Поштова адреса: 01135.  Київ-135, а/с 79. 
  Контактний телефон:  +38(044)227-93-55
  E-mail: info@agroprofi.com.ua 
             Передплатний індекс: 98990


Книги:

Топ переглядів за місяць:

ВИРОБНИЦТВО ХАРЧІВ ЯК МИСТЕЦТВО ТА ВИСОКІ ТЕХНОЛОГІЇ
Як зазначають організатори (ДП «Прем'єр Експо» (Україна) и ITEGroupPlc. (Великобританія)),...
ЮВІЛЕЙ ХЛІБОРОБА. ДМИТРУ МОТОРНОМУ — 90!
Дмитру Костянтиновичу Моторному — хліборобу і життєлюбу від Бога, справжній легенді...
ЗЕМЕЛЬНИЙ АВАНПОСТ
повний текст у друкованій версії видання Як убезпечитися від рейдерів, як переукласти договір...
«МИКОЛАЇВЕЦЬ» УСПІШНО ПРОЙШОВ ХОДОВІ ВИПРОБУВАННЯ
В акваторії річки Південний Буг минулого тижня було успішно проведено ходові випробування...

Наші партнери:

НЕ У ВІДСОТКАХ ЩАСТЯ, АБО БІЛЬШЕ – НЕ ЗАВЖДИ ЗНАЧИТЬ КРАЩЕ

Басівка і Локня Сумського району Сумської області – прикордонні з Росією українські села, котрі свого часу входили до складу колгоспу «Червоний прапор» і Басівської сільської ради, якій підпорядковуються і по сьогодні. Чого не скажеш про колгосп: впродовж 1991-92 років, під час славнозвісної реорганізації, він розділився на три рівні КСП – «Іскра», ім. Шевченка та «Колос». Невдовзі господарство ім. Шевченка приєдналося до «Іскри», а «Колос» залишився хазяйнувати самостійно.
Життя сільгоспвиробників було важким, за тих скрутних часів обидва господарства працювали вправно, однак усе одно почали шукати інвесторів. Керівник «Колоса» 2004 року пішла на пенсію, а господарство невдовзі підвели під банкрутство. На його базі створили ТОВ «Локнянське-БСР» (Басівська сільська рада), засновником якого стала приватна особа. Господарство взяло в оренду землі, які колись обробляв «Колос», і приватник викупив у ліквідатора частину майна. Однак справи у нового господаря не задалися, і він вирішив продати підприємство, від якого залишилися лише статут з печаткою. Покупцем виявилося ТОВ агрофірма «Рост», яка господарює неподалік у с.Писарівка і належить ТОВ «Українські аграрні інвестиції» («УАІ»).
З цього приводу провели в листопаді 2007-го в Локні сільські збори, на яких був присутній перший заступник голови Сумської райдержадміністрації – начальник сільгоспуправління Микола Грищенко і декілька потенційних інвесторів. Майбутні власники з «УАІ» обіцяли мешканцям «золоті гори» – зберегти робочі місця, а в «Колосі» на постійній основі працювало 135 робітників, відродити чимале тваринництво, платити за земельний пай 4%, опікуватися соціальною сферою села. Словом, як завжди… До «Іскри», яка на той час уже мала також відомого інвестора, селяни приєднуватися не захотіли. На пропозиції незмінного впродовж 17 років голови Басівської сільської ради Івана Пхенди і тодішнього голови райдержадміністрації Олексія Гордійка все ретельно обміркувати і не поспішати підписувати папери, адже ТОВ «УАІ» зарекомендувало себе не з кращого боку – воно веде інтенсивне рослинництво і не займається тваринництвом взагалі – місцеві жителі не відреагували. Голови селянам затьмарила цифра у 4% орендної плати і обіцянки про щасливе майбутнє.

Так виглядають у Локні колишні будинки для працівників господарства
Так виглядають у Локні колишні будинки для працівників господарства

Після продажу договори оренди між селянами і новим орендарем було укладено з продовженням на термін до 20 років. Відтоді за незначний період господарювання у «Локнянському-БСР» керівники мінялися, як в калейдоскопі. З кожним новим очільником обіцянки селянам поступово губилися, і нині з обіцяних до працевлаштування 135 чоловік залишилося працювати шестеро робітників, усі – охоронці на мінімальній заробітній платі. Як уже згадувалося вище, підприємство працює за інтенсивними технологіями: своєю технікою і своїми кількома працівниками орють, сіють і збирають на близько 1,5 тис. га орендованої локнянської землі сою і кукурудзу. Від колишніх тваринницьких ферм, а «Колос» мав дві ферми для ВРХ – на 200 голів дійного стада і телятник, та збудовану у кінці 1980-х свиноферму на 70 основних свиноматок вагою 400 кг, сьогодні мало що залишилося. Зараз це і будівлями назвати важко – у певних місцях наявні лише залишки фундаментів. «Колос» має особисту, але цілком типову і повчальну в негативному плані історію. З перших кроків незалежності України, 1992 року, господарство очолила Олена Миколаївна Дмитренко. У 1994 році її зусиллями було зведено нові господарські приміщення і панельні будинки для працівників господарства, які невдовзі, від виходу її на пенсію 2005 року, були у дикий спосіб знищені ліквідатором. За її словами, у господарстві і результатів на 1860 га ріллі добивалися непоганих, і молока від корови на рік доїли на рівні 3,5-4 тис. кг. Своїх власних працівників не вистачало, доводилося залучати мешканців сусідніх сіл. В селі було багато молоді; на 1 вересня дітей було стільки, що не вміщалися в автобус. Колись, ще за радянських часів, перший секретар райкому навіть шуткував з цього приводу, що в Локні дітей більше, ніж у Китаї: біля кожного двору по п’ятеро. Чітко дотримувалися сівозміни, тому поля були, наче лялечки. Жили по Божій волі, землю берегли, удобрювали та хімії стільки і гербіцидів не застосовували. Нещодавно у мешканців Локні потруїлися корови на загальному пасовищі, бо отруту для кукурудзи, якою цьогоріч засіяні усі гектари «Локнянського-БСР», рознесло довкіллям. Від колишнього господарського майна залишилися зернотік і вагова, де, власне, і працюють ті шестеро щасливців.
Своїх п’ять паїв родина колишньої голови в оренду не здавала – вирощує на власних гектарах усе необхідне і від того щаслива. Хоча, зізнається Олена Миколаївна, коли бачиш, як усе побудоване таким трудом розламане і захаращене, стає нестерпно боляче.

 Рештки майнових паїв колгоспу «Колос», що вціліли від «лап» ліквідатора
Рештки майнових паїв колгоспу «Колос», що вціліли від «лап» ліквідатора

Наразі «Локнянське-БСР» змінило юридичну адресу на Тростянецький район, тож і податки від його «діяльності» до органу місцевого самоврядування – Басівської сільради – не потрапляють. А у Локні за даними на 1 січня 2012 року офіційна чисельність населення становить 262 особи, земельних паїв наділено 265 з яких 203 орендує «Локнянське-БСР».
Слід віддати належне «УАІ» в особі «Локнянського-БСР», яке обіцяні 4% за оренду землі власникам справно сплачує. Торік кожен із власників земельного паю у 5 га чистої ріллі отримав за оренду 4300 грн чистими грошима. Водночас така оплата – це лише одно-двомісячна зарплата в сільгосппідприємстві хорошого працівника. А решту 10 місяців за що селянам жити? Де ж взятися пенсії, до якої залишилося 5-10 років, якщо роботи немає? За наявних умов хазяйнування компанії в с.Локня робочих місць вже не буде ніколи. Поїхати на заробітки в інші області або за кордон селяни не в змозі, адже дві третини мешканців – населення майже непрацездатного віку. Професійної молоді в селі немає, зареєстровані молоді сім’ї зазвичай мешкають у Харкові, Києві, Полтаві, Сумах і районних центрах; дитячого садочка і бодай якоїсь школи в Локні немає – за традицією шкільним автобусом діточок возять до Басівки. Із соціальної сфери залишився ледь живий сільський клуб, який у разі потреби опалюється конвекторами; в одному приміщенні разом животіють фельдшерсько-акушерський пункт і поштове відділення; також є невеличкий магазин, нещодавно відкритий приватним підприємцем.
Свідомі громадяни – досвідчені тваринники, доярки, трактористи і механізатори просяться на роботу до сусідньої басівської «Іскри», якій нині з великої кількості фахівців з довколишніх сіл, де також розвалилися господарства, можна вибирати. Проте і вона ж не гумова. Та якби навіть і хотіла, то всіх не зігріє – немає можливості розширюватися, бо вздовж одного боку – російський кордон, а з іншого – земля в оренді «Локнянського-БСР».
Рідне для «Іскри» басівське населення складається з 613 осіб. Орган місцевого самоврядування – Басівська сільська рада, до якої ще крім Локні також входить с.Новеньке з двома жителями і п’ятьма виборцями (див. паспорт Сумського району, 01.01.2012. – Авт.). Сільрада з усіма її клопотами і повсякденням повністю перебуває на утриманні свого сільгосппідприємства. «Іскра», у свою чергу, зірок з неба не хапає – трудиться з повною віддачею. Орендує у майже 530 пайовиків в с.Басівка та с.Журавка (Біловодська сільська рада. – Авт.) 4200 га ріллі. Виплачує на орендний пай 3%, водночас надає достойну роботу і гідну зарплату працівникам, сплачує мільйонні податки, за рахунок яких, а також угод про співпрацю і партнерство між «Іскрою» і сільрадами наповнюється місцевий бюджет. Задіяно в господарстві на постійній основі понад 270 працівників. Спеціалісти приїжджають сюди спеціальним автобусом з довколишніх сіл, навіть з Кияниці – за 25 кілометрів від Басівки. Вирощує «Іскра», чітко дотримуючись сівозміни, зернові високих репродукцій і кормові культури, бо має розвинене тваринництво. Із загального поголів’я у 1300 голів ВРХ високопродуктивне дійне стадо сягає 567 корів. Зведений за 6 місяців, у травні минулого року запрацював у господарстві сучасний енергозберігаючий зерносушильний комплекс потужністю 350 тонн пшениці і 300 тонн кукурудзи на добу. Комплекс і лабораторія повністю сертифіковані, однак працюють для потреб господарства. Торік просушили 20 тис. тонн кукурудзи і 6 тис. тонн ранніх зернових.
* * *

ПАТ «Іскра», що господарює у сусідній Басівці, не лише має зразкові лани. Господарство зберегло і розбудовує ферми
ПАТ «Іскра», що господарює у сусідній Басівці, не лише має зразкові лани. Господарство зберегло і розбудовує ферми

Скільки насправді перебуває орної землі в обробітку «УАІ», напевне не знає ніхто. Відомо, що це один з найбільших українських холдингів. Виходячи з інформації на офіційному інтернет-сайті ТОВ «Українські аграрні інвестиції» (www.uai.kiev.ua) маємо такі відомості, які вважають за потрібне оприлюднити про себе власники. Тож, цитуємо, «Холдингова компанія «Українські Аграрні Інвестиції» (УАІ) орендує 260 тис. га сільськогосподарських земель у 10-ти областях в України, найбільші площі угідь – у Чернігівській, Кіровоградській, Сумській, Полтавській та Чернівецькій областях. (І тут саме, але вже не 10-ти, а 16-ти областей. – Авт.) Компанія працює на землях 16-ти областей України, які входять до складу 61-го району та близько 174-ох сільських рад. «УАІ» була заснована у 2005 році компанією «Ренесанс Партнерс»* та декількома співінвесторами з метою створення одного з найбільших сільськогосподарських холдингів у СНД.
На сьогодні в «УАІ» на постійній основі працює більше 900 чоловік (на 260 тис. га разом з управлінським апаратом, тож у середньому кожен штатний працівник, включно з топ-менеджером і прибиральницею, обробляє майже 290 га. – Авт.).
Група прагне до максимізації повернення вкладених коштів, продаючи зібраний урожай із максимальною ефективністю. З 2009 року «УАІ» отримала можливість експортувати продукцію власного виробництва та зосередила зусилля на підвищенні ефективності продажів, включаючи доставку кінцевим споживачам на умовах CIF, доставку до вибраного покупцем порту.
Холдингова компанія «Українські Аграрні Інвестиції» вирощує пшеницю, кукурудзу, соняшник, ріпак, сою та ячмінь».
Це вичерпний перелік виробничої діяльності компанії.
Про відновлення родючості ґрунтів в умовах роботи «УАІ» ні на сайті, ні в житті не йдеться. Завдяки подібному господарюванню в деяких регіонах проблема збереження ґрунтів є критичною. Тому наразі в стадії активної підготовки перебуває законопроект про родючість ґрунтів. На думку першого заступника міністра аграрної політики та продовольства України Миколи Безуглого, цей документ надважливий для нашої держави, адже впродовж останніх 20-ти років з українських чорноземів виноситься понад 100 кг діючої речовини з гектару. Документ передбачає, що головною передумовою для ведення агробізнесу в Україні є збереження якості ґрунтів і контроль з боку держави за дотриманням цієї умови. Інший законопроект «Про продовольчу безпеку» має забезпечити виробництво аграрної продукції на внутрішніх теренах у обсягах не менших, ніж потрібні для внутрішнього споживання. Тобто – щоб сіяли не лише експортно-орієнтовану і економічно привабливу «п’ятірку», але і жито, горох та інші традиційні для нашого споживання культури.
Водночас непоодинокі випадки штрафування ТОВ «Українські аграрні інвестиції» (м.Київ) Антимонопольним комітетом України за порушення конкуренційного законодавства у процесі придбання часток у статутному капіталі різних ТОВ, що забезпечує перевищення 50% голосів у вищому органі управління товариства, без отримання відповідного дозволу органів Комітету, наявність якого необхідна (про що повідомляється на офіційному сайті АМКУ www.amc.gov.ua. – Авт.).
Очолюють холдинг іноземці, від України ж до керівного складу компанії з 2009 року входить лише генеральний директор Олександр Костенко. Оскільки в нашій країні, хочеться вірити, наявні захищені Конституцією України права громадян на свободу слова, поширені форуми на інтернет-сайтах віддзеркалюють думки небайдужих громадян. Варто лише задати пошук, наприклад, ТОВ «Українські аграрні інвестиції» або Олександр Костенко, і ви отримаєте вичерпну інформацію на будь-який смак.
Нині Олександр Костенко має намір балотуватися до Верховної Ради України від Сумщини. Його ж «розкрутка», власне, почалася ще на початку року. Цитуючи видання, «О.Костенко, аграрний інвестор Сумщини: «Ми ходили по щиколотку в неораній землі, а у вухах вже стояв гул майбутніх жнив». Для Сумської області Олександр Костенко – не просто успішний підприємець. У очах жителів глибинки він – автор «аграрного дива», завдяки інвестиціям і зусиллям якого село стало потихеньку відроджуватися» (джерело: http://www.shans.com.ua/ ?m=nr&id=39366&in=358). Зрозуміло, що кожен має свою точку зору, але хочеться запросити автора статті і самого пана Костенка до тих сіл, де працює ввірене йому підприємство. Щоб вони побачили очі тих «жителів глибинки, для яких створене це «аграрне диво».
Ось інтернет-сайт форуму Краснопілля, однієї з найпривабливіших сільськогосподарських місцин Сумщини (Слобожанщини), мешканці якої з діяльністю «УАІ» обізнані, і саме від якої пан Костенко має обиратися. Цитуємо: «Але на питання «що він (Костенко. – Авт.) буде робити», як стане нардепом, можна відповісти, коли відповісти на питання «для чого йому нардепство?» Ось для чого (у ракурсі району): Краснопільщина + Білопільщина мають одні із самих кращих земель (по бонітету). Ось і все» (джерело: http://krasnews.at.ua/ forum/6-11-1).
Або так: «Єдиний висновок, який можна зробити з усього цього: якщо і справді представник ТОВ «УАІ» захоче і спроможеться виграти мандат депутата, то у Верховній Раді він буде представляти (тобто лобіювати) інтереси перш за все своїх господарів, а не виборців, які його «обрали».

Стати Агропрофі просто! Лише за кілька кліків!

Події:

Ціни на зернові: