Поштова адреса: 01135.  Київ-135, а/с 79. 
  Контактний телефон:  +38(044)227-93-55
  E-mail: info@agroprofi.com.ua 
             Передплатний індекс: 98990


Книги:

Топ переглядів за місяць:

КАДАСТРОВІ МАХІНАЦІЇ. ІНОДІ НЕ ЗАХИЩАЄ НАВІТЬ ДЕРЖАВНИЙ АКТ
Коли починаєш розслідувати шахрайські схеми щодо оборудок із землею, просто дивом дивуєшся,...
АГРО-2017: З АКЦЕНТОМ НА ТЕХНІЦІ
XXIХ Міжнародна, і третя в умовах війни на Сході України, агропромислова виставка «АГРО-2017»...
МІЦНЕ КОРІННЯ ХОРТИЦЬКОГО ТЕРМІНАЛУ
Міцним корінням із тисяч паль, подібно до знаменитих столітніх козацьких дубів, вростає в...
ВИСОКИЙ ПОТЕНЦІАЛ ЯРОГО ТРИТИКАЛЕ
Тритикале завдяки низці агрономічних переваг і високим товарним якостям може стати не просто...

Наші партнери:

БЮДЖЕТ У ПЕРШОМУ ЧИТАННІ: БУЛО Б ЩО ДІЛИТИ

В Україні розпочався найцікавіший етап для всіх, хто полюбляє ділити власноруч не зароблене: стартував бюджетний процес! Правда, розпочався він дещо дивно – у прагненні усім догодити та зверстати прийнятний для МВФ документ, його розробники вийшли далеко за межі своїх повноважень. Принаймні Рахункова палата про це говорить прямо: окремі положення проекту Закону України «Про Державний бюджет України на 2012 рік» не відповідають Бюджетному кодексу та іншим законодавчим актам. Зокрема, проект підготовлений за відсутності опублікованих радою Національного банку України основних засад грошово-кредитної політики на наступний рік, що несе ризик неузгодженості дій НБУ та уряду в грошово-кредитній сфері і перегляду основних параметрів державного бюджету.
Крім того, у запропонованому законопроекті не враховані пріоритети, визначені основними напрямами бюджетної політики на 2012 рік, а саме: не внесено змін до Закону України «Про інвестиційну діяльність», спрямованих на поліпшення інвестиційного клімату в Україні; не збалансовано фінансовий стан Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» і не затверджено її бездефіцитного фінансового плану, оскільки всупереч зазначеному, у доданих до законопроекту матеріалах вказано, що дефіцит компанії заплановано розміром 0,8% ВВП і буде покриватися він за рахунок випуску ОВДП на суму 12 млрд грн; не наведені тарифи на житлово-комунальні послуги до економічно обґрунтованого рівня; не схвалений закон про адміністративні послуги, який має зменшити кількість адміністративних послуг і ввести жорстку регламентацію їхньої вартості.
Проте ключова хиба бюджету – надто оптимістичні показники. В урядовому бюджеті зростання ВВП у 2012 році передбачено на рівні 5,5%, інфляція – на рівні 7,9%. Такої низької інфляції в Україні не було з 2002 року.
Що запланували урядовці для ключової галузі національної економіки – АПК? Загальна сума підтримки складе 39,9 млрд грн, що на 10,8% більше, ніж було заплановано на поточний рік. Адресна бюджетна підтримка Міністерства аграрної політики у 2012 році передбачена в обсязі 19 млрд 504 млн грн (7 млрд 171 млн – із загального фонду та 12 млрд 333 млн – зі спеціального).
Дивно лише, що у зв'язку з оптимізацією кількості бюджетних програм у 2012 році, об'єднано низку виробничих програм в одну бюджетну програму – фінансова підтримка заходів в агропромисловому комплексі, на що із загальної частини бюджету планують витратити 1 млрд 182 млн грн, причому на все скопом – і на стабілізацію та розвиток галузі тваринництва та рослинництва, і на державну підтримку сільськогосподарських кооперативів, і на часткове відшкодування вартості будівництва нових тепличних комплексів, і на часткову компенсацію вартості складної сільськогосподарської техніки, і на здешевлення кредитів на придбання складної техніки вітчизняного виробництва, і на часткове відшкодування вартості будівництва та реконструкції тваринницьких ферм та комплексів. Виникає питання: а хто буде розподіляти ці кошти – чиновники Мінагрополітики на власний розсуд?
Взагалі проект бюджету викликає серйозні сумніви, особливо у частині виконання дохідної частини, адже розробники не врахували найсвіжіші зміни в законодавстві, котрі мають важливе значення і можуть серйозно вплинути на динаміку доходів у майбутньому році.

Судіть самі. Набув чинності закон про скасування експортного мита на зернові – а це 700 млн грн. У день схвалення бюджету депутати відновили повернення ПДВ під час операцій з експорту зернових, що зменшило доходи держави ще на 5 млрд. Більше того – уже внесено до ВР законопроект Катерини Ващук, відповідно до якого податок на додану вартість, нарахований переробними підприємствами на вартість поставленої ними продукції, не підлягає сплаті до бюджету та залишається для виплати компенсації сільськогосподарським товаровиробникам. Якщо закон буде ухвалено, бюджет втратить ще 3 млрд грн. Цікаво, які статті видатків недорахуються цих коштів?
Здається також, що уряд дещо оптимістично оцінює перспективи залучення іноземних інвестицій в Україну за умов негативних явищ на світовому фінансовому ринку. Приміром, завдяки покращенню інвестиційного клімату, реалізації інноваційно-інвестиційних проектів в галузях економіки у 2012 році прогнозується надходження прямих іноземних інвестицій в обсязі $6 млрд. Наскільки вдалося покращити інвестиційну привабливість України нещодавно розповідали представники Європейського банку реконструкції та розвитку й інших світових фінансових інституцій на ІІ Українському зерновому конгресі (про головні тези, проголошені спікерами під час заходу, читайте в «Агропрофі» №39 від 21 жовтня 2011 року – прим. ред.).
Викликають певні запитання і способи витрачання бюджетних коштів. Згідно з Бюджетним кодексом, розпорядником бюджетних коштів може бути бюджетна установа в особі її керівника, уповноважена на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов'язань та здійснення витрат бюджету. Проте у проекті бюджету розпорядником коштів у системі Міністерства аграрної політики і продовольства визначено Національну акціонерну компанію «Украгролізинг», хоча відповідно до Статуту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2011 №354, компанія є державним публічним акціонерним товариством.
Голова Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин Верховної Ради України Григорій Калетнік так оцінив бюджетні плани у аграрній галузі: «Ми в своєму Комітеті досить уважно розглянули ту частину цього фінансового документу, яка фінансує агропромисловий комплекс держави, і хочу відмітити від імені комітету наступне. Якщо поглянути на цифри, вони закладені в цьому проекті досить оптимістичні, гарні: на 37 відсотків збільшення фінансування аграрного сектору економіки. Але я хочу звернутись до уряду. Шановні наші урядовці, ми подивилися, що це, на превеликий жаль, зростання відбувається не за рахунок реального збільшення фінансування аграрної сфери, а за рахунок входження до Мінагрополітики нових установ, таких як Державне агентство земельних ресурсів із своїм бюджетом 1,1 млрд гривень, Державне агентство лісових ресурсів, національні акціонерні компанії, Державні інспекції сільського господарства. Тому, звичайно, реальне збільшення є дещо меншим, і воно становить до 100 мільйонів гривень.
Хочемо звернути вашу увагу на суттєве збільшення видатків за програмою формування державного продовольчого резерву Аграрним фондом – 7,2 мільярди гривень. Звичайно, це приємно, що ми будемо мати якусь можливість робити більше закупок сільськогосподарської продукції від товаровиробників, але нам, аграріям, не зрозуміло, чому ці кошти зараховуються для сільського господарства. Все-таки давайте будемо говорити, що ці функції – це непритаманні функції сільському господарству. Ці функції більше похожі на бувшу споживчу кооперацію, це функції Державного резерву, це не ті кошти, які потрібно зараховувати у сільське господарство. І тому хотілось би, щоб це теж було враховано, і таким чином, або тоді функціональні обов'язки треба поміняти, або Аграрний фонд має отримувати ці кошти як спеціальне завдання держави на різні інтервенції, на утримання цінової політики у державі в цілому, але ніяк не на розвиток сільського господарства в Україні».
На засіданні Комітету було звернуто увагу на необхідність виділення коштів для підтримки фермерських господарств за програмою 2801-230, яка була загублена урядом у 2009 році. Григорій Калетнік висловив сподівання, що нинішній уряд врахує це і поверне, і відновить цю програму, як і багато інших програм, які були загублені в минулі роки.
На думку економістів, бюджет-2012 стане одним з найбільш антисоціальних бюджетів за останні десять років. Експерт центру Разумкова Павло Розенко вважає, що у проекті бюджету занижено усі соціальні показники, починаючи від розмірів мінімальної заробітної плати і прожиткового мінімуму. Навіть якщо розрахувати прожитковий мінімум для працездатної людини виходячи із існуючих параметрів споживчого кошика, а вони суттєво занижені, й у цьому випадку він складе 1184 грн. Проте навіть на кінець 2012 року цей показник буде меншим на 50 грн. Відповідно меншою буде і мінімальна заробітна плата. Таким чином експерт вважає, що уряд не робить реальних кроків на подолання бідності, відтак до кінця 2012 року за межею бідності опиниться кожний четвертий українець.
Незважаючи на негативні висновки експертів та низку принципових зауважень з боку депутатських фракцій і груп, проект бюджету був схвалений у першому читанні 248-ма голосами. Тож основна боротьба за бюджетні фінансові потоки розгорнеться під час другого читання.


Стати Агропрофі просто! Лише за кілька кліків!

Події:

Ціни на зернові: