ПРО НАШУ ОЛІЮ І ГЛОБАЛЬНУ ПОГОДУ

Продовжуємо розповідь (початок див. «Агропрофі» №16/2011) про П'ятий всеукраїнський AGRO INDUSTRY FORUM 2011 «РИНОК ЗЕРНА», який відбувся 28 квітня у столичному Президент Отелі. Традиційний організатор форуму – компанія Meeting Point Ukraine.
Другу сесію форуму на тему «Перспективи розвитку ринку зернових та олійних культур і механізми підвищення конкурентоспроможності агропідприємств» відкрив генеральний директор асоціації «Укроліяпром» Степан Капшук. За його словами, в останні 10 років Україна вийшла на перше місце у світі по виробництву соняшнику (7,2 млн тонн або 23,7% світового обсягу у 2010/2011 МР). Для прикладу, 27 країн Європи вирощують 6,85 млн тонн (22,5%). Посівні площі Росії під соняшник складають більш як 6 млн га (5,5 млн тонн або 18,1% світового виробництва), в той час як в Україні під цю культуру відведено 4,5 млн га.
Ріпаку минулого року було вирощено 1,47 млн тонн (2,5 %), а сої 1,68 млн тонн (0,7%). Тож по цих двох культурах для загального світового виробництва Україна фактично ролі не грає, тож і впливати на світові ціни ми не можемо. У 2011/2012 МР очікується врожай ріпаку на рівні 1,8 млн тонн, а сої – 1,9 млн тонн.
Цікавий слайд був представлений про виробництво рослинних олій у світі. На ньому пан Капшук показав присутнім, що соняшникова олія не визначає світові ціни на ринку олії, адже в світі її виробляється близько 11,255 млн тонн (з них 3,1 млн тонн або 27,5 % в Україні), в той час, як пальмової та соєвої 47,932 млн тонн та 41,874 млн тонн відповідно.
Минулого року Україна отримала близько 10 млн тонн олійних культур. Цьогоріч за прогнозами Мінагропроду очікується зменшення посівних площ під соняшник на 1,3 млн га та відповідно зменшення валового збору на 1,0 млн тонн. Втім, за словами директора асоціації, наразі середня урожайність по Україні становить 15-17 ц/га, а це лише 10 місце у світі. Тож якщо збільшити її хоча б до 20, що не є межею світових показників, то навіть за рахунок вище згаданого зменшення посівних площ можна мати ті самі 7,2 млн тонн. На сьогодні соняшник є найбільш рентабельною культурою, а потужності з його переробки вже сягнули 10,3 млн тонн на рік або 30-35 тис. тонн на добу що дорівнює приблизно 12-15 тис. тонн соняшникової олії. Посилаючись на останні дані держкомстату від 30 березня 2010 року, Степан Капшук наголосив, що прибуток від реалізації насіння соняшнику у 2010 році склав 5876,4 млн грн, що становить 52,5% від прибутку отриманого в галузі рослинництва і 46,5% від прибутку отриманого у галузі сільського господарства в цілому. «От і дайте тепер відповідь на запитання – яку культуру будуть сіяти цього року, якщо майже 50% прибутку сільського господарства дає соняшник? І це при ціні 3019 грн/тонна. Зрозуміло, що ціни будуть зростати і досить суттєво», – зазначив він.
За словами пана Капшука, у Росії є 120 тис. тонн насіння соняшнику – на 5 місяців роботи, у Туреччині соняшнику немає, Європа все переробила. Тож ці країни, які раніше були експортерами, нині переживають не найкращі часи, через що Україна відіграє неабияку роль на світовому ринку соняшнику.
У 1998 році ми зібрали 2,261 млн тонн, переробили 1,352 млн тонн і експортували 0,909 млн тонн. У 2011 році, як вже згадувалося, очікується урожай у 7,2 млн тонн, переробка складе 6,7 млн тонн (налічується 35 переробних заводів), а експорт – 0,5 млн тонн. Тобто, коли трейдери зрозуміли потенціал можливостей виробництва соняшникової олії, то почали будувати переробні підприємства та розвивати цю галузь.
Щодо ріпаку, то ця культура усім відома своєю ризикованістю, особливо для західної Європи. «Вперше ми можемо говорити про те, що Європа залишається цього року без ріпаку. Франція за валовим збором обійшла Німеччину, урожайність цього року буде порівняно невелика. Тому не дивно, що світові імпортери виявляють інтерес до українського ріпаку, адже декілька наших компаній-експортерів вдало пройшли сертифікацію відповідно до Міжнародної системи сертифікації сталості та викидів вуглецю (ISCC) та отримали Підтвердження відповідності». Нагадаємо, що даний сертифікат був запроваджений в рамках Директиви Європарламенту 2009/28/EC, адресованої урядам країн-членів ЄС про розробку державних механізмів контролю та підтвердження відповідності виробництва ріпаку, вирощеного з метою переробки на біопаливо, вимогам сталого виробництва. Ця культура випереджає соняшник за ціною на $50 за тонну, тож, безумовно, вона є досить перспективною для українських трейдерів. Тим більше, що ріпак – це основна сировина для біодизелю, який в свою чергу є ключовим видом біопалива в ЄС. Можна спрогнозувати, що попит на дану культуру як сировину для паливної промисловості в масштабах Євроспільноти зростатиме пропорційно заявленому країнами ЄС-27 у Директиві 2009/28/EC зростанню частки енергії з відновлювальних джерел у загальному об'ємі енергії, що споживається – на рівні 9% на рік, які потрібно буде заповнювати або власною сировиною, або імпортованою, в тому числі і з України. За оцінками USDA в середньому за період 2008/09 МР-2010/11 МР на Україну припадає 4% світового виробництва ріпаку та 17% світового експорту даної олійної культури.
З переробкою ріпаку у нас ситуація складніша через відсутність достатньої кількості переробних підприємств. Останніх мало через проблеми із реалізацією шроту, на нього немає попиту з боку виробників комбікормів.
В останні роки спостерігається постійне нарощування обсягів виробництва сої, за словами пана Капшука, вона покликана врятувати увесь світ від білкового голоду. Спостерігається також і стала тенденція до пропорційного збільшення експорту сої відповідно до обсягів виробництва. Цього року протеїн у сої складає до 50%, що є хорошим показником. Проблема з переробкою аналогічна ріпаковій – немає попиту на соєвий шрот. Якщо раніше в Україні вироблялося близько 17 млн тонн комбікормів, то цього року за оптимістичними прогнозами буде вироблено лише 5 млн тонн. Через це, ймовірно, до кінця поточного МР буде вивезено до 1 млн тонн сої. Враховуючи, що Мінагропрод України передбачає значно збільшити виробництво м'яса птиці, ми маємо можливість вирішити проблему реалізації соєвого шроту на внутрішньому ринку і тим самим значно збільшити переробку сої на вітчизняних підприємствах.
У формуванні цінової політики на зернові і олійні культури є багато спільного, однак існують і специфічні відмінності. Для нового сезону характерним є підвищений попит на рослинні олії, спровокований складними погодними умовами в деяких країнах (РФ, Європейські країни, Китай – спека, посуха; паводки у Польщі, Пакистані та РФ).
Незважаючи на стрімке зростання цін на насіння соняшнику у 2010/11 МР проти відповідних періодів 2009/10 МР (на 54,3% – у вересні, на 79,8% – у жовтні, на 61% – у листопаді та 37,5%– у грудні), частка якого у структурі собівартості олії соняшникової займає понад 85%, роздрібні ціни на неї у підприємствах торгівлі впродовж вересня-грудня зросли лише на 2,0% або на 23 коп. Лише у грудні 2010 року відбулося зростання роздрібних цін у торговельній мережі на 11,3% (з 11,19 грн/ л до 12,46 грн/л). Таке стрімке зростання роздрібних цін у певній мірі пояснюється довготривалим адміністративним стримуванням їх зростання (декларування) при одночасному стрімкому зростанні цін на насіння соняшнику, енергоносії, тару та допоміжні матеріали. Відійшовши від суто адміністративних методів регулювання ринку, Антимонопольний комітет України дозволив 14 учасникам ринку соняшникової олії підписати Угоду про узгоджені дії терміном на три місяці, що надає можливість розпочати поставки олії на внутрішній ринок в рамках Механізму стабілізації цінової ситуації на ринку соняшникової олії, який є невід'ємною частиною Меморандуму про узгоджені дії між Кабінетом Міністрів України та провідними компаніями, що діють на олійно-жировому ринку щодо недопущення зростання цін на олію соняшникову на внутрішньому ринку.
Згідно виступу Степана Капшука, в даний час ситуація на олійному ринку стабільна і не потребує регулювання на державному рівні. Гарантією збереження цієї стабільності є вирішення наступних питань:
– недопущення відміни дії вивізного (експортного) мита на насіння соняшнику при створенні Зони вільної торгівлі з ЄС;
– недопущення адміністративного регулювання олійного ринку, зокрема, запровадження квотування та ліцензування експорту соняшникової олії;
– скасування або спрощення декларування оптово-відпускних цін на олію соняшникову, включивши при цьому до Переліку соціально значущої продукції тільки олію соняшникову рафіновану фасовану, яка поставляється у торговельну мережу.
* * *
Сільське господарство – галузь економіки, яка найбільше залежить від погодних умов, особливо це стосується рослинництва. В цьому сенсі, безумовно, цікавою була доповідь керівника відділу агрометеорології Українського Гідрометцентру Тетяни Адаменко, яка спеціально до форуму підготувала презентацію із найсвіжішими даними. «За висновками Всесвітньої метеорологічної організації 2010 рік на Північній півкулі був найтеплішим за 120 років метеорологічних спостережень. В Україні також середня температура за останні 10 років підвищилась. Єдиним позитивом тут є те, що не зменшилася річна кількість опадів, завдяки чому Україна поки не перетворилася на пустелю, хоча за прогнозами вже мала б такою стати. Тож у нас ще є шанс пристосуватися до тих кліматичних умов, які неминуче настануть», – прогнозує метеоролог. Також позитивним є збільшення кількості опадів на 7-10% у таких областях, як Донецька, Дніпропетровська, Херсонська.
За словами пані Адаменко, минуле літо було сезоном неймовірних рекордів, коли були перевищені норми максимальних температур. В Україні 12 серпня уперше була зафіксована температура повітря 42°С у тіні. За даними Всесвітньої метеорологічної організації, ситуація із високими температурами 2010 року буде повторюватися з року в рік все частіше і частіше. Найбільшою природною катастрофою минулого року гідрометеорологічного характеру була визнана посуха у Росії. Тільки завдяки географічному положенню відголоски цієї посухи дійшли до Україні вже тоді, коли був сформований врожай ранніх культур.
Далі фахівець Гідрометцентру оприлюднила прогнози щодо погодної ситуації у найближчій перспективі. Так, на травень 2011 року прогнозовано температуру в середньому на 2°С вище норми, кількість опадів у межах норми. У червні і липні температура та опади очікуються у межах норми, хіба що на заході буде дещо холодніше, ніж зазвичай. Загалом же влітку буде трохи спекотніше за норму, але ймовірність такої спеки, як була торік залишається мінімальною.