Поштова адреса: 01135.  Київ-135, а/с 79. 
  Контактний телефон:  +38(044)227-93-55
  E-mail: info@agroprofi.com.ua 
             Передплатний індекс: 98990


Книги:

Топ переглядів за місяць:

ЕКСПОРТ ОРГАНІЧНОЇ ПРОДУКЦІЇ
2016 року Україна експортувала 39,5 млн т зерна, з яких близько 140 тис. т — органічного....
ЗЕМЛЯ ЛЮДЕЙ І ЛЮДИ БЕЗ ЗЕМЛІ
Україна все ближче до відкриття ринку землі. І чим швидше будуть розроблені чесні правила для...
ЩО ТРЕБА ЗНАТИ, ЩОБИ ЗАРОБИТИ МІЛЬЙОН З ГЕКТАРУ
• Насамперед, що це можливо. • Що це нешвидко і нелегко. • Обов'язковим є проведення...
ЧИ ДОВГО ТРИВАТИМЕ СОЛОДКЕ ЖИТТЯ УКРАЇНСЬКИХ ЦУКРОВАРІВ?
Повний текст у друкованій версії Одна із найстаріших галузей країни — цукрова, хочеться вірити,...
«СІГМА» ПРАЦЮЄ З МАРШАЛЬСЬКИМ ОПТИМІЗМОМ
Найкращим підтвердженням тому, що вітчизняна галузь свинарства продовжує стало працювати в...

Наші партнери:

«СТАНОВИЩЕ ЗМІНИТЬСЯ, АЛЕ ХОТІЛОСЯ Б, ЩОБ ІЩЕ ЗА НАС»

Згідно зі статутом, звітні конференції Аграрного союзу України проводяться раз на два роки. На конференції підбиваються підсумки роботи організації, накреслюються плани, обговорюються поточні справи і регулюються внутрішні питання роботи союзу. 11 жовтня у Києві Рада та Ревізійна комісія АСУ звітували щодо діяльності за період з 25 травня 2010 по 10 жовтня 2012 року. Внутрішні перипетії АСУ ми не висвітлюємо, адже вони стандартні для громадських організацій (це відсутність фінансування і самоорганізації), проте у виступах членів АСУ часто звучали загальноукраїнські проблеми середнього сільгоспвиробника.
ImageImageРозпочав конференцію голова Аграрного союзу України Геннадій Новіков, який у своїй доповіді накреслив основні проблеми сільськогосподарських товаровиробників. Так, наразі аграрії відмічають, що все менш відчутною стає підтримка аграрного сектору з боку держави. Згорнуто фінансування багатьох цільових програм, які діяли у попередні роки. Особливо це негативно позначилося на галузі молочного та м'ясного скотарства. Також через постійне адміністративне втручання порушується стабільність роботи ринкових механізмів. Спостерігається запровадження або скасування квот на експорт зернових, вивізне мито, згортання роботи біржового ринку, неповернення ПДВ трейдерам, ускладнення з фактичним вивозом продукції тощо. Окремо стоїть земельне питання, коли неврегульованість земельних відносин породжує невпевненість у керівників сільгосппідприємств та фермерських господарств щодо перспектив розвитку, стримує інвестиційний розвиток виробництва. Також постійне нерегульоване зростання вартості матеріально-технічних ресурсів, які споживає село, та адміністративне регулювання цін на сільгосппродукцію роблять аграрний бізнес все менш привабливим для підприємців та інвесторів.
Заступник міністра аграрної політики та продовольства України Олександр Сень у відповідь на критичну промову керівника АСУ проінформував присутніх про напрямки підтримки аграрного виробництва, які в профільному міністерстві вважають головними. Це фіскальна політика і, зокрема, фіксований сільськогосподарський податок, питання спрощення умов господарювання, питання здешевлення кредитів і підтримки тваринництва. Він нагадав, що всі напрями підтримки відчувають проблему нестачі бюджетних коштів.
Зазначимо, що всі доповідачі-члени АСУ у той або інший спосіб торкалися у своїх промовах питань розбудови Аграрного союзу. Ми ж зосередимося на суто аграрних проблемах, що на них наголошували промовці.

Геннадій НОВІКОВ, Іван ГЛЯНЬ і Герой України Іван ГУЛИЙ
Геннадій НОВІКОВ, Іван ГЛЯНЬ і Герой України Іван ГУЛИЙ

Так, директор ТОВ «Адоніс-Агро» (АР Крим) В'ячеслав Вовк акцентував увагу присутніх на проблемі вимоги Мінагрополітики складати плани сівозмін через фірми, що мають відповідні ліцензії. «Можна подумати, що хлопці й дівчатка, що працюють у цих фірмах, знають більше за мене, керівника аграрного виробництва, як правильно скласти план сівозміни. Ми погоджуємося з необхідністю збереження родючості наших земель, але все питання в тому, як це робити. Якщо я неправильно склав сівозміну, то нехай інспекція доведе це і покарає мене. Але ж неправильно те, що сільгоспвиробник платить по 20-30 гривень з гектару за складання плану сівозміну невідомій фірмі», – обурювався він.
Також керівник висловив занепокоєння поводженням крупних холдингів, що приходять в регіон і не розвивають при цьому ані соціальну сферу, ані тваринництво, ані інші галузі, що забезпечують робочі місця, вкладаючись при цьому лише в рослинництво. Тож, на його думку, правильно було б на законодавчому рівні створити основне правило для інвестицій в аграрний сектор: насамперед, зберегти інфраструктуру виробництва.
Заступник голови АСУ і керівник його Вінницького осередку, голова агрокооперативу «Перемога» Микола Панасюк зазначив, що гроші, які задекларовані як підтримка на село і про які так часто розповідають урядовці, до простого агровиробника не доходять. Окрім, єдине, пільгового режиму оподаткування ПДВ сільгоспвиробників. Він наголосив, що держава не підтримує аграрія і у розбудові соціальної сфери, як це було раніше, тому до села не хочуть йти спеціалісти, які йому так потрібні. Численні ж інспекції беруть кошти не для того, щоб допомогти виробнику, а для того, щоб не заважати йому працювати. Промовець висловив думку, що члени Аграрного союзу мають об'єднатися у політичну силу, адже нинішні політичні партії, які мають в своїх назвах відношення до села, насправді до нього жодного стосунку не мають.
Павло Трейтяк, голова СТОВ «Перемога» (Полтавська обл.), зазначив, що Аграрний союз, хоча не є агрохолдингом, проте за рахунок того, що об'єднує 25% підприємств – аграрних виробників України, – може вважатися таким. Лише потрібно, щоб структура працювала злагоджено. «Тоді у нас будуть найкращі юристи, найкращі ветлікарі, найкращі агрономи. Тоді ми зможемо конкурувати з агрохолдингами», – зауважив він. Також щодо фінансування промовець відмітив, що «вливання» хоча б по гривні з гектара оброблюваних земель від членів АСУ зможуть створити інфраструктуру АСУ такою, якою вона має бути.
Промова директора ПП «Могучий» Мелітопольського району Запорізької області, депутата обласної ради Миколи Кишка достойна, на наш погляд, аби детально ознайомити з нею читачів. «Ви порівняйте, як живуть люди в селі і в місті. В місті добробут у всьому. Якщо ти будеш працювати, то ти будеш забезпечений. У тебе є гаряча вода, електроенергія і вдень, і вночі. Моє господарство, в якому я вже директорую 32 роки, знаходиться на межі трьох районів. Соціально-інфраструктурні зручності будували всі ми – місцеві мешканці, будували для себе. Зараз проблеми: водокористування не відкриєш – потрібно пройти через чотири міністерства. Крім того, сам не проб'єшся, потрібно винаймати посередницькі організації. Наше господарство посідає перше місце по сплаті податків з гектара в місцеві бюджети. Натомість ми не маємо газу, не маємо освітлення в нічний час, маємо перебої з водопостачанням, не маємо копійчини відновити покриття доріг, чим, до речі, ми опікувалися тридцять років тому. Покриття мобільного зв'язку немає, Інтернету немає. То що, ми не маємо права на життя?! – наголошує керівник «Могучого». – Хоча люди можуть і хочуть працювати, їм не видають з бюджету й копійчини на підтримку. Ми маємо тваринництво – від нього і йдуть основні надходження до бюджету, через цю галузь ми і маємо перше місце по сплаті податків. Але ж треба його ще зберегти – а це дуже важко. Без кооперації, без залучення державних органів, тваринництво не може функціонувати. Наразі виробники комбікормів працюють на себе, переробники – на себе, з нами ж розрахунки йдуть за остаточним принципом. Звісно, простіше займатися рослинництвом, але ж не буде робочих місць, не буде продукції в державі, не буде податків».
Керівник ПОП «Синюха» Ольга Голобородько з Новоархангельського району Кіровоградщини серед іншого, зокрема, зазначила, що добре було б активізувати роботу Держземагентства. «Коли закінчується договір оренди або з людиною, або з сільрадою, починається «ходіння по муках» – по три роки не можна оформити договір», – поскаржилася вона.
На думку Георгія Чіклікчі, голови СВК «Дружба» Саратського району Одеської області, основна проблема полягає в тому, що нині різні групи агровиробників – фермери, середні господарства, холдинги – не можуть знайти спільну мову внаслідок неоднорідності ставлення до них законодавства. Тож, виходом, як він вважає, може стати створення політичної сили, яка б представляла аграрних виробників в цілому.  
Багато хто з фермерів висловлювався у такому ж сенсі, мовляв, створення політичної партії буде вирішенням багатьох проблем. Це так. Однак, по-перше, думка ця не нова – подібні промови, тільки голосніші, лунали й на минулому з'їзді аграрників, по-друге, багато з цих аграріїв вже належать до певних партій або політичних об'єднань. Тож і стихають заклики до створення окремої партії: одні розуміють, що їх «партія не відпустить», інші просто розчарувалися у самій ідеї. Керівництво АСУ, потрібно розуміти, також не знає, як поєднати різнопартійців під лавами єдиного аграрного стягу. Тож і виходить, що зібратися поговорити, розповісти про наболіле сільгоспвиробники можуть, а от реально на щось вплинути – вибачайте, але дуже зрідка.
Втім, попри все аграрії тяжіють до об'єднання. Нехай не політичного, то хоча б економічного.
Створено кооперативне об'єднання «Козацький зерновий союз», у роботі якого приймають участь більше 100 сільськогосподарських підприємств. Для оперативного аналізу та вирішення проблем, які виникають в практиці господарювання, сформована робоча група бухгалтерів. Діють незалежна експертна рада по цінових питаннях на ринку зерна і аналітичний центр. У планах – створення робочої групи юристів і спеціалістів з сівозмін і технічного переоснащення підприємств. Максим Єлісєєв, керівник проекту «Аграрний центр комунікацій» з Луганщини, презентував присутнім програмний продукт для інтерактивного комп'ютерного спілкування аграріїв у мережі Інтернет, покликаний надати допомогу для оперативного прийняття рішень, пошуку необхідних засобів виробництва, продажу своєї продукції, професійного спілкування тощо.
Плани дуже перспективні, проте сьогодні суттєвою перепоною, як вже казали попередні промовці, є відсутність навіть у основних бюджетоутворюючих підприємств елементарного – Інтернету.
У своєму виступі президент ВГО «Українська аграрна конфедерація» Леонід Козаченко зазначив, як втім і завжди, що держава, яка дуже багато бере від аграрного сектора, надто мало повертає йому назад. «Тому, якщо не виходить об'єднуватися політично, потрібно об'єднуватися на інших засадах. І в цій залі повинно бути нас більше. І якщо проблема в президії (АСУ– Прим. ред.), то її треба змінювати, і мене в тому числі, а обирати тих людей, які можуть ці питання ставити і переконувати. І тоді колись таке становище зміниться, але хотілося б, щоб ще за нас», – резюмував він.

Стати Агропрофі просто! Лише за кілька кліків!

Події:

Ціни на зернові: