СІК З… ПШЕНИЦІ ТА ЯЧМЕНЮ

Освіченій людині ще зі шкільної лави добре відомо про стратегічну роль рослин на земній кулі. Зелена рослина завдяки унікальному процесу фотосинтезу з простих речовин вуглекислого газу і води при участі енергії сонця створює первинні органічні речовини: вуглеводи, білки, жири, вітаміни, тощо. Серед рослин, що покривають земну поверхню, домінуючу роль грають трави. Зелена трава, умовно кажучи, складається з волокнистої частини – клітковини, з якої побудована оболонка рослинної клітини, та клітинного соку. Саме сік рослини містить комплекс речовин, необхідних для забезпечення повноцінної життєдіяльності травоїдних тварин. Природа наділила тварину успадкованою здатністю відрізняти, яка трава є повсякденним харчем, а яка має лікувальну силу. Людина ж свідомо відкрила для себе лікувальні властивості трав. 
Було помічено, що жива рослина має значно більшу, ніж висушена чи законсервована, лікувальну силу та широкий спектр терапевтичної дії на організм людини. І, як не дивно, численні пошуки живих цілющих рослин привели до найбільш розповсюджених у практичній діяльності людини традиційних рослин, таких як звичайна хлібна пшениця та ячмінь. 
Численними науковими дослідженнями, початок яких датується ще 1936 роком, установлено, що сік 8-10-денних паростків пшениці (ячменю) має максимальний терапевтичний ефект на організм людини. На цій стадії зелений паросток сягає довжини 15-18 см. Його зрізають, подрібнюють і вижимають свіжий темно-зелений сік, що містить цілу гаму фізіологічно активних інгредієнтів, таких як вітаміни, мінерали, ферменти та хлорофіл, що становлять загалом основу життєвої енергії молодого паростка.
Молоді зелені паростки пшениці (ячменю) є найкращим джерелом життєдайного фізіологічно активного хлорофілу. Зелений пігмент хлорофіл, завдяки якому, власне, і здійснюється процес фотосинтезу, посідає особливе місце серед складових компонентів рослинного соку. Унікальна роль хлорофілу в процесі фотосинтезу зумовлена його здатністю дуже ефективно поглинати сонячну енергію та передавати її іншим молекулам. Сік пшениці (ячменю) містить до 70% хлорофілу. За своєю хімічною формулою хлорофіл нагадує гемін (складову гемоглобіну) крові та відіграє критичну роль у транспорті кисню. Виявлено позитивний вплив хлорофілу на роботу життєво важливих органів людини.
Численними дослідами доведено, що хлорофіл блокує ріст та розвиток патогенних бактерій та нейтралізує вільні хімічні радикали, які є промоторами патологічних процесів живого організму. Місткий за хлорофілом сік промиває лімфатичну систему людини, живить і насичує киснем судинну систему, очищає кишечник, нормалізує функції мембран слизистої оболонки внутрішніх органів. Хлорофіл сприяє очищенню ушкоджених патологією тканин людського тіла, має відновлювальну (регенеруючу) функцію, нейтралізує токсини.
Сік паростків пшениці здатний розчиняти осад в легенях, що утворюється внаслідок вдихання кислотних газів. Він нейтралізує шкідливу дію на організм людини монооксиду вуглецю (СО).
СІк є джерелом активного заліза для організму людини, тим самим сприяє нормалізації функції кровотворення та артеріального тиску крові. А також містить 19 важливих амінокислот, кілька сотень різних ферментів, які не завжди присутні, а тим більше в активній формі, в інших продуктах харчування. До складу соку входять 90 із 102 важливих мінералів, вітамінів та інших критичних для здоров'я нутрієнтів.
Установлено, що одна унція (~28 г) соку паростків пшениці за вмістом вітамінів і мінералів еквівалентна 2,2 фунтам (~1 кг) свіжих овочів. Він містить більшу частку вітамінів і мінералів, необхідних для життєдіяльності організму людини включно з «невловимим» вітаміном В12.
Сік паростків пшениці спричиняє широку системну дію на організм людини. Доведено позитивну дію соку на лімфатичну систему, механізми відтворення крові, відновлення загального фізіологічного балансу організму, здатність виведення токсичних металів з клітин, відновлення функцій печінки та нирок.
Особливо наголошується на трьох напрямах позитивної дії таких соків, дієвість яких беззаперечно доведена: очистка та нормалізація складу крові, детоксикація печінки, санація кишечника. 
Історія 
давня і сучасна
Перші свідчення про цілющі властивості паростків ячменю та пшениці пов'язані з деякими артефактами доісторичного Китаю віком 2800 років до народження Христа. Молоді паростки злаків становили частину культових церемоній древніх римлян, єгиптян. Згадується про це також у папірусах, знайдених біля Мертвого Моря.
В районі Мертвого Моря була знайдена цікава історична довідка, яка стосується паростків злаків. На початку 20 століття історик по імені Едмунд Бордо Жеклі (Edmund Bordeaux Szekely) знайшов біблійний манускрипт, в якому між іншим було написано: «Не вбивай свою їжу вогнем... всі трави злаків є корисною їжею для людини, а трава пшениці є найкращою».
Перші дослідження соків пшениці та ячменю були розпочаті у Великобританії на початку 1800-х. Початком сучасних досліджень у цій галузі слід вважати перші пошуки біохіміків з Університету штату Вісконсин (США), які у 1935 році описали «стимулюючий ростовий фактор» з паростків злаків, «відмінний від усіх раніше відомих».
Ці дослідження у 1940-х роках були успішно продовжені американським біохіміком доктором Чарльзом Шнабелем (Dr. Charles Schnabel). Всій Америці тих часів були відомі чудодійні бляшанки з сухим порошком із паростків ячменю, які продавалися в аптеках. Історії про чудодійний засіб д-ра Шнабеля для покращення здоров'я, «в якому вітамінів більше, ніж букв у алфавіті», широко висвітлювалися в таких поважних виданнях як Newsweek, Business Week, Time.
Серед існуючих злаків цілющі властивості зелених паростків ячменю мабуть є найбільш дослідженими перш за все завдяки зусиллям японського вченого Йошіхіде Хагівара (Yoshihide Hagiwara), власника великої японської фармацевтичної компанії – президента Інституту здоров'я ім. Хагівара в Японії. Протягом 13 років ним було досліджено властивості соків більш ніж 150 різних видів рослин. Серед них Йошіхіде Хагівара виділив ячмінь, поряд з пшеницею, як найкраще джерело корисних речовин, необхідних організму людини для росту, відновлення та гарного самопочуття.
В 1970-х роках доктор медицини Йошіхіде Хагівара, який власноруч створив кілька хімічних фармацевтичних препаратів, був дуже хворим, постійно працюючи в лабораторії з хімією. Він відновив своє здоров'я шляхом вживання свіжовижатого соку з паростків ячменю. Досліджуючи потім біохімічний склад висушеного соку паростків ячменю, д-р Хагівара знайшов, що він містить в 11 разів більше кальцію і в 30 разів більше вітаміну В1, ніж коров'яче молоко, у 5 разів більше заліза, ніж шпинат, у 4 рази більше вітаміну В1, ніж борошно пшениці, в 7 разів більше вітаміну С, ніж апельсини, в 3,3 рази більше вітаміну С та 6,5 рази більше каротину, ніж шпинат, та багатий вітаміном В12 (80мкг/100 г). Він містить також вітаміни А, В2, В3, В5, В6, В8, вітаміни Е та К. Чайна ложка висушеного соку містить близько 1 г протеїну, 8 мкг йоду, 3,5 мкг селену, 870 мкг заліза, 62 мкг цинку та інших мікроелементів.
Пацієнтам, що страждають на патологічне зневоднення організму або на артрит рекомендують вживати сік селери, як багатий на органічний натрій (28 мг / 100 г). Органічний натрій, як відомо, здатен підтримувати у розчині кальцій крові, а також сприяє розчиненню солей кальцію, що локалізуються в тканинах суглобів. Та виявилося, що паростки ячменю містять 775 мг (!) органічного натрію на 100 г. або майже у 28 разів (!) більше, ніж багата на органічний натрій селера. 
За останніми даними знаного у світі медичного центру – інституту ім. Джона Гопкінса, 95% пацієнтів, що страждали на артрит, майже повністю поправили стан свого здоров'я, вживаючи щоденно дві унції соку паростків пшениці протягом трьох тижнів.
Багатий на органічний натрій сік паростків ячменю та пшениці є також джерелом поповнення органічного натрію в шлунку, завдяки чому посилюється виділення соляної кислоти та покращується травлення їжі.
Медикам добре відома стратегічна роль органічного натрію особливо у процесі травлення їжі, багатої тваринними білками, цукром та низьким вмістом клітковини. Для травлення такої їжі (розщеплення білків до амінокислот) необхідна посилена секреція шлункового соку (соляної кислоти). Як результат, утворюється залишкова кількість соляної кислоти, яка здатна руйнувати делікатні тканини епітелію шлунку та кишечника. Щоб цього не відбувалося, організм включає механізми нейтралізації надлишку соляної кислоти, наприклад, шляхом посиленого продукування органічного натрію в т.ч. за участю жовчі, багатої натрієм. У разі видалення натрію з жовчі її рН знижується і жовч набуває кислої реакції. При хронічному зниженні кислотності жовчі до критичного рівня в жовчному міхурові починають утворюватися камені, які суттєво загрожують нормальній життєдіяльності організму людини. При дефіциті натрію жовч стає настільки кислою, що не лише подразнює стінки кишок, але й здатна утворювати виразки. Фактично 90% випадків виразки дванадцятипалої кишки утворюються саме неподалік жовчних протоків. Результатом подразнення стінок кишки кислою жовчю є утворення полипів, злоякісних новоутворень, синдромів подразнення кишок і таке інше.
Іншим механізмом нейтралізації надлишкової кислотності є посилена секреція глікопротеїну муцину, який є складовою слизу, що захищає епітелій кишок від надлишкової кислотності та інших подразників. З іншого боку, слиз є складовою мукоїдних (слизистих) бляшок, які формуються при надлишковому слизоутворенні і стають притулком для різних паразитів, патогенних бактерій, грибків та вірусів.
А наслідком кислої жовчі та утворення слизистих бляшок є: неповне перетравлення їжі, незадовільна асиміляція, накопичення токсинів, погана перистальтика кишечника, мутації та витіснення корисних бактерій, хвороби кишок, ініціювання ряду хронічних дегенеративних хвороб. І все це є результатом дефіциту в організмі органічного електроліту натрію, найбагатшим природним джерелом якого є сік ячмінних (і звичайно ж пшеничних) паростків, який здатен повністю компенсувати дефіцит органічного натрію в організмі людини.
Але терапевтичний ефект соку паростків ячменю та пшениці лежить за межами вмісту в них вітамінів та мінералів. Паростки виявилися перш за все потужним джерелом антиоксидантів високої якості, які стримують процес старіння на клітинному рівні та посилюють імунну функцію організму.
Відомий дослідник соку паростків ячменю доктор Говард Лютц (Howard Lutz), директор Інституту превентивної медицини, що у Вашингтоні, писав: «Зелені паростки ячменю є дивним продуктом, що досліджений за останнє десятиліття. Він посилює життєву енергію людини, сексуальну потенцію, ясність думок та знижує залежність від речей, які є для нас не бажаними. Він поліпшує текстуру шкіри, усуває її сухість, пов'язану з її старінням».
Біолог доктор Ясуо Хотта (Yasuo Hotta) з Університету штату Каліфорнія (США) знайшов у соці ячменю (а пізніше пшениці) субстанцію, яку назвали P4D1. В дослідженнях властивостей цієї речовини було установлено, що P4D1 має не тільки сильно виражену антизапальну дію, але також здійснює функцію репарації (відновлення) ушкодженої ДНК клітин тваринного організму. Інакше кажучи, має превентивну дію проти канцерогенезу, старіння та біологічної смерті живих клітин. Було також знайдено, що фактор P4D1 здатен супресувати (пригнічувати) або лікувати панкреатити, стоматити, запалення та виразки ротової порожнини, дерматити, виразки шлунку.
Серед найбільш відомих та шановних піонерів у галузі органічного пророщування насіння називають американку доктора Анну Вігмор (Ann Wigmore) яка ще в 1940-х роках у Бостоні вперше успішно використовувала свіжовижатий сік паростків пшениці для лікування ракових пацієнтів, що вважалися офіційною медициною безнадійними. Нею було досліджено лікувальні властивості соку 47000 видів рослин, більшість з яких виявилися корисними для здоров'я людини. Однак сік з паростків пшениці, за її спостереженнями, виявився найдоступнішим для користування і найефективнішим.
В середині 1940-х років з ініціативи Чарльза Кеттерінга (Charles Kettering), колишнього голови наглядової ради американської автомобільного концерну Дженерал Моторс, було інвестовано солідні кошти у дослідження рослинного хлорофілу за участю кращих біохімічних та медичних лабораторій США. Результати досліджень були приголомшуючі і опубліковані в більш ніж 40 наукових статтях. Висновки досліджень беззаперечно свідчили: хлорофіл є надзвичайно потужною цілющою субстанцією. Спонсор цих досліджень задавав собі питання: «чому ж тоді цей унікальний фактор повсюдно не використовується як лікувальний засіб?». І сам собі відповідав: «коли потужні фармацевтичні компанії усвідомлять, що дешевий препарат з хлорофілу є значно кращим лікувальним засобом, ніж дорогі медикаменти, і кожний пересічний клієнт може виготовити ці прості ліки вдома... то хто ж тоді зможе робити на здоров'ї людей гроші?
Здорове харчування
Цей висновок особливо актуальний зараз в Україні, де пересічний споживач у наших аптеках, за даними ЗМІ, через непомірно завищені ціни на ліки переплачує щорічно 1 мільярд (вдумайтеся!) US доларів за доволі часто неякісні або нерідко й фальсифіковані ліки, не отримуючи від них, у кращому випадку, ніякої користі.
Цілющі властивості соку з паростків пшениці (ячменю) та ряду інших культур сьогодні в цивілізованих країнах, таких як Австралія, США, Канада, Японія перетворилися в масштабний, безумовно прибутковий і надзвичайно важливий для оздоровлення населення бізнес, що нині активно розвивається. На цю тему написано десятки книг, виконано сотні досліджень як загально біологічного, так і спеціального медичного cпрямування. Продукти з пророщеного зерна пшениці та ячменю, такі як свіжовижатий сік, продаються у фреш-барах, пігулки або пресовані палички зі спеціально висушеної пророщеної зеленої маси пшениці чи ячменю доступні в мережах магазинів здорового харчування. Для домашнього приготування соку паростків у продажу в цих країнах широко представлені різні технічні засоби для пророщування насіння, вижимки соку, набори насіння спеціальних сортів пшениці та ячменю. Створені спеціальні періодичні видання, широко задіяний інтернет-ресурс, які постійно інформують читачів про новинки в цій важливій галузі.
Прикро визнавати, але факт, що у нас в Україні, де наш доморощений харчовий бізнес заробляє, паразитуючи на здоров'ї власного населення, безпардонно і безкарно годуючи його різними сумнівно-якісними та токсичними сурогатами.
Спитайте пересічну бабусю, якій зараз за 80, і вона не задумуючись скаже, що її покоління, яке пережило війну, розруху і голод, без сумніву, було здоровішим за покоління нинішнє, бо воно харчувалося хоча й не часто вдосталь, але здоровою їжею, вільною від синтетичних фарбників, консервантів, ароматизаторів, дезодорантів, антибіотиків, гормональних препаратів.
Сьогодні вибір засобів для пересічного громадянина, щоб покращити його здоров'я за помірний кошт, вельми не багатий. Та й навряд чи можна запропонувати йому щось краще, ніж вживання соку паростків пшениці та ячменю. 
Сік рекомендується вживати свіжим протягом 6 хвилин і не пізніше 30 хвилин після вижимки. Сік може бути охолодженим, або замороженим з продовженням терміну вживання. Але за цих умов він може втратити деякі свої нестійкі біологічно активні компоненти.
Будь-яких показань проти вживання соку паростків пшениці чи ячменю не зафіксовано. Щоденна профілактична порція вживання соку для здорової людини рекомендується 1-4 унції (~30-120 мл). Терапевтична (лікувальна) порція становить 4-8 унцій (~120-240 мл) щоденно протягом курсу лікування.
Сік паростків пшениці має приторно-солодкуватий присмак, тоді як сік ячменю дещо гіркуватий. Сік пшениці у чутливих пацієнтів в рідких випадках може спричиняти легку алергічну реакцію, або навіть нудоту. Сік паростків ячменю таких показань не має. Сік можна виготовляти вдома з використанням досить доступних і навіть примітивних засобів. Хоча, звичайно ж, краще це здійснювати у спеціалізованих фреш-барах, як це робиться в цивілізованих країнах. 
Український досвід
Перші паростки цього корисного бізнесу появляються і в Україні. Наприклад, в Одесі зусиллями колишнього фахівця в галузі автономного забезпечення натуральними продуктами харчування космонавтів Іллі Маніка створена перша в Україні мережа фреш-барів з виготовлення соку з паростків пшениці, яка активно розвивається, набуває популярності у населення м. Одеси, і щороку розширює масштаб своєї комерційної діяльності як в Україні, так і за її межами.
Далеко не останнім у справі оздоровлення населення соком паростків злаків є питання створення сортів пшениці та ячменю спеціального призначення для органічного пророщування насіння і виготовлення соку. Ця важлива робота започаткована в Селекційно-генетичному інституті – Національному центрі з питань селекції, насінництва та сортовивчення у м.Одесі. Спільними зусиллями з ініціативи Іллі Маніка було оцінено цілий ряд сортів пшениці, тритікале та ячменю Селекційно-генетичного інституту на предмет їх придатності для органічного пророщування. В результаті практично всі сорти пшениці було забраковано. Однак, було також виявлено, що найкращі характеристики за інтенсивністю росту паростків, виходом соку та його якості показав новий оригінальний екстра-м'якозерний сорт озимої пшениці під назвою Оксана, створений колективом співробітників відділу генетичних основ селекції нашого інституту. Цей сорт офіційно занесений у Державний реєстр рослин України в 2006 році і може бути рекомендований для використання у сфері органічного пророщування насіння і виготовлення соку. Насіння сорту Оксана нині розмножується в елітно-насінницькому господарстві Селекційно-генетичного інституту. 
Одразу застерігаємо, що для органічного пророщування насіння не годиться будь-яке товарне зерно пшениці чи ячменю, куплене на ринку у першої ліпшої бабці, чи придбане деінде. Зерно, крім приналежності до спеціального сорту, повинно мати високі насіннєві, або посівні кондиції. Тобто, насіння повинно бути добірним за крупністю, очищеним від усіляких домішок, битого, зморшкуватого і ураженого шкідниками і хворобами зерна, мати максимально високу схожість та енергію паростання. А це означає, що вирощуванням насіння пшениці (ячменю) для органічного пророщування повинні займатися спеціалізовані насіннєві господарства, які мають фахівців-насіннєзнавців відповідної кваліфікації, спеціальну техніку для очистки насіння та ліцензію на його вирощування. Все це є в системі елітно-насінницьких господарств Селекційно-генетичного інституту.
Насіння пшениці та ячменю, призначене для органічного пророщування, не повинно бути протруєним хімічними протруювачами та бажано вирощеним без використання пестицидів та високих доз мінеральних добрив.
В Селекційно-генетичному інституті започаткована спеціальна наукова програма зі створення сортів пшениці та ячменю, призначених для органічного пророщування. Крім сорту Оксана в процесі цілеспрямованої селекції виявлено зразки білозерної пшениці, які мають ще кращі, ніж сорт Оксана ростові характеристики насіння та якість соку. В інституті також проводиться робота по селекції сортів спеціального голозерного ячменю, призначеного для органічного пророщування. Такі зразки озимого голозерного (на відміну від звичайного плівчастого) ячменю вже виділені і незабаром будуть передані в систему Державного сортовипробування.