Поштова адреса: 01135.  Київ-135, а/с 79. 
  Контактний телефон:  +38(044)227-93-55
  E-mail: info@agroprofi.com.ua 
             Передплатний індекс: 98990


Книги:

Топ переглядів за місяць:

ВИРОБНИЦТВО ХАРЧІВ ЯК МИСТЕЦТВО ТА ВИСОКІ ТЕХНОЛОГІЇ
Як зазначають організатори (ДП «Прем'єр Експо» (Україна) и ITEGroupPlc. (Великобританія)),...
ЮВІЛЕЙ ХЛІБОРОБА. ДМИТРУ МОТОРНОМУ — 90!
Дмитру Костянтиновичу Моторному — хліборобу і життєлюбу від Бога, справжній легенді...
ЗЕМЕЛЬНИЙ АВАНПОСТ
повний текст у друкованій версії видання Як убезпечитися від рейдерів, як переукласти договір...
«МИКОЛАЇВЕЦЬ» УСПІШНО ПРОЙШОВ ХОДОВІ ВИПРОБУВАННЯ
В акваторії річки Південний Буг минулого тижня було успішно проведено ходові випробування...

Наші партнери:

РОСЛИНА ДОВГОЛІТТЯ: СОЯ У ТЕПЛИКУ

Image
Соєві ділянки отця Дона (ліворуч) прискіпливо оглядають учасники семінару

Вирощувати соєві боби почали ще в древньому Китаї. Згодом ця культура зайняла одне з провідних місць раціону азійських країн. Дедалі більше вона стає популярною в Україні. Саме цій культурі була присвячена нарада-семінар, що відбулася 2 вересня у смт Теплик на Вінниччині.
Користь сої зумовлена тим, що вона містить в собі повноцінні білки, які нічим не поступаються білкам тваринного походження. Соя також містить жири, вуглеводи, клітковину і таку важливу для організму людини речовину, як лецитин, який регулює холестерин в крові, він бере безпосередню участь в процесі відновлення клітин мозку і здатний пригнічувати накопичення жирів в печінці. Лецитин зберігає молодість людини, посилюючи пам'ять, концентрацію, рухову активність. У сої містяться корисні для організму речовини, що перешкоджають зростанню злоякісних пухлин та служать для профілактики серцево-судинних захворювань. Вживання сої сприяє виведенню з організму радіонуклідів, що, швидше за все, служить причиною довголіття азіатських народів.
Щороку площі під посівами сої збільшуються в усьому світі, в тому числі й в Україні. Це пояснюється не тільки її корисністю, а й іншими факторами. По-перше, соя – один з основних елементів у раціоні худоби, птиці та навіть й промислову рибу нею підгодовують. По-друге, це досить рентабельна експортно-орієнтована культура, хоча й на вітчизняному ринку на неї неважко знайти покупця. По-третє, бобові є одними з найкращих попередників у сівозміні, адже вони акумулюють велику кількість азоту у ґрунті.
Поки що на державному рівні для підтримки виробництва сої фактично нічого не робиться, натомість в Українській асоціації виробників і переробників сої йде активна робота по підготовці програми по розвитку цієї галузі до 2015 року. Коли президента асоціації Віктора Тимченка запитали, які позитивні для соєвої галузі зміни відбуваються у законодавстві та чи втручається асоціація в роботу чиновників, він відповів коротко: «Ніякі. Ні». На думку пана Тимченка, немає сенсу займатися справою, від якої вочевидь не буде ніякої користі та віддачі. Тож поки політики займаються своїми справами Віктор Наумович проводить велику кількість семінарів-лікнепів по всій території України для виробників та переробників сої, а також фермерів, які тільки збираються займатися цією культурою. Крім того, подібні наради збирають сільгоспвиробників з різних областей країни та дають незамінну можливість для неформального спілкування та обміну думками. На одному з таких семінарів побували й журналісти «Агропрофі».

Image
Віктор ТимЧенко, президент асоціації «Украгропромсоя»

У невеличкому районному центрі – смт Теплик, що на Вінничині, – 2 вересня було дійсно тепло. Більш як сотня учасників – науковці, аграрії, громадські діячі з Вінницької та сусідніх областей приїхали до містечка, аби послухати виступи шанованих експертів соєвої галузі на науково-практичній нараді-семінарі «Соціально-економічні аспекти доцільності переходу до органічних методів вирощування сої». Місце обране не випадково, адже саме у Теплицькому районі розташоване фермерське господарство «Дона Олексія Пилиповича» протоієрея-фермера Олексія Дона. Коли українські аграрії почули про його діяльність уперше, то були вельми здивовані, та й було чому. На невеличкій площі, трохи більшій за 100 га, отець Дон вже понад 5 років вирощує екологічно чисту продукцію, зокрема на ділянці у 60 га – органічну сою. Особливою родзинкою господарства є високі врожаї, причому без використання будь-яких хімікатів і добрив. За словами отця Дона, кожного разу, коли у землю вносяться хімічні речовини, вона отримує стрес, який зменшує врожайність у рослинництві. Навіть у роки несприятливого для агровиробництва клімату, господарство отримувало урожайність сої 20 ц/га. Середня ж врожайність по господарству становить 28-30 ц/га. «При мінімальних затратах ми отримуємо максимальні врожаї. Хоча, слід зважати, що без біопрепаратів-інокулянтів обійтися все ж не можна. Загалом ми економимо 250-300 грн на гектарі порівняно з господарствами, які використовують хімію», – резюмував Олексій Дон.
Сам район також не пасе задніх. За словами голови Теплицької районної державної адміністрації Олександра Кравченка, регіон вже кілька років займає місця у першій п'ятірці області за урожайністю сої.
Віктор Тимченко у своєму виступі закликав аграріїв об'єднатися. На планеті щорічно зростає кількість населення, людям необхідно щось їсти. Сьогодні соя у світі вирощується на десятках мільйонів гектарів, і якщо у 2001 році її було вироблено 184,7 млн тонн, то у 2010 – вже 258,3 млн тонн, тобто в 1,4 рази більше. Основними виробниками сої є США – 90,6 млн тонн, Бразилія – 70,0 млн тонн, Аргентина – 49,5 млн тонн та Китай – 15,2 млн тонн. Україна, на жаль, у цьому списку не фігурує, в нас немає можливості впливати на світові ціни: урожай минулого року склав лише 1,67 млн тонн. Але, якщо зважати, що у 2009 році ми зібрали 1,04 млн тонн сої, то збільшення обсягів виробництва досить відчутне. За даними академіка А. Бабича, за рахунок введення сої в сівозміну США щорічно отримує близько 40% приросту економічної ефективності сільського господарства. Через це Україна не може лишатися осторонь, нам необхідно нарощувати виробництво сої.
За роки роботи асоціації, починаючи з 2003 року і до сьогодні, посівні площі під соєю в Україні збільшилися у 10,4 рази (з 189,6 тис. га до 1038 тис. га), валовий збір у 7,2 рази (з 231,9 тис. тонн до 1671 тис. тонн), а урожайність в 1,3 рази (з 12,2 ц/га до 16,1 ц/га). Вперше Україна подолала мільйонний рубіж по валовому збору у 2009 році – 1,04 млн тонн – і таким чином вийшла на перше місце серед країн Європи і СНД. Нині ми непогано закріпилися у переліку країн-експортерів сої (див. табл.1).
У 2010/2011 МР Україна експортувала 1,1 млн тонн сої, на суму $465 млн. Вітчизняна соя експортується до Туреччини, Італії, Росії, США, Угорщини, Ірану, Сирії та інших країн. Зацікавленість також виказують останнім часом Японія та Китай. Галузь вже сьогодні має потужну базу для свого розвитку (див. табл.2).
Втім, слід звернути окрему увагу й на використання сої для виробництва кормів. Показники ефективності вітчизняного тваринництва (для прикладу пан Тимченко взяв свиней) значно нижчі, ніж, наприклад, у ЄС. Там використовують 32 млн тонн соєвого шроту на потреби відгодівлі, в той час як в Україні лише 0,65 млн тонн, що складає 41% від необхідної кількості (фахівці підрахували, якщо в 2015 році Україна не буде виробляти 4 млн тонн сої, то для забезпечення потреб тваринництва нам щороку необхідно буде імпортувати 0,6-0,8 млн тонн соєвого шроту – у сьогоднішніх цінах це приблизно $500 млн). Внаслідок цього середньодобовий приріст ваги в Україні складає 380 г, а в ЄС сягає 820 г. Конверсія корму у вітчизняних виробників складає 6-7 кг на 1 кг  живої ваги, в ЄС – 2,8 кг. Через це та та інші фактори ціна 1 кг свинини напівтуші у Європі – 21,3 грн, у нас – 33 грн. Одночасно деякі українські виробники доводять, що з використанням у відгодівлі сої та за використання відповідних технологій утримання, собівартість виробництва свинини складає 10-13 грн за кг.
Наприкінці виступу Віктор Тимченко визначив основні проблеми та шляхи їх вирішення у соєвому виробництві: «Невисока урожайність сої – 16 ц/га, – це лише 50% потенціалу, який так необхідний Україні. Ми змушені поки що використовувати екстенсивний метод збільшення виробництва сої. Незадовільно використовують сою в кормовиробництві та їй досі не відведена серйозна роль у продовольчому забезпеченні населення.
Для усунення вищезазначених недоліків, з нашої точки зору, необхідно зробити наступне: по-перше, визначити сою стратегічною культурою, як це робиться в інших країнах-виробниках, та надати їй офіційне місце в сівозміні. Впровадження сої у рослинництві забезпечить відновлення родючості ґрунтів, а в тваринництві підвищить економічну ефективність та знизить собівартість. По-друге, необхідно провести роботу по значному підвищенню якості насіння, а при посівах використовувати районовані сорти. По-третє, зробити систематичним обов'язкове навчання фахівців сільського господарства усіх рівнів на базі високоефективних господарств».
Після завершення семінару одразу ж виконали останній пункт з рекомендацій пана Тимченка – поїхали до господарства Олексія Дона дивитися на вирощену ним майже у людський зріст органічну сою. Учасники були приємно здивовані тим, що засміченість бур'янами на полі була дуже низька, і це при тому, що його не обробляли хімікатами. Такий результат досягається за допомогою спеціальної недорогої агротехніки, зокрема, пружинної борони. Соя справді виглядала дуже добре, особливу увагу присутніх звернули на азотофіксуючі бульбашки на корінні, яких було чимало. Учасники задавали безліч специфічних професійних запитань, на які експерти радо відповідали. Наостанок зробили загальну фотографію усіх учасників наради і вирушили на обід органічними продуктами з господарства отця Дона.

Стати Агропрофі просто! Лише за кілька кліків!

Події:

Ціни на зернові: