Поштова адреса: 01135.  Київ-135, а/с 79. 
  Контактний телефон:  +38(044)227-93-55
  E-mail: info@agroprofi.com.ua 
             Передплатний індекс: 98990


Книги:

Топ переглядів за місяць:

ВІДРЕМОНТОВАНА РАДА
Із початком нового навчального року у школах, стартував і новий політичний сезон на печерських...
«НІБУЛОН» ПРОДОВЖУЄ МОДЕРНІЗАЦІЮ СУДНОЗАВОДУ І СПУСКАЄ НА ВОДУ НОВІ СУДНА
Компанія «НІБУЛОН» за підтримки Європейського інвестиційного банку (ЄІБ) продовжує реалізацію...
ЗІ ШКОЛИ ПОЧИНАЄТЬСЯ МАЙБУТНЄ
Пузиківська ЗОШЧи багато вам траплялося незнайомих шкіл, до яких просто хотілося би зайти, бо вони у якийсь...
ДРУГА МОЛОДІСТЬ «ЗОЛОТОНІСЬКОЇ»
За чверть віку роботи компанія «НІБУЛОН» з усіх випробувань виходила переможцем, стаючи ще...
«ПОЛТАВАЗЕРНОПРОДУКТ»: ВІД СПІВПРАЦІ ВИГРАЮТЬ УСІ
Світлана Іванівна БредунНа благодатних землях Полтавщини агропромхолдинг АСТАРТА, який входить до ТОП-5 найбільших...

Наші партнери:

СТАВКА НА ЗДОРОВИЙ ГЛУЗД, БО МИ ТОГО ВАРТІ!

Нарешті дискусійні питання законопроекту «Про ринок земель» зійшлися обговорити за «круглим столом» усі зацікавлені сторони – законотворці, представники влади, профільних громадських організацій, керівники і фахівці агропідприємств, юристи, банкіри. Захід відбувся 2 лютого 2012 року у Комітеті Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин.
Цьому законопроекту за реєстраційним номером 9001-д наше видання від початку створення документу приділяє увагу у кожному випуску. Навіть з внесенням понад 1000 поправок і підготовлений до другого читання, він містить переважно норми, як кажуть лікарі, несумісні з життям. Водночас, переконані його автори, він покликаний визначити правові і економічні засади організації й функціонування вітчизняного ринку земель. Тож, він містить визначення суб'єктів та об'єктів ринку земель, його організаційних засад, основних вимог щодо обігу окремих категорій земель, включаючи землі сільськогосподарського призначення, порядку проведення земельних торгів тощо. Відвертий і законодавчо обґрунтований спротив у фахівців АПК викликають більшість його новел. Зокрема, до суб'єктів земельного ринку пропонується віднести фізичних осіб-громадян України, територіальні громади та державу. Планується також встановити, що у приватній власності однієї фізичної особи можуть перебувати земельні ділянки, призначені для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, особистого селянського господарства, фермерського господарства загальною площею не більше, ніж 100 гектарів. Крім цього, документом передбачається встановити обмеження загальної площі земельних ділянок сільськогосподарського призначення, яка може перебувати в оренді однієї особи, на рівні 10% площі сільськогосподарських угідь на території району, але не більше 100 тис. га на території України. Законопроект містить також норму, відповідно до якої перехід права власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення не має припиняти права оренди на неї.
Відкриваючи обговорення, голова комітету Григорій Калетнік повідомив, що ця робоча зустріч проходить за ініціативи суб'єктів господарювання та громадських організацій і закликав присутніх висловити думки щодо наслідків упровадження ринку землі для сільського господарства держави.
Генеральний директор концерну «Укрпромінвест», Герой України Олексій Порошенко впевнений, що сьогодні, коли наше аграрне виробництво перебуває на підйомі, не час впроваджувати нові умови господарювання, які йдуть всупереч усім нормам і законам, що діють нині.
«Згадайте, яку тривогу підняли, коли не вистачило якихось пару мішків гречки. А якщо не буде хліба? – слушно зауважив він. – У нас сьогодні є 138 тисяч гектарів землі. За усі роки господарювання ми не отримали ні від яких колективів чи організацій жодної бурячини. У минулому році ми взяли 184 тис. тонн цукру і маємо наміри йти далі. Цього року підготували під посіви цукрових буряків 33 тисячі гектарів. Ми вклали багато грошей у цю структуру, відновили життя цукрових заводів і збираємося вкладати кошти надалі, щоб підвищити їх потужність».
Олексій Порошенко вважає, що ті люди, що розробили такий закон про землю, заслуговують на догану. «Мені боязно трохи стає, коли я вклав такі кошти, а тепер мені буде хтось командувати. Як я вміщусь у 100 гектарів землі з 32 тисячами гектарів буряків та 30 тисячами гектарів озимини? І що скажуть мені люди, які багато років працювали на цій землі? Тому я вважаю, що законопроект потребує дуже серйозного доопрацювання або відправки у довгу шухляду, щоб він там вилежався – принаймні років 15. Я категорично проти таких дій, які приведуть нас до великих негативних зрушень. Ми вже звикли до відносин, які склалися у сільському господарстві, ми робимо велику справу: не купуємо, як колись Радянський Союз, а продаємо зерно за кордон», – наголосив він.
Генеральний директор Агропромхолдингу «Астарта-Київ» Віктор Іванчик поділився досвідом роботи компанії, яка сьогодні є по-європейському публічною. «Ми були першою компанією, яка вийшла на Варшавську біржу. Наскільки я пам'ятаю, головним завданням Президента України в галузі сільського господарства є залучення інвестицій в сільське господарство для створення сприятливих умов для господарювання, для виходу на зовнішні ринки, в тому числі для побудови стабільних сталих умов праці, створення нових робочих місць і підвищення родючості земель та зростання добробуту українського села. Лише завдяки залученню інвестицій це можна зробити. І шлях залучення інвестицій через реалізацію власних акцій на фондових біржах мені здається найкоротшим і найпривабливішим», – зазначив очільник «Астарти».
Віктор Іванчик нагадав, що минулого року на Варшавській біржі відбулася зустріч президентів України і Польщі, і польський президент, оцінюючи позитивний крок компанії «Астарта» та інших компаній, які були першими, запевнив, що тут є місце для інших українських компаній. Дійсно, у минулому році близько 10 компаній також дебютували на Варшавській біржі. Українські аграрні компанії розміщують свої акції на Лондонській, Франкфуртській та інших європейських біржах. Віктор Іванчик вважає, що це відбувається лише тому, що компанії ведуть прозорий, зрозумілий і відкритий бізнес. «На сьогоднішній день компанія орендує близько 250 тис. гектарів землі. Це відбулося не за один день, а за 15 років, – зауважив він. – Ми переконуємо інвесторів, що створюємо вертикально інтегровані підприємства. Ми працюємо на землі, вирощуючи усі види культур за нормами сівозміни. Ми переробляємо цукрові буряки, займаємося молочним тваринництвом. Все це вимагає від нас досить суттєвих інвестицій. За роки нашої діяльності сотні мільйонів доларів інвестовані в інфраструктуру села, розвиток соціальної сфери, створення робочих місць. Сьогодні в компанії працює більше 13 тисяч наших співгромадян з середньою заробітною платою 2,5-3 тисячі гривень. Це набагато вище, ніж у середньому по країні. Ми повністю розраховуємося з тими людьми, які віддали нам землю в оренду, і це створює умови для достойного життя на селі». Ухвалення ж норм законопроекту, котрі обмежують максимальні обсяги оренди, на думку генерального директора, зробить роботу розвиненого аграрного бізнесу неможливою.
Генеральний директор ТОВ СП «НІБУЛОН», Герой України Олексій Вадатурський зазначив, що він і його компанія працюють в аграрному секторі України вже 20 років, і з долею компанії тісно пов'язані долі 25 тисяч власників землі. «Я за те, щоб ринок землі існував і земельні відносини були реформовані.
Проте робити це потрібно послідовно і поступово. Про Земельний кадастр говорять уже 10 років, але він досі не працює, земельні ділянки не інвентаризовані, досі не визначено: хто власник землі, а хто користувач», – сказав він. На думку Олексія Вадатурського, наразі склалася ситуація, коли власники землі самі не можуть визначати, хто буде їх землю обробляти. Натомість Держземагентство нав'язує орендаря землі. «Сьогодні не працюють у повній мірі орендні відносини: ні орендар, ні власник землі не захищені законом. Якби сьогодні можна було укласти договори оренди на тривалий термін з виплатою орендної плати авансом, більшість селян вирішили б свої соціально-побутові проблеми. Проте ніяких гарантій довгострокової оренди наразі немає. Проте економічні питання на селі можна було б вирішити без купівлі-продажу землі. Те, що держава не вирішувала 20 років, вирішили чомусь зробити одним махом, одним законом, який насправді є законом про Державний земельний банк, а не законом про ринок земель», – наголосив генеральний директор ТОВ СП «НІБУЛОН». Детально зауваження та пропозиції Олексія Вадатурського до законопроекту див. на стор.12.
Представник Європейського банку реконструкції і розвитку, що веде проекти в агробізнесі, Леся Кузьменко зазначила, що ЄБРР є найбільшим фінансовим інвестором в Україні. Серед усіх інвесторів вони вкладають в економіку нашої країни найбільш активно. «Починаючи з 1995 року ми вклали $1,2 млрд, з них інвестиції у сфери, пов'язані з сільським господарством – близько $700 млн, безпосередньо у сільське господарство – близько $300 млн, – сказала Леся Кузьменко. – Як бачите, цифри досить вагомі. Ми вже багато зробили для українського агросектору і зацікавлені у співпраці з ним і надалі. Ми завжди виступали за ринкову економіку і бачимо великий потенціал України у цьому секторі. На жаль, закон, який зараз розглядається, має багато негативних моментів. І ми разом з іншими міжнародними фінансовими організаціями виступали зі своїми зауваженнями, спрямовували їх керівництву країни, але бачимо, що вони не були почуті». Банкір підтримала думку представників клієнтів ЄБРР: ТОВ СП «НІБУЛОН» та Агропромхолдингу «Астарта-Київ» і підкреслила, що ті обмеження, які накладає законопроект, призведуть до тінізації економіки та виникнення різних корупційних схем, чого вони ніяк не можуть схвалювати.
Заступник голови правління «Райффайзен Банк Аваль» Віктор Горбачов зауважив, що його банк більше 15 років є активними учасниками аграрного ринку. У цифровому вираженні – це 5,5 млрд грн щорічних вкладень, понад 3 тисячі позичальників по всій Україні. «Ринок землі є дуже важливим. Наша позиція – усі учасники ринку повинні мати однакові умови: і юридичні, і фізичні особи, і фінансові установи. Тобто правила повинні бути єдиними без будь-яких монополій», – вважає він. За його словами, «Райффайзен Банк Аваль» турбує неможливість оформлення землі як застави від юридичних осіб. «Це потенційне зниження капіталізації агрохолдингів, які сьогодні є клієнтами нашого банку, потенційна обмеженість зовнішніх ринків для подальших інвестицій. Якщо власниками земельних ділянок будуть тільки фізичні особи, наш банк не зможе надавати у великих обсягах кредитування, бо позичальниками можуть бути лише фізичні особи, а кредити – лише споживчими. Кредитування під заставу землі – виключна монополія Державного земельного банку. Ми не проти будь-якої нової фінансової установи, яка з'являється на ринку, але виступаємо за те, щоб були єдині правила для всіх». Віктор Горбачов зауважив, що у законопроекті пропущені дуже важливі статті про оцінку землі та її механізми, хоча це є основою для банківського кредитування, коли береться застава. «Багато обмежень по обсягах оренди та власності. Цей закон, якщо він буде ухвалений, може суттєво збільшити ризики банків, що кредитують АПК. В цілому вважаємо, що законопроект про ринок земель є важливим для України, для розвитку бізнесу. Ми готові надати детальні зауваження по законопроекту комітету для їх обговорення», – наголосив банкір.
За словами радника Президента України Віктора Слаути, законопроект має свої плюси і свої мінуси. До плюсів належить те, що нарешті за 20 років питання щодо ринку землі зрушене з місця і є багато напрацювань з боку фахівців і громадських організацій. Мінуси – це те, що близько 90% населення не сприймають в такому вигляді законопроект. «Незважаючи на велику роз'яснювальну роботу, питання ринку землі на сьогодні заполітизоване. У нас є конфлікт інтересів, а повинен бути компроміс інтересів усіх – і великих, і малих гравців – зберігши три речі. Перше – не обезземелити селян, друге – зберегти українське село і людей на селі, третє – забезпечити продовольчу безпеку держави», – сказав він.
Віктор Слаута також зазначив, що свого часу за 4 місяці був створений Земельний кодекс і на нього сьогодні є багато нарікань. «Мабуть, настав час створити робочу групу з доопрацювання цього документу, щоб він став основним, базовим документом», – вважає радник Президента.
Голова Держземагенства Сергій Тимченко вважає, що неучасть землі у економічному обігу призводить до того, що власник 4 гектарів родючої української землі перебуває за межею бідності. Що стосується земельної реформи, то, на його думку, перший крок уже здійснено. У минулому році було прийнято закон про Державний земельний кадастр. Створюється геоінформаційна система даних про усі земельні ділянки, яка знаходиться у одному захищеному місці у електронному вигляді. «У кошмарному сні залишилися паперові архіви, котрі горіли, зникали. Людям вже не потрібно возити оригінали документів з району в область, де вони часто зникають. Вже неможливо розчерком пера змінити межі населеного пункту, додавши 2-3 гектари лісу. Це велетенський крок до цивілізованого суспільства. Не варто демонізувати Держземагентство. Ми не вирішуємо, кому давати чи не давати землю в оренду, ми лише реєструємо договори», – наголосив він.
Голова Держземагенства вважає, що противники законопроекту про ринок землі хочуть залишити усе як є. Він припустив, що комусь вигідно, коли обробляються не обліковані землі, вигідний хаос. «Завершення земельної реформи – єдиний шанс підняти економіку агропромислового сектору і економіки країни у цілому та бути захищеними від усіх світових криз», – переконаний посадовець.
Заступник міністра аграрної політики та продовольства Олександр Сень зазначив, що жоден з представників громадських організацій чи бізнесу не висловився проти необхідності закону. «Цей закон не має на меті знищити селян-власників, соціальну сферу села чи припинити розвиток сільгоспвиробництва. Адже прорахунки в кожному з цих напрямків будуть нам дуже дорого коштувати», – сказав він.
Олександр Сень повідомив, що позиція міністерства з цього питання викладена і подана до Верховної Ради. За його словами, міністерство підтримує позицію комітету ВР щодо 1% збору на соціальну сферу.
«Дуже важливим, – наголосив він, – є питання виробництва на селі. Щодо обмеження обсягу власності на землю, площ оренди, то з огляду на те, що тут присутні потужні вітчизняні товаровиробники, які виробляють продукцію і забезпечують надходження до бюджету, то компромісна позиція міністерства одна: обмеження має бути в межах 35% від площі адміністративного району. Цю позицію разом з Держземагенством ми запропонували комітету Верховної Ради».
На думку заступника міністра, питання створення Державного земельного банку потребує ретельного доопрацювання. «Судячи з відгуків громадян, а обговорення законопроекту триває в усіх регіонах, люди хочуть, щоб держава відігравала провідну роль в регулюванні і супроводі ринку землі. І основна роль земельного банку саме в цьому полягає – це специфічна, окрема, державна, наголошую, фінансова установа», – зазначив він.
Президент УСПП, народний депутат Анатолій Кінах вважає, що законопроект потребує суттєвого доопрацювання на основі ґрунтовного й високопрофесійного діалогу з об'єднаннями й асоціаціями бізнесу, зворотного зв'язку з експертним, науковим середовищем. «Головна мета життєво необхідної для нашої держави реформи АПК, включаючи її складову земельну реформу – це не продаж землі. Нею є створення умов для технічного й технологічного переоснащення аграрної галузі, для залучення приватних інвестицій як основи, що дасть змогу підвищити ефективність використання землі, сільськогосподарського виробництва в цілому», – зауважив нардеп.
На переконання президента УСПП, неприпустимо без відповідних розрахунків та прогнозу наслідків створювати граничні обмеження земельних ділянок, які можуть негативно вплинути на великотоварні виробництва. «Враховуючи те, що більшість українських компаній пройшли процедуру IPO на Варшавській і Лондонській біржах, це питання зачепить інтереси тисяч акціонерів та завдасть великої шкоди іміджу України», – підкреслив А.Кінах.
Крім того, на його думку, слід дуже детально, спираючись, в тому числі, на міжнародний досвід, розглянути статті законопроекту, які стосуються умов землекористування та створення Державного земельного банку.
«Створення сучасних земельних відносин – це не тільки наше стратегічне завдання. Це завдання, яке формулюється тенденціями, що нині спостерігаються на світових продовольчих ринках. Попит на продовольство у світі зростає, і Україна, володіючи величезним аграрним потенціалом, має всі шанси бути потужним економічним та політичним світовим гравцем. Але для реалізації нашого потенціалу, перш за все, треба сформувати сприятливий інвестиційний клімат, сучасну інфраструктуру й транспортну логістику, подбати про родючість землі, її технічне й технологічне переоснащення, сформувати стимули для залучення інвестицій», – переконаний Анатолій Кінах.
Як наголошувалося під час обговорення, прийняття законопроекту може зашкодити веденню господарства на орендній основі, як це склалося сьогодні. Характеризуючи питання суб'єктів майбутнього ринку, учасники «круглого столу» висловили думку, що позбавлення юридичних осіб – тобто підприємств – права купувати землю сільськогосподарського призначення не відповідає чинній Конституції України та іншим законодавчим актам. Обговорюючи проблеми обмежень на площу, яка може перебувати в оренді одного господарюючого суб'єкта, фахівці зазначали, зокрема, що будь-які обмеження призводять до тінізації відповідного сегменту ринку, а відтак – до корупції та інших негативних явищ в економіці.
За підсумками обговорення пропозиції, висловленні учасниками зустрічі, будуть опрацьовані, систематизовані у комітеті та доведені до відома депутатського загалу. Сподіваємося, думка шанованих людей, котрі власною справою довели свою відданість українській землі, допоможе народним депутатам ухвалити правильне рішення.


Стати Агропрофі просто! Лише за кілька кліків!

Події:

Ціни на зернові: