Поштова адреса: 01135.  Київ-135, а/с 79. 
  Контактний телефон:  +38(044)227-93-55
  E-mail: info@agroprofi.com.ua 
             Передплатний індекс: 98990


Книги:

Топ переглядів за місяць:

ВИРОБНИЦТВО ХАРЧІВ ЯК МИСТЕЦТВО ТА ВИСОКІ ТЕХНОЛОГІЇ
Як зазначають організатори (ДП «Прем'єр Експо» (Україна) и ITEGroupPlc. (Великобританія)),...
ЮВІЛЕЙ ХЛІБОРОБА. ДМИТРУ МОТОРНОМУ — 90!
Дмитру Костянтиновичу Моторному — хліборобу і життєлюбу від Бога, справжній легенді...
ЗЕМЕЛЬНИЙ АВАНПОСТ
повний текст у друкованій версії видання Як убезпечитися від рейдерів, як переукласти договір...
«МИКОЛАЇВЕЦЬ» УСПІШНО ПРОЙШОВ ХОДОВІ ВИПРОБУВАННЯ
В акваторії річки Південний Буг минулого тижня було успішно проведено ходові випробування...

Наші партнери:

ШТАТ АЙОВА – МАЛЕНЬКЕ СЕРЦЕ, ЩО ЖИВИТЬ СВІТ

Земля, яка асоціюється у нас з демократією, американською мрією, новітніми технологіями, елітною освітою, розвинутою сферою послуг та фінансовими структурами, має в своєму багатстві ще й важливий життєдайний ресурс, що годує увесь світ – зерно. Ще на світанку розвитку Америки переселенці з усього світу, відчувши щедрість тамтешніх земель, почали вирощувати різноманітні зернові культури – пшеницю, кукурудзу, сою, овес. Відповідно до території та чи інша культура отримувала пальму першості у сільському господарстві, була більш придатною для вирощування у порівнянні з іншими. Так, на середньому заході нинішніх Сполучених Штатів Америки, в межиріччі найбільших рік Америки Міссісіпі та Міссурі, розташувався штат, що називають «Штат Соколиного Ока», щедрий на культуру, яку свого часу обожнював лідер СРСР Микита Хрущов.
Не лише Микита Хрущов захоплювався досягненнями даного штату. Наші співвітчизники також досліджували досвід розвитку сільського господарства Айови. Зокрема, генеральний директор Української зернової асоціації Володимир Клименко неодноразово наголошував про визначальну роль у перейманні досвіду штату Айови для розвитку сільського господарства України. І це не дивно. Штат Айова – 29-й за ліком штат США, 26-й за площею та 30-й за чисельністю населення; він є провідним сільськогосподарським штатом, що відіграє важливу роль в економіці США, де 60% усієї землі на початок 1990-х припадало на сільське господарство і лише 7% – на ліси, а на кожного одного із 27 жителів – по фермі. На агропромислову галузь штату припадає близько 3,5% ВВП, а на супровідні для сільського господарства та провідні для штату харчову промисловість, велике машинобудування й виробництво сільськогосподарської хімії – 21% від ВВП, в яких, до того ж, зайнято 16% населення.
Представником супровідної компанії для сільського господарства є відома на увесь світ компанія з виробництва сільгосптехніки Джон Дір (John Deere), що має декілька заводів в штаті Айова та випускає елеватори, навантажувачі, лісозаготівельну техніку, комбайни та інше обладнання. На продовження досягнень Айови, штат є найбільшим в країні виробником кукурудзи, сої, а також лідером з виробництва свинини (30% виробництва всієї країни) та яєць – 14% відповідно. Яловичина, молочні продукти, вівці та індики також входять до числа основних видів продукції сільського господарства штату. На додаток в штаті випускають м'ясні консерви, рослинну олію, крохмаль, цукор та працюють такі відомі заводи крупних виробників продуктів харчування як Heinz, ConAgra Foods, Wells Dairy та багатьох інших. Загалом, об'єм продажів сільськогосподарської продукції штату складає $45 млрд. Крім того, в столиці штату, місті Де-Мойн, базується фонд, який присуджує Всесвітню продовольчу премію – з 1986 року головну міжнародну премію, що відзначає досягнення людей, які підвищили якість, кількість і доступність продуктів харчування у світі.
Штат Айова входить до так званого «кукурудзяного поясу» США, який ще називають «зерновим поясом», що є частиною кукурудзяно-соєвого регіону країни, та внаслідок цього отримав назви «кукурудзяний штат» і «продовольча столиця світу». І це не дивно, адже штат є сільськогосподарським регіоном, що вражає своєю феноменальною продуктивністю. Саме Айова, де проживає всього 4% населення США, дозволяє виробляти до 40% від загального об'єму виробництва зернових. В Айові вирощується близько 20% американської кукурудзи; також штат є найбільшим в США постачальником соєвих бобів, близько 17% від загального об'єму.
Причиною успішного розвитку сільського господарства штату Айова, крім сприятливих кліматичних умов, є історичний фактор, який започаткувався ще за часів проживання на тамтешніх територіях індіанців, а вільна праця фермерів поряд з попитом на ринку зробили кукурудзу стратегічною продукцією штату. США – країна переселенського типу, а складені на її території аграрні відносини були вільні від феодальних пережитків. За цих умов без особливих труднощів і задешево землю можна було придбати у держави, або  подалі від заселених місць закласти ферму і бути єдиним власником землі на правах першопереселенців, яких на той час називали сквотерами. У 1862 році конгресом США був прийнятий закон про хомстеди (homestead – фермерська ділянка-садиба, земельний наділ з фонду вільних земель на заході США), за яким практично кожен бажаючий міг задешево отримати земельний наділ на цілині. Наслідком цього стало формування таких основних типів господарств, як середні та дрібні ферми. Лише після науково-технічного прогресу (НТП) почався розвиток агропромислового комплексу (агробізнесу), почали формуватися великі ферми, що знаменує подальше посилення монополістичного контролю над сільським господарством. Агробізнес включає поряд з виробництвом сільськогосподарської продукції її переробку, зберігання, перевезення та збут, а також виробництво сільгосптехніки, мінеральних добрив, хімікатів тощо, тобто всього того, що необхідно сільському господарству. Фінансовий капітал виступає організатором сільгоспвиробництва, надаючи йому індустріальний характер, перетворюючи його по суті на своєрідний вид великого промислового виробництва.
Охарактеризовані вище процеси сприяли швидкому підвищенню продуктивності праці в сільському господарстві, де вона росте помітно швидше, ніж у промисловості. За виходом продукції на одного зайнятого в сільському господарстві США помітно перевершують найбільш розвинені західноєвропейські країни, в той же час поступаючись їм по врожайності з 1 га, надоєм молока на одну корову і іншими показниками інтенсивності господарства.
Головна кормова культура США – кукурудза, під вирощуванням якої зайнято 30 млн га з середньою урожайністю в країні у 55 ц/га, на 75% зосереджена в Айові. Цей штат входить до п'ятірки найбільш агрокультурних штатів США. В Айові 30,7 млн акрів землі зайнято фермерськими угіддями, що складає 90% усієї території штату. Заробивши $15,1 млрд, Айова займала 3 місце в країні за підсумками 2007 року по чистим грошовим показникам прибутковості, що була отримана від фермерської діяльності з загальної кількості 88 400 ферм та з середнім розміром господарства в 356 акрів та середньою вартістю в $3400. Сприятливі кліматичні умови території Айови, які відзначаються жарким літом для успішного дозрівання та холодною зимою для відновлення ґрунту, впливають на успішне виробництво провідних культур штату: кукурудзи та сої. Грунт Айови нараховує близько 11000 різноманітних типів та є одним із найродючіших ґрунтів у світі.
Займаючи перше місце в США по виробництву кукурудзи та сої, ферми штату Айова в 2007 році зібрали урожай кукурудзи з 13,9 млн акрів, що склало в результаті 2,37 млрд бушелів в кількісному еквіваленті та в $9,47 млрд – у грошовому. З них 400 млн бушелів щорічно споживається тваринництвом. Що стосується сої, то в тому ж році її було зібрано з 8,52 млн акрів, що склало 439 млн бушелів на суму $4,78 млрд. Ще однією причиною успішного розвитку сільськогосподарських угідь штату є те, що в Айові знаходиться найбільша кількість акрів земель зі списку, що використовують систему планування необхідності у виробничих потужностях (так звана система CRP). Ця програма направлена на визначення відповідного об'єма виробництва існуючим виробничим потужностям і вибору способу коректування відхилень (наприклад для придбання додаткового обладнання). Фермери з Айови застосували цю програму для 460 тис. акрів, що складають 13% від загальної кількості фермерських земель, що використовують дану програму для своїх угідь. У результаті процесу фотосинтезу дерева, трави та ґрунти, що задіяні в системі CRP, щорічно видаляють 17 млн тонн вуглецю з атмосфери.
За останні 10 років динаміка розвитку сільського господарства в цілому і фермерського сектору зокрема в штаті Айова мала позитивну тенденцію. Незважаючи на те, що загальна площа сільськогосподарських угідь скорочується щороку, площа врожайних земель збереглась на попередньому рівні. Дослідники, які займаються питанням покращення потенціалу урожайності та альтернативним використанням земель штату Айова, розглядають можливість досягнення рівня урожайності кукурудзи в 300 ц/га. На думку науковця з Університету штату Айова Боба Вінзера, існує два варіанти для задоволення дедалі зростаючого попиту на кукурудзу в штаті Айова. При першому перспектива виглядає у 15 бушелів з акру, тобто середній врожайності 173 ц/га, при використанні 20,2 млн га під кукурудзу, що складе 63% зростання урожайності. При другому варіанті, за використанням 12,5 млн акрів землі під кукурудзу, Айова має виробляти 312 бушелів з акру, що склало б зростання на 187% у порівнянні зі сучасними тенденціями урожайності. Дослідник приходить до висновку про необхідність поєднання двох тактик, однак вказує на перешкоди в досягненні цього практично. Як гарант того, що Айова може вийти на рівень урожайності в 300 ц/га, є досягнення виробників, які представлені на конкурсі Врожайності національних виробників кукурудзи, де переможці конкурсу виробляють кукурудзу з середньою врожайністю в 250-350 бушелів на акр. Потенціал вирощувати з урожайністю у 300 ц/га є й реальним у поєднанні сучасними передовими досягненнями генетики та з успішним управлінням процесу виробництва й інших стадій просування товару. Однак, на жаль, наразі це є недосяжним для багатьох виробників, зокрема в штаті Айова. Середня врожайність кукурудзи в штаті Айова складає 166 ц/га, рекордним став 2004 рік, коли урожайність була зафіксована на позначці 181 ц/га. Ріст урожайності в цьому штаті становить приблизно 2 бушелі на акр щороку, що вказує на те, що Айові необхідно приблизно 60 років, аби вона вийшла на середній рівень врожайності в 300 ц/га.
Як зазначають експерти, для досягнення даного потенціалу виробникам Айови заважають два головних фактори – навколишнє середовище, що представлено непостійними погодними умовами, та управління процесом виробництва. Як наслідок, ті виробники штату Айова, що мають врожайність в 230-270 т/га, отримують такі показники саме через ефективний процес управління виробництвом.
Головним фактором, що дозволить збільшити рівень урожайності, є покращення рівня стресостійкості виробників. Деякі експерти наголошують, що це має бути поєднанням досягнень генетики і процесу управління виробництвом. У будь-якому разі стресостійкість виробництва кукурудзи зросла за останні п'ять десятиліть, що дозволяє висаджувати більше на один гектар землі і бути більш стійким до умов навколишнього середовища. Однак виробники Айови зіштовхуються з парадоксом, – дані фактори не призводять до зростання врожайності, вони лише формують стресостійкість рослини до погодних умов. Трансгенним гібридам байдуже, є вони гірбіцидостійкими, або стійкими до нападу комах, вони покликані оберігати врожай, а не збільшувати його. Найбільшим стримуючим фактором у досягненні рівня врожайності у 230-288 т/га є виснаження землі після кукурудзи від 5 до 15%.
Як стверджують експерти USDA, з зібраної площі в 13,8 млн га середня врожайність кукурудзи в 2011 році в штаті Айова збільшилась на 12 бушелів і досягла 177 бушелів з акру у порівнянні з 165 бушелями минулого року, що виводить Айову в лідери з виробництва кукурудзи в країні – 2,4 млрд бушелів у порівнянні з 2,15 млрд 2010 року, де вартість одного бушеля складає приблизно $7, що досягається завдяки вдосконаленню технології виробництва кукурудзи фермерами Айови.
У 2012 році штат Айова випередив за об'ємами виробництва зернових навіть такого великого постачальника зерна, як Канаду, а за показниками виробництва сої штат наблизився до показників Китаю. У 2011 році фермерам Айови вдалося зібрати понад 55 млн тонн зерна, в той час як у канадських фермерів він був на рівні 45 млн тонн. Порівнюючи посівні площі Канади та Айови, спостерігається разюча різниця в урожайності. Якщо площа посіву в Канаді складає 30 млн акрів, то в Айові вона всього на всього 13 млн акрів. Однак урожайність Канади тримається на рівні 1,2 тонни на акр, тоді як в Айові вона складає 4 тонни.
Соя – друга лідируюча культура штату Айова, а в загальній кількості США дають близько 60% світового збору соєвих бобів. В 2011 році, з 9,1 млн акрів виробництво сої зменшилось у порівнянні з 2010 роком на 5% з перехідними запасами в 155 млн тонн та врожайністю в 47,4 бушелі на акр і склав 3,22 млрд бушелів у порівнянні з 4,46 млрд минулого року, що стало наслідком зменшення посівних площ під дану культуру. Експорт сої в штаті Айова складає приблизно $1,4 млрд.
На додаток до ролі Айови в якості провідного постачальника сільськогосподарської продукції, за десятиліття, що минули з 1980-х років, сектора біотехнології, фінансових і страхових послуг, а також державних послуг увійшли в число найважливіших елементів економіки штату поряд із сільським господарством та обробною промисловістю. Айова, в якій діє 41 завод з виробництва етанолу, є найбільшим в країні виробником цього виду палива і другим за величиною виробником енергії вітру. Айова, де біодизель виготовляється на 13 заводах в обсязі приблизно 320 млн галонів щороку (1 галон – 3,79 л), є лідером серед штатів в галузі виробництва поновлюваних видів палива.
Приблизно третя частина кукурудзи, що вирощується в Айові, використовується для виробництва етанолу. В штаті працюють чотири десятки заводів, що виробляють цей все більш популярний альтернативний вид палива, дають близько 8% ВВП Айови, що складає приблизно $13 млрд та 50 тис. нових робочих місць. Етанол, який використовується для виробництва транспортного палива, є високооктановою рідиною, яку отримують шляхом ферментації рослинних цукрів. В Айові виробляють щорічно близько 3,7 млрд галонів етанолу на рік, використовуючи при цьому близько 1,3 млрд бушелів кукурудзи, тобто 1 бушель кукурудзи може виробляти 2,8 галонів етанолу, а 1/3 бушелю йде на корм худобі. Айова є тим штатом США, який виробляє 30% всього етанолу країни і 15% виробництва біодизеля. Цікаво, що за дослідженнями Merrill Linch, у 2008 році виробництво етанолу завадило на 15% зростанню цін на бензин, який до того ж використовує для виробництва в 3 рази більше води, а сам етанол містить на 230% більше енергії, ніж потрібно для його виробництва. Тобто, широке використання етанолу зменшує оптові ціни на бензин на $0,89. До того ж, у той час як США імпортує 65% своїх потреб у нафті, виробництво етанолу в середині країни знижує імпорт на 12800 барелів на день. Субсидії уряду США направлені на підтримку виробництва нафтових продуктів і складають діапазон $133,2-280,8 млрд, тоді як для етанолу вони складають $16 млрд.
Голі факти, наведені вище, вказують на несамовиту працьовитість і потужне стремління фермерів штату Айова у досягненні кращих результатів, розвитку потенціалу та покращення ефективності використання тамтешніх земель, які дарують «хліб» не лише для виробників, але й для багатьох американців та інших національностей.
Приклад Айови може стати незамінним для розвитку сільського господарства, стверджує генеральний директор УЗА Володимир Клименко. Зокрема він зазначає, що фермери Айови не сіють озимі культури, адже це становить великі ризики для врожаю у зв'язку з кліматичними умовами штату, а використовують свої земельні потужності на найефективніші по урожайності даної території культур – кукурудзу та сою. У своїй діяльності Володимир Клименко активно закликає представників уряду та фермерів України застосовувати досвід управління процесом виробництва штату Айова. Так, Українська Зернова Асоціація на чолі з Володимиром Клименком, 16-17 жовтня поточного року вже втретє проводитиме Український зерновий конгрес в рамках Всесвітнього дня продовольства. Тема конгресу: «Розвиток зернового ринку шляхом формування ефективної аграрної політики. Роль України в забезпеченні зерном населення планети». Для презентації досвіду Айови в рамках даного конгресу запрошені та будуть виступати з доповідями спеціалісти зі штату Айова, такі як представники асоціації виробників кукурудзи та сої, свинини та біопалива, аналітики та експерти. Цим Володимир Георгійович підкреслює важливість лозунгу, який він неодноразово озвучував – «Україна в Айову». Маємо надію, що досвід Айови, що буде представлений на конгресі, стане наступним кроком у розвитку сільського господарства України.

Стати Агропрофі просто! Лише за кілька кліків!

Події:

Ціни на зернові: