Статті

У ПРАВОВОМУ ПОЛІ ЗЕРНОВОГО РИНКУ – СПРАВЖНЯ ЗАКОНОТВОРЧА ЧЕХАРДА

Експортом впродовж квітня ніхто не займається – ні держава, ні зернотрейдери. Усі перебували в очікуванні ухвалення Верховною Радою законів про впровадження вивізного мита на зернові культури, які наразі підлягають квотуванню. А економіка тим часом продовжує втрачати мільйони гривень, імідж держави котиться вниз, світова спільнота від погроз починає переходити до дій, скажімо так, не на користь України. Невже для того, щоб «трійко спритників» вкрала з бюджету 50 мільйонів слід покласти на лопатки стратегічну галузь економіки держави?
Те, що утворила (!) Верховна Рада 21 квітня, – уже просто схоже на абсурд!!!

Що маємо станом на 21 квітня? Допоки не ухвалено нові закони, на ринку зерна мають діяти старі правила гри. Тобто, згідно до урядової постанови про продовження квотування зерна до кінця поточного маркетингового року, має бути продовжено практику розподілення цих квот.
Отже, згідно з законом, до 1 квітня 2011 року Міністерство аграрної політики та продовольства мало видати наказ про затвердження Порядку надання суб'єкту господарювання висновків про наявність обсягів сільськогосподарської продукції, заявленої на експорт, та спроможності її експортувати, яким, у тому числі, затвердити склад відповідної комісії.
Чи існує така комісія в МінАПП – невідомо, бо немає наказу. Достойменно відомо, що зі складу попередньої комісії 8 квітня звільнено з посади заступника міністра – голову комісії Сергія Тригубенка, дехто з інших її фахівців змінили посади. Також немає жодної інформації проте, чи було прийнято документи хоча б у когось із зернотрейдерів для розгляду питання про виділення квот.
На законотворчому полі у Верховній Раді відбувається справжня чехарда. Верховна Рада ухвалила у першому читанні проект закону про введення експортного мита на зерно. Але який?!
На своєму засіданні 20 квітня 2011 року Комітет Верховної Ради з питань фінансів, банківської діяльності, податкової та митної політики розглянув урядовий законопроект № 8321 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та затвердження ставок вивізного (експортного) мита на деякі види зернових культур».
Депутати вирішили, що не можна об'єднувати всі позиції в один законопроект і змішувати питання Податкового кодексу, рентних платежів та плати за надрокористування одночасно з митним законодавством, яке стосується вивізного експортного мита і виділили з нього питання експортного мита на зернові у окремий законопроект (!) «Про затвердження ставок вивізного (експортного) мита на деякі види зернових культур». За результатами розгляду Комітет рекомендував Верховній Раді України прийняти за основу проект Закону України «Про ставки вивізного (експортного) мита на деякі види зернових культур» (реєстр. №8321-д), поданий народним депутатом Віталієм Хомутинніком 20 квітня. І вже 21 квітня цей проект Закону був внесений на розгляд парламенту.
Проте депутати в залі не захотіли вникати у всі тонкощі існування двох законопроектів з однаковим змістом (реєстр. № 8321 та № 8321-д) і попри застереження Головного науково-експертного управління ухвалили урядовий законопроект (реєстр. № 8321) у першому читанні. З тим, щоб у процесі його доопрацювання зняти усі суперечливі моменти. Докупи ухвалено постанову ВРУ, якою документ №8321-д також приймається за основу.
Згідно з проектом закону (точніше з обома), пропонується затвердити наступні ставки вивізного (експортною) мита на деякі види зернових культур: пшеницю і меслин – 9%, але не менше 17 євро/т; ячмінь – 14%, але не менше 23 євро/т; кукурудзу – 12%, але не менше 20 євро/т.
В проекті прийнятого в першому читанні закону йдеться, що «з дня набуття чинності цього закону товари, вказані в цьому розділі, вилучаються з режиму вільної торгівлі з іноземними державами, про що Кабінет міністрів України в місячний термін інформує іноземні держави». Передбачається, що закон набуває чинності з 1 числа місяця, що йде за місяцем, в якому він опублікований. Експортні мита на зерно діятимуть до 1 січня 2012 року.
Фахівці науково-експертного управління Верховної Ради вважають, що запровадження вивізного мита на деякі види зернових культур, передбачене законопроектом, не повною мірою узгоджується з Конвенцією про торгівлю зерном 1995 року, до якої Україна приєдналася на підставі Закону України від 6 липня 2010р. №2439-VI «Про приєднання до Конвенції про торгівлю зерном», до цілей якої зараховані сприяння розширенню міжнародної торгівлі зерном і забезпечення якомога вільнішого розвитку такої торгівлі, у тому числі усунення торговельних бар'єрів. Причому, відповідно до положень даної Конвенції, терміни «зерно», або «зернові культури», означає ячмінь, кукурудзу, просо, овес, жито, сорго, тритикале й пшеницю та їхні продукти, а також інші зернові культури та продукти.
Положення законопроекту про вилучення Україною в односторонньому порядку товарів, щодо яких пропонується запровадити вивізне мито, суперечать нормам двосторонніх угод про вільну торгівлю, укладених нею з державами СНД, Грузією, а також  Угоди про створення зони вільної торгівлі від 15 квітня 1994р. та Угоди про створення зони вільної торгівлі між державами-учасницями ГУУАМ від 20 липня 2002р.
Доречно нагадати, що відповідно до статті 3 Угоди про створення зони вільної торгівлі від 15 квітня 1994р. в редакції Протоколу про внесення змін та доповнень до цієї Угоди від 2 квітня 1999р., Договірні Сторони не застосовують мито, а також податки і збори, які мають з ним еквівалентну дію, а також кількісні обмеження на ввіз і (або) вивіз товарів, що походять з митної території однієї з Договірних Сторін і призначені для митних територій інших  Договірних Сторін. Крім того, у торгівлі між Договірними Сторонами з моменту набуття для них чинності цим  Протоколом не будуть вводитися нові,  на додаток до раніше зафіксованих у двосторонніх угодах, кількісні й тарифні обмеження імпорту та (або) експорту і заходи, що мають еквівалентну дію. Договірні Сторони зобов'язані забезпечити поетапне скасування вилучень з режиму вільної торгівлі.
Відповідно ж до статті 3 Угоди про створення зони вільної торгівлі між державами-учасницями ГУУАМ від 20 липня 2002р., яка була ратифікована Законом України від 28 листопада 2002р. № 321-IV «Про ратифікацію Угоди про створення зони вільної торгівлі між державами-учасницями ГУУАМ», Договірні Сторони (Азербайджан, Грузія, Молдова і Україна) не застосовують мито, а також податки і збори, які мають еквівалентну дію та кількісні обмеження на ввіз та/або вивіз товарів, що походять з митної території однієї з Договірних Сторін і призначені для митних територій інших Договірних Сторін. Крім того, у торгівлі між Договірними Сторонами з моменту набуття для них чинності цією Угодою не будуть запроваджуватися кількісні та  тарифні обмеження імпорту та/або експорту і вживатися заходи,  що мають еквівалентну дію. Договірні Сторони зобов'язані забезпечити поетапне скасування вилучень з режиму вільної торгівлі.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 4 жовтня 2010р. № 938 «Про встановлення обсягів квот на окремі види сільськогосподарської продукції, експорт якої підлягає ліцензуванню до 30 червня 2011 р., і Порядку видачі ліцензії на експорт окремих видів сільськогосподарської продукції та розподілу квот», на товари, щодо яких законопроектом передбачається застосування вивізного мита, до 30 червня 2011 року повинні діяти експортні квоти.
Експерти звертають увагу на те, що у пояснювальній записці до проекту відсутні обґрунтування доцільності паралельного застосування щодо відповідних товарів вивізного мита та експортних квот, яке може мати місце упродовж певного періоду часу.
У супровідних до проекту документах не наведено чітких обґрунтувань розміру передбачених ним ставок вивізного мита, відсутні переконливі аргументи на користь того, що прийняття проекту не справить суттєвого негативного впливу на господарське становище вітчизняних виробників відповідних види зернових культур.
Крім того, пропозиція п.1 частини ІІ проекту щодо набрання чинності Закону з дня його опублікування не узгоджується з принципом  стабільності системи оподаткування, згідно з яким зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситися пізніш як за шість місяців до початку нового  бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки. Також, згідно з вимогами підпункту 4.1.9 пункту 4.1 стаття 4 Податкового кодексу України податки та збори, їх ставки, а також податкові пільги не можуть змінюватися протягом бюджетного року.


© 2018 ТОВ "Агромедіа-Про"