Поштова адреса: 01135.  Київ-135, а/с 79. 
  Контактний телефон:  +38(044)227-93-55
  E-mail: info@agroprofi.com.ua 
             Передплатний індекс: 98990


Книги:

Топ переглядів за місяць:

ІЩЕ БЛИЖЧЕ ДО ЧОРНОГО МОРЯ: РІЧКОВИЙ ТЕРМІНАЛ «НІБУЛОНА» ЗАПРАЦЮВАВ НА ХЕРСОНЩИНІ
10-й річковий перевантажувальний термінал компанії «НІБУЛОН» 14 липня 2017 року урочисто...
ВЕРХОВНА РАДА: ДИМ БЕЗ ВОГНЮ
Минулий тиждень був останнім пленарним у роботі шостої сесії Верховної Ради восьмого скликання,...
ЄВРОПЕЙСЬКИЙ АВТОПАРК ДЛЯ ЗБЕРЕЖЕННЯ УКРАЇНСЬКИХ ДОРІГ: СПІВРОБІТНИЦТВО VOLVO І «НІБУЛОНА» ТРИВАЄ
Зерно має пересуватися річкою, наголошує компанія «НІБУЛОН» від 2009 року, і транспортує нею...

Наші партнери:

Гальма для експорту замість «Повний вперед!»

Експорт зерна з України в поточному маркетинговому році (МР, 01.07.2011-30.06.2012 рр.), за обрахунками Української зернової асоціації (УЗА), становитиме близько 22 млн тонн. Такий прогноз підтвердив президент УЗА Володимир Клименко, спілкуючись з журналістами 14 березня на Четвертому щорічному форумі Інституту Адама Сміта «Агробізнес України».
Він також нагадав, що в січні-лютому поточного року експортери зменшили обсяги експорту пшениці, враховуючи заяви Мінагрополітики та Мінекономіки про загрозливий стан озимини. Так, в лютому було експортовано 1,7 млн тонн зернових. За попередніми даними, з початку поточного МР станом на 10 березня за межі України відвантажено 14,7 млн тонн. Свіжі офіційні цифри наявного балансу зерна на 1 березня мають з'явитися 16 березня після робочого засідання в Мінекономіки. 
Зважаючи на наявні перевалочні потужності, за словами експерта, наразі Україна здатна відвантажувати на експорт не більше 2 млн тонн на місяць. Потенційно же наша країна може щомісяця відвантажувати за кордон до 3 млн тонн зерна. Нині, за його словами, зовнішні поставки стримують проблеми, пов'язані з видачею дозвільних документів  і оборотністю вагонів-зерновозів. Обидва ці питання слід вирішувати на державному рівні, щоб навести лад на вітчизняному зерновому ринку.
 
Дозвіл, а за 
дозволом дозвіл…
 
Щодо видачі дозвільних документів, то ситуація виглядає таким чином. 
1 Із набуттям чинності Закону України «Про Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності» (№3392-VI) (надалі – Закон) з 01.01.2012 року підприємствам було додано ще одну бюрократичну ланку при отриманні документів, необхідних для митного оформлення експортно-імпортних операцій із зерном та продуктами його переробки, а також переміщення зерна та продуктів його переробки територією України. Так, відповідно до зазначеного Закону, до переліку документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності включено:
п.1 – міжнародні ветеринарні сертифікати;
п.3 – ветеринарне свідоцтво;
п.11 – висновок повторної фітосанітарної (арбітражної) експертизи;
п.61 – дозвіл на реекспорт товарів, що походять з інших країн;
п.82 – карантинний дозвіл (на імпорт та транзит);
п.83 – карантинний сертифікат;
п.125 – сертифікат щодо відповідності послуг із зберігання зерна та продуктів його переробки; 
п.126 – сертифікат якості зерна та продуктів його переробки;
п.134 – фітосанітарний сертифікат;
п.135 – фітосанітарний сертифікат на реекспорт.
 
Кожен з наведених 10 документів дозвільного характеру видається та діє на час перевезення (транспортування) вантажу. Процедура ж отримання цих паперів через дозвільний центр – ще однієї ланки в бюрократичному ланцюзі – буде призводити до збільшення часу невиробничого простою транспорту, а отже наноситиме невиправданих збитків аграріям.
Так, режим роботи державних адміністраторів (прийом заявок у робочі дні з 10:00 до 16:00, видача документів у робочі дні з 13:00 до 15:00) не відповідає режиму роботи дозвільних органів, товаровиробників та експортерів сільськогосподарської продукції, оскільки державний контроль та переміщення сільськогосподарської продукції має здійснюватися цілодобово, в тому числі в святкові та вихідні дні.
Так, після закінчення завантаження судна зерном, призначеним для експорту, за договором фрахтування експортеру надається 4 години на оформлення митних документів. Але відтепер судно з експортним вантажем може простояти в очікуванні завершення митного очищення вантажу декілька діб.
Термін розгляду заяв та видачі документів дозвільного характеру дозвільними органами, згідно зі ст.7.п.9 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» (№2806-VI) не відповідає порядку здійснення робіт щодо підготовки документів дозвільного характеру (інспектування, обстеження, огляд, проведення експертиз тощо). Закон передбачає оформлення відповідного дозвільного документа або письмове повідомлення суб'єкту господарювання про відмову у видачі документа дозвільного характеру протягом не більше ніж 10 робочих днів та передачу протягом одного робочого дня відповідних документів.
Так, наприклад, середній час завантаження вагона-зерновоза з визначенням якості (для кукурудзи) становить 40-60 хвилин, а простояти в черзі за отриманням карантинного сертифікату, сертифікату якості зерна та продуктів його переробки можна не менше 2-4 годин. 
Слід зауважити, що видача документів проводиться в ручному режимі, в порядку «живої черги», що також значно збільшує час перебування в дозвільному центрі. При цьому, в одній черзі за дозвільними документами перебувають і ті, для кого отримання такого документу годиною раніше чи пізніше не призводить до матеріальних втрат, й ті, для кого кожна година затримки завдає великих матеріальних збитків через простій судна. Ситуація на місцях – в районах і селищах – ще гірша.
Слід зауважити, що вихід на роботу інспекторів для інспектування та видачу сертифіката (свідоцтва) є звичайним робочим процесом, а от вихід на роботу у вихідний чи святковий день «державного адміністратора» дозвільного центру вимагає погодження з органами місцевого самоврядування…
Крім того, звернення експортера через дозвільні центри для отримання документів дозвільного характеру не виключає необхідність його безпосереднього звернення до регіональних та місцевих дозвільних органів. Для прискорення документообігу між довільним центром та дозвільними органами вантажовідправники витрачають свій час та ресурси в якості кур'єрів. Тому фактично з 1 січня цього року експортерам на порядок стало складніше отримувати дозвільні документи.
Отже, з набуттям чинності  Закону України «Про Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності» та Постанови Кабінету Міністрів України від 12.12.2011 року №1300 у суб'єктів ринку зерна виникли суттєві перепони, пов'язані зі своєчасним отриманням документів дозвільного характеру, що, в свою чергу, негативно впливає на виконання зовнішньоекономічних контрактів та гальмує експорт і транспортування зерна в межах країни.
Для вирішення цієї проблеми зернотрейдери наполягають на необхідності порушити перед Мінагрополітики питання про внесення змін до Закону України «Про Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності» в частині виключення із переліку всіх 10 документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності.
 
2 Нагальним питанням є також скасування обов'язкової реєстрації зовнішньоекономічних контрактів на Аграрній біржі за виключенням тих, які фактично укладено на біржі. По-перше, ця реєстрація має суто формальний характер: за вимогою вся статистична інформація про здійснені операції з експорту/імпорту зернових культур може надаватися зацікавленим міністерствам і відомствам митними органами або органами статистики. По-друге, скасування обов'язкової реєстрації контрактів зменшить документообіг та час на оформлення експортних операцій (для оформлення зернових вантажів окрім зовнішньоекономічного контракту потребується надання біржового контракту та посвідчення про реєстрацію). По-третє, скасування зменшить витрати експортерів (до 0,2% від вартості товарів) і дасть їм можливість збільшити на цей відсоток закупівельні ціни на сільгосппродукцію у товаровиробників.
При цьому, на даний час послуги з реєстрації зовнішньоекономічних контрактів надає лише Аграрна біржа. Інші товарні біржі позбавлені можливості сертифікуватися в установленому законодавством порядку щодо стандартів продажу або поставки біржового товару та отримати від Аграрної біржі право на участь у біржовій торгівлі. Тож наразі наявне монопольне становище всупереч діючому законодавству, зокрема Указу Президента України «Про невідкладні заходи щодо стимулювання виробництва та розвитку ринку зерна» від 29 червня 2000 року №832/2000, Постанові КМУ від 13 грудня 2010 р. №1254 «Деякі питання укладення та реєстрації зовнішньоекономічних контрактів» та Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України» від 24 червня 2004 року №1877-IV.
 
3 Слід також переглянути та знизити тарифи на перевезення залізницею сільгосппродукції та сертифікацію експортних вантажів з метою підвищення цінової конкурентоспроможності вітчизняних виробників на світовому ринку. 
 
15% на дорогу, 
або коли 3 
краще за 8-10
Ситуація з оборотністю вагонів-зерновозів досягла критичної позначки. Однак і вона має шляхи вирішення. Річ у тім, і «Агропрофі» вже неодноразово про це повідомляла, що всі наші перевалочні потужності в портах не можуть розвантажувати більше 1200-1300 вагонів за добу. Тому, за інформацією Державної адміністрації залізничного транспорту України («Укрзалізниці»), усі намагання зернотрейдерів замовляти 2500 вагонів на добу призведуть лише до накопичення рухомого складу в портах і сусідніх з ними залізничних станціях. Отже основною причиною, що гальмує пересування зернових територією України і створює проблеми в портах, є неефективне використання вагонів-зерновозів. Керівництво «Укрзалізниці» вбачає винними у цьому зернотрейдерів, які несвоєчасно подають заявки на перевезення, що призводить до нерівномірного завантаження у святкові та вихідні дні, до неможливості планування будь-яких графіків подання та, у результаті, – простою вагонів в очікуванні, як наслідок – розрегулювання зернового ринку і гальмування експорту.
Тут хотілося б зауважити, що тільки в Україні вагон-зерновоз перебуває в дорозі лише 15% загального часу, решта припадає на завантаження, очікування черги в портах, простій упродовж оформлення дозвільних документів і розвантаження. У такий спосіб оборотність вагона сягає 8-10 діб на місяць, що є абсолютно неприпустимим. Цю проблему слід вирішувати на державному рівні. 
Вихід з цієї складної ситуації сільгосппідприємство «НІБУЛОН» віднайшло у запровадженні так званих «маршрутних перевезень». Це стало можливим завдяки вертикально інтегрованій структурі компанії, забезпеченості власними елеваторними потужностями і здатності самостійно планувати перевезення. 
Таку пропозицію 25 січня 2012 року висунув генеральний директор ТОВ СП «НІБУЛОН» Олексій Вадатурський в ході зустрічі представників Української зернової асоціації, Українського союзу промисловців та підприємців, провідних компаній-експортерів сільськогосподарської продукції з генеральним директором «Укрзалізниці» Володимиром Козаком. 
Керівництво «Укрзалізниці» відгукнулось на пропозицію «НІБУЛОНа» щодо нової прискореної організації маршрутів з елеваторів компанії. Наступного дня фахівцями компанії і держустанови спільно було розроблено графік маршрутів і за день узгоджено керівництвом «Укрзалізниці». 30 січня 2012 року «Укрзалізниця» видала наказ №290 щодо експериментального перевезення зерна у лютому 2012 року відправницькими маршрутами (по 54 вагони в кожному) з п'яти елеваторів компанії на Перевантажувальний термінал «НІБУЛОНа» у Миколаєві для накопичення зерна, вивільнення місткості елеваторів.
Роботи тривали впродовж робочих і вихідних днів незважаючи на складні погодні умови. Відтак у лютому філіями ТОВ СП «НІБУЛОН» відвантажено 12 маршрутів із кукурудзою – 649 вагонів – з п'яти філій: «Артемівська», «Глобинська», «Ромодан» та «Кременчуцька» (Південна залізниця), а також «Мар'янівська» (Південно-Західна залізниця). Кожна з філій підприємства упоралася із запланованим відвантаженням маршрутів впродовж 24 годин. 
Відтак «НІБУЛОН» скоротив оборотність вагонів із середньостатистичних 8-10 діб до 3, не перешкоджаючи при цьому інтересам інших учасників ринку, і довів, що цілодобова оперативна робота можлива. А це означає, що дефіциту вагонів в Україні, яких налічується близько 10 тисяч, немає. Їх слід ефективно використовувати, досягнувши згоди.
На сьогодні підприємство забезпечене рухомим складом у повному обсязі і планує надалі використовувати відправницькі маршрути для перевезення зерна «Укрзалізницею» – у березні компанії будуть надані вагони ще для 15 маршрутів.
Водночас компанія продовжує розвивати власну логістичну систему, щоб не залежати від «Укрзалізниці». Вона зводить перевантажувальні термінали на Дніпрі та Південному Бузі, розбудовує власний несамохідний та буксирний флот. В планах компанії доведення обсягів перевезення зернових українськими річками до 3 млн тонн на рік. Це черговий доказ того, що не слід чекати, допоки держава чи її структура приступить до налагоджування логістики. Потрібно разом із державою заходити на ринок, добиватися для себе вигідних умов праці.
* * *
Отже, поки що наша держава залишається помітним гравцем на світовому зерновому ринку, тому світова спільнота приділяє нам особливу увагу. Так, питання експорту зерна з України розглядатимуться міжнародною робочою групою, яка працюватиме 19-23 березня в Римі на самміті ФАО (Продовольча і сільськогосподарська організація ООН). Для участі в цьому заході сформовано українську делегацію, до якої увійшли представники бізнесу та влади, а також представники ФАО та ЄБРР. До рекомендацій ФАО, як впливової міжнародної інституції, прислухаються усі провідні країни-виробники сільгосппродукції, і Україна не є виключенням. Тож прогноз експорту зерна поточного МР і наступного будуть складатися, у тому числі, на підставі її рекомендацій.
Ця міжнародна робоча група продовжуватиме роботу і надалі. Вже прийнято рішення про проведення 16-17 жовтня 2012 року III Українського зернового конгресу та «круглого столу» з ЄБРР як продовження діалогу між бізнесом і владою щодо подальшого розвитку і функціонування вітчизняного аграрного ринку. n
 
Стати Агропрофі просто! Лише за кілька кліків!

Події:

Ціни на зернові: