотири роки. Тобто для кожного поля видно, що вкладалося, яка техніка працювала, який механізатор, які були погодні умови, зрештою, які були результати. Це дає змогу вкладати в ризиковані зони менше ресурсів, щоб заощадити у разі справдження такого ризику.
Ще один важливий фактор – щоденний інформаційний контроль за роботою підприємства, який знижує можливості для розкрадання ресурсів і створює умови для зростання, адже розширитися і при цьому втратити контроль означає марність такого розширення.
І, мабуть, найголовніше, прозорість компанії – однакова звітність для податкової, партнерів, банків – призводить до того, що не підприємство шукає, де взяти гроші, а навпаки отримує різноманітні пропозиції з приводу фінансування.

Юрій Заставний, представник компанії «Бунге Україна» розповів про те, як власник торгової марки «Олейна» вибудовує стратегію у дистриб'юції ЗЗР і насіння. Компанія нещодавно започаткувала цей напрямок діяльності. Сприятливим фактором для цього стала наявність бази клієнтів-постачальників сільгосппродукції і відповідна інформованість про їхню ділову репутацію. Відтак нині «Бунге» заробляє маржу «до поля» – на насінні і ЗЗР, і «після поля» – на подальшому продажі сільгосппродукції і її переробці.
Дуже важливо те, що ця програма дозволяє залучити додаткову кількість сільгосппродукції, не докладаючи для цього додаткових зусиль.
Структурно це окрема лінійка бізнесу зі своїми власними фінансами. Оскільки компанія логістично-фінансова, то в цьому проекті «Бунге» може використовувати ті фінансові інструменти, якими користується у всьому світі – тобто гарантії мінімальних цін, опціони тощо. Також компанія може допомагати сільгоспвиробникам визначатися зі структурою посівів. «Якщо ми підказуємо, що ми три-п'ять років будемо цікавитися певною продукцією, наприклад, не-гмо соєю, то таким чином підштовхуємо їх до її вирощування. Безумовно, ми даємо аграріям технології і гарантуємо, що купимо на цікавих умовах урожай», – зазначив пан Юрій.
Також проект вирівнює сезонність основного бізнесу компанії «Бунге», не вимагає капітальних інвестицій і дозволяє легко вийти з подібного бізнесу.
На основі півторарічного досвіду розвитку цього напрямку пан Заставний дав поради, що не треба робити при започатковуванні подібного бізнесу. По-перше, не можна навантажувати цим проектом існуючу трейдерську мережу. Також не варто розглядати цей бізнес як просто можливість залучити додаткову сільгосппродукцію, оскільки це дуже не подобається постачальникам, які вважають, що продаючи хімію за безцінь, компанія натомість наживатиметься на надприбутках від перепроданого їхнього врожаю. До того ж, це не так, оскільки маржа на дистриб'юції насіння і ЗЗР значно вища.
Також не слід концентруватися виключно на роботі з холдингами.
Наостанок доповідач застеріг від цінових війн і демпінгу, оскільки дистриб'ютор-трейдер, це не просто дистриб'ютор, а той, «хто з фермером на вході на поле, і на виході з нього».

Керівник відділу маркетингу компанії Bayer Борис Тимофеєв розповів про нинішні реалії і майбутнє ринку ЗЗР.
Згідно з даними Держстату, в 2012 році в Україну завезено понад 65 тис. тонн ЗЗР. З 2006 року, переживши спад у 2009 році до рівня 30 тис. тонн, він постійно зростає. Використання також з 2006 року показує зростання – дані по використанню ЗЗР компанії Клеффман і Держагрозахисту практично співпадають і на 2012 рік становлять 40 тис. тонн (Держагростат) – 50 тис. тонн. І найцікавіше, що різниця між імпортом і офіційним споживанням становить близько 30% в грошовому еквіваленті від загальної кількості (приблизно 200 млн доларів) і 40% в кількісному.
Тож постає питання, куди дівається різниця? Якщо б на сьогодні ці залишки були на складах, то їх підсумок за 6 років становив би понад 100 тис. тонн.
В реальності, за словами доповідача, таких залишків немає, що говорить про те, що велика частина ринку не враховується ані статистикою, ані компаніями, що досліджують ринок. Це пов'язано з використанням ЗЗР приватними підсобними господарствами, дрібними фермерами, які не здають ніяких статистичних даних. Характерною особливістю останніх років стало саме збільшення використання ЗЗР такими господарствами. Основні продукти, що їх споживають у цьому сегменті, це, переважно, генеріки (до 70%), проте зростає використання і оригінальних препаратів.
Щодо генериків, то не дивлячись на дедалі більше зростання наявності таких продуктів на ринку, використання їх зменшується. Також зменшується частка китайських генериків у загальній їх кількості і збільшується конкуренціями між китайськими і місцевими генеріками. Також збільшується частка використання якісних генеріків.
Серед прогнозів на 2013 рік одним з цікавих факторів може стати лобіювання місцевого виробництва, що може навіть вилитися у введення мит.
А взагалі ж, на переконання доповідача, потенціал ринку ЗЗР в Україні значний, що може призвести до збільшення його у два рази. Правда, з огляду на значну кількість факторів впливу, коли це відбудеться достеменно сказати ніхто не зможе.

Аналітик ринку МТР «УкрАгроКонсалт» Андрій Кім на додачу до ЗЗР представив дані ринку насіння, засновані на опитуванні виробників і дистриб'юторів. Наведемо лише кілька фактів.
Данні щодо розміщення виробництва ЗЗР і насіння вражають. Так, 51% виробників віддають перевагу розміщенню виробництва на території Китаю. Проте, як заспокоїв доповідач, переважно це стосується виробників ЗЗР. Насіння ж в Україні переважно вирощується або своє, або завозиться зСША і Європи.
Щодо системи оплати, то більшість компаній працює за безготівковим розрахунком. З відстрочкою платежів працюють близько 25% компаній, проте слід оговоритися, що такі умови стосуються лише власних дистриб'юторів і постійних клієнтів.
Кредитують закупілю не дуже охотно. 46% з опитаних компаній не надають кредити, 36% кредитують або через банки-партнери, або самі. Основна причина, чому кредити все ж таки надаються, це або утримання клієнта, або задля збільшення обсягу продажів.
Також аналітики «УкрАгроКонсалт» передбачають, що найближчим часом через погодні умови і нестачу насіннєвого матеріалу відсоток компаній, які пропонують кредити на ринку насіння, знизиться до мінімуму.

Стати Агропрофі просто! Лише за кілька кліків!

Події:

Ціни на зернові: