ТРУБА В УКРАЇНСЬКОМУ ХЛІБІ

Газотранспортна магістраль з Росії до Європи проходить територією України, у тому числі землями сільськогосподарського призначення. Вона потребує догляду і ремонту окремих ділянок. Зрозуміло, що без цих заходів не обійтися, адже це стратегічний об'єкт. Зрозуміло це і власникам земельних і майнових паїв, під якими за часів СРСР прокладено трубу, і керівникам сільгосппідприємств, які обробляють на підставі оренди ці паї.
Маємо таку життєву ситуацію: 11 листопада 2011 року на засіяних озиминою полях сільгосппідприємства на Сумщині було відкопано фрагменти ушкоджених труб на декількох ділянках. Про це було укладено відповідний акт, згідно до якого підприємство отримало символічну компенсацію за 40 га пошкоджених посівів.
Відтоді ремонтники на полях не з'являлися. Селяни пестували еліту озимої пшениці весь сезон, і цьогоріч розраховували отримати 5,5-6 т/га.
Раптом, 20 червня ц.р. без будь-якого попередження, край поля з'явилася спецмашина з бригадою ремонтників, на що відповідним чином відреагувала охорона сільгосппідприємства – повідомила про подію керівника. Коли той прибув на місце, з'ясувалося, що на об'єкт приїхали лише виконавці, тому складений сільгоспвиробниками акт підписувати було нікому. Крім того, керівник просив, навіть благав у телефонній розмові майстра бригади відтермінувати проведення робіт, які не починалися сім місяців, усього на два тижні до збирання рекордного врожаю високоякісної пшениці з цього поля. Натомість, прикриваючись ледь не Кабміном, майстер висловився на адресу керівника сільгосппідприємства дуже нетолерантно, мовляв, ти нам не указ, і ми що хочемо, те і будемо робити.
Від спілкування з цим «містечковим» газовим начальником у аграрія склалося враження, що саме Кабінет Міністрів України віддав розпорядження нищити хліб – найбільшу цінність народу, зумисна шкода якому в усі часи є тяжким злочином.
Слід зауважити, що якби труба потребувала невідкладного ремонту, то вона, вочевидь, не пролежала б під відкритим небом понад сім місяців.
На нашу думку, така ситуація може бути типовою і для інших сільгоспвиробників та власників земельних паїв, під якими розташовано стратегічні трубопроводи чи інші комунікації. Тому з низкою запитань ми звернулися до відомого правника з земельних питань Андрія Мартина, завідувача кафедри землевпорядного проектування Національного університету біоресурсів і природокористування  України, кандидата економічних наук.

У друкованій версії видання ви матимете змогу прочитати відповіді на наступні питання:

Яким чином по закону мають бути збережені інтереси і держави, і власників земельних паїв, і сільгоспвиробників, адже ушкоджується структура ґрунтів, знищуються посіви сільгоспкультур?

У які терміни мають «газовики» віднайти і відремонтувати ушкоджені ділянки?

Які документи слід оформлювати сторонам?

На які компенсації можуть розраховувати селяни і хто їх має сплачувати?

Який має бути цивілізований вихід із конкретної життєвої ситуації, що викладена вище?