Поштова адреса: 01135.  Київ-135, а/с 79. 
  Контактний телефон:  +38(044)227-93-55
  E-mail: info@agroprofi.com.ua 
             Передплатний індекс: 98990


Книги:

Топ переглядів за місяць:

ВІДРЕМОНТОВАНА РАДА
Із початком нового навчального року у школах, стартував і новий політичний сезон на печерських...
«НІБУЛОН» ПРОДОВЖУЄ МОДЕРНІЗАЦІЮ СУДНОЗАВОДУ І СПУСКАЄ НА ВОДУ НОВІ СУДНА
Компанія «НІБУЛОН» за підтримки Європейського інвестиційного банку (ЄІБ) продовжує реалізацію...
ЗІ ШКОЛИ ПОЧИНАЄТЬСЯ МАЙБУТНЄ
Пузиківська ЗОШЧи багато вам траплялося незнайомих шкіл, до яких просто хотілося би зайти, бо вони у якийсь...
ДРУГА МОЛОДІСТЬ «ЗОЛОТОНІСЬКОЇ»
За чверть віку роботи компанія «НІБУЛОН» з усіх випробувань виходила переможцем, стаючи ще...
«ПОЛТАВАЗЕРНОПРОДУКТ»: ВІД СПІВПРАЦІ ВИГРАЮТЬ УСІ
Світлана Іванівна БредунНа благодатних землях Полтавщини агропромхолдинг АСТАРТА, який входить до ТОП-5 найбільших...

Наші партнери:

ОПТОВІ РИНКИ: НОРМИ Є, А ПІДТРИМКИ НЕМА

Оптові ринки сільськогосподарської продукції обов'язково слід розглядати в контексті суспільно-економічного життя країни. Загалом, кроки, зроблені в Україні в останні кілька років, дозволяють говорити про прогрес у цій сфері. Є підтримка влади. Зокрема Міністерства аграрної політики та продовольства України.
Правда, не завжди в органах влади є розуміння сутності ОРСП як об'єкта суспільного значення, як суспільного блага. Чи не тому в Україні такі ринки є виключно приватними структурами? Це несе певні загрози, зокрема щодо доступності таких ринків для вітчизняних сільгоспвиробників. Добре, що є такі люди як керівник ринку «Шувар» пан Федишин, які вміють знаходити баланс між бізнесовими та суспільними інтересами. Але ж не всі власники ринків можуть сповідувати такі принципи. Тоді що ж буде далі?
З іншого боку, «брак бюджетних коштів» (хоча, хай пробачать мене любителі футболу, але на бюджетне фінансування першості Євро-2012 знаходимо кошти), фінансова слабкість організацій сільськогосподарських товаровиробників та необхідність створення сучасної аграрної ринкової інфраструктури просто не залишає вибору – приватне інвестування несільськогосподарського капіталу в ОРСП стає чи не єдино можливим вибором.
Звичайно, можна було скористатися апробованим у світі шляхом – державно-приватне партнерство. Але закон на цю тему в Україні є скоріше мертвим від народження та й не видно, щоб хтось у владних кабінетах намагався активно його реанімувати.
При «приватній системі ОРСП» повинне бути добре правове регулювання для збереження суспільного інтересу. Однак, Закон України «Про оптові ринки сільськогосподарської продукції» практично не містить норм, які б гарантували вплив громадськості на їх діяльність. Наприклад, публічні наглядові ради з визначеними законом повноваженнями. Це сталося в результаті компромісів при прийнятті закону, але зараз у цій частині закон потребує суттєвого доопрацювання.
Дійсно, є ризик перетворення ОРСП на додаткові канали просування іноземної продукції. Хоча в законі про ОРСП є норми про повне або часткове відшкодування вітчизняним товаровиробникам витрат на зберігання та складування продукції в межах інфраструктури ОРСП впродовж періоду становлення за рахунок коштів державного бюджету; про сприяння вітчизняним аграріям в одержанні прибутку від реалізації сільськогосподарської продукції, вони поки що не працюють. Застосування цих норм дозволило б полегшити маркетингове просування української продукції. Однак норми є, а підтримки нема.
Однією із форм такого «сприяння вітчизняним виробникам сільськогосподарської продукції» з боку держави могла б стати підтримка організацій товаровиробників, зокрема, сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів. На жаль, Податковий кодекс України практично «перекрив кисень» таким формам примноження доданої вартості, насамперед для фермерів та ОСГ. Мінагрополітики у співпраці з громадськими організаціями, проектами міжнародної технічної допомоги готує зміни до ПКУ. Але, доки сонце зійде (тобто, підтримає Кабмін, депутати проголосують «за»), роса очі виїсть...
Є ще одна проблема в частині створення кооперативів, їх співпраці з ОРСП – відсутність системних каналів інформації про організацію діяльності кооперативів, можливості їхньої співпраці з ринками. Тут могли б велику роль відіграти дорадчі служби, однак знову все впирається у відсутність державної підтримки.
Важливість заготівельно-збутових сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів для ОРСП ще й в тому, що вони є саме тою ланкою, що забезпечить доступ продукції українських фермерів до оптового покупця через ринок. Є ненормальною сьогоднішня ситуація, коли фермер, бажаючи отримати «нормальні» кошти за свою продукцію, торгує на ринку особисто. Замість того, щоб займатися виробництвом. Але, з іншого боку, він втратить ще більше, якщо продасть продукцію з двору чи поля посереднику. За відсутності кооперативів ми матимемо провал у забезпеченні ОРСП вітчизняною продукцією. І провал у доходах тих, хто її виробляє.
Звичайно, світ змінюється. Змінюватиметься і значення ОРСП в Україні. Можливо, наступні ринки створюватимуться з використанням механізмів державно-приватного партнерства чи у формі кооперативів.
Звичайно, зі збільшенням доходів населення змінюватимуться і уподобання споживачів – вони захочуть і зможуть купувати продукти гарно упаковані, відсортовані чи вже напівфабрикати. Кооперативи стануть настільки сильними, що зможуть працювати прямо з системними торгівельними мережами чи створюватимуть власні мережі. Тоді ОРСП перетворяться на логістичні центри. Але… до цього треба дійти.
Не треба абсолютизувати роль ОРСП. Однак на найближчі кілька десятків років вони можуть відігравати надзвичайно важливу роль. Зокрема, як механізму ринкового ціноутворення. Якщо не перетворяться достроково на логістичні центри, недоступні для вітчизняного товаровиробника. Щоб не сталося останнього, слово має сказати держава.    n

Стати Агропрофі просто! Лише за кілька кліків!

Події:

Ціни на зернові: