ПОВЕЛИТЕЛІ ХОЛОДУ: ПЕРШЕ ДЕСЯТИЛІТТЯ

Під час загальних звітних зборів Асоціації українських виробників «Морозиво і заморожені продукти». За столом – Олександр КУЦЬ, Ігор БАРТКОВСЬКИЙ, Юрій СТОРОЖУК, Людмила ДРИГАЛО.

«– Морозиво «чорний верх – білий низ» є? – Є! – А пельмені-вареники «білий верх – чорний низ» є? – Є!» Так, перефразувавши репризу Аркадія Райкіна про відсутність дефіциту, можна охарактеризувати вітчизняний ринок морозива і заморожених продуктів-напівфабрикатів. І це різнобарв'я смачної і якісної української продукції на будь-який гаманець стало настільки звичним, що здається, наче так було завжди. Нічого дивного – до хорошого швидко звикають. Однак Асоціації українських виробників «Морозиво і заморожені продукти», яка і створила ці дива, днями виповнилося лише 10 років.
Свій ювілей фахівці галузі відзначили в робочому порядку: 22 листопада в Києві провели загальні щорічні звітні збори. В них традиційно взяли участь практично всі керівники підприємств, які підбили підсумки попередньої роботи і затвердили план роботи на наступний рік. На зборах, знов-таки традиційно, було відзначено кращі підприємства і нагороджено фахівців галузі. З нагоди ж ювілею на адресу Асоціації цього дня приймав вітання і подарунки її беззмінний президент і один з ініціаторів створення – Ігор Бартковський.
Індустрія холоду – це те, що складає технології виробництва, зберігання і реалізації заморожених продуктів, зокрема морозива, – почала розвиватися в Україні значно раніше за напівфабрикати. Майже на початку її розвитку, а саме 30 жовтня 2001 року, чотирма підприємствами було створено Асоціацію «Українське морозиво» для відстоювання інтересів галузі. Проте морозиво – це продукт сезонний, на противагу замороженим продуктам. Тому, вивчивши потреби ринку, підприємства-виробники морозива почали дедалі активніше виготовляти заморожені продукти. Отже, в квітні 2007 року, щоб розширити «повноваження», статут було перереєстровано і структуру перейменовано на Асоціацію українських виробників «Морозиво і заморожені продукти» (АУВМіЗП).
За словами її очільника, за 10 років спільної роботи Асоціація стала об'єднуючою ланкою між виробниками морозива і заморожених продуктів, підприємствами суміжних галузей, холодильної промисловості, науковими й учбовими установами та державними структурами.
Наразі до її складу входить 31 організація. Це підприємства-виробники морозива і заморожених продуктів в Україні: ПАТ «Житомирський маслозавод» (ТМ «РУДЬ»); ПАТ «Вінтер»; ПГО АПВТ «Фірма Ласка» (ТМ «Ласка», ТМ «Щедров», ТМ «Моя бабуля»); ПрАТ «Геркулес» (ТМ «Геркулес», ТМ «Застольні», ТМ «Добриня»); ТОВ «Тірас» – «ТМ Мозаїка», ТОВ «Еліт» (ТМ «Ажур»), ТОВ «Торговий Дім Левада» (ТМ «Левада», ТМ «Сонечко моє», ТМ «Економка», ТМ «Сударушка»), ФОП Дриґало Л.Б. (ТМ «Дригало»); ФОП Урсуленко О.А. (ТМ «ОСА», ТМ «Коло», ТМ «Мамині»); ТОВ «Пирятинський делікатес» (ТМ «SmaСom»), а також підприємства супутніх галузей: виробники глазурі, наповнювачів: ТОВ «Аграна Фрут Україна», ТОВ ВТП «Агропереробка», ТОВ «Тотал»; устаткування: ТОВ «Окант-Україна», компанія «Тесhnоgе1»; багатопрофільні торговельні структури на ринку харчових добавок: ТОВ «ЕТОЛ-Україна», ТОВ «Даніско Україна». Також у складі Асоціації Національний університет харчових технологій, Одеська державна академія холоду, Донецький національний університет економіки і торгівлі ім. М.Туган-Барановського, Київський національний торговельно-економічний університет, Одеська національна академія харчових технологій й організації з рекламної та видавничої діяльності: ТОВ «Україна-Сервіс», ПП «РІА Марко Пак» (журнали «Світ продуктів», «Світ упаковки»), ТОВ «Смарт-Капітал» (журнали «Food UА» та «Food Тесhnо1оgіеs & Equipment», ТОВ «Компанія Біопром» (журнали «Продукти & Інгредієнти», «М'ясний бізнес»).
Щодо практичної роботи, то вже десять років поспіль Асоціація захищає права і інтереси українських виробників і у такий спосіб розвиває виробництво морозива, заморожених продуктів та індустрію холоду в Україні. Її гордістю є розроблені три державні стандарти на морозиво: ДСТУ 4733:2007 «Морозиво молочне, вершкове, пломбір. Загальні технічні умови»; ДСТУ 4734:2007 «Морозиво плодово-ягідне, ароматичне, шербет, лід. Загальні технічні умови»; ДСТУ 4735:2007 «Морозиво з комбінованим складом сировини. Загальні технічні умови», а також типова технологічна інструкція до них. У розробці ще трьох ДСТУ Асоціація брала активну участь.
Створені при Асоціації дві постійно діючі експертні ради з морозива та заморожених продуктів беруть участь в розробці галузевих нормативних документів.
АУВМіЗП входить до складу громадської ради Мінагрополітики, очолює центральну галузеву дегустаційну комісію з оцінки якості морозива в системі МінАПП, дегустаційну комісію з оцінки якості заморожених продуктів, входить до складу центральної галузевої дегустаційної комісії з оцінки якості м'ясо-молочних продуктів в системі профільного міністерства.
Крім того, Асоціація активно проводить інформаційну підтримку своїх підприємств, розвиває взаємовигідні зовнішньоекономічні зв'язки й укріплює науково-виробничий потенціал підприємств.
* * *
Тож поточного вівторка на адресу Асоціації лунали численні поздоровлення від профільних об'єднань і організацій АПК, і, зокрема – від Ради підприємців при Кабінеті Міністрів України. Від імені міністра аграрної політики та продовольства України Миколи Присяжнюка привітання виголосив директор департаменту продовольства Олександр Куць.
Зрозуміло, така увага з боку громадськості є доказом дієвої роботи Асоціації, сказав Ігор Бартковський. Однак найціннішим подарунком, за його словами, безумовно є довіра з боку споживачів до українського морозива і заморожених продуктів – цілої лінійки напівфабрикатів, що дозволила підприємствам Асоціації створити власні бренди. Саме завдяки цій чесно вибороній довірі підприємства не лише наповнили вітчизняний ринок і стали його гордістю, а й вийшли на міжнародний рівень. Так, наприклад, експорт морозива за 9 місяців поточного року у 3,38 разу перевищив імпорт: із загальновироблених 96 тис. т було експортовано 2499,1 т, а завезено – 738,53 т.
Однак якщо говорити про споживання морозива, то їмо морозива ми значно менше: середньостатистичний українець з'їдає лише 2,5 кг за рік, а от європеєць здатен впоратися аж з 15-ма кілограмами. Найбільшою популярністю у нас користується сімейне морозиво – близько 27,4% та у вафельному стаканчику – 17,9%.
Незважаючи на святковий настрій, доповідь Ігоря Бартковського не була єлейною – якщо хочеш знайти порозуміння і підтримку з боку колег, то ніколи не слід видавати бажане за дійсне. Проте за 10 років роботи Асоціації усі звикли саме до такого високопрофесійного рівня підготовки звітної інформації.
Отже, зазначив промовець, поточний рік для виробників харчової галузі можна назвати складним у фінансовому плані. Рівень інфляції, за даними Держкомстату, за 9 місяців 2011 року становив 4,2%. На споживчому ринку зросли ціни на тваринні жири на 6,5%, від 1,2% до 2,7% – на сири, олію, молоко, кисломолочну продукцію, м'ясо і м'ясопродукти. Тарифи на воду, електроенергію, газ і інші види палива збільшилися на 0,1%. Відтак суттєво знизилася купівельна спроможність нашого населення. Міністерство економічного розвитку і торгівлі України прогнозує, що середня інфляція за підсумками 2011 року може добігти 11,1%. Також індекс споживчих цін в середньому за 2011 рік зріс на 10,3%.

Ємність ринку,
як і морозиво, має здатність танути
КрІм того, що зменшуються продажі в натуральному вираженні, наголосив Ігор Бартковський, тане і фінансова ємність ринку – попит зміщується на користь дешевшої продукції. Якщо в минулі роки традиційний «стаканчик» втрачав свої позиції на 4-5%, поступаючись місцем більш технологічним і дорожчим десертам, то наразі структура продажів повертається до минулих часів, впродовж яких частка недорогих десертів складала близько 60%.
Посилаючись на інформацію виробників, керманич Асоціації з сумом констатував, що істотно підвищила свою маржу роздрібна торгівля. Якщо раніше кожна ланка в торговому ланцюжку встановлювала націнку на морозиво на рівні 20-30%, то сьогодні торгові мережі збільшили свою частку до 50-100%.
Оновлення асортименту також відіграє важливу роль в стимулюванні продажів морозива: провідні виробники щороку додають близько 10 позицій і майже таку саму кількість позицій, що не має значного попиту, виводять із споживання.
Якщо проаналізувати показники обсягів виробництва морозива за 8 років, з 2004 по 2011 рр., то найбільш вдалими виявилися 2006, 2007 і 2008 роки, коли було вироблено, відповідно, 118,6 тис. т, 129,4 тис. т та 123,9 тис. т.
Переломним для ринку морозива став 2010 рік, коли Україна виготовила 114,3 тис. т цієї продукції. Тоді вперше припинилося зменшення виробництва і виникла позитивна динаміка після спаду 2008-2009 років з 123,9 тис. т до 107,5 тис. т в 2009 році. Таким чином, криза зменшила об'єм ринку на 16,4 тис. т.
За останні ж 9 місяців, нагадав Ігор Бартковський, у натуральному вираженні ринок морозива становив близько 96 тис. т, що в грошовому дорівнює $ 261,1 млн.
Щодо гравців, то поточного року їх склад на ринку морозива істотно не змінився. Серед лідерів галузі, як утім і торік, перше місце за обсягами виробництва посіла Житомирська область – компанія «Рудь». За показниками 9 місяців тут виробили майже 25,8 тис. т, або 102,83%. На другій сходинці в Україні, як і раніше, стоїть Дніпропетровська область з її торговими марками «Ласунка» і «Мушкетер». За 9 місяців виготовлено 15,1 тис. т морозива, та порівняно з аналогічним періодом минулого року це лише 81,42% (– 3458 т).
У Кіровоградській області в лідерах компанія «Ласка». Обсяги виробництва за 9 місяців склали 10,5 тис. т, або 101,44%.
На жаль, зменшили об'єми в 2011 році ПрАО «Геркулес» і ПАО «Вінтер» – основні виробники морозива в Донецькій області. Показники 9 місяців склали 10,0 тис. т (– 1025 тонн), або 90,75%.
Водночас непогані результати за підсумками цього ж періоду демонструє Львівська область: ВАТ «Львівський хладокомбінат», який виготовив майже 9,6 тис.т. (+871 т), або 109,98%.
Не на належному рівні виявилися виробники Черкащини: ТОВ «Еліт» з обсягами виробництва 8,6 тис. т (– 987 т), або 89,78%. З 2009 по 2010 роки ВАТ «Луганськхолод» зменшив виробництво морозива на 54% з 8,7 до 4 тис. т.
Знов-таки, повертаючись до експорту, слід зазначити, що його частка загального обсягу українського ринку не перевищує 2,5%. Це є свідченням того, що, по-перше, потенціал розвитку продажів в цьому сегменті дуже великий. По-друге, що морозиво виготовляється, в основному, для внутрішнього споживання. До експорту виробники вдаються, коли наш покупець проявляє недостатню лояльність до брендів. Тому, за умов кризи, а також щоб нарощувати виробництво і домінувати на ринку незалежно від настроїв українського споживача, виробники нарощуватимуть експорт.
Основними країнами по експорту українського морозива в 2011 році були Молдова, Казахстан, Росія. Найбільші експортери 2011 року: «Ласунка», фірма «Ласка», ПАО «Житомирський маслозавод».
Зважаючи на невтішні реалії сьогодення, головним завданням, як і торік, перед підприємствами галузі постане не лише «утриматися на плаву», але й забезпечити збільшення виробництва. На ринку морозива тривають процеси консолідації, відтак кількість компаній зменшується. Нові ринки збуту віднайти буде дуже складно через низьку якість сировини і високі вимоги щодо якості продукції з боку інших країн.
Найближчим часом попит на морозиво, виготовлене на основі натурального пломбіру, зросте, бо його споживають практично всі вікові групи.
Дуже перспективним сьогодні вважається і сегмент сімейного морозива в зручних полімерних лотках і картонних відерцях.

Напівфабрикат – повноцінний смачний продукт
Сьогодні ми можемо говорити, що існуючий в Україні ринок заморожених продуктів розвивається за світовими нормами і принципами. З 2005-го почалося динамічне зростання обсягів продажів, 15-20% щороку, і асортименту. Пельмені і вареники, групи м'ясних, рибних та сирних виробів, овочі і фрукти наповнюють ринок заморожених продуктів – напівфабрикатів і готових страв, які потрібно лише розігріти. Для виробників та інвесторів це – прибуток, який залежно від налагодженості збуту та впливу зовнішніх чинників, становить від 3 до 10%. Для споживачів це – швидкий, якісний і порівняно недорогий спосіб харчування. А для Асоціації, говорить Ігор Бартковський, та сама робота щодо захисту інтересів та здоров'я виробників і споживачів. Сьогодні в Україні ми маємо близько двох десятків потужних підприємств із добре відомими торговими марками, які, в тому числі, вийшли на зовнішній ринок.
Щодо статистичних даних, наведених очільником АУВМіЗП, то з січня по вересень 2011 року м'ясних напівфабрикатів, включаючи м'ясо птиці, було виготовлено близько 72 тис. т, а це на 7 тис. т більше, ніж торік. Макаронних напівфабрикатів з начинкою навпаки вироблено на 2,6 тис. т менше: 50,5 тис. т проти 53 тис. т 2010 року. Проте порадували овочі (окрім картоплі) і гриби заморожені – 12,4 тис. т, а це плюс 2,6 тис. т до показників минулого року (темп росту становив 126%).
Експорт за 9 місяців 2011 року макаронних напівфабрикатів склав 97,6 тис. т і перевищив показники минулого року на 839,8 т. Помітне занепокоєння викликав цьогоріч імпорт макаронних напівфабрикатів: їх завезено майже 16 тис. т проти минулорічних 11,2 тис. т. Тобто ми на 6,2 тис. т завезли більше, ніж вивезли, і уперше імпорт перевищив експорт, причому у 1,63 разу. Те саме стосується заморожених овочів і грибів: вироблено на експорт 3,5 тис. т проти минулорічних 7,6 тис. т. Імпорт також зріс і становив майже 3,8 тис. т проти 3,5 тис. т на аналогічну дату минулого року.
Серед лідерів з виробництва напівфабрикатів м'ясних, виробів макаронних з начинкою – ФОП «Дригало», ПрАО «Геркулес», ТОВ «Торговий дім Левада», Фірма «Ласка», ФОП «Урсуленко».
Якщо проаналізувати останні 5 років, то щодо виробництва м'ясних напівфабрикатів ми мали: 2007 р. – 174,5 тис. т, 2008 р. – 90,5 тис. т, 2010 р. – 89,4 тис. т, 9 місяців 2011 р. – 72 тис. т. Щодо макаронних напівфабрикатів: 2007 р. – 107 тис. т, 2008 р. – 89,9 тис. т, 2009 р. – 74,6 тис. т, 2010 р. – 53 тис. т, з січня по вересень 2011 р. – майже 50,5 тис.т.
Водночас слід зазначити, що вітчизняний ринок заморожених овочів і фруктів не збирається здаватись. Навпаки, він активно розвивається. Так, за підсумками 2011 року (9 місяців) обсяги виробництва становили 126,14%. І якщо раніше він істотно залежав від імпортної сировини, то сьогодні виробники забезпечили собі сировинну базу, уклавши довготривалі угоди з сільгосппідприємствами ще на стадії посіву ними овочів. Лідерами ринку є підприємства Черкаської – 6,6 тис. т, Кіровоградської – 2,9 тис. т і Тернопільської областей – 2,2 тис. т.
Нині ринок заморожених м'ясних напівфабрикатів перебуває у стадії планомірного росту і має досить великий потенціал для розвитку. За прогнозами фахівців, у цілому, середні річні темпи росту українського ринку напівфабрикатів на період до 2012 року становитимуть 6-8%.
Водночас, через падіння платоспроможності, населення знов починає віддавати переваги більш традиційним і дешевим напівфабрикатам. Зросло споживання продукції середньої і нижньої цінових категорій, у тому числі небрендових напівфабрикатів і напівфабрикатів власних марок роздрібних торгових мереж.
Частка імпортної продукції на українському ринку напівфабрикатів незначна й нерівномірна: імпорт в основному сконцентрований у містах-мільйонниках. Вітчизняні виробники домінують практично в усіх сегментах ринку напівфабрикатів окрім плодоовочевої заморозки і заморожених морепродуктів, які, як правило, поповнюються продукцією з Польщі, Бельгії й інших західноєвропейських країн.
В цілому ж експортні поставки у нас значно нижчі імпортних; напрями експорту – країни СНД. Так, м'ясні заморожені напівфабрикати реалізуються до Росії – близько 3 тис. т, Білорусі – на рівні 188 т і Молдови – 31 т.
* * *
Свято святом, але життя триває, і почивати на лаврах Асоціація не думає. Тому на наступний рік накреслила для виконання великий об'єм роботи. Це стосується подальшого лобіювання інтересів підприємств об'єднання в державних структурах, активної участі в підготовці нормативних актів, законів України щодо АПК. Значної уваги планують приділити питанням доступу товарів і послуг як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках. А ще – більш активно поширювати офіційну інформацію щодо якості продукції. Адже саме вона забезпечує розвиток ринку і здоров'я та добробут пересічних українських громадян, заради яких і працює наш АПК.