Поштова адреса: 01135.  Київ-135, а/с 79. 
  Контактний телефон:  +38(044)227-93-55
  E-mail: info@agroprofi.com.ua 
             Передплатний індекс: 98990


Книги:

Топ переглядів за місяць:

ДОРОГА, ВИНАЙДЕНА РАНІШЕ ЗА КОЛЕСО
Господар води Для тих, хто вже за часів незалежної України використовував річку як транспортну...
НАВЧАННЯ МАЄ ВИПЕРЕДЖАТИ РОЗВИТОК...
Хочете, щоби ваші діти втілили прадавню батьківську мрію жити краще, щоби стали щасливими та...
НІБУЛОНІВСЬКИЙ ФЛОТ ОЧІКУЄ НА СУТТЄВЕ ПОПОВНЕННЯ
На суднобудівно-судноремонтному заводі «НІБУЛОН» триває зведення двох буксирів проекту 121М, а...
У НОВИЙ НАВІГАЦІЙНИЙ СЕЗОН — ІЗ НОВИМИ СИЛАМИ
«НІБУЛОН» продовжує розвантажувати автомобільні шляхи України. З перших днів відкриття навігації...
ПРАВО НА БЕЗВІЗ,АБО РОЗЛУЧЕННЯ З РАДЯНСЬКОЮ ІМПЕРІЄЮ
Ніколи не думав, що скажу це, але я люблю бюрократію. Тільки бюрократію не українську, а...

Наші партнери:

ЗЕРНОВЕ СЕРЦЕ УКРАЇНИ

Що таке День поля? Це свято, під час якого результат найвищого злету творчого людського генія – новий сорт хліба – зустрічається з мозолистими руками хлібороба, які поведуть його у подальше життя. Це свято для науковців, які наочно демонструють результати своєї багаторічної праці та аграріїв, які, хоч і ненадовго, потрапляють у майбутнє і можуть помацати руками завтрашній день української ниви.
Вже стало традицією, що кожного року Інститут фізіології рослин і генетики, під егідою Міністерства аграрної політики та продовольства, проводить науково-виробничу нараду, аби поділитися з хліборобами селекційними новинами та новими технологіями вирощування високих урожаїв. Останні роки ці наради збираються у базових господарствах, котрі тісно співпрацюють з інститутом. Цього року нарада проходила на базі найкращого господарства, яке має давню історію співпраці з Інститутом фізіології рослин і генетики НАН України (ІФРГ), а його пшенична нива засіяна сортами інституту.
Для практичної демонстрації досягнень вітчизняної селекційної науки гостинно надала свої поля Бершадська філія ЗАТ «Зернопродукт МХП» Вінницької області. Саме тут знайшли своє вдале поєднання організаційний талант керівника Бершадської філії ЗАТ «Зернопродукт МХП» Миколи Кучера та найновіші розробки сортів пшениці флагмана вітчизняної зернової науки – ІФРГ НАНУ під керівництвом Героя України академіка Володимира Васильовича Моргуна. В результаті вдалого поєднання науки і практики урожайність зернових на багатьох полях філії склала у минулому році по 80 ц/га, а на дослідних ділянках і більше 100 ц/га.

Image
Володимир Моргун

Гостей, що прибули на хлібний форум з усіх куточків України, зустрічали запашні короваї та снопи щойно скошеного колосся нових та вже відомих унікальних сортів пшениці академіка Моргуна. Пленарна частина відбувалася у приміщенні Бершадської районної адміністрації. У своєму вітальному слові її голова Олександр Снігур сердечно привітав високоповажне зібрання на бершадській землі. За його словами у залі зібралися люди, що пов'язали свою долю з найнеобхіднішою суспільною галуззю – виробництвом якісного зерна. Він відзначив, що одержання високих і сталих врожаїв сільськогосподарських культур можливе лише за умови застосування ефективних технологій її вирощування, які передбачають комплекс використання усіх засобів. Це і інтенсифікації сівозміни, і обробіток грунту, і нові високопродуктивні сорти та гібриди сільськогосподарських культур, і  органічні, мінеральні та мікродобрива, і регулятори росту та засоби захисту рослин, і сучасна широкозахватна техніка. За його словами одним із найефективніших інструментів підвищення сільськогосподарського виробництва є сорт і насіння адже лише за рахунок сорту можна досягти збільшення урожаю на 20-30%. Це є найдешевшим важелем впливу на стабілізацію виробництва та підвищення врожайності сільськогосподарських культур, особливо в нинішніх умовах.
Олександр Снігур виразив сподівання, що конференція, на якій будуть обговорюватися питання збільшення виробництва якісного зерна за рахунок нових сортів та використання сучасних технологій захисту посівів, стане важливим чинником для ефективного використання земель сільськогосподарського призначення, формування конкурентоспроможного агропромислового комплексу, збільшення його експортного потенціалу. Це дозволить гарантувати продовольчу безпеку держави та забезпечити високий рівень якості сільськогосподарської продукції. Він висловив слова вдячності за справи які творять учені та хлібороби і побажав їм успішної роботи.
Керівник ЗАТ «Зернопродукт МХП» Микола Кучер зазначив, що у «Зернопродукту МХП» склалася плідна співпраця з очолюваним академіком Моргуном інститутом. Ця співпраця полягає не лише у запровадженні у виробництво нових сортів, але і нових технологій обробітку грунту, захисту рослин, нових підходів до сільськогосподарського виробництва. Наразі без співпраці з наукою отримувати стабільно високі урожаї такої складної культури як пшениця практично неможливо. З іншого боку, за його словами, аграрну науку неможливо успішно розвивати без співпраці з провідними сільгоспвиробниками. Саме тому вже другий рік поспіль на базі Бершадської філії ЗАТ «Зернопродукт МХП» проводиться Всеукраїнська науково-виробнича нарада «День поля». Микола Кучер запевнив, що і наступного року цей форум хліборобів знову відбудеться на гостинній Вінницькій землі.
За словами Миколи Кучера сорти академіка Моргуна завжди приносять виграш. Його підприємство 80% своїх площ засіває саме сортами озимої пшениці ІФРГ. Сорти сіються різні, але всі вони дають вагому віддачу. У минулому році, за несприятливих погодних умов на 30 тис. га бершадської філії «Зернопродукт МХП» отримали урожайність 50 ц/га. І не у бункерній вазі, а вже готового, очищеного зерна з вологістю 14% і засміченістю 2%.  У попередні роки урожайність складала 63 ц/га. І це за умови, коли основним попередником пшениці, 60% – був соняшник. Аграріям не потрібно пояснювати, що це означає для наступної культури – це, як правило, пізній посів. У Інституту фізіології і генетики завжди є пластичні сорти, так би мовити, «на всі випадки життя», які дозволяють сіяти пізно і все одно отримувати гідний урожай. Звичайно, для цього потрібно дотримуватися технологій, вносити добрива і захищати рослини. Але сорти працюють і по несприятливих попередниках. Крім пшениці підприємство посіяло 40 тис. га кукурудзи, середня урожайність якої минулого року склала 95 ц/га, сіють також соняшник ріпак та інші культури. З самого початку своєї діяльності Зернопродукт відмовився від оранки землі. Технологія обробітку грунту безвідвальна – дисколаповими боронами та ущілювачами «Грегуар Бессон». Для цього використовується потужна техніка, основний трактор – Катерпіллер, потужністю 500 к.с. 30 таких тракторів здійснюють основний обробіток грунту на площі 120 тис. га, але всього тракторів 400, бо внесення добрив і засобів захисту здійснюється тракторами МТЗ меншої потужності. З першого року підприємство працює на рідких добривах: кукурудза – на аміачній воді,  пшениця – на КАСах і лише складнозмішані добрива, які йдуть у рядки – сухі. Технологія спрямована на досягнення максимальної продуктивності і чітке дотримання строків обробітку, працює вже 7-й рік. За словами М.Кучера успіх гарантує поєднання сорту, підготовки грунту, застосування добрив та фунгіцидного та інсектицидного захисту рослин.
Головна тема конференції, яку висвітлив директор ІФРГ, академік НАНУ, Герой України Володимир Моргун, присвячувалася новим сортам озимої пшениці та особливостям їх вирощування.
Оскільки Національною програмою «Зерно України» поставлено завдання подвоїти валовий збір зернових і довести середньорічні обсяги їх виробництва до 80 млн тонн, головними питаннями наради, на думку академіка Моргуна, є два: як подвоїти урожайність наших ланів та які фактори лежать в основі хліборобського успіху. За його словами зростання валових зборів зерна на планеті на 60% залежить від впровадження нових сортів. При рівних умовах і витратах за рахунок генетичної енергії нових сортів забезпечується додатковий приріст урожаю 10 і більше ц/га. Тому нові сорти були і залишаються одним із найважливіших факторів високого урожаю. доповідач запевнив, що головним напрямком селекційних досліджень інституту є створення нових сортів з великим генетичним потенціалом продуктивності. Він розповів про три групи сортів створених в інституті та охарактеризував кожну з груп відповідно до рівня продуктивності та напряму використання.
Перша група – це короткостеблові високоінтенсивні сорти. За генетичним потенціалом вони є найбільш продуктивними і за сприятливих кліматичних умов та інтенсивних технологій вирощування здатні формувати високі врожаї в 100 і більше ц/га. Лідерами групи є сорти «Смуглянка» та «Фаворитка» які є національними стандартами. До цієї групи також належать сорти «Достаток», «Володарка», «Золотоколоса», «Славна», «Солоха», «Чорнява», «Колумбія», «Чигиринка». В цьому списку є вже відомі у виробництві сорти, а також нові, такі як «Достаток», «Славна», «Солоха», «Чорнява», «Чигиринка». Відмінні результати випробування цих сортів дозволяють покладати на них великі надії. Так, сорт «Славна» в державному випробуванні на 4-х сортодослідних станціях забезпечив прибавку урожаю від 102 до 107 ц/га. Середня гарантована надбавка урожаю сорту «Славна» над національними стандартами за 2 роки державного сортовипробування по зонах Степу, Лісостепу і Полісся складає відповідно 13,1, 17,3 та 16,1 ц/га. За останні 3 роки державного сортовипробування сортів занесених до реєстру у зоні Лісостепу «Славна», «Чорнява» та «Нива Київщини» зайняли перші призові місця та забезпечили прибавку урожаю від 5,6 до 12,4 ц/га. Сорти цієї групи унікальні. Урожаї сорту «Смуглянка» по 100-115 ц/га отримані у 17 сортодослідах державного випробування цього сорту. На високому оптимальному фоні мінерального живлення генетика цих сортів забезпечує отримання рекордних урожаїв. Вони створені для добрих господарів, для високих технологій. Сорти цієї групи потрібно висівати по кращих попередниках, в оптимальні для кожної зони строки посіву. Саме на таких сортах як «Славна», «Смуглянка», «Фаворитка», «Золотоколоса», на думку академіка Моргуна, можна випробувати резерви продуктивності полів.

Image
Микола Кучер

Друга група сортів – це середньорослі сорти універсального використання. Їх головною ознакою є те, що вони у екстремальних умовах вирощування перевищують за урожайністю високоінтенсивні сорти, а в оптимальних – поступаються їм, бо селекційним шляхом дуже важко поєднати високу продуктивність з багатьма іншими корисними якостями. Лідером цієї групи є сорт «Подолянка», який є національним стандартом. До групи належать сорти «Богдана», «Трипільська», «Вінничанка», «Снігурка», «Лазурна», «Сонечко», «Новокиївська», «Наталка», «Почаївка», «Переяславка», «Ятрань 60», «Хоревиця». Головною перевагою цих сортів є те, що вони забезпечують отримання стабільних по роках урожаїв на різних фонах мінерального живлення, невибагливі до умов вирощування, попередників і строків сівби, мають високу екологічну пластичність. Це сорти для всіх господарств, для різних рівнів господарювання. Вони мають високу морозо– і посухостійкість та по суті є страховими сортами. Це надзвичайно важливо, адже в останні роки, незважаючи на потепління, взимку бувають морози 23-29 градусів і нижче. В разі відсутності снігу можна втратити від вимерзання значні посівні площі озимини. Серед сортів цієї групи є відомі сорти, що широко використовується у виробництві. Лідером групи є сорт «Подолянка», що забезпечує стабільно великі урожаї зерна високої якості у всіх регіонах України, має відмінну посухо– і зимостійкість. «Подолянка» широко використовується у виробництві і за надійністю є неперевершеною. Особливу увагу академік Моргун радив приділити новим сортам: «Наталка», «Сонечко», «Переяславка», «Почаївка», «Хоревиця», в яких висока якість зерна вдало поєднується з хорошою продуктивністю. Сорти «Сонечко», «Почаївка», «Хоревиця» є добрими, а сорт «Наталка» – відмінним поліпшувачем якості. Борошно цих сортів варто використовувати для випікання хліба високої якості.
Володимир Васильович вказав на недостатню якість зерна, що його вирощують наші аграрії. Він вважає це питання не стільки науковим, як економічним і для його вирішення необхідно зробити вирощування зерна високої якості прибутковим, як це прийнято за кордоном.
За словами академіка Моргуна в останні роки відсутність вологи, перенасичення сівозмін соняшником та зерновою кукурудзою змушують використовувати пізні, за межами оптимальних, строки посіву. Для цього науковцями ІФРГ створено сорт «Новокиївська», яка успішно витримує запізнілі посіви і забезпечує отримання хороших і задовільних урожаїв. В цьому відношенні «Новокиївська» є кращим нащадком сорту «Миронівська 808». На думку директора ІФРГ особливої уваги заслуговує також сорт «Снігурка», який в екстремальних умовах минулого року в зоні Полісся зайняв перше місце по продуктивності серед 73 сортів державного випробування.
За словами академіка Моргуна, з урожаю цього року ІФРГ буде реалізувати насіння наступних сортів: «Смуглянка», «Золотоколоса», «Фаворитка», «Подолянка», «Колумбія», «Володарка», «Богдана», «Трипільська», «Снігурка», «Вінничанка», «Переяславка», «Ятрань 60», «Хуртовина», причому перші чотири сорти вже займають у виробництві вагомі посівні площі. Крім того буде реалізовуватися насіння нових сортів таких як «Славна», «Чорнява», «Солоха», «Достаток», «Новокиївська», «Наталка», «Сонечко», прем'єра яких відбулася минулого року. Цьогоріч відбудеться перша реалізація сортів: «Чигиринка», «Хоревиця», «Лазурна», «Почаївка».
Остання група - це сорти спеціального використання. Тут було представлено два сорта-дворучки «Зимоярка» та «Хуторянка». Ці сорти поєднують в собі гени озимості та яловості і можуть висіватися і восени, і навесні.
Потреба в таких сортах викликана перш за все нестабільністю перезимівлі озимих пшениць та низьким врожаєм ярої пшениці особливо на Півдні.
Сорти такого типу, на переконання розробників, будуть стабілізувати валові збори пшениці.
Прикро, що за останні роки зменшився попит на сортове насіння. Причин цьому багато, Але Моргун переконаний, що вони не економічні, бо придбавши всього 2 тонни насіння через рік можна мати уже 150 га посівів нового сорту. А відмова від нових сортів – це заплановані економічні збитки. Варто пам'ятати, сказав Володимир Васильович, що рівень урожайності полів залежить від вибраних сортів. Хороші сорти – це найбільш економічно доступний засіб підвищення продуктивності. Висока продуктивність є генетичною ознакою і не кожен сорт зможе окупити затрати на його придбання, оскільки існує таке поняття як обмеженість продуктивності генотипом сорту, тому до підбору сортів потрібно ставитися уважно і професійно та не шукати сортів поза Державним реєстром. Директор ІФРГ закликав не експериментувати на великих посівних площах та не захоплюватися Західноєвропейськими сортами, бо вони не адаптовані до грунтово-кліматичних умов України і ніколи не займали у нас суттєвих посівних площ. Головний їх недолік – нестабільність урожаїв по роках. Є випадки вимерзання цілих полів, загибелі посівів від посухи чи від неякісних препаратів.
На думку академіка Моргуна, науково обґрунтована сортова політика повинна передбачати наступне.
– Домінування у виробничих посівах озимої пшениці сортів вітчизняної селекції, бо науковий рівень селекції в Україні досить високий, а стресові чинники, які в останні роки визначають рівень урожаю мають максимальний прояв – зимостійкість, посухостійкість та інші.
– Використання активної схеми впровадження нових сортів. Така схема буде цілком реальною за умови прямих зв'язків господарства з науково-дослідними установами.
– Розумне обмеження кількості сортів, які висіваються у виробництві. Необхідно ліквідувати практику висіву у одній області великої кількості сортів, скажімо 70 чи навіть 90, бо це свідчить про відсутність виваженої сортової політики. Хороших сортів дуже мало, до того ж якісне насінництво такої кількості сортів практично неможливе.
– Вирощування в окремому регіоні 5-6 домінуючих сортів. Серед них сорти, які мають високу виробничу надійність та екологічну пластичність, забезпечують отримання стабільних урожаїв якісного зерна.
– Поліпшення якості насіння та використання для посіву високих репродукцій.
– Ефективна охорона інтелектуальної власності та сплата роялті, що лежить в основі селекційного прогресу.
Академік Моргун нагадав, що важливими складовими високих урожаїв окрім сортів є добрива, захист рослин та інтенсивні технології. Світова тенденція нарощування валових зборів зерна базується на принципі інтенсифікації виробництва. Технології високих урожаїв у світі передбачають обов'язкове внесення добрив та активний захист посівів. У США використання добрив зросло у 5 разів, що отримало назву «сухого поливу». Без добрив високих урожаїв не буває. Це світова практика, альтернативи якій не існує. Відомо, що у світі відбулося непомірне здорожчання мінеральних добрив, тому ІФРГ розвиває ідеї використання рідких добрив для позакореневого листового підживлення. За словами директора ІФРГ заслуговує на увагу також технологія глибокого внесення безводного аміаку під посів озимої пшениці, яку застосовує спільно з інститутом ТОВ «Агросервіс». Незважаючи на жорстку посуху, посіви сорту «Смуглянка», вирощені за цією технологією в Жашківському районі на Черкащині, знаходяться наразі у відмінному стані.
«Необхідно повернути на наші поля гній, зупинити спалювання соломи на полях чи в теплових котлах, інакше ми скоро втратимо чорнозем. Перспективний шлях до високих та стабільних урожаїв лежить через раціональне поєднання як органічних так і мінеральних добрив», – наголосив Володимир Моргун.
На його думку, в останні роки склалася тривожна ситуація з попередниками під озиму пшеницю. Такі попередники як кукурудза на зерно та соняшник збираються пізно, що призводить до пізньої сівби. Посіви входять в зиму не розкущеними, у фазі сходів – 1-2 листочки. Такі посіви слабо перезимовують, найбільше пошкоджуються весняною посухою і різко – на 10 і більше ц/га знижують урожай.
Зростають втрати урожаю і від шкідників та хвороб. У Центрі та на Півночі України літо стало спекотним, що породило проблему вселенців. Сюди стали активно проникати з Півдня рослини, шкідники та хвороби, збільшилася шкодочинність та зросли втрати урожаю від таких ушкоджень. Тому вчасне внесення на поля хімічних засобів боротьби як ніколи є обов'язковою умовою вирощування і збереження урожаю.
У зв'язку з наростаючою продовольчою кризою отримання в Україні європейських урожаїв є питанням великої державної ваги. До цього часу Україна, на превеликий жаль, збирає низькі і нестабільні по роках урожаї. За підрахунками Володимира Моргуна генетичний потенціал нових сортів використовується у нас лише на 38%. З метою концентрації уваги на проблемі збільшення урожайності ІФРГ разом з швейцарською фірмою «Сингента» створили клуб «100 центнерів». Наразі цей клуб є школою передових агротехнологій, його основною ідеєю є узагальнення новітнього світового досвіду з метою отримання максимально можливого урожаю стосовно конкретних грунтово-кліматичних умов. Досвід Європи, а тепер уже і України, засвідчує, що високі урожаї збирати рентабельно.
Новим чинником, який на думку академіка Моргуна визначає в останні часи рівень продуктивності, стали глобальні зміни клімату. Озимі посіви в останні роки зазнають жорсткої осінньої та весняно-літньої посухи. Існуючі сорти озимої пшениці не здатні пристосуватися до нових спекотних умов вегетації, тому волога виступає головним критичним фактором продуктивності. В нових умовах технологія вирощування сільськогосподарських культур має бути спрямована на її збереження, а селекційні дослідження будуть характеризуватися посиленою увагою до кліматичних стресів. «Посуха – це уже надовго. Минулого року факт глобального потепління, викликаного антропогенними чинниками, вже науково доведений і перестав бути гіпотезою. Тому ми повинні докорінно змінити нашу аграрну стратегію. Потрібно переглянути набір культур, норми висіву, запровадити супер ранні строки посіву, вологозбираючі технології, створити посухостійкі сорти та зробити багато іншого для адаптації нашого землеробства до нових умов, яких до цього часу в Україні не було», – вважає В.Моргун.
Про основи живлення високопродуктивних сортів озимої пшениці розповів учасникам науково-виробничої наради заступник директора ІФРГ, член-кореспондент НАН України Віктор Швартау.
За його словами, ситуація на ринку добрив як в Україні, так і у світі дуже складна. Впродовж останніх 10 років ціна на добрива (аміачна селітра, діамофоска) зростала у періоди внесення (березень, вересень) та наприкінці бюджетного року. Поряд з тим, якість добрив постійно знижується, насамперед фосфорних, комплексних, з мікроелементами, рідких, таких як аміачна вода та рідких комплексних добрив (РКД). У останні 2 роки ціна на добриво росте вже не сезонно, а постійно, причому вартість окремих продуктів за рік зросла удвічі. Причиною здорожчання добрив є їх певний дефіцит та загальне зростання цін на продовольство. Зростання цін на зерно, яке спостерігалося увесь 2010 рік і продовжується зараз, відгукнулося суттєвим перегрівом ринку мінеральних добрив. Як наслідок – обмежене застосування основних добрив (азот, фосфор, калій), суттєве зниження добрив на основі мікроелементів та органіки. На думку науковця, «Зернопродукт МХП» – одна з небагатьох компаній, які мають високий рівень внесення органічних добрив.
В цих умовах, вважає Віктор Швартау, сучасні напрями створення систем живлення повинні базуватися на зниженні витрат та підвищенні коефіцієнту засвоєння іонів. Основними напрямами мають стати локальне внесення добрив, позакореневе підживлення, рідкі та комплексні добрива, інтеграція систем живлення та захисту посівів.
За словами вченого пшениця є вираженим азотофілом, тому зрозуміла увага аграріїв до азотного живлення, яке пов'язане з великими витратами та технологічними складнощами. З точки зору фізіолога, сказав він, існує дві групи найбільш цікавих форм добрив. Передусім це КАСи. Оптимальні терміни внесення для них – по тало-мерзлому грунту та у період кущування. Внесення у фазі виходу у трубку та пізніше можливе лише у водних розчинах та пов'язане з можливістю механічного ушкодження культури. Існує також питання їх взаємодії з фунгіцидами, гербіцидами та інсектицидами, рідкими комплексними добривами, калійними добривами та мікроелементами.
Віктор Швартау звернув увагу присутніх на цікаві виробничі досліди з використання безводного аміаку та аміачної води, які вносилися восени, безпосередньо перед посівом, на певну глибину.
Внаслідок такої форми внесення пшениця восени «не бачить» цей азот, а «бачить» його лише навесні під час потужного розвитку кореневої системи. Така практика має як економічні, так і технологічні переваги. Недоліком є те, що ці добрива фізіологічно кислі.
Щодо фосфорних добрив, промовець відзначив, що традиційно цікавими серед них є РКД або ЖКУ, як його називали за часів СРСР, монокалійфосфат та моноамонійфосфат. Проте вони дорогі, а тому застосування їх обмежене. Фосфоритне борошно найбільш дешеве з препаратів, але має значну кількість сторонніх домішок, які позитивно на рослини не впливають. Віктор Швартау звернув увагу присутніх на те, що значна кількість західних компаній просуває на ринок України фосфіт (PO3), який позиціонується як ефективне фосфорне добриво, не маючи до фосфорних добрив ані найменшого відношення. У 50-х роках ці сполуки намагалися використовувати як фунгіциди, але були зняті з використання через низьку ефективність.
Тож, за його словами, важливими умовами реалізації генетичного потенціалу сорту є застосування належних технологій захисту, використання високоефективних та якісних препаратів та підбір пестицидів з урахуванням сівозміни, оскільки деякі препарати, що застосовуються по пшениці, негативно впливають на озимий ріпак, якщо він сіється після неї, тож питання післядії препаратів потребує детального вивчення.
«Фундаментальним завданням у живленні рослин є суттєве підвищення коефіцієнтів засвоєння елементів живлення та зниження витрат на живлення посівів – впровадження рідких добрив, комплексних добрив для позакореневого підживлення тощо», – наголосив Віктор Швартау.
Про нові розробки інституту у цьому напрямку, який стає стратегічним з огляду на зміни клімату, ми продовжимо розмову у наступних числах газети.
Керівник з роботи з провідними клієнтами ТОВ «Сингента» Євген Санін розповів про технології захисту посівів зернових культур. За його словами, пшеницю, починаючи від проростання насіння і закінчуючи зберіганням урожаю, атакують близько 240 видів різних патогенів. Тому генетичного потенціалу сорту недостатньо для отримання високих урожаїв. Без застосування сучасних препаратів ті 240 «незваних гостей» зведуть нанівець усю працю і затрати хлібороба. Високоякісні ж препарати в змозі додати до 15 ц/га, суттєво підвищити якість зерна, а значить і його закупівельну ціну.
Після закінчення пленарної частини учасники наради переїхали на демонстраційне поле, засіяне різними сортами пшениці, створеними вченими ІФРГ. Коли наочно бачиш цю красу, яка буяє і колоситься, перехоплює подих. Тут, на невеликій площі зібрані найвищі досягнення світової аграрної науки, сорти, рівних яким немає у світі. Академік Моргун особисто показував різні сорти пшениці, розказував про їх переваги у різних умовах вирощування. Треба було бачити його юнацький запал і втіху від щирого захоплення гостей результатами багаторічних досліджень. Саме на полі найкраще відчувається, що означає пшениця у житті Володимира Моргуна. Та пристрасть, з якою він про неї говорить, не залишає сумнівів – він у доброму сенсі фанатик своєї справи. На таких вчених тримається високий рівень української науки. Зацікавленість гостей у нових сортах вилилася у справжню зливу запитань, яку зміг зупинити лише рясний дощ, який заскочив учасників наради в полі. Але він нікого не засмутив, хіба що викликав білу заздрість у представників областей, які цього річ страждають від посухи.
Цьогорічний «День поля» став справжнім святом хліборобів. Вони побували у зерновому серці України, мали змогу побачити в польових умовах велику колекцію сортів пшениці, які займають провідні площі хлібного лану держави, а також сорти, які є найближчим майбутнім нашого сільського господарства. На нараді було продемонстровано до десятка сортів, які у найближчому майбутньому змінять зернове обличчя України, нові технології живлення та захисту рослин, які дають змогу суттєво знизити витрати виробників. Радує величезна зацікавленість виробничників у останніх досягненнях аграрної науки. Це значить, що співпраця науки і виробництва буде продовжуватися, нові сорти підуть на поля і дадуть нові високі урожаї на благо людей і держави.
Агроном-технолог фірми «Артанія» з Вінниці Володимир Побережник розповів, що вони працюють з багатьма господарствами області, тому для них вкрай важливо особисто вивчити нові сорти пшениці та новітні технології їх вирощування, системи живлення та захисту рослин, щоб потім можна було розповсюдити найкращі надбання науковців серед виробничників. Гріх не скористатися тим досвідом, який має «Зернопродукт МХП» по системі внесення мікродобрив, адже ціни на складові урожаю: добрива, паливо-мастильні матеріали сьогодні стрімко пішли вгору, тому без новітніх технологій вирощування зернових може стати нерентабельним. Він вважає, що сорти академіка Моргуна сьогодні є основою хлібного лану України, бо вони найбільш пристосовані до наших умов. Хлібороби можуть впливати на живлення та захист рослин, але не в силах справитися з погодними умовами. Пластичні сорти пшениці, розроблені в Інституті фізіології рослин і генетики дають можливість максимально нівелювати негативний вплив кліматичних сюрпризів.
Голова фермерського господарства «Мрія» Михайло Ткалич із Золотоніського району на Черкащині дуже задоволений тим, що вдалося ближче познайомитися із новими сортами пшениці, технологіями та підходами до вирощування зернових. На його думку, такі наради дуже важливі для поширення передового досвіду. За його словами, Черкащина, на жаль, нині потерпає від спеки, тому сподіватися на високі врожаї не доводиться, хоча «Смуглянка» і у них виросла хороша.
«У справі освоєння нових сортів Черкащина не пасе задніх, співпраця з ІФРГ триває вже понад шість років», – говорить його земляк, голова правління СТОВ «Перемога» Григорій Зінченко. «У нас є навіть останні розробки Моргуна, наприклад «Чорнява». Наше господарство займається розмноженням і поширенням елітного насіння. За нинішніх погодних умов дуже добре себе зарекомендувала «Трипільська» і «Смуглянка», які гідно протистоять посусі». Великої уваги, на його думку, заслуговує технологія внесення рідких добрив, про яку йшлося на нараді. За умов низької зволоженості тверді добрива не спрацьовують. Треба переходити тільки на КАСи, безводний аміак, аміачну воду та листкове живлення, про які розповідав Віктор Швартау.
Голова ПСП «Синюха» Новоархангельського району Кіровоградської області Ольга Голобородько розповіла, що їх підприємство є насіннєвим господарством, яке не перший рік співпрацює з інститутом, має паспорт-патент на вирощування першої репродукції насіння нових сортів. Щороку у господарстві проходять своєрідне випробування полем 3-4 нових сорти пшениці. Вона вже давно наочно переконалася, що сорти академіка Моргуна дійсно високоурожайні, але за умови дотримання агротехнологій. На її думку глобальні зміни клімату потребують нових посухостійких сортів та нових технологій їх вирощування, про що якраз і йшлося на нараді. В цьому відношення вона, на думку Ольги Голобородько, надзвичайно корисна для виробників, бо дозволяє отримати інформацію про останні досягнення науки з перших уст. ПСП «Синюха» вже застосовує деякі технології, про які розповідали вчені, зокрема внесення добрива по мерзло-талому грунту, що дає можливість підживити рослини на ранніх етапах розвитку. Такі рослини краще протистоять посусі.
Начальник управління сільського господарства Слободзейського району Придністровської Молдавської республіки Федір Цибульський висловив щире захоплення усім, що він почув і побачив на «Дні поля». У Придністров'ї знають, поважають і вирощують сорти пшениці академіка Моргуна, зокрема «Добірну», «Золотоколосу», «Трипільську». За словами Федора Цибульського, це хороші сорти, які виправдовують себе за будь-яких погодних умов. За його словами, придністровські хлібороби планують і надалі розширювати співпрацю з ІФРГ з метою інтенсифікації свого зернового господарства. Він сподівається, що академік Моргун матиме змогу продовжити свої роботи по створенню нових сортів. Бо його сорти – це еталон хліба.
* * *
У той час, коли українська аграрна наука покликана стати ключовою ланкою виконання амбітних планів держави зі збільшення аграрного виробництва, їй у спину завдають підступного удару. Певні сили зазіхнули на територію Національного наукового центру, що в смт. Глеваха, у 30-ти кілометрах від Києва – єдиної бази орних земель НАНУ, які надані їй у довічне користування і є державною власністю. У 2008 році вже була спроба вилучити під приватні забудови 387 га земель дослідного сільськогосподарського виробництва ІФРГ НАНУ. За втручання вищого керівництва держави тоді землю науковцям повернули. (Наша газета писала про це 25.09.2009 р. та 08.02.2010 р.). З того часу Вищий господарський суд тричі відмовляв Глевахівській селищній раді у касаційному провадженні. Здавалося б, ситуація вичерпана. Проте, невідомо які сили змусили Вищий господарський суд повернутися до вже вирішеного питання, і 27 травня він все ж приймає до провадження касаційну скаргу Глевахівської селищної ради.
Занепокоєні ситуацією, що склалася довкола земель Національного наукового центру, учасники Всеукраїнської науково-виробничої наради «День поля – 2011» одностайно підтримали звернення до вищого керівництва держави з вимогою захистити державну власність та раз і назавжди покласти край зазіханню на особливо цінні землі дослідного центру світового рівня, де створюється майбутнє української та світової аграрної науки.
(Коли верстався номер, стало відомо, що, дякувати Богу, справедливість відновлено – Вищий господарський суд 23 червня став на сторону державних інтересів, інтересів науки).

Стати Агропрофі просто! Лише за кілька кліків!

Події:

Ціни на зернові: